США в 90-х роках XX ст. — на початку XXI ст. 7 страница

Швидко збільшувалася зовнішня заборгованість: 1986 р. вона становила 8 млрд дол., а 1989 р. — близько 20 млрд.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Робота з документом

Офіційна заява ТАРС (25 жовтня 1956 р.)

«Вчора (24 жовтня) пізно увечері реакційні організації здій­снили спробу спричинити в Будапешті контрреволюційний за­колот проти народної влади. Загони заколотників, яким вдалося захопити зброю, спровокували в ряді місць кровопролиття. Сили революційного порядку почали чинити опір заколотникам. За роз­порядженням новопризначеного голови Ради міністрів Імре Надя у місті було оголошено стан облоги. Уряд У HP звернувся до уря­ду СРСР з проханням про допомогу. Згідно з цим проханням ра­дянські збройні частини, що перебувають в Угорщині відповідно до Варшавського Договору, надали допомогу військам Угорської Республіки у відновленні порядку в Будапешті... Сьогодні до кін­ця дня ворожа авантюра була ліквідована. У Будапешті відновлено порядок.

Запитання

1. Яку оцінку подіям у Будапешті дано в заяві ТАРС?

2. Як називались учасники подій?

3. Чи адекватною була оцінка подій у заяві ТАРС?

Румунія

У 50-ті — на початку 60-х pp. в Румунії здійснюється форсована індустріалізація та колективізація, у політичному житті зміцню­ються авторитарні методи керівництва, РРП лишилася єдиною по­літичною партією в країні, усі інші були або ліквідовані, або само-розпустилися. Політичні репресії стали звичайним явищем у житті суспільства.

У 1965 р. першим секретарем ЦК РКП стає Н. Чаушеску. Ним було встановлено тоталітарний режим, що панував майже чверть століття і довів Румунію до глибокої кризи:

на початку 80-х років зовнішня заборгованість Румунії Заходу досягла 10,2 млрд доларів. Залучення іноземних кредитів було призупинено;

з 1980 р. виплата боргів стала пріоритетним напрямом румун­ської економіки. Із 1975 до 1989 р. Румунія сплатила західним кредиторам близько 21 млрд дол., у тому числі понад 7 млрд дол. як проценти за кредити. Румунія перетворилась на чи не найбіднішу державу Східного блоку, не враховуючи Албанію. Спостерігається інтенсивний промисловий розвиток за рахунок отримання кредитів — фінансова заборгованість зростає;


Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи (1945 р. — початокXXI ст.) 143

у 1986-1989 pp. індустрія працювала з нульовим приростом. Недозавантаженість виробничих потужностей у промисловості становила ЗО %. Сама Румунія споживала лише 14,6 % готових текстильних виробів, 11,6 % взуття, 6,3 % бензину, що виро­блявся в країні;

середня врожайність сільськогосподарських культур була у 3-4 рази нижче від заявленої;

політика «затягування пасків» — жорстка економія, що при­звело до падіння життєвого рівня населення. Після зростання світових цін на нафту у 1974 р. румунська нафтопереробна про­мисловість залишилася без сировини. У 80-ті роки було запро­ваджено карткову систему на продукти харчування, хронічно не вистачало електроенергії. Взимку, наприклад, заборонялось вмикати холодильники;

родина Чаушеску була власником величезних багатств (62 па­лаци, 22 мисливські будинки, 2 кораблі — загальною вартістю на 5 млрд доларів, на особистих рахунках за кордоном — понад 1 млрд дол.); загострення національного питання.

Із Чаушеску охоче спілкувалися президенти США Ніксон, Форд, Картер, лідери Великої Британії, Франції. 1984 р. Румунія була єдиною соціалістичною країною, яка не бойкотувала Олімпіа­ду в Лос-Анджелесі, за що Чаушеску рік потому отримав Олімпій­ський орден.

На кінець 80-х pp. у Румунії зростає соціальне напруження, проте будь-які прояви невдоволення придушувалося завдяки ефек­тивній діяльності Служби Безпеки — «Секурітате» і соціальної де­магогії.

Болгарія

1954 р. першим секретарем ЦК БКП став Тодор Живков, при­хильник політичного курсу Микити Хрущова.

1958 р. Болгарія першою серед країн соціалізму завершила ко­оперування селянства. Наприкінці 60-х років уряд сповістив про побудову основ соціалізму.

