Кількість навчальних годин: 2

Циклова комісія викладачів іноземних мов

 

ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ

 

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА:

"Методика викладання іноземних мов"

 

НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ: “Початкова освіта” 6.010102

 

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: “вчитель початкових класів” з додатковою кваліфікацією“ вчитель англійської мови”

 

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ: бакалавр

 

 

 

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ

№ з/п Перелік змістових модулів, тем лекцій, їх анотацій Кількість годин
Змістовий модуль І. Навчання основ іншомовного матеріалу
1. МВІМ як наука та її зв’язок з іншими науками, система навчання ІМ. Література: [5, 8, 9, 13, 14, 15, 17, 21].
2. Методика формування іншомовної фонетичної компетенції учнів Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15].
3. Методика формування іншомовної граматичної компетенції учнів Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15].
4. Методика формування іншомовної лексичної компетенції учнів. Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15].
Змістовий модуль ІІ. Навчання основ іншомовного спілкування
1. Методика формування іншомовної компетенції учнів в аудіюванні. Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15].
2. Методика формування іншомовної компетенції учнів у говорінні Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15].
3. Методика формування іншомовної компетенції учнів у читанні Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15].
4. Методика формування іншомовної компетенції учнів у письмі Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15].
Змістовий модуль ІІІ. Організація та забезпечення процесу навчання ІМ
1. Урок як основна форма навчально-виховного процесу. Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 17].
2. Контроль та оцінювання рівня сформованості іншомовної комунікативної компетенції учнів Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 23, 31].
3. Планування навчального процесу з іноземної мови Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 23, 31].
Змістовий модуль ІV. Особливості викладання ІМ
1. Особливості викладання ІМ у початковій школі Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 23, 31].
2. Методика проведення позакласної роботи з ІМ Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 23, 31].
3. Методи навчання іноземних мов Література: [4, 5, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 23, 31].
  Разом:

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Модуль І. Навчання основ іншомовного матеріалу

 

Тема: МВІМ як наука та її зв’язок з іншими науками, система навчання ІМ

Кількість навчальних годин: 2

Мета, завдання лекції:ознайомити студентів з поняттям про методику викладання іноземних мов /МВІМ/ як науку, її дослідницький апарат і зв'язок з іншими науками.

Опорні (ключові) поняття:методика викладання, лінгвістика, психолінгвістика.

Міжпредметні зв’язки:педагогіка

Обладнання:таблиці, плакати

Література:

а) основна

· Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Підручник / Кол.авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002.

 

б) додаткова

· Аткинсон Р Человеческая память и процесс обучения. - М.: Просвещение, 1979 - 528 с.

· Гурвич П.Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания инострац, ных языков. - Владимир: Владимирск. гос. пед. ин-т, 1980. - 104 с.

· Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранно», языке. - М.: Просвещение, 1985. - 160 с.

· Коккота В.А. Лингво-дидактическое тестирование: науч.-теор. пособие. - ц. Высш. школа, 1989. - 127 с.

· Кулиш Л.Ю. Психолингвистические аспекты восприятия устной иноязычной речи - К.: Вища школа, 1982. - 208 с.

· Рапопорт И.А., Сельг Р., Соттер И. Тесты в обучении иностранным языкам в средней школе: Пособие для учителей. - Таллин: Валгус, 1987. - 360 с.

· Теоретические основы методики обучения иностранным языкам в средней школе / Под ред. А.Д.Климентенко, А.А.Миролюбова. - М.: Педагогика, 1981. -455 с.

· Штульман Э.А. Основы эксперимента в методике обучения иностранным языкам. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 971. - 144 с.

 

План і організаційна структура лекції:Поняття "методика", методи дослідження, зв'язок методики з іншими науками

 

Зміст лекційного матеріалу:

 

Поняття "методика"

Методика викладання іноземної мови — це педагогічна наука, яка вивчає мету, зміст, методи і засоби навчання, а також способи учіння і виховання на матеріалі іноземної мови.

Об'єктом методики є вивчення процесу навчання іноземної мови як нового засобу спілкування, виховання і освіти учнів, а її предметом — метод навчання.

В методиці викладання іноземних мов виділяють: загальну методику. яка займається вивченням закономірностей та особливостей процесу навчання будь-якої іноземної мови, та спеціальну методику, яка досліджує навчання тих мовних і мовленнєвих явищ, які є специфічними для конкретної іноземної мови з урахуванням особливостей тих, хто навчається(дошкільники, молодші, старші школярі, дорослі). Кожна наука має свої вузькі завдання, свої способи та об'єкти дослідження. На основі багаторічних досліджень процесу навчання іноземних мов фахівці дійшли висновку, що, спираючись на основні принципи педагогіки, на лінгвістику та психологію і розвиваючись у тісній взаємодії з ними, методика викладання іноземних мов має всі визначальні ознаки, які ха­рактеризують будь-яку самостійну науку. Вона має теоретичний фундамент, експериментальну базу, свої об'єкти дослідження, мету та завдання, свою структуру і систему понять.

В педагогічному плані слово "методика" найчастіше вживається у трьох значеннях:

1) "методика" як теоретичний курс, тобто як навчальна дисципліна;

2) "методика" як сукупність форм, методів і прийомів роботи вчителя; це "технологія" професійної практичної діяльності;

3)"методика" як педагогічна наука, яка має, з одного боку, характеристики, притаманні будь-якій науці (теоретичний фундамент, експериментальну базу, робоче поле для перевірки науково обґрунтованих гіпотез), а з другого — специфічні об'єкти дослідження, що зумовлені як особливостями самого предмета, так і шляхами оволодіння ним.

