Дотримання вимог природоохоронного законодавства 3 страница
ж) здійснює державний моніторинг стану за рівнями забрудненості поверхневих і внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морської) економічної зони України з зонах підвищеного ризику та з районах об'єктів, що стали причиною несанкціонованого скиду чи аварійного забруднення;
10) здійснює інструментально—лабораторний контроль у межах галузі атестації:
— за дотриманням нормативів викидів (скидів) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище;
— за показниками стану забруднення морських, поверхневих і підземних вод та вод відкритих лиманів;
— за ефективністю роботи природоохоронних споруд та обладнання, у тому числі суден, кораблів та інших плавучих засобів;
11) здійснює контроль за виконанням природоохоронних заходів, передбачених міждержавними, загальнодержавними, регіональними та галузевими програмами;
12) за дорученням Мінприроди контролює виконання вимог міжнародних договорів України та бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони і використання морського середовища та його природних ресурсів
13) надає методичну, допомогу та контролює, роботу служб охорони навколишнього природного середовища на підприємствах та з організаціях, портах та їх вимірювальних лабораторіях, що здійснюють виробничий інструментально—лабораторний контроль відповідно до галузі атестації (охорона навколишнього природного середовища), а також на суднах (кораблях) ;
14) готує та подає щороку до Мінприроди з межах своєї компетенції доповідь про стан навколишнього природного середовища Чорного моря;
15) забезпечує використання бюджетних асигнувань за цільовим призначенням;
16) подає до Мінприроди для затвердження проекти структури, штатного розпису, планів роботи та звіти про роботу Інспекції після погодження їх з начальником Державної екологічної інспекції;
17) складає та подає з установленому порядку та у визначені терміни звіти про інспекційну та господарсько фінансову діяльність;
18) за дорученням Мінприроди бере участь у проведенні загальнодержавних (регіональних) заходів з питань охорони навколишнього природного середовища;
19) готує та подає до Мінприроди пропозиції щодо:
— планів роботи Інспекції;
— удосконалення інспекційної діяльності;
— методичного та інформаційного забезпечення;
— визначення екологічно небезпечних об'єктів;
— підготовки та перепідготовки кадрів;
— удосконалення застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Інспекції;
20) здійснює контроль за реалізацією Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, затвердженої Законом України від 22 березня 2001 року N 2333-ІІІ (2333-14);
21) взаємодіє із засобами масової інформації з писань висвітлення актуальних проблем здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.
3.4. Права цієї інспекції та посадових осіб.
Інспекція та її посадові особи під час виконання покладених на них завдань мають право:
1) обстежувати з установленому порядку підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, військові й оборонні об'єкти, а також об'єкти органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки України та органів прикордонної служби України з місцях їх постійної дислокації, при проведенні військових навчань, маневрів а також під час передислокації військ та військової техніки, крім випадків особливих ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України, у будь-який час з метою перевірки додержання ними вимог охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;
2) пред'являти підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності .і видів господарської діяльності, громадянам, а також іноземним фізичним і юридичним особам вимоги щодо здійснення відповідних заходів з охорони, раціонального використання, відтворення природних ресурсів, екологічної та з межах своєї компетенції радіаційної безпеки, організації виробничого інструментально-лабораторного контролю за викидами (скидами) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище відповідно до галузі атестації вимірювальних лабораторій (охорона навколишнього природного середовища);
3) контролювати наявність та правильність укладення договорів обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, експортерів та осіб, які відповідають за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями, навколишньому природному середовищу на об'єктах підвищеної небезпеки;
4) обмежувати та зупиняти (тимчасово) у встановленому порядку діяльність підприємств, установ, організацій та і об'єктів, а також уносити до Мінприроди відповідні подання щодо припинення діяльності, якщо зона провадиться з порушенням норм, правил і нормативів з охорони навколишнього природного середовища, екологічної та з межах своєї компетенції радіаційної безпеки;
5) опломбовувати приміщення, устаткування та апаратуру підприємств, установ, організацій та об'єктів, стосовно яких було прийнято в установленому порядку рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) їх діяльності;
6) зупиняти, оглядати та затримувати (тимчасово) у встановленому законом порядку будь-які судна, кораблі та інші плавучі об'єкти, що перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України незалежно від форм власності та господарювання для з'ясування причин та обставин скидання або втрат речовин, шкідливих для водних об'єктів та водних живих ресурсів, здійснювати перевірки правильності реєстрації у суднових документах операцій з цими речовинами, а також перевірки документів, що засвідчують право на рибний промисел, добування водних тварин і рослин та проведення інших видів робіт;