За Живкова Болгарія перетворилася на досить розвинену ін­дустріально-аграрну країну. На відміну від інших «соціалістич­них» країн, у Болгарії темпи зростання продуктивності аграрного сектору залишалися стабільно високими, а деякі види продукції конкурентоспроможними.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


У 60-70-ті роки з'явилися нові галузі господарства, у тому чис­лі електротехнічна і електронна. Швидкими темпами розвивалися машинобудування, енергетика, хімічна промисловість.

У 1971 р. було проголошено курс на побудову розвиненого со­ціалізму.

У країні існувала монополія влади БКП, але при цьому тут не було серйозних внутрішньополітичних криз, як в інших країнах Східної Європи.

Проте на початку 80-х pp. почалося уповільнення темпів розви­тку. Назріває соціально-економічна криза, оскільки планова еко­номіка досягла свого порогу ефективності. У середині 80-х років в економіці Болгарії розпочалася криза. Сотні підприємств стали збитковими, собівартість продукції зростала, а якість її залишала­ся низькою; імпорт перевищував експорт.

Починаючи з 1985 р. Болгарія мусила довозити зерно, картоп­лю та інші продовольчі товари з-за кордону. Поглиблення кризи призвело до подальшого зниження й без того невисокого життєвого рівня населення, зростання корупції.

Наростання кризи збігалося із невдалим рішенням Т. Живкова асимілювати етнічних турків (понад 1 млн людей з 9 млн жителів): туркам нав'язувалися болгарські прізвища; заборонялося спілку­ватися турецькою мовою в громадських місцях; не дозволялося носити традиційний одяг, відправляти релігійні обряди, читати турецькі газети тощо. Через це до Туреччини, Австралії та США виїхало понад 300 тис. турків. У суспільстві критично поставилися до методів керівництва Т. Живкова.

Цитати Т. Живкова

«Міліція належить народу і народ належить міліції». «Гарний журналіст не той, який пише те, що говорять, а той, який пише те, що потрібно».

Югославія

У період з 1945 до 1980 року, коли при владі був Й. Тіто, було здійснено ряд політичних реформ:

29 листопада 1945 р. Югославія була проголошена ФНРЮ — федерацією 6 рівноправних республік — Сербії, Чорногорії, Хорватії, Словенії, Македонії, Боснії і Герцеговини; у 40-50-х pp. в економічній сфері запроваджується модель «самоврядного соціалізму» (у промисловості підприємства пе­реведено на госпрозрахунок, вони дістали право брати участь


Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи (1945 р. — початокXXI ст.) 145

у розробці загальної концепції держпланування, у сільському господарстві — запровадження кооперативів, збереження при­ватної власності);

було ліквідовано союзні міністерства, управління господарською діяльністю передано республіканським органам; впроваджувалася ринкова економіка під контролем держави.

Ця модель економічних відносин дала позитивні результати. Але провадження самостійної політики Й. Тіто зумовило негатив­ну реакцію з боку сталінського керівництва СРСР. У 1948-1949 pp. назріває серйозний конфлікт Тіто — Сталін. Керівництво Югосла­вії було звинувачено у зраді соціалізму. Із Югославією було пере­рвано будь-які економічні і політичні відносини. І тільки коли до влади прийшов М. Хрущова, ситуація між двома країнами норма­лізувалась.

VIII з'їзд СКЮ (1964) накреслив основні принципи «суспільно-економічної реформи»: було ліквідовано державні централізовані інвестиційні фонди, право розподілу яких передавалося союзним, республіканським і місцевим банкам; 52 % чистого суспільного про­дукту залишалось у розпорядженні господарських підприємств; сфери охорони здоров'я, освіти і культури було переведено на са­мофінансування із місцевих джерел; засновано Фонд федерації для прискореного розвитку слабкорозвинених в економічному плані ре­гіонів.

Первинною ланкою політичної й економічної системи СФРЮ стала базова організація об'єднаної праці (БООП) — громада, ко­лектив невеликого підприємства тощо. У 80-ті роки кількість БООП досягла 20 000одиниць. Підсумком реформ Броз Тіто стало співіснування в Югославії:

1) «реального соціалізму»— в організаційній структурі політич­ної системи, в монополії СКЮ на владу, у вирішальній ролі правлячої партійно-державної еліти;

2) капіталізму— у товарно-грошових відносинах, у масовій куль­турі;

3) «моделі самоврядного соціалізму»— у низових ланках вироб­ництва й розподілу.