Методика як теорія навчання тісно пов'язана з концепцією навчального процесу, його основними компонентами, які і складають сукупність об'єктів вивчення та об'єктів дослідження. До основних компонентів навчального процесу відносяться: 1) навчаюча діяльність вчителя; 2) навчальна діяльність учнів і 3) організація навчання.

Будь-який процес навчання — це процес сумісної діяльності вчителя та учнів. Навчання — це акт взаємодії того, хто навчає, з тим, кого навчають, з метою передачі одним і засвоєння іншим соціального досвіду. Обидві сторони — і вчитель, і учень — беруть активну участь у цій діяльності, але кожен по-своєму: вчитель здійснює навчаючі дії, спрямовуючи навчальні дії учнів, а саме:

Ø Вчитель мотивує навчальну діяльність учнів, спонукає їх до навчання.

Ø Вчитель організує навчальні дії таким чином, щоб вони давали максимальний ефект. Ця організація проходить на рівні дій кожного окремого учня.

Ø Вчитель дає учням матеріал для засвоєння та орієнтири для їх навчальної

діяльності.

— Вчитель здійснює контроль за ефективністю засвоєння.

Спочатку навчаючі дії вчителя превалюють. Однак вони обов'язково спрямовані на формування в учнів різноманітних навчальних умінь — умінь самостійної пізнавальної діяльності. З часом доля "участі" вчителя в сумісній діяльності зменшується, а учнів зростає. Змінюється і якість навчальних дій — дії учнів стають більш активними, творчими й самостійними, а роль вчителя зводиться до керування цією активною і самостійною діяльністю учнів.

Під "організацією", широкому розумінні цього терміну маються на увазі такі фактори: мета навчання, його зміст, методи та прийоми, а також засоби навчання.

Без тісної взаємодії усіх трьох компонентів навчальний процес не може бути ефективним, а в окремих випадках стає і неможливим. Отже методика навчання іноземних мов — це наука, яка вивчає цілі, зміст, методи і засоби навчання, а також способи навчання і виховання на матеріалі іноземної мови.

 

Методи дослідження

Методи дослідження мають на меті одержання наукових даних про закономірності навчання іноземних мов, про ефективність навчальних матеріалів, що використовуються, способів і форм навчально-виховного процесу.

В сучасній методиці навчання іноземних мов використовуються основні та допоміжні методи дослідження. До основних методів відносять:

1) критичний аналіз літературних джерел (в тому числі ретроспективне вивчення вітчизняного й зарубіжного досвіду);

2) вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів, які досягли видатних результатів у навчально-виховному процесі;

3) наукове спостереження;

4) пробне навчання;

5) експеримент;

6) дослідне навчання.
Допоміжні методи охоплюють:

7) метод інтерв'ю:

8) анкетування.

9) тестування:

10)бесіду.

11)хронометрування.

12)метод експертів тощо.

Критичний аналіз літературних джерел може бути в одних випадках самостійним(наприклад при вивченні методів навчання ІМ минулого). В інших він є складовою частиною деяких основних методів дослідження, коли виникає необхідність робити огляд відповідної наукової літератури.

Вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів є також надзвичайно важливим методом дослідження, тому що майстри педагогічної праці нерідко знаходять прийоми та методичні рішення, використання яких значно підвищує ефективність навчального процесу.

Наукове спостереження має цінність лише тоді, коли воно підпорядковане певній меті. Спостереження мають бути цілеспрямованими. Особливої цінності набувають спостереження, зафіксовані за допомогою технічних засобів.

Пробне навчання -- це дослідження, побудоване переважно на ерудиції та педагогічній інтуїції вчителя, який здійснює науковий пошук.

Простота реалізації пробного навчання, легкість отримання та обробка його результатів роблять цей метод дослідження найбільш доступним для вчителів шкіл.

Експеримент посідає особливе місце серед основних методів дослідження. Це науково поставлений досвід, заснований на ретельному вивченні варіювання явища, яке досліджується при можливому урівноваженні всіх інших значущих факторів.

Дослідне навчання як метод наукового пошуку базується на проведенні масового навчання за запропонованою дослідником методикою. Дослідне навчання дає лише сумарні показники і здійснюється як певна модель навчального процесу.

Основні методи дослідження мають тісний зв'язок з допоміжними.

Допоміжні методи дослідження у самостійному вигляді, як правило, не реалізуються. Вони є важливим доповненням або складовою частиною основних методів дослідження.

Тестування як допоміжний метод дослідження використовується досить широко. За допомогою тестів різних типів стає можливим у порівняно короткий термін проконтролювати рівень сформованості мовленнєвих навичок і вмінь великої кількості учнів.

В залежності від мети дослідження розрізняють діагностичні, прогностичні, констатуючі та змішані тести. В сучасних методичних дослідження найбільшого розповсюдження набули констатуючі тести.

Усі методи дослідження, як основні так і допоміжні, ефективні лише за умови їх комплексного використання. В сукупності вони здатні забезпечити необхідну повноту і глибину вивчення проблеми. Саме тому для проведення методичного дослідження у більшості випадків використовується не один окремо взятий метод, а кілька методів у комплексі - реалізується комплексне дослідження.