В. КАТЕТЕРИЗАЦІЯ СЕЧОВОГО МІХУРА
Катетеризацію сечового міхура здійснюють з метою виведення з нього сечі (при гострій затримці сечі, що триває більше 10-12 годин), для промивання сечового міхура, введення лікарських речовин або одержання сечі для дослідження, коли неможливо виконати цю маніпуляцію за загальними правилами.
Цю процедуру виконують катетером, який буває гумовим, пластмасовим, металевим. При проведенні процедури всі інструменти, перев'язувальний матеріал, руки медичної сестри, катетер, розчини та інше, повинні бути стерильними. /. Місце проведення:
стаціонар //. Оснащення робочого місця:
Стерильний гумовий катетер на стерильному лотку.
Два стерильних пінцети на стерильному лотку.
Стерильні марлеві серветки.
Стерильні ватні кульки.
Стерильна вазелінова олія або гліцерин у флаконі.
Стерильний теплий розчин фурациліну 1:5000 у флаконі.
Стерильні гумові рукавички.
70% розчин етилового спирту, 5% розчин йоду.
1.
"MIUrJltJJtMtHHH
ЗА /ІАЦІІНІАМИ /J МХЬиРЮНАННЯМИ НИРОК ТА СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХ/В"
9. Ліжко,
Клейонка.
Сечоприймач.
Підкладне судно.
Лоток.
Проточна вода.
Туалетне мило.
Рушник.
Стерильна пробірка з ватно-марлевою пробкою.
Слоїк ємністю 250 мл.
Стерильні шприци ємністю 10-20 мл.
а) введення катетера жінці:
III. Попередня підготовка до виконання навику:
· підготувати пацієнтку;
· покласти жінку на спину, ноги зігнути в колінах і розвести в сторони;
· підстелити під таз пацієнтки клейонку, підставити підкладне судно;
· помити двічі руки з милом під проточною водою, нігтьові фаланги обро
бити спиртом та йодом;
· перевірити стан катетера. Іноді внаслідок багаторазового кип'ятіння ка
тетер втрачає еластичність та пружність, від чого введення його в сечо
вий міхур стає утрудненим. Тоді катетер слід замінити;
· приготувати на стерильному лотку стерильний гумовий катетер та пінцет;
· підготувати до роботи руки.
IV. Основні етапи виконання навику:
Здійснити туалет зовнішніх статевих органів. Для цього медична сестра
повинна стати праворуч від жінки і за допомогою двох серветок або
тампонів розвести статеві губи, визначити місце розташування зовнішнь
ого отвору сечівника.
Правою рукою тримати пінцет з стерильним ватним тампоном, змочити
його стерильним розчином фурациліну 1:5000 і обробити навколо зовн
ішнього отвору сечівника. Так зробити тричі підряд. Використаний там
пон можна викинути у судно.
Одягнути стерильні гумові рукавички.
Правою рукою взяти стерильним пінцетом стерильний катетер, змаза
ний попередньо стерильною вазеліновою олією або стерильним гліцери
ном, на відстані 4-5 см від сліпого кінця. Стерильний гліцерин чи вазел-
инову олію поливають на катетер над судном.
Зовнішній кінець катетера затиснути між IV та V пальцями правої руки.
І та II пальцями лівої руки розвести великі і малі статеві губи.
Обережно, без зусиль ввести катетер в сечівник, далі просувати його,
допомагаючи пінцетом, на 5-7 см.
Зовнішній кінець катетера опустити в підкладне судно, поява сечі свідчить
про те, що катетер знаходиться в сечовому міхурі.
Якщо необхідно зібрати сечу на бактеріологічне дослідження, під струмінь
сечі підставити стерильну пробірку, знявши з неї пробку. Набрати поло
вину її сечі, закрити пробку. Цю пробірку заздалегідь беруть у баклабо-
БЛОК "СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК ТА
___________________ СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ"________
раторію.
Для збирання сечі на клінічний аналіз (щоб виключити можливі доміш
ки), підставити під струмінь сечі чистий сухий слоїк ємністю 250 мл.
Набрати 100-150 мл сечі.
Якщо мета катетеризації — звільнити сечовий міхур, то сеча витікає в
підкладне судно.
Після припинення самостійного виділення сечі з катетера, можна злег
ка натиснути над лобком, щоб видалити із сечового міхура залишки сечі.
Вийняти катетер в час, коли виділяються залишки сечі, цим самим
промити сечею сечівник.
Якщо катетеризацію роблять щоденно, то після виділення сечі для
профілактики запалення сечового міхура (циститу) за допомогою сте
рильного шприца ємністю 10-20 мл ввести через катетер у сечовий міхур
10 мл теплого (t +37°С) стерильного розчину фурациліку 1:5000 і зразу
ж вийняти катетер.