У 60-х pp. у країні наростають внутрішньополітичні проблеми. Знову «болючим» стає національне питання — визріває конфлікт між «багатими республіками» — Словенією, Хорватією, Сербією і «бідними» — Македонією, Чорногорією, Боснією і Герцего­виною.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Чому період соціалізму в Польщі супроводжувався періодични­ми кризами і масовими виступами населення, які придушували силовими методами?

2. Що занепокоїло СРСР у подіях « Празької весни » ?

3. У чому символізм назви книги одного з ідеологів «Празької вес­ни» 3. Млинаржа «Мороз вдарив з Кремля»?

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

УРОК 22

Демократичні революції кінця 80-х — початку 90-х pp. у країнах Центральної та Східної Європи. Роль країн у сучасних міжнародних відносинах

Мета:з'ясувати причини демократичних революцій, методи їх здійснення, охарактеризувати особливості внутрішньополітичного розвитку країн регіону наприкінці XX ст. — поч. XXI ст., визна­чити роль країн регіону в сучасних інтеграційних процесах світу; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору, працювати з різноманітними історичними джерелами, критично мислити; виховувати зацікавленість історією, почуття патріотизму.

Типуроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Назвіть факти, що свідчать про наростання кризи комуністич­них режимів у 50-70-ті роки в країнах Центральної і Східної Європи.

2. У чому полягали відмінності економічного і політичного розви­тку Угорщини порівняно з іншими країнами «соціалістичного табору»?


Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи (1945 р. — початокXXI ст.) 147

3. У чому виявилося наслідування практики СРСР у «будівництві соціалізму» в Румунії?

4. Визначте суть будівництва «самоврядного соціалізму» та його наслідки для Югославії.

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Тоталітарно-комуністичні режими стали гальмом на шляху прогресу, хоч і мали деякі позитивні ознаки — безкош­товну освіту та охорону здоров'я тощо. Після періоду «застою» 70-80-х pp. країни соціалізму увійшли до смуги системної кризи. У країнах зростало масове невдоволення наявними порядками.

Із 1989-1991 pp. тривають демократичні революції в країнах Центральної та Східної Європи, що стануть найважливішою істо­ричною подією другої половини XX ст. їхнім результатом стали не тільки кардинальні внутрішні зміни в країнах регіону, але й нова розстановка сил в Європі. Закінчилася конфронтація між Сходом і Заходом, закінчився етап «холодної війни».

Революції призвели до розладу тоталітарних режимів і далі поступового перетворення колишніх соціалістичних країн на дер­жави з ринковою економікою і громадянським суспільством, демо­кратичним суспільним ладом. Утворився ряд нових держав після розпаду Чехословаччини та Югославії.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Демократичні революції (1989-1991)

Учитель. Криза тоталітарного режиму у Східній Європі ви­явилась загальною. Вона охопила економічну, соціальну, політич­ну і моральну сфери. Для соціальних революцій у країнах Східної Європи потрібен був зовнішній поштовх, який би послабив тоталі­тарну державу. Таким поштовхом стала «перебудова» в СРСР.

«Перебудова» сприяла посиленню впливу реформаторських елементів у комуністичних партіях і зумовили дискредитацію консервативного неосталіністського керівництва. Вона позбавила народи Східної Європи страху перед можливістю радянської інтер­венції. М. С. Горбачов у відносинах з країнами Центральної і Схід­ної Європи відмовився від «доктрини Брежнєва» і визнав право на­родів цих країн самостійно обирати шлях свого розвитку.

За своїм характером революції були демократичними та анти-тоталітарними. Окрім Румунії та Югославії, владу було змінено мирним шляхом.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Робота з таблицею

ДЕМОКРАТИЧНІ РЕВОЛЮЦІЇ (1989-1991)


Спільні ознаки

Революції розгорталися майже од­ночасно — у другій половині 1989-1990 pp.

Широка участь у революційних подіях народних мас: масові страйки, демон­страції, акти громадянської непокори. Студентство, що було каталізатором усіх подій, першим розпочинало ви­ступи.

Провідну роль у цих подіях відіграла інтелігенція.

Робітники склали основну масу страй­карів і демонстрантів. Усіх представників суспільства об'єднала спільна мета — прагнення ліквідувати монопольну владу прав­лячих комуністичних і робітничих партій


Особливості

Події у Польщі розпочалися ра­ніше за усіх, ще на початку 80-х років, і були розведені у часі. Партійна верхівка Угорщини добровільно склала свої владні повноваження.

У Чехословаччині події розгор­талися мирним, безкровним шляхом.

