США в 90-х роках XX ст. — на початку XXI ст. 8 страница

6. Охарактеризуйте політичне, соціально-економічне, повсякден­не та культурне життя в СРСР періоду перебудови.


Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи (1945 р. — початокXXI ст.) 155

7. Складіть політичний портрет М. Хрущова.

8. Складіть політичний портрет Л. Брежнєва.

9. Складіть політичний портрет М. Горбачова.

 

10. Складіть політичний портрет Б. Єльцина.

11. Назвіть причини розпаду СРСР.

12. Проаналізуйте внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньопо­літичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напря­ми їх політичного та економічного співробітництва на прикладі Російської Федерації.

13. Проаналізуйте внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньопо­літичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напрями їх політичного та економічного співробітництва на прикладі Бі­лорусі.

14. Проаналізуйте внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньопо­літичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напря­ми їх політичного та економічного співробітництва на прикладі Казахстану.

15. Проаналізуйте внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньопо­літичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напря­ми їх політичного та економічного співробітництва на прикладі держав Бал тії.

16. Проаналізуйте внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньопо­літичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напря­ми їх політичного та економічного співробітництва на прикладі держав Закавказзя

17. Проаналізуйте внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньопо­літичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напря­ми їх політичного та економічного співробітництва на прикладі держав Середньої Азії.

18. Проаналізуйте внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньопо­літичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напря­ми їх політичного та економічного співробітництва на прикладі Молдови.

19. Опишіть процес становлення прорадянських режимів у країнах Східної Європи у 40-ві роки.

20. Покажіть на карті території країн соціалістичного табору.

21. Проаналізуйте кризові явища в політичному, соціальному та економічному житті країн Центральної та Східної Європи у 60-70-х pp. XX ст.

22. Поясніть причини демократичних революцій, методи їх здій­снення у країнах Центральної та Східної Європи.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


23. Покажіть зміни на політичній карті Європи внаслідок револю­ційних подій кінця 80-х — початку 90-х pp. XX ст.

24. Охарактеризуйте особливості внутрішньополітичного розвитку країн Центральної та Східної Європи наприкінці XX — на по­чатку XXI ст.

25. Визначте роль країн регіону в сучасних інтеграційних процесах світу.

26. Оцініть діяльність політичних лідерів: Леха Валенси, В. Гаве-ла, Н. Чаушеску, Я. Кадара, Т. Живкова, Йосипа Броз Тіто.

27. Поясніть поняття і терміни: «відлига», волюнтаризм, «застій», перебудова, гласність, путч, Біловезька угода, СНД, дума, соці­алістичний табір, РЕВ, Варшавський договір, Берлінський мур, самоврядування, «оксамитова революція», «Солідарність», «шоковатерапія», реприватизація.


Тема 6

РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ КРАЇН АЗІЇ,

АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX — НА ПОЧАТКУ XXIСТ.

УРОК 24

Розпад світової колоніальної системи.

Японія у другій половині XX — на початку XXI ст.

Мета:характеризувати етапи деколонізації, процес здобуття незалежності народами Азії та Африки, шляхи розвитку незалеж­них держав азійського та африканського регіонів; пояснювати суть японського «економічного дива», визначити особливості розвитку Японії наприкінці XX — на початку XXI ст.; розвивати вміння ана­лізувати, порівнювати, критично мислити, працювати з різними історичними джерелами, висловлювати власні судження; вихову­вати зацікавленість історією.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Які держави володіли найбільшими колоніями в Азії і Африці у міжвоєнний період?

2. У яких колоніях у 1918-1945 pp. досяг найбільшого розвитку національно-визвольний рух?

3. Що характерне для економічного розвитку Японії у міжвоєн­ний період?

4. Якими були основні зовнішньополітичні цілі Японії у 1918-1939рр.?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Після Другої світової війни у колоніях на тери­торії Азії та Африки склалися умови для здобуття державної



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


незалежності багатьма народами. Цьому сприяло багато чинників, у тому числі капітуляція Японії, послаблення позицій Британії, Франції, Нідерландів і зміни в їхній колоніальній політиці. Віді­гравало свою роль у регіонах зміцнення національної буржуазії та поява інших соціальних верств і груп людей, здатних самостійно управляти своїми країнами, а також виникнення тут патріотичних партій та організацій, які під гаслами національної єдності про­голосили курс на досягнення незалежності своїх країн. Суттєво вплинула на визволення колоніальних країн «холодна війна» між СРСР і США, що дозволяла маневрувати між великими державами і сприяла занепаду колоніалізму.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Етапи деколонізації. Шляхи розвитку незалежних держав Робота над поняттям

Деколонізація — ліквідація колоніального панування метрополій, відновлення суверенності народів колоніаль­них і залежних країн як господарів власної долі та утвер­дження цих країн як самостійних і повноправних суб'єктів міжнародного права та міжнародних відносин.