6) Введення катетера чоловіку:
Вводити катетер чоловіку складніше, бо сечівник у чоловіків має довжину 20-22 см і утворює три анатомічних звуження. Катетеризацію чоловіка медична сестра робить тільки м'яким катетером (гумовим чи пластмасовим), обов'язковою умовою катетеризації є суворе дотримання правил асептики. ///. Попередня підготовка до виконання навику:
· провести психологічну підготовку пацієнта;
· допомогти лягти пацієнту на спину, зігнути ноги в колінах, розвести но
ги;
· підстелити клейонку, підставити сечоприймач або підкладне судно;
· помити двічі руки з милом під проточною водою, одягнути чисті рукавич-
ки;
- підготувати стерильну вазелінову олію або гліцерин, розчин фурациліну
1:5000;
- підготувати стерильні ватні тампони або марлеві серветки;
IV, Основні етапи виконання навику:
Статевий член обгорнути нижче голівки серветкою (утримувати лівою
рукою), оголити голівку.
Правою рукою з допомогою пінцета ватним тампоном чи марлевою
серветкою, змоченою стерильним розчином фурациліну 1:5000, тричі
обробити голівку статевого члена навколо зовнішнього отвору сечівни
ка.
Одягнути стерильні гумові рукавички.
Правою рукою взяти стерильним пінцетом стерильний катетер і полити
його стерильним гліцерином або стерильною вазеліновою олією.
Тримати катетер пінцетом на відстані 5-6 см від сліпого кінця, зовнішній
кінець зафіксувати між IV та V пальцями цієї ж руки.
Лівою рукою утримувати статевий член, а правою — ввести кінець кате
тера у зовнішній отвір сечівника і, поступово, перехвачуючи катетер пінце
том, просувати його по сечівнику, підтягуючи статевий член на катетер.
7. Якщо при введенні катетера виникла перепона, слід запропонувати пац-
_
ТА СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ"
іенту заспокоїтися, розслабитися, глибоко подихати, а потім далі вводити катетер. Опір виникає при проходженні катетера через перетинчастий відділ сечівника. Не слід застосовувати силу при відчутті опору, тому що можна пошкодити слизову оболонку сечівника.
Зовнішній кінець катетера опустити в підкладне судно або сечоприймач.
Поява сечі свідчить про досягнення катетером сечового міхура.
Якщо необхідно зібрати сечу на бактеріологічне дослідження, під струмінь
сечі підставити стерильну пробірку, знявши з неї пробку. Набрати поло
вину її сечі, закрити пробкою. Цю пробірку заздалегідь беруть у бакла-
бораторію.
10. Для збирання сечі на клінічний аналіз (щоб виключити можливі доміш
ки) підставити під струмінь сечі чистий сухий слоїк ємністю 250 мл. На
брати 100-150 мл сечі.
1 1. Якщо мета катетеризації — звільнити сечовий міхур, то сеча витікає у підкладне судно.
Після зупинки самостійного виділення сечі з катетера, можна злегка
натиснути над лобком, щоб видалити із сечового міхура залишки сечі.
Вийняти катетер в час, коли виділяються залишки сечі, цим самим
промити сечею сечівник.
Якщо катетеризацію роблять щоденно, то після виділення сечі для
профілактики запалення сечового міхура (циститу) за допомогою сте
рильного шприца ємністю 10-20 мл ввести через катетер у сечовий міхур
10 мл теплого (t +37) стерильного розчину фурациліну 1:5000 і зразу ж
витягнути катетер.
Г. ПРОМИВАННЯ (ІНСТИЛЯШЯ} СЕЧОВОГО МІХУРА.
Промивання сечового міхура проводиться з метою лікування запальних процесів сечового міхура (циститу), для механічного видалення з нього піску, гною та введення лікарських препаратів.
Промивають сечовий міхур щодня або через день, на курс — 10-12 проце-ДУР-/. Місце проведення:
стаціонар. //. Оснащення робочого місця:
Стерильний м'який катетер на стерильному лотку.
Стерильний пінцет на стерильному лотку.
Стерильні марлеві серветки.
Стерильні ватні тампони.
Стерильний теплий (t +37°C) розчин фурациліну 1:5000 у флаконі.
Стерильна вазелінова олія або гліцерин у флаконі.
Стерильний шприц ємністю 20 мл.
2% розчин коралголу у флаконі.
1-5% синтоміцинова емульсія у флаконі.
Шприц Жане.
Стерильні гумові рукавички.
70° розчин етилового спирту у флаконі.
5% розчин йоду у флаконі.