7) перевіряти документи на право спеціального використання природних, ресурсів - ліцензії, дозволи;
8) проводити у межах своєї компетенції перевірку недержання вимог радіаційної безпеки на підприємствах, з установах і організаціях, які використовують джерела іонізуючого випромінювання та радіаційні технології;
9) складати акти перевірок і протоколи про адміністративні порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та схорони природних ресурсів, екологічної та з межах своєї компетенції радіаційної безпеки. У разі неможливості встановлення особи порушника на місці державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища можуть доставляти порушника до органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування та органів прикордонної служби;
10) давати обов'язкові для виконання приписи про усунення виявлених порушень з питань, що належать до її повноважень;
11) розглядати справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки відповідно до законодавства;
12) застосовувати у випадках, передбачених законодавством, економічні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення вимог законодавства, уживати з установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.;
13) залучати за погодженням з керівниками підприємств, установ та організацій, у тому числі громадських, спеціалістів для участі в проведенні перевірок виконання заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, ліквідації аварійних викидів (скидів) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище;
14) тимчасово призупиняти дію виданих дозволів (у разі недотримання умов цих дозволів або порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища) на:
— проведення днопоглиблювальних робіт, видобування піску і. гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях прибережних захисних смуг морів і на землях, зайнятих морями;
— здійснення операцій у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами);
— спеціальне використання природних ресурсів (континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони (крім корисних копалин, водних живих ресурсів),' природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (крім мисливських тварин);
15) подавати до Мінприроди, його територіальних органів пропозиції щодо тимчасового призупинення дії виданих дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, здійснення операцій у. сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та у водні об'єкти - у разі недотримання умов цих дозволів або порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
16) зупиняти або забороняти проведення робіт на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду, у курортних зонах, не передбачених режимом охорони і збереження цих об'єктів;
17) зупиняти транспортні, у тому числі плавучі, засоби та проводити огляд речей, транспортних, у тому числі плавучих, засобів, знарядь добування тварин, рослин, риби та інших водних тварин і рослин на місцях їх добування, зберігання, перероблення і реалізації;
18) вилучати в установленому порядку з осіб, які порушили вимоги законодавства про схорону навколишнього природного середовища, знаряддя, обладнання або предмети, які є знаряддям незаконного добування природних ресурсів, об'єктів рослинного та тваринного світу, у тому числі риби та інших водних тварин і рослин, транспортні, у тому числі плавучі, засоби, незаконно добуті природні ресурси і продукцію, до з них вироблена, а також відповідні документи (ліцензії, дозволи тощо) ;
19) обмежувати чи зупиняти (тимчасово) виробництво й реалізацію продукції, використання якої може завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу або яка не відповідає вимогам екологічної та радіаційної безпеки;
20) викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів та радіаційну безпеку;
21) проводити фотографування, здійснювати звукозапис, кіно і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження і розкриття порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
22) призначати з установленому порядку громадських інспекторів з охорони довкілля і видавати їм посвідчення затвердженого Мінприроди зразка;
23) передавати до правоохоронних органів матеріали про діяння, у яких убачаються ознаки злочину;
24) отримувати безкоштовно від місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, громадян, іноземних фізичних і юридичних осіб статистичні та інші довідкові й інформаційні матеріали, потрібні для визначення стану використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а також повідомлення про аварійні забруднення навколишнього природного середовища і природні катастрофи;
25) оглядати в пунктах пропуску через державний кордон України всі види транспортних засобів, у тому числі судна і військові кораблі, у порядку, визначеному законодавством і нормативними документами, з метою виявлення екологічно небезпечних або заборонених до вивезення , та ввезення вантажів;
26) надавати платні послуги екологічного характеру згідно з чинним законодавством;
27) носити під час виконання службових обов'язків формений одяг установленого зразка, який видається їм безкоштовно, а також носити та використовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби відповідно до законодавства;
28) робити запити та подавати пропозиції до Мінприроди щодо фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів державного бюджету;
29) виступати за дорученням Мінприроди замовником під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;
30) здійснювати видавничу діяльність з питань, що належать до повноважень Інспекції та її функцій.