► Причини розпаду колоніальної системи

1. Колоніалізм вичерпав себе історично (втрата економічної ефек­тивності).

2. У роки Другої світової війни зросла національна свідомість та активізувався національно-визвольний рух.

3. Активна підтримка США і СРСР країн, які боролися за неза­лежність (кожен відповідно своїм інтересам).

Робота в групах

Учні складають тези за підручником. Після повідомлень кожна група показує на карті названі країни.

Першийетап (1945—1955)

Деколонізація охоплює переважно Азію (усього за цей період незалеж­ність отримали 11 держав Азії,в Африці — Лівія).

Мирно і контрольовано Велика Британія надала незалежність своїм ко­лоніям у 1947-1948 pp. Індії, Пакистану, Бірмі, Цейлону, Ізраїлю. В Індокитаї (колонія Франції) та Індонезії (колонія Голландії) через небажання метрополій поступитися розпочалася багаторічна кровопро­литна війна за своє визволення. 1954 р. Франція припинила бойові дії в Індокитаї і визнала незалежність В'єтнаму, Лаосу і Камбоджі


Тема 6. Розвиток провідних країн Азії, Африки та Латинської Америки 159

Другий етап (1955 — кінець 60-х pp. XX ст.)

Епіцентром деколонізації стає Північна і Тропічна Африка. Велика Бри­танія провела роботу з підготовки кадрів управління, військових, вчите­лів, лікарів у своїх колоніях, було вироблено механізми передання влади. За цей період незалежність отримали 7 країн в Азії і 37 в Африці (в 1960 р. незалежними стали одразу 17 африканських країн. Цей рік уві­йшов в історію як «рік Африки»).

Лише в Алжирі Франція вдалася до застосування сили, але через ма­сові протести світової громадськості та ООН у 1962 р. питання було розв'язано.

Третій етап (70-ті — початок 90-х pp. XX ст.)

Період краху колоніалізму на Півдні Африки — розпад останньої ко­лоніальної імперії — Португальської (у 1975 р. здобули незалежність Ангола, Мозамбік, Сан-Томе, Прінсіпі). Остаточно визначилася доля Південної Родезії — в 1980 р. тут було проголошено незалежну державу Зімбабве. У 1990 р. Намібія, яка була колонією ПАР стає незалежною. Це була остання колонія на карті Африки.

Ліквідація останніх колоніальних володінь Великої Британії в Латин­ській Америці (Багамські острови — 1973 p., Гайана — 1975 p., Беліз — 1981р.).

Період деколонізації островів Тихоокеанського регіону (Фіджі — 1970 p., Соломонових — 1978 р. — колишніх володінь Великої Британії, Маршаллових (1991), Палау (1994) — СІЛА).

Друга половина 90-х — поч. 2000-х pp. — ліквідація залишків колоніалізму: Гонконг — Сянган (1997 p.), Східний Тімор (1975 p., фактично — 2002 р.)

► Шляхи розвитку незалежних держав

1. Шлях наслідування передових країн Америки та Європи, зумо­вив перетворення Сінгапуру, Південної Кореї та інших країн на індустріальні держави.

2. Шлях «соціалістичної орієнтації», який обрали такі країни, як Республіка Конґо, Замбія та ін. Після розпаду СРСР та «соціаліс­тичного табору» в них суттєво погіршилася економічна ситуація.

3. Шлях «неприєднання» (виник у 1961 p.). Прагненням країн, що стали на цей шлях (Індія, Індонезія та ін.), було бажання проводити незалежну політику, не допускати диктату та на­сильства в міжнародних відносинах.

► Особливості суспільно-політичного життя
молодих незалежних держав

1. Етнічно-племінний клановий характер побудови держструктур.

2. Високий рівень корумпованості держапарату.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


3. Особлива роль керівника держави, що проводить політику па­терналізму, коливання або в бік диктатури, або в бік популізму.

4. Загальний антидемократизм влади (багатопартійні системи — рідкісне явище, значний вплив армії).