НРБ, НДР, Албанія, Румунія були одними з останніх, що по­збулись тоталітарного режиму, лише події в Румуні супрово­джувались насильством. Революція в Югославії йшла паралельно з розпадом країни і призвела до тривалого міжна­ціонального конфлікту і війни


Польща

Учитель. У 1980 р. підвищення цін зумовило бурю органі­зованих протестів. Почалися масові страйки, на чолі яких стала профспілка «Солідарність», очолювана електриком з гданської верфі Лехом Валенсою.

Робота над поняттям

«Солідарність» — незалежна профспілка Польщі, яка очолила боротьбу поляків проти комуністичного режиму.

Робота з документом

Програма незалежної самоврядної професійної спілки «Солідарність»

«...19. Світоглядний, суспільний, політичний та культурний плюралізм має стати основою демократії самоврядної Польщі.

20. Справжнє самоврядування трудящих буде основою само­врядування Польщі.

21. Самостійні в юридичному, організаційному та майновому відношеннях територіальні органи самоврядування мають стати справжнім представництвом місцевої громади.


Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи (1945 р. — початокXXI ст.) 149

22. Організації й органи самоврядування повинні бути пред­ставлені на рівні найвищої державної влади.

23. Юридична система має гарантувати основні громадянські свободи; поважати принципи рівності перед законом усіх громадян та всіх установ громадянського життя.

24. Судочинство має бути незалежним, а каральний апарат по­винен перебувати під суспільним контролем.

25. У Польщі як правовій державі ніхто не може бути переслі­дуваний за переконання ані примушений до дій, що суперечать йо­го сумлінню.

26. Особи, винні у занепаді країни, мають понести за це цілко­виту відповідальність».

Завдання

Прочитайте уривок з документа і розкрийте суть політичних вимог «Солідарності».

Учитель. У вересні-жовтні 1981 р. у Ґданську відбувся пер­ший з'їзд профспілки, на якому було виріпіено розпочати боротьбу за владу. Польське керівництво оголосило воєнний стан на всій тери­торії країни. У ніч з 12 на 13 грудня 1981 р. було створено Державну раду національного порятунку на чолі з Войцехом Ярузельським.

Ці заходи, а також значна радянська фінансова і продовольча до­помога на деякий час відтермінували загибель соціалізму в Польщі.

ХРОНІКА ПОДІЙ

Дата Подія

1988 р. ПОРП проголосила початок економічних реформ

Лютий Розпочав роботу «Круглий стіл» за участі усіх опозиційних

1989р.__________________________________________ сил

1989 р. Перемога «Солідарності» на виборах. 19 липня 1989 р. пре-

зидентом став В. Ярузельський, Т. Мазовецький — прем'єр-міністр, який здійснив так звану «шокову терапію» — стрімкий перехід до ринкової економіки

31 грудня Прийнята нова Конституція, яка відновила попередню на-

1989 р. зву держави — Республіка Польща

Січень Перетворення ПОРП на Соціал-демократичну партію

1990р.

Грудень Перемога на президентських виборах Леха Валенси

1990р.

27 жовтня Перемога на парламентських виборах правоцентристського

1991 р. угруповання, що знаменувало остаточне знищення комуніс-

тичного режиму



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Дата Подія

1995 р. Президентом обраний А. Квасьнєвський — представник лі-

вих сил

1999р. Польща стала членом НАТО

2004 р. Стала членом ЄС

2004- Президентом був Л. Качинський, з 2010 р. — Броніслав

2010 pp. Коморовський

Чехословаччина

Учитель. Революційні події у Чехословаччині, які отримали назву «оксамитової» революції, розпочались 17 листопада 1989 p., коли в міжнародний день студентів на вулиці Праги вийшли майже 50 тис. студентів. Застосування сили міліцією спричинило страйки по усій країні. Ніщо вже не могло врятувати комуністичну владу.

27 листопада Федеральні збори ЧССР виключили з Конституції статтю 4 про керівну роль КПЧ.

Наприкінці 1989 р. президентом країни став Вацлав Гавел.

1990 р. став новим етапом у розвитку Чехословаччини. У травні був прийнятий закон про вільне підприємництво, а в червні прове­дені перші вільні вибори і сформовано новий уряд, який здійснив радикальні економічні реформи.

1 грудня 1990 р. змінилась назва країни — на Чехо-Словацьку Федеративну Республіку (ЧСФР).

1 січня 1993 р. ЧСФР розпалась на дві нові держави — Чехію і Словаччину.