3.5. Об’єкти контролю інспекції.
Діяльність Інспекції поширюється на:
1) територію від початку української частини ріки Дунай до її гирла і обмежується урізом води Чорного моря до адміністративної межі території Автономної Республіки Крим з Херсонською областю (Каланчакський район). У разі відсутності встановлених водоохоронних зон на вищевказаній адміністративній території діяльність інспекції поширюється на територію шириною не менше двох кілометрів від урізу веди вздовж Чорного моря, навколо заток та лиманів;
2) усі об'єкти, розташовані з межах території водоохоронної зони, а у разі її відсутності — на об'єкти, розташовані на території шириною не менше двох кілометрів від урізу води вздовж Чорного моря, навколо заток та лиманів;
3) морські та портові пункти; морські причали (елінги) яхт—клубів; суднобудівні та судноремонтні підприємства; кораблі, судна, інші плавучі об'єкти та засоби, берегові об'єкти (у тому безпеки України, Державній прикордонній службі України); морські споруди; підприємства, господарська діяльність яких пов'язана з виловом та переробкою водних живих ресурсів (крім тих, що займаються лише переробкою водних живих ресурсів, без їх самостійного вилову);
4) внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.
Розподіл функцій на морському середовищі здійснюється на основі протоколу розмежування з Державною Азово—Чорноморською екологічною інспекцією, затвердженого наказом Мінприроди.
Поряд з цим об’єктами контролю є:
1) морські порти та портові пункти України, судноремонтні підприємства, майстерні, причали та приморські об'єкти рибного Господарства в повному обсязі їх впливу на навколишнє природне середовище в зоні діяльності Інспекції;
2) об'єкти (у тому числі Міноборони, органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, Держприкордонслужби), підприємства, установи та організації (незалежно від форм власності та підпорядкування), їх господарська діяльність; яка може чинити негативний вплив на морське середовище, зокрема скидання стічних вод у морські води, затоки або лимани, що мають зв'язок з морем у зоні діяльності Інспекції;
3) усі українські та іноземні судна, кораблі та інші плавучі об'єкти і морські споруди незалежно від форм власності та підпорядкування, діяльність яких відбувається у внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі України.
4. Організація проведення інспекторських перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання ними вимог природоохоронного законодавства.
Навчальні питання.
4.1. Юридичні аспекти перевірок.
4.2. Загальні відомості про здійснення перевірки.
4.3. Планування, організація, порядок призначення і підготовка до перевірки.
4.4. Види і частини перевірки.
4.5. Права та обов’язки державних інспекторів.
4.6. Форми Повідомлення про проведення планової перевірки і Направлення на проведення перевірки.
4.1. Юридичні аспекти перевірок.
Організація і проведення інспекторських перевірок суб’єктів господарювання та оформлення їх результатів регламентуються Методичними рекомендаціями «Про порядок проведення інспекторських перевірок по дотриманню природокористувачами вимог законодавства по охороні навколишнього природного середовища» (Затверджено наказом Головної екологічної інспекції Мінприроди України від 28 березня 1994р., №7), а також «Порядком організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» (Затверджено наказом Мінприроди від 10 вересня 2008р., №464).
Ці нормативні документи встановлюють процедуру організації і проведення перевірок з питань здійснення державного контролю підприємств, установ, організацій та інших об’єктів незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, які негативно впливають на стан довкілля і здоров’я населення. Крім цього, документи визначають порядок оформлення документації по результатах перевірок.