5. Значний (інколи вирішальний) вплив релігії на ідеологічні установки як влади, так і суспільства.

Запитання та завдання

1. Визначте основні етапи розпаду колоніальної системи.

2. Які проблеми виникли в нових незалежних державах? Чи мож­на стверджувати, що вони цілком самостійні і жодною мірою не залежать від розвинених країн?

Висновок.Розпад колоніальної системи, який завершився на­прикінці 90-х років XX ст., сприяв становленню молодих незалеж­них держав, що визначили власний зовнішньополітичний курс.

Нові незалежні держави на світовій арені намагаються виступа­ти єдиною силою: вересень 1961 р. ними було утворено організацію Руху неприєднання, яка ставила за мету неучасть своїх членів у ба­гатосторонніх воєнних союзах. Зараз це дуже впливова міжнарод­на організація. Існують також і регіональні об'єднання (АСЕАН, ОАЄ, АФТА, АПЕК).

Робота з документами

Заключне комюніке конференції країн Азії і Африки 18-20 квітня 1955 р. Бандунг (Індонезія) (Витяг) А. Економічне співробітництво

1. ...Учасники Конференції висловили загальне прагнення до економічного співробітництва на основі взаємного зацікавлення і поважання національного суверенітету...

2. Країни-учасниці згодні надавати технічну допомогу одна од­ній в максимально можливих розмірах...

Б. Культурне співробітництво

1. Конференція країн Азії і Африки переконана в тому, що най­більш сильним засобом сприяння взаєморозумінню між країнами є розвиток культурного співробітництва. Азія та Африка є колис­кою великих релігій і цивілізацій, які збагатили інші культури і цивілізації...

2. Конференція країн Азії і Африки приймає той факт, що іс­нування колоніалізму в багатьох частинах Азії і Африки, в якій би формі це не виявлялося, не тільки перешкоджає культурному спів­робітництву, але також придушує національні культури народів...


Тема 6. Розвиток провідних країн Азії, Африки та Латинської Америки 161

Конференція засуджує таке заперечення основних прав в галузі освіти і культури в деяких частинах Азії і Африки... особливо кон­ференція засуджує расизм як засіб придушення культури...

В. Права людини і самовизначення

1. Конференція країн Азії і Африки заявляє про свою повну підтримку основних принципів прав людини, викладених у Стату­ті Організації Об'єднаних Націй, приймає до відома загальну Де­кларацію прав людини як загальний зразок для всіх народів і всіх націй...

2. Конференція країн Азії і Африки засуджує політику расової сегрегації і дискримінації...

Д. Проблеми залежних народів ... Конференція погодилась:

а) заявити, що колоніалізм в усіх його проявах являє собою зло,
яке необхідно терміново припинити;

б) підтвердити, що підкорення народів іноземному поневоленню,
пануванню та експлуатації є запереченням основних прав лю­
дини, що суперечить Статуту ООН і перешкоджає міжнародно­
му миру і співробітництву;

в) заявити про свою підтримку справи свободи і незалежності всіх
таких народів...

Завдання

Проаналізуйте уривок з комюніке Бандунзької конференції країн Азії й Африки і визначте, які проблеми розглядала ця кон­ференція.

►► Повоєнне реформування Японії. Японське «економічне диво»

Учитель. Оскільки Японія була країною-агресором і зазнала поразки у Другій світовій війні, то її територія була окупована вій­ськами США на чолі з Д. Макартуром (1945-1952). На окупованій території американцями провадилася політика «Трьох "Д"»: демо­кратизація, демілітаризація, декартелізація. Водночас було прове­дено аграрну реформу, яка передбачала націоналізацію надлишків землі і продаж її державою на пільгових умовах орендарям. 1947 р. була прийнята нова Конституція, яка проголошувала суверенну владу народу (зберігався інститут імператора як символ держави та єдності нації), законодавча влада належала парламенту, який обирав уряд, гарантувалась рівність громадян перед законом, Япо­нія відмовлялась від утримання регулярної армії як засобу війни і створення сил самооборони.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Робота з історичним джерелом

Документ

«У 1951 р. в Сан-Франциско було підписано мирний договір Японії із США та їх союзниками у війні (окрім СРСР). Згідно з до­говором:

було визнано повний суверенітет японського народу над Япо­нією та її територіальними водами; припинено стан війни учас­ників договору з Японією;

Японія визнавала незалежність Кореї та відмовлялася від прав та претензій на Корею, Тайвань, острови Пенхуледао, Півден­ний Сахалін та частину Курильських островів (але при цьому не зазначалося, що ці острови повертаються КНР та СРСР); обсяги репарацій не було визначено і питання про них належало до сфери двосторонніх відносин тих чи інших країн з Японією; за Японією було визнано право на індивідуальну і колективну оборону і домовленості про можливість розміщення або збере­ження іноземних збройних сил на її території».

