РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
Відокремлюватися можуть обставини, виражені одиничним дієприслівником, дієприслівниковим зворотом та іменниково-прийменниковими конструкціями.
|
Поспішаючи і не роздумуючи, ми діємо в скрутних обставинах
|
…Полохливі язики полум’я то здіймалися в повітря, то падали ниць, розвихрюючись, випалюючи довкола усе до чорного тла (П.Оровецький).
|
Подивись тепер на матір, на свою Вкраїну, що, колишучи,співала про свою недолю,що,співаючи,ридала,виглядала волю (Т.Шевченко).
|
А ти стоїш на березі, а ти стоїш вагаючись(В.Гуртовенко).
|
Хлопчик сам собі посміхнувся, зупинившись.
|
І коли дуне вітер, то дерева, нагинаючись, здаються живими (Є.Гуцало).
|
Умови відокремлення обставини, вираженої дієприслівником
|
Перед дієсловом-присудком
|
Після дієслова-присудка, якщо не є обставиною способу дії
|
Якщо після дієслова є два і більше дієприслівників, які виконують функцію обставини способу дії, то і перед першим дієприслівником кома ставиться
|
Після
дієслова-присудка, якщо є обставиною способу дії
|
Якщо одиничний дієприслівник стоїть після сполучника, що стосується інших членів речення, то кома перед ним ставиться
|
Якщо дві обставини з’єднані єднальним сполучником, то між ними кома не ставиться
|
Відокремлюються
| Не відокремлюються
| |
Завжди перед дієсловом-присудком
А молодим бувши, хто не захоплювався? (Іван Ле)
|
| |
Після дієслова-присудка, якщо не є обставиною способу дії і не входить до складу фразеологізму
Перед ним відкривалась та жорстока і складна правда, яку часом він особисто відчував,вдумуючись у зловісний і не завжди передбачуваний хід подій (Натан Рибак).
| |
Після дієслова-присудка, якщо є обставиною способу дії або входить до складу фразеологізму
Годі вже панами сидітизгорнувши руки(І.Нечуй-Левицький).
| |
Якщо дієприслівниковий фразеологічний зворот віддалений від дієслова присудка іншими словами, або стоїть перед ним, то комами виділяється
Чіпка пішов додому, повісивши голову, про все, що чув, роздумуючи (Панас Мирний). І зовсім інша річ, коли він сам, позичивши в Сірка очей, поспішає до тебе на берег (О.Гончар).
| |
| |
| Якщо на початку стоїть підсилювальна частка і(й), то кома після неї не ставиться
І вибігши з хати, пішов у садок (М.Коцюбинський).
| |
Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, що стосується інших членів речення, то кома перед ним ставиться
Настечка засвічує каганець і, прикривши рукою, несе його до столу (М.Стельмах)
| Якщо дієприслівниковий зворот приєднується за допомогою сполучників мов, немов, наче, неначе, нібито
Спокійно, наче зважуючи кожне слово, гетьман заговорив(Натан Рибак)
| |
| Якщо дві обставини з’єднані єднальним сполучником, то між ними кома не ставиться
Ховаючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе (О.Гончар)
| |
Якщо ж подібні обставини не мають уточнювального значення, то вони не відокремлюються: Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро (І.Нечуй-Левицький).
|
Можуть відокремлюватися обставини, які уточнюють значення попередньої обставини: На протилежному боці долини, попід горбами, чорнів обрідний безлистий ліс, а внизу, в затишку, жовтів широкий луг (В.Малик).
|
Відокремлені обставини,
виражені іменниково-прийменниковими конструкціями
|
Обставини відокремлюються тоді, коли їх треба виділити серед інших членів речення і надати їм особливої смислової ваги: Часом зривалися і глухо падали в тиші яблука й замерзали там, між мокрої трави (В.Шевчук).
|
Завжди відокремлюються обставини з допустовим значенням, виражені іменником з прийменником незважаючи на:
Незважаючи на дідову обіцянку, перевіз не прибував (М.Коцюбинський).
|
Обставини, виражені іменниками з прийменниками у зв’язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причин, за браком, згідно з, за згодою, відповідно до, на випадок можуть відокремлюватися і не відокремлюватися, залежно від стилістичної функції звороту та наміру автора: Всупереч тим віщуванням проходили грози (М.Рильський); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О.Гончар).
|
Візьми олівець замість ручки;
Почергуй сьогодні замість мене.
|
І ніхто того не чув,
не знав й не бачив,
опріч Марка маленького
(Т.Шевченко); Замість єднання та братерства між двома народами, єзуїти в колегіях посіяли пекельну ненависть та ворогування (І.Нечуй-Левицький)
|
Відокремлюються додатки, виражені зворотами зі значенням виключення, включення, заміщення, доповнення, що починаються словами крім, замість, за винятком, опріч, окрім, наприклад, навіть, включаючи, зокрема, особливо
|
Якщо прийменник замість синонімічний до прийменника за або взамін, то зворот не відокремлюється
|
ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Дніпро несе Тарасові здаля з усіх-усюд – поклони і привіти (П.Ребро).
|
Де-не-де поміж отими купинами розкидані блакитні люстерка – то над силу дихають до неба замулені джерела (О.Гижа).
|
З-за пагорба виднілись невисокі дерева чи кущі
|
Предметом вивчення лексикології є лексика, або словниковий склад мови
|
А Джусиха – їхня сусідка – через дорогу сидить (Є.Гуцало)
|
Село Шевченкове, Глухівського району, Сумської області
|
Цілий світ – великий, до того незнаний– розкрився тоді перед Ольгою (М.Олійник).
|
Весела, хоч і втомлена, Оксана радо зустрічала гостей
|
Останній сніг, там бурий, там блакитний, іще лежить в окопах і ярах (М.Рильський).
|
Великої шкоди завдають айсберги, тобто плавучі крижані гори.
|
З уточнюваними словами пов’язуються лише інтонаційно або інтонацією й пояснювальними словами
|
Уточнювальні відокремлені члени речення конкретизують або пояснюють той член речення, з яким вони пов’язані однією синтаксичною функцією
|
Тобто, або, себто, зокрема, а саме, навіть, як-от, притому, наприклад тощо
|
Означення, що виступають уточненням до попереднього означення
|
Уточнювальні означення можуть приєднуватися за допомогою сполучників підрядності хоч, навіть, якщо
|
Назви міст, сіл, областей, районів, що означають місцезнаходження або адресу, незалежно від порядку слів
|
Уточнювальні означення можуть виділятися і за допомогою тире для надання їм більшої смислової ваги
|
Уточнювальне значення можуть мати і прикладки. Вони відокремлюються комами або тире
|
Уточнювальні прикладки, що приєднуються сполучниками чи, або (в значенні тобто)
|
Якщо сполучниками чи, або поєднують два однорідні члени речення, то між ними кома не ставиться
|
Уточнювальні обставини, виражені іменниками з прийменниками або прислівниками, виділяються комами або тире
|
Якщо подібні обставини не мають уточнювального значення, то комами не відокремлюються
|
РЕЧЕННЯ, УСКЛАДНЕНІ