I «Методичні рекомендації» і «Порядок» призначені для інспекторського складу і поширюються на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної iнспекцiї, Республiканського комітету Автономної Республiки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної iнспекцiї в областях, мiстах Києвi та Севастополi, Державної екологiчної iнспекцiї з охорони довкілля Пiвнiчно-Захiдного peгioнy Чорного моря, Державної eкoлoгiчнoї iнспекцiї Азовського моря, Державної Азово—Чорноморської екологiчної iнспекцiї (далі — органи Мiнприроди) та суб'єктiв господарювання (юридичних та фізичних осіб).
В документах вживають терміни, наприклад, «акт перевірки», «державний інспектор», «об’єкт перевірки» в такому значенні:
— акт перевірки — документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання;
— державний інспектор — Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного, Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища;
— об'єкт перевірки — підприємства, цехи, виробничі майданчики, обладнання, установки, території тощо, які експлуатуються суб'єктами господарювання, в тому числі споруди та інші об'єкти, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище (в тому числі їх розміщення, проектування, будівництво, реконструкція та введення в дію), об'єкти природно-заповідного фонду.
4.2. Загальні відомості про здійснення перевірки.
Головною метою інспекторських перевірок є визначення екологічного стану об'єкту, ступеню і характеру його впливу на навколишнє природне середовище, дотримання ним вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони природи для своєчасного вжиття (у межах, наданих інспектору законом прав) заходів по усуненню виявлених порушень та попередженню негативного впливу об'єкту на навколишнє природне середовище.
Перевірки режимних об'єктів проводяться у відповідності до «Положення про порядок організації взаємодії та інформації Мінприроди України з Міноборони України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Головним управлінням командуючого національною гвардією України, Штабом цивільної оборони України з питань охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки».
При проведенні перевірок інспектор повинен мати при собі службове посвідчення, а при необхідності і допуск встановленого зразка, і пред'являти ці документи по вимозі контрольно-пропускних пунктів або адміністрації об'єкту.
Згідно з чинним законодавством керівництво (адміністрація) об'єкту зобов'язано надавати інспектору всю необхідну інформацію, статистичну звітність, фінансові та облікові документи, результати відомчих лабораторних спостережень, проектні матеріали, акти прийняття об'єкту в експлуатацію тощо, а також всіляко сприяти проведенню перевірки, надаючи допомогу транспортом і, при необхідності, спецодягом та спецспорядженням.
При перевірці об'єктів, які підпадають під дію Закону України "Про державну таємницю", державні інспектори повинні мати при собі допуск установленого зразка і пред'являти зазначений документ на вимогу керівництва суб'єкта господарювання.
4.3. Планування, організація, порядок призначення і підготовка до перевірки.
Перевірки об'єктів з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюються по плану на основі календарного графіку перевірок, який є складовою частиною річного (піврічного, квартального) плану робіт інспекційних підрозділів. Частота цих перевірок планується в залежності від екологічної обстановки в районі розташування об'єкту, а також ступеню і характеру його впливу на навколишнє середовище.
Місцеві органи Державної екологічної інспекції Мінприроди України зобов'язані визначити перелік об'єктів - основних забруднювачів навколишнього природного середовища, які повинні бути на постійному контролі і включені в план — графік щорічних перевірок.
Взагалі, періодичність здійснення перевірок визначається відповідно до Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 N 212.
Для здійснення перевірки керівником відповідно органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити:
— найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки;
— період, за який буде здійснюватись перевірка;
— визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).
