Класифікація типів проектів
Доцільні до використання методи управління в значній мірі залежать від типу проекту. Класифікувати проекти можна за великою кількістю ознак. Ми розглянемо найбільш загальні види проектів.
1. За рівнем проекту:
1.1. проект;
1.2. програма - сукупність проектів або проект, що відрізняється великою складністю;
1.3. система.
2. За масштабом (розміром) проекту:
2.1. малий – вартість до 10 - 15 млн. USD і трудовитрати 40-45 л/г – припускають ряд спрощень в проектуванні і реалізації;
2.2. середній;
2.3. мегапроект – вартість 1 і більше млрд. USD, 2 млн. л/г на проектування і 15 - 20 млн. л/г на будівництво. Це цільові програми, з'єднані загальною метою і виділеними ресурсами, які передбачають рішення складних задач, що вимагають нетривіальних підходів і витрат (проект соціально-економічного розвитку України).
3. За складністю:
3.1. простий;
3.2. організаційно-складний;
3.3. технічно-складний;
3.4. ресурсно-складний;
3.5. комплексно-складний.
4. За термінами реалізації:
4.1. короткостроковий - впровадження у виробництво новинок - до 1 року;
4.2. середній - від 1 до 5 років;
4.3. довгостроковий - 5-7 років.
5. За вимогами до якості і способів її забезпечення:
5.1. бездефектний - домінуючий чинник - якість, звідси висока вартість проекту;
5.2. модульний - велика частина об'єкту (до 95% вартості) виготовляється підрядчиком на стороні - не на місці майбутньої експлуатації;
5.3. стандартний.
6. За вимогами до обмеженості ресурсів:
6.1. мультипроект – задум замовника відноситься до декількох взаємозв'язаних різних проектів, безліч замовлень і підрядчиків.
6.2. монопроект – окремий проект єдиний виконавець.
7. За характером проекту (рівню учасників):
7.1. міжнародний:
- сумісний (дві і більше сторін),
- односторонній (проект за ініціативою однієї країни реалізується за допомогою інших країн);
7.2. вітчизняний:
- державний,
- територіальний,
- місцевий.
8. За характером цільової задачі проекту:
8.1. антикризовий;
8.2. маркетинговий;
8.3. освітній;
8.4. реформування, реструктуризація;
8.5. інноваційний;
8.6. надзвичайний.
9. За об'єктом інвестиційної діяльності:
9.1. фінансовий інвестиційний;
9.2. реальний інвестиційний.
9.3. комплексно-інвестиційний.
10. За головною причиною виникнення проекту:
10.1. можливості, що відкрилися;
10.2. надзвичайна ситуація;
10.3. необхідність структурно-функціональних перетворень;
10.4. реорганізація;
10.5. реструктуризація;
10.6. реінжиніринг.
11. За ступенем впливу один на одного:
11.1. взаємовиключні (альтернативні) проекти — це проекти, які здійснюються, якщо неможливим або неціленаправленим є здійснення інших проектів;
11.2. альтернативні по капіталу — проекти, які здійснюються в тому випадку, коли кожен із них не може бути здійсненим без використання фінансових засобів, необхідних для здійснення інших проектів;
11.3. незалежні проекти — проекти, які здійснюються в тому випадку, коли результати реалізації одного не впливають на результати реалізації інших, і будь-яка інформація про параметри одного не змінює інформацію про результати інших;
11.4. взаємовпливаючі — проекти, які здійснюються в тому випадку, якщо при їх спільній реалізації виникають допоміжні (системні, синергетичні, емерджентні) позитивні або негативні ефекти, але не виявляються при реалізації кожного із проектів окремо;
11.5. взаємодоповнюючі — це проекти, які здійснюються в тому випадку, якщо за яких-небудь причин вони можуть бути прийняті чи відкинуті тільки одночасно.
1.4. Оточення та учасники проектів.