Запитання та завдання

1. Покажіть по карті територіальні втрати Японії. На користь яких країн вони відбулися?

2. Як ви вважаєте, чому СРСР не взяв участі у підписанні цього договору?

Висновок.Сан-Франциська система договорів перетворила Япо­нію на союзницю США, що, у свою чергу, погіршило її взаємини з СРСР. Лише в жовтні 1956 р. у Москві було підписано Спільну де­кларацію СРСР та Японії, яка юридично припиняла стан війни між державами та проголошувала відновлення миру і добросусідських відносин між країнами. Мирний договір так і не було підписано. Проблему Південнокурильських островів не розв'язано й досі.

Робота зі схемою Див. с. 163.

Запитання

Визначте рейтинг наведених причин.

► Результати реформ

50-60-ті роки — середньорічні темпи приросту промислового виробництва понад 15 %, щорічні темпи зростання ВВП — 11 %, що в 2-3 рази перевищувало темпи зростання в провідних країнах Заходу.


Тема 6. Розвиток провідних країн Азії, Африки та Латинської Америки 163

ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ЯПОНІЇ


Проведення радикальних

реформ адміністрацією

СІНА

І


Надання американських кредитів та

воєнних замовлень під час війни в Кореї

та В'єтнамі

І

Причини


 


І

Збирання світової науково-технічної ін­формації, використання найновіших науково-технічних досягнень, впровадження їх у ви­робництво, вкладення великих коштів у купів­лю патентів та ліцензій на найпріоритетніші відкриття і технології


І

Незначна частка воєн­них витрат (1 % ВНП), багатогалузева струк­тура концернів, що до­зволяло маневрувати залежно від кон'юктури зовнішнього ринку, і зростання експорту, що забезпечувало надхо­дження в країну валюти


І

Ментальність японців, яким притаманні такі риси, як відда­ність національ­ним традиціям і релігії, велика працьовитість, сумлінне ставлен­ня до навчання і праці


Початок 70-х років — Японія посіла друге місце у світі за обся­гом ВНП і згодом вийшла на перше місце з виробництва сталі, ко­раблів, радіоприймачів, телевізорів, магнітофонів, копіювальної техніки, кіно- і фотоапаратури, оптики та автомобілів.

Зростання експортних можливостей Японії за 20 років у 90 ра­зів, а валютних запасів — у 116 разів.

Підсумок. Бурхливий повоєнний економічний розвиток Японії перетворив її на один із трьох центрів сучасної світової економіки нарівні із СІЛА та Західною Європою. У середині 80-х років її част­ка у світовому валовому продукті сягнула 10 %.

►► Розвиток Японії в 70-х pp. —на початку XXI ст.

Учитель. Протягом 1955-1993 pp. при владі незмінно пере­бувала Ліберально-демократична партія, за якої Японія пережива­ла економічне зростання і стабільність у політичному житті.

70-ті pp. — докорінні зміни умов розвитку японської економі­ки, започатковані «двома шоковими ударами Ніксона» (програма американського уряду із захисту долара).

Зниження конкурентоспроможності японських товарів на зов­нішніх ринках.

Середина 70-х років — початок енергетичної кризи через підви­щення майже у 5 разів світової ціни на нафту.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Розробка нової стратегії розвитку японської економіки: ставку було зроблено на енерго- та матеріалозберігаючі технології.

Початок широкого застосування електронно-управлінських за­собів у промисловості та сфері послуг.

2001 р. — початок реформ Ю. Коідзумі.

У зовнішньополітичній сфері Японія відмовилася від виробни­цтва, зберігання й застосування ядерної зброї. Встановлено дружні відносини зі США і погіршилися відносини з СРСР через територі­альні претензії Японії.

Сучасна Японія вирізняється, з одного боку, безпрецедентни­ми успіхами в найбільш сучасних галузях економіки, з іншого — проблемами у фінансовій, соціальній та аграрній сферах.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Які чинники сприяли японському « економічному диву » ?

2. Визначте основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Японії після війни?

3. Які галузі японської економіки є найбільш конкурентоспро­можними?