І Чехія, і Словаччина є членами ООН, НАТО, ЄС. Чехія більш економічно розвинена і становище її більш стабільне.

Угорщина

Учитель. Криза, яка особливо гостро виявилася наприкінці 1980-х років, зумовила необхідність змін в Угорщині.

ХРОНІКА ПОДІЙ

Дата Подія

1988 р. Гостра критика діяльності керівництва партії на конференції

УСРП. Відставка Я. Кадара й обрання на посаду генерального секретаря ЦК УСРП К. Гросса

1989 р. Відмова УСРП від монополії на владу під час «круглого столу».

Саморозпуск УСРП й проголошення про створення Угорської соціалістичної партії. Зміна назви У HP на Угорську Республіку


Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи (1945 р. — початокXXI ст.) 151


Дата 1990 р.

1991р.

1992 р.

1999 р. 2004 р.


Подія

Перемога на парламентських виборах опозиційного Угорського демократичного форуму: його лідер Й. Анталл став главою уря­ду; вільний демократ А. Гьонц — президентом країни. Початок

процесу приватизації в країні________________________________

Виведення радянських військ з Угорщини. Перехід до при­ватновласницького господарства з метою виходу з економічної

кризи____________________________________________________

Закон про земельну реформу________________________________

Поступовий вихід економіки Угорщини з кризового стану

Вступ до НАТО____________________________________________

Повноправне членство в ЄС


Завдання

Назвіть спільні і відмінні ознаки революцій в Польщі, Чехосло-ваччині і Угорщині. Які особливості цих революцій?

Румунія та Болгарія Робота з таблицею

ХРОНІКА ПОДІЙ


Румунія

16-17 грудня 1989 р. — розгін де­монстрації протесту у м. Тимішоа-ра — початок народно-демократичної революції.

22 грудня 1989 р. — повалення дик­таторського режиму, втеча подружжя Чаушеску зі столиці. 26 грудня 1989 р. — перехід влади до рук Фронту національного порятунку на чолі з Йоною Ілієску. Убивство по­дружжя Чаушеску. 29 травня 1990 р. — зміна назви краї­ни — СРР стала називатися Румунією. Травень 1990 р. — завоювання ФНП більшості під час парламентських ви­борів.

1991 р. — ухвалення парламентом нової Конституції країни. Жовтень 1992 р. — обрання прези­дентом Румунії Й. Ілієску. 1996 року президентом обрано лідера правоцент-ристської партії Е. Константинеску


Болгарія

10 листопада 1989 р. — відстав­ка Т. Живкова.

7 грудня 1989 р. — заснування Союзу демократичних сил (СДС) на чолі з філософом Желю Же-лєвим, який проголосив ідею розбудови Болгарської держави на принципах демократії та при­ватної власності. Січень 1990 р. — обрання Вели­кими національними зборами (парламентом) Ж. Желєва пре­зидентом Болгарії. 1994-1996 pp. — подальше по­гіршення економічної ситуації в країні.

1996 р. — перемога на пре­зидентських виборах лідера антикомуністичного блоку Об'єднання демократичних сил Петра Стоянова. Проголошення курсу на вступ до ЄС і НАТО



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Румунія Болгарія

Довелося долати важке економічне 1992 р. — Угода про дружні

становище. взаємовідносини та співробіт-

Вступ до НАТО. ництво між Болгарією та Укра-

3 2007 р. — член ЄС. їною. Тісні контакти між обома

Напружені відносини з Україною державами, особливо у сфері ту-

через територіальні питання: кордон ризму, транспорту і зв'язку.

по р. Тиса, о. Зміїний, гирло р. Дунаю Із 2004 р. — член НАТО.

тощоІз 2007 р. — член ЄС

Робота з документом

Язькова А. А. Крах «золотої епохи» Чаушеску

«За спогадами очевидців (у Брашові 15 листопада 1987 р.)... близько 7 тисяч робітників зібрались біля будинку мерії (вона ж — повітовий комітет РКП), вимагаючи хліба, купити який немож­ливо було навіть за талони, припинення систематичних перебоїв у водопостачанні та зменшення вирахувань, які досягли 40 % зар­плати. Мер (він же — секретар повітового комітету РКП) погрожу­вав робітникам, що через місяць вони та їхні діти раді будуть їсти солому. Коли робітники штурмом взяли мерію, вони виявили там бенкетні столи, що ломились від усяких наїдків з приводу обрання «першої повітової особи» до Великих національних зборів. Обурені робітники зірвали зі стін кабінетів портрети Чаушеску і спалили їх на площі перед мерією. Виступ робітників Брашова було потоплено в крові, багато з них зникли безслідно».