Важливим елементом є оточення проекту, оскільки важливо визначити середовище, в якому виникає, існує і завершується проект. Оточення проекту — це чинники впливу на його підготовку та реалізацію. Тому їх можна поділити на внутрішні й зовнішні.
До зовнішніх належать:
- політичні,
- економічні,
- суспільні,
- правові,
- науково-технічні,
- культурні,
- природні.
До політичних чинників належать:
- політична стабільність,
- підтримка проекту державними установами,
- міжнаціональні взаємини,
- рівень злочинності,
- міждержавні стосунки тощо.
До правових:
- стабільність законодавства,
- дотримання прав людини,
- дотримання прав власності,
- дотримання прав підприємництва.
До економічних:
- структура внутрішнього валового продукту,
- умови регулювання цін,
- рівень інфляції,
- стабільність національної валюти,
- розвиненість банківської системи,
- стан ринків,
- рівень розвитку підприємництва і т. п.
Важливим при визначенні оточення проектів є рівень розвитку фундаментальних та прикладних наук, рівень інформаційних та промислових технологій, рівень розвитку енергетики, транспорту, зв'язку, комунікацій тощо.
До внутрішніх належать чинники, пов'язані з організацією проекту.
Організація проекту є розподілом прав, відповідальності та обов'язків між учасниками проекту.
Учасники проекту – це юридичні та/або фізичні особи, які зобов'язані виконати певні дії, передбачені проектом, й інтереси яких будуть задіяні при реалізації проекту.
Як правило, в реалізації проекту беруть участь від 1 до 100 організацій. Але в крупних проектах кількість одних тільки підрядчиків може налічуватися сотні і тисячі організацій.
До числа учасників можуть входити інвестори, банки, підрядчики, постачальники, гуртові покупці продукції, лізингодавці та інші фізичні чи юридичні особи. Учасником проекту може бути також держава:
Основні учасники:
Ініціатор– фізична та/або юридична особа, яка є автором ідеї проекту. Ініціатором може виступати будь-який інший учасник проекту.
Замовник – майбутній власник і користувач результатів проекту. Замовником може виступати як одна організація, так і декілька (юридична або фізична особа). Замовником може бути інвестор або уповноважена ним особа.
Інвестор – сторона, що вкладає власні засоби в проект. Інвестор може бути замовником, в іншому випадку між ними укладається договір.
Банк – як правило, є одним з основних інвесторів, що організовує та забезпечує фінансування проекту.
Проектувальник – спеціальна проектна організація, що розробляє ПКД проекту. Проектувальників може бути декілька. В цьому випадку виділяють генерального проектувальника.
Постачальник – організація, що здійснює матеріально-технічне забезпечення проекту (генеральний постачальник).
Підрядчик – юридична особа, що несе відповідальність за виконання тих або інших робіт за проектом відповідно до контракту (генеральний підрядчик, субпідрядчик).
Менеджер – юридична (фізична) особа, якій замовник делегує повноваження по керівництву роботами за проектом (планування, контроль і координацію). Склад повноважень менеджера проекту визначається контрактом. Під керівництвом менеджера працює команда проекту - це специфічна організаційна структура, створена на період здійснення проекту з метою управління ним і ефективного досягнення поставленої мети.
Додаткові учасники:
Консультант– особа, що привертається в проект на контрактних умовах, для надання консультаційних послуг іншим учасникам проекту з усіх питань його реалізації.
Ліцензіар – особа, що володіє «ноу-хау» і ліцензіями, що використовуються в проекті.
Адміністратор проекту – широко використовується на заході, у нас не дуже поширений. Адміністратор знімає з плечей менеджера адміністративний тягар (але не відповідальність), пов'язаний з використанням на практиці системи управління проектом, а саме:
- надає послуги в області планування, складання графіків, контролю ходу виконання і звітності;
- забезпечує найкраще використання ресурсів проекту;
- забезпечує менеджера інформацією, необхідною для управління проектом.
Адміністратор рівноправний з менеджером проекту (не підзвітний йому). Зазвичай має допоміжний персонал.