4. Порівняйте економічні реформи повоєнного часу в Японії та Ні­меччині. Що між ними спільного?

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Скласти політичний портрет Мао Цзедуна.

УРОК 25

Китай у другій половині XX — на початку XXI ст.

Мета:охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Китаю у другій половині XX — на початку XXI ст., дати оцінку соціально-економічним експериментам китайських кому­ністів, пояснити суть культу особи Мао Цзедуна, аналізувати про­цес реформування економіки Китаю наприкінці XX — на початку XXI ст.; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зо­ру, критично мислити; виховувати в учнів зацікавлення історією.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.


Тема 6. Розвиток провідних країн Азії, Африки та Латинської Америки 165

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Які ознаки були характерні для соціально-економічного розви­тку Китаю у 20-30-ті роки?

2. Коли Японія здійснила агресію проти Китаю?

3. Яку територію Китаю наприкінці Другої світової війни було визволено радянськими військами?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Китайський народ під час війни з японськими агре­сорами (1937-1945) зазнав величезних людських та матеріальних втрат. Загинули численні культурні цінності, були зруйновані міс­та, країна фактично розпалась на самостійні райони. У Китайській Республіці запанували голод, епідемії, злидні.

У серпні 1945 р. радянські війська розгромили японську армію, і величезна територія Північно-Східного Китаю — Маньчжурія — була окупована радянською армією. На її території почали спішно формуватися військові підрозділи Компартії Китаю (КПК). Проте як тільки у травні 1946 р. радянські війська залишили країну, тут розпочалася громадянська війна.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Проголошення КНР. Соціально-економічні експерименти китайських комуністів

Робота зі схемою

ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В КИТАЇ

 

КПК _^л________ ^. Гоміндан
(Мао Цзедун) *щ---------- ^ (Чан Кайші)
t 1946-1949 pp. t
Підтримка СРСР   Підтримка СІНА

Запитання

Інтереси яких країн і чому зіткнулися в Китаї?

Учитель. Восени 1948 р. — у січні 1949 pp. відбулися вирі­шальні бої громадянської війни. Наприкінці січня 1949 р. кому­ністичні війська під командуванням Лінь Бяо захопили Пекін. За­лишки військ Чан Кайпіі евакуювалися на о. Тайвань і створили



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


там острівну Китайську Республіку. А на території континенталь­ного Китаю 1 жовтня 1949 р. була проголошена комуністична Ки­тайська Народна Республіка, яку одразу ж визнав СРСР. Главою держави став лідер Компартії Китаю (КПК) Мао Цзедун.

До 1957 р. в КНР тривав відбудовчий період, під час якого зав­дяки допомозі СРСР було побудовано понад 200 промислових під­приємств, підготовлено близько ЗО тисяч китайських спеціалістів. Понад 20 тисяч радянських спеціалістів передавали свій досвід без­посередньо в Китаї.

Але головне те, що, посилаючись на радянський досвід, узако­нювалося всевладдя КПК в Китаї та її лідера Мао Цзедуна. Посту­пово почав формуватися культ особи Мао, якого називали «китай­ським Сталіним» і «наймудріпіим вождем».

Робота з таблицею

Із тексту підручника учні в парах виписують основні тези. Піс­ля цього учні пояснюють одне одному основні терміни.

РОЗВИТОК КИТАЮ

« Три червоних прапори »_______ « Культурна революція »
____________ (1958-1960 pp.)___________ (1966-1976 pp.)

У 1958 p. (з метою прискорення економіч- У 1966 р. розпочинаються

ного розвитку країни) у Китаї розпочина- перетворення в культурній

ються перетворення, відомі як курс «трьох сфері (мета — формування

червоних прапорів», що складався з кількох нової революційної свідо-

етапів: мості, що сприятиме побу-

«генеральна лінія» — курс на форсова- дові нового комуністично-

ну побудову соціалізму; го суспільства).

«великий стрибок»—форсований роз- «Культурна революція»

виток промисловості, щоб «наздогнати передбачала знищення ста-

і перегнати капіталістичні країни»; рої «буржуазної» культури

«народні комуни» — створення замість і поширення ідей Мао.

кооперативів народних комун з високим Фактично «культурна ре-

рівнем усуспільнення власності (запро- волюція» перетворилася

вадження зрівняльного розподілу їжі та на акцію організованої бо-

одягу, воєнізація праці і побуту). ротьби проти опозиції. Для

«Великий стрибок» і комунізація села мали цього зі школярів і студен-

важкі наслідки для економіки: розпочина- тів створювали загони від-

ється глибока економічна криза, вихід з якої даних Мао хунвейбінів —

було знайдено через запровадження курсу «червоних охоронців».