На підставі наказу оформляється Направлення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або заступником керівника органу Мінприроди (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. В ході підготовки до перевірки об'єктів інспектор зобов'язаний:
а) ознайомитись із:
— постановами і рішеннями вищих і місцевих органів влади, наказами, рішеннями колегій і розпорядженнями Мінприроди України і галузевого відомства, що стосуються природоохоронної діяльності на даному об'єкті;
— технологічними процесами, що здійснюються на об'єкті;
— методами очистки газів, пиловловлення, очищення стічних вод, що можуть застосовуватися при даних технологічних процесах і які застосовуються на об'єкті;
— новими розробками мало- і безвідходних технологій при даних виробництвах;
— матеріалами і актами попередніх перевірок i іншими документами, що стосуються природоохоронної діяльності об'єкту;
б) підготувати проект наказу і направлення на проведення перевірки;
в) повідомити суб'єкта господарювання про проведення планової перевірки;
г) визначити перелік питань, які мають бути перевірені під час перевірки.
4.4. Види і частини перевірок.
Промислові об'єкти - основні забруднювачі навколишнього природного середовища підлягають перевірці не менше як 2 рази на рік. Перевірка решти об'єктів може здійснюватись раз в два-три роки. По обсягу висвітлюваних питань в ході перевірок вони діляться на повні, цільові і оперативні або спеціальні.
Повні перевірки - в ході яких висвітлюються всі питання природоохоронної діяльності об'єктів.
Цільові перевірки - в ході яких висвітлюються тільки окремі напрямки природоохоронної діяльності об'єкту, такі як: стан виконання заходів по охороні навколишнього природного середовища, приписів контролюючих органів, стан експлуатації очисного обладнання, стан обліку викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, розміщення відходів і інші питання.
Оперативні (спеціальні) перевірки - в ході яких висвітлюються тільки: ті питання, по яких отримані завдання від керівництва інспекції або вищих органів, перевірки аварійних ситуацій, а також ті, що проводяться за сигналами і скаргами населення.
Повні і цільові перевірки плануються, виходячи з нормованих витрат часу, а спеціальні здійснюються одноразово по спеціальних завданнях. Крім вказаних можуть проводитись комплексні перевірки природоохоронної діяльності об'єктів із залученням спеціалістів інших міністерств і відомств (Мінстат, Міністерство внутрішніх справ, Держстандарт, Держкомгідромет, Міністерство охорони здоров'я України та інші), науково-дослідних установ, представників місцевих органів влади і громадськості.
Поряд з цим, по часу проведення є планові та позапланові перевірки об’єктів господарювання.
Планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Планова, повна перевірка здійснюється відповідно до квартального плану діяльності органу Мінприроди і проводиться за наказом органу Мінприроди.
Орган Мінприроди не пізніше як за десять днів до початку проведення перевірки надсилає рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Мінприроди, або вручає особисто посадовій особі суб'єкта господарювання під розписку Повідомлення про проведення планової перевірки (додаток 2).
У повідомленні про проведення планової перевірки зазначається дата початку та закінчення перевірки, найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється перевірка, найменування органу Мінприроди.
Тривалість планової перевірки не повинна перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб’єкта малого підприємництва — п'яти робочих днів. Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.
Позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Мінприроди.
Позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин:
— подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу Мінприроди про здійснення заходу державного нагляду (контролю) на його бажання;
— виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
— перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Мінприроди;
— звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
— неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.
Під час проведення позапланової перевірки державні інспектори перевіряють питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки.
Позапланова перевірка проводиться за наказом органу Мінприроди та направленням на проведення перевірки керівника органу Мінприроди або його заступника.
Тривалість позапланової перевірки не повинна перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження терміну проведення позапланової перевірки з будь-яких підстав не допускається.
Перевірка складається з таких основних частин:
— підготовка до перевірки;
— проведення перевірки;
— оформлення результатів перевірки (складання акта перевірки, оформлення інших матеріалів перевірки);
— обговорення результатів перевірки, підписання акта перевірки;
— застосування адміністративних стягнень до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушень).
4.5. Права та обов’язки державних інспекторів.
Державні інспектори під час здійснення перевірок мають право:
— вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища;
— відбирати зразки продукції, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного контролю, відповідно до закону;
— вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного контролю;
— давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;
— накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
Державні інспектори зобов’язані:
— повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний контроль у межах повноважень, передбачених законом;
— не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час проведення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій та пожеж;
— надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до вимог законодавства;