ТЕМА 7. ФОРМУВАННЯ КОЛЕКТИВУ ПІДПРИЄМСТВА
7.1. Колектив як соціальна група
7.2. Етапи створення і розвитку трудового колективу
7.3. Структура та ефективність роботи трудового колективу
7.4. Корпоративна культура в системі управління персоналом підприємства
Питання для самоконтролю
1. Розкрийте сутність понять «група», «колектив». Назвіть елементи, організаційні можливості та ознаки колективу.
2. Розкрийте класифікацію колективів.
3. Висвітліть зміст процесу створення трудового колективу.
4. Охарактеризуйте етапи розвитку трудового колективу.
5. Розкрийте механізм створення та особливості формальних і неформальних груп.
6. Назвіть та охарактеризуйте фактори, що впливають на ефективне функціонування групи.
7. Охарактеризуйте рівні корпоративної культури підприємства.
8. Назвіть мету та завдання корпоративної культури в системі управління персоналом підприємства.
9. Охарактеризуйте показники, за допомогою яких визначається сила корпоративної культури підприємства.
Тести для самоперевірки
1. Стійке об’єднання людей, які прагнуть до загальної мети, що характеризується груповою згуртованістю, називається:
а) групою;
б) колективом;
в) об’єднанням;
г) спілкою.
2. До ознак колективу не належить:
а) наявність загальної цілі у членів колективу;
б) особиста практична взаємодія людей у процесі досягнення їхньої спільної мети;
в) психологічне визнання членами групи один одного та ототожнення себе з нею;
г) непостійність взаємодії протягом усього часу існування колективу.
3. За характером внутрішніх зв’язків колективи поділяються на:
а) офіційні, неофіційні;
б) тимчасові, постійні;
в) малі, великі;
г) формальні, неформальні.
4. До елементів колективу не належать:
а) члени колективу;
б) цілі та засоби досягнення цілей;
в) групування;
г) механізми здійснення внутрішніх і зовнішніх контактів.
5. До організаційних можливостей колективу не належить:
а) рішучий стиль управління;
б) збільшення стресових ситуацій;
в) регулятор поведінки працівників;
г) стабілізатор культури підприємства.
6. Процес створення трудового колективу розпочинається з:
а) складання графіка робіт;
б) формування каналів зворотного зв’язку;
в) встановлення конкретних цілей;
г) узгодження різних видів робіт.
7. Процес створення трудового колективу закінчується:
а) узгодженням різних видів робіт;
б) складання графіка робіт;
в) формування каналів зворотного зв’язку;
г) узгодження різних видів робіт.
8. Колектив, який створюється з волі керівника та передбачений в структурі підприємства для виконання конкретних завдань, називається:
а) офіційний;
б) постійним;
в) плановим;
г) формальним.
9. Колектив, який базується на юридично не зафіксованому бажанні людей співпрацювати один з одним і реальній практиці такої співпраці, називається:
а) неофіційним;
б) тимчасовим;
в) непостійним;
г) неформальним.
10. Метою корпоративної культури є:
а) формування поведінки персоналу, що сприяє досягненню цілей підприємства;
б) розвиток у персоналу почуття причетності до справ підприємства;
в) делегування відповідальності;
г) надання допомоги персоналу в досягненні особистого успіху.
Завдання 7.1.
Для трудового колективу підприємства є характерним таке: колектив перестав розвиватися, втратив здібність до адаптації, соціальний контроль набув консервативного характеру і визначає статику колективу. На якій стадії розвитку перебуває трудовий колектив? Охарактеризуйте роль керівника колективу на даному етапі.
Завдання 7.2.
Визначте фактори, що впливають на дієвість функціонування вашої студентської групи. Які з них ви вважаєте найважливішими і чому? Наведіть приклади.
Завдання 7.3.
Керівники добре знають, що в малій робочій групі значно легше домогтися єдності дій, ніж у великій. Чому легше і які з наведених причин є обґрунтованими?
А: Спосіб мислення однієї людини відрізняється від способу мислення іншої, тому в малій групі легше знайти загальну точку зору. У великій групі домогтися цього складніше, тому що спілкування в малій групі інтенсивніше.
Б: Якщо група нечисленна, то в ній легше забезпечити єдність дій. Це пов’язано з прагненням людей до взаєморозуміння.
В: У будь-якій групі завжди є люди, думка яких завжди розходиться з думкою оточення. Якщо група нечисленна, то в ній менше таких людей. Тому не потрібно витрачати багато зусиль на домовленості.