«врегулювання» (відновлення кооперативів, «Культурна революція»

приватної торгівлі, відмова від ідеї комун). сприяла встановленню аб-

Цей експеримент спричиняє незадоволення, солютної влади Мао Цзеду-

призводить до формування опозиції режи- на, що тривала аж до його

мові Мао, проти якої Мао розгортає репресії смерті 9 вересня 1976 року


Тема 6. Розвиток провідних країн Азії, Африки та Латинської Америки 167

Робота з історичними джерелами

«Гасла «культурної революції» у Китаї»

Витяг з листівки організації хунвейбінів. Пекін, 1966 р.

«В усіх театрах, кінотеатрах, книжкових крамницях і т. ін. слід розмістити портрети Мао Цзедуна!

Старі звичаї мають зникнути!

Слід ліквідувати ресторани вищого класу!

Гасла слід писати червоними, а не золотими літерами!

Вивчення творів Мао Цзедуна потрібно починати в дитячих садках!

Інтеліґенція має працювати в селі!

Слід харчуватися разом, а також відродити мораль перших на­родних комун 1958 p.!

Слід відмовитися від використання парфумів, прикрас, косме­тичних засобів та одягу непролетарського характеру!

Слід ліквідувати залізничні вагони першого класу та салон-вагони!

Не слід робити фото, що рекламують так звану жіночу красу!

Слід знищити старий живопис, який зловживав неполітичною тематикою, зображенням бамбукових дерев!

Треба, щоб живопис відповідав ідеям Мао Цзедуна!»

Завдання і запитання

1. Проаналізуйте документ і визначте суть «культурної рево­люції».

2. У чому полягала суть «великого стрибка» в Китаї?

3. Які наслідки для країни мала така політика?

Висновок. Повоєнне протиборство Заходу і Сходу, США та СРСР спричинили громадянську війну в Китаї і, врешті-решт, утвер­дження в країні тоталітарного комуністичного режиму Мао Цзе­дуна. Комуністичні експерименти остаточно підірвали економіку КНР й загострили соціальні та національні проблеми.

►► Розвиток Китаю в другій половині 70-х pp. XX — на початку XXI ст.

Учитель. У жовтні 1976 р. (після смерті Мао) в ході бороть­би за владу була розгромлена «банда чотирьох» (найближчих со­ратників Мао). Із липня 1977 до лютого 1997 р. при владі перебу­вав один з лідерів опозиції (не обіймаючи офіційних посад) — Ден Сяопін, якого небезпідставно вважають архітектором китайських реформ.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Реформи передбачали «чотири модернізації» у промисловості, сільському господарстві, науці та галузі оборони.

Завдання

Випишіть основний зміст цих етапів з підручника.

Орієнтовний варіант відповіді

Перший етап. Розпочався в грудні 1978 р. і передбачав реформу сільського господарства на основі розпуску комун та впроваджен­ня сімейного підряду, пожвавлення приватної торгівлі. Протягом 1979-1981 тривала реконструкція народного господарства — були знижені планові показники, скорочена армія та військові видатки, військова промисловість почала випускати техніку для сільського господарства.

Другий етап. Розпочався в жовтні 1984 р. і передбачав реор­ганізацію промисловості шляхом обмеження адміністративного втручання, переведення підприємств на госпрозрахунок за умов стимулювання ринкових відносин. Водночас заохочувалося вико­ристання іноземного капіталу в межах так званих особливих еко­номічних районів та вільних економічних зон.

Третій етап. Розпочався в березні 1985 р. і передбачав реформу­вання управління, науки та техніки, освіти з метою розгортання і впровадження НТР.

Четвертий етап. Розпочався в 1985 р. і був спрямований на по­силення позицій національної валюти, приватної власності та ре­формування банківської та податкової системи.

Внаслідок реформ темпи приросту виробництва в КНР у 80-х pp. складали 12—18 % щорічно, а в 90-х pp. — 10,2 % .

Проте економічне піднесення відбувалося на фоні збереження комуністичної влади та ідеології. «Чотири принципи» Ден Сяопіна були покладені в основу Конституції КНР 1982 p.: соціалістична перспектива, диктатура пролетаріату, керівна роль КПК, дотри­мання ідей марксизму-ленінізму і Мао Цзедуна.