Запитання

1. У чому була специфіка революційних подій у Румунії?

2. Порівняйте революційні події в Румунії і Болгарії.

Югославія

Учитель. 4 травня 1980 р. помирає Й. Тіто. Після його смер­ті посилюються націоналістичні та сепаратистські тенденції. Най­більш «бунтівними республіками» були Словенія і Хорватія, які забезпечували 50 % експортного потенціалу Югославії. Ініціато­ром розвалу СФРЮ стала Словенія. Тут в 1990 р. відбувається ре­ферендум щодо незалежності республіки, на якому 86 % населення висловилось «за».

25 червня 1991 р. — офіційно проголошують свою незалежність Словенія і Хорватія.

Вересень 1991 р. — проголосили незалежність Боснія та Герце­говина.


Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи (1945 р. — початокXXI ст.) 153

Квітень 1992 р. — проголошення про утворення Союзної респу­бліки Югославії (СРЮ), що складалася із Сербії та Чорногорії, яку очолив С. Мілошевич.

1992 р. — початок громадянської війни Союзної Республіки Югославії з Хорватією під гаслом збереження федерації. Квітень 1992 р. — кровопролитна міжетнічна, міжконфесійна громадян­ська війна в Боснії і Герцеговині (взаємне знищення мусульман, сербів, хорватів).

Тільки в 1995 р. завдяки діям миротворчих сил ООН та політич­ним угодам (Дейтон) боснійську трагедію вдалося зупинити. Згідно з мирною угодою «Боснія і Герцеговина», залишалися єдиною дер­жавою, яка складається із двох суб'єктів: Боснійської мусульмано-хорватської Федерації і Республіки Сербської.

1998-1999 pp. — конфлікт у сербській провінції Косово, де про­живає багато албанців, переріс у громадянську війну.

Втручання міжнародного співтовариства (НАТО). Бомбарду­вання Белграда (весна 1999 p.), відставка С. Мілошевича. Притяг­нення його до юридичної відповідальності (серпень 2001 p.).

2001 p. — албанські бойовики почали військові дії в Македонії.

Червень 2006 р. — проголошення незалежності Чорногорією за рішенням всенародного референдуму. Припинення існування дер­жави Сербія і Чорногорія.

Завдання

Складіть таблицю «Виникнення нових держав на Балканах».

Назва новоутвореної _. З якого часу на території

Рік виникнення - „ „ . .

держави тривав збройний конфлікт

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Якими були наслідки революцій у східноєвропейських краї­нах?

2. Що спільного і в чому відмінність революцій в окремих краї­нах?

3. Коли в Східній Європі здійснилися «оксамитові революції», один із закордонних спостерігачів сказав те, що потім усі повто­рювали: «У Польщі це забрало 10 років, в Угорщині — 10 міся­ців, в НДР — 10 тижнів, а в Чехословаччині — 10 днів». Про­коментуйте це твердження.


154 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

УРОК 23

Урок узагальнення

Мета: узагальнити матеріал тем 4 і 5: «СРСР. Нові незалежні держави», «Країни Центральної та Східної Європи (1945 р. — по­чаток XXI ст.)»: показувати на карті кордони нових незалежних держав, що виникли після розпаду СРСР, характеризувати на­слідки Другої світової війни, політичне, соціально-економічне, повсякденне та культурне життя в СРСР на різних етапах історич­ного розвитку: висловлювати оцінку діяльності політичних ліде­рів, визначати причини краху тоталітарних режимів, аналізувати внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріори­тети нових незалежних держав, сучасні напрями їх політичного та економічного співробітництва, тлумачити та застосовувати по­няття і терміни.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Основна частина уроку

Урок відбувається у формі бесіди за нижченаведеними запитан­нями і виконання завдань.

1. Покажіть на карті кордони нових незалежних держав, що ви­никли після розпаду СРСР.

2. Охарактеризуйте наслідки Другої світової війни для СРСР.

3. Охарактеризуйте політичне, соціально-економічне, повсякден­не та культурне життя в СРСР у повоєнний період та період від­будови.

4. Охарактеризуйте політичне, соціально-економічне, повсякден­не та культурне життя в СРСР у 1953-1964 pp.

5. Охарактеризуйте політичне, соціально-економічне, повсякден­не та культурне життя в СРСР періоду застою.