348 ~~~~
БЛОК "СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК
__________________ ТА СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ"______
Ліжко.
Клейонка.
Підкладне судно.
Сечоприймач або лоток.
18.Проточна вода.
Туалетне мило.
Рушник.
Кухоль Есмарха.
Триходовий кран.
Штатив.
Урологічне крісло.
///. Попередня підготовка до виконання навику:
- покласти хвору чи пацієнта на спину, зігнути ноги в колінах, розкласти їх
на урологічне крісло;
· підстелити під таз клейонку, підкласти підкладне судно;
· підготувати стерильний катетер, пінцет на стерильному лотку;
· підготувати стерильну вазелінову олію або гліцерин у флаконі;
· підготувати теплий стерильний розчин фурациліну (t + 37 С) 1:5000 у
флаконі;
· підготувати стерильний шприц Жане;
· підвісити на штативі кухоль Есмарха на висоті 1-1,5 м від рівня тіла
пацієнта, з'єднати з триходовим краном;
· підготувати руки до роботи.
IV. Основні етапи виконання навику:
За правилами, описаними в пункті Г, ввести катетер в сечовий міхур.
Випорожнити сечовий міхур шляхом катетеризації.
З'єднати катетер із шприцом Жане або гумовою трубкою від кухля
Есмарха. Через катетер за допомогою шприца Жане або триходового
крана від кухля Есмарха ввести в сечовий міхур 150-200 мл теплого (t 37
С) стерильного розчину фурациліну 1:5000.
Роз'єднати катетер із шприцом або за допомогою триходового крана
від кухля Есмарха дати витекти введеній в сечовий міхур рідині.
Повторювати ці дії до витікання з сечового міхура чистої рідини (без
домішок).
6. З'єднати катетер із стерильним шприцом ємністю 20 мл і ввести в сечо
вий міхур 15-20 мл теплого розчину 2% коралголу, ЗО мл теплого 1-5%
розчину синтоміцинової емульсії або інші ліки.
7. Витягнути катетер із сечового міхура.
8. Запропонувати пацієнту по можливості подовше не мочитися, щоб лікарсь
ка речовина подовше знаходилася і діяла в сечовому міхурі.
Ґ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПАЦІЄНТАМИ ПРИ СЕЧОКАМ'ЯНІЙ ХВОРОБІ ТА ДОПОМОГА ПРИ НИРКОВІЙ КОЛЬШ.
Ниркова колька — один з найчастіших синдромів, які спостерігаються при захворюваннях нирок.
Вона виникає внаслідок раптової перешкоди для відтоку сечі і буває при сечокам'яній хворобі.
БЛОК "СІ KJCІЬРЬЖЬННЯ ІА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК ТА СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХ/В"
Біль, який пов'язаний із нирковою колькою, локалізується в попереку і іррадіює вниз живота, статеві органи, верхню частину стегна. Біль дуже сильний, пацієнт не знаходить собі місця від нього.
Напад супроводжується нудоіок^. блюванням, розладами сечовипускання. Цей стан потребує надання негайної допомоги для вгамування болю. /. Місце проведення:
стаціонар, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:
Ліжко,
Ванна з водою (t +40T-45T.).
Грілка.
70% етиловий спирт у флаконі.
Ватні кульки.
Рушник.
Стерильний шприц ємністю 2-5 мл з голкою.
Спазмолітики: 1мл 0,2% розчину платифіліну гідротартрату, 1 мл 0,1%
розчину атропіну сульфату, 2 мл розчину но-шпи, 2 мл 2% розчину
папаверину.
Знеболюючі: 2 мл 50% розчину анальгіну, 1 мл 1% розчину димедролу,
5 мл розчину баралгіну.
///. Попередня підготовка до виконання навику:
· заповнити теплою водою грілку;
· помити та продезінфікувати ванну, заповнити її водою t +40°С;
· підготувати стерильний шприц ємністю 2-5 мл з голками, 70° етиловий
спирт, ватні кульки;
- підготувати спазмолітики та анальгетичні засоби для введення їх пацієнту.
IV. Основні етапи виконання навику:
1. Найпоширенішим методом є застосування теплих грілок Заповнити грілку
і покласти її на ділянку попереку. Можна використати і електричну грілку.
Користуватися грілкою треба обережно, щоб не виникли опіки. Тепло
забезпечує розслаблення стінок сечоводу біля каменя, що розташовується
в ньому.
2. Якщо протягом 20-30 хвилин після цього біль не стихне, слід зробити
загальну гарячу ванну. Початкова температура води повинна бути близь
ко 40°С, потім її поступово підвищують до 45-50° С. Перебування пацієн
та у ванні не повинно перевищувати 15-20 хвилин. Рівень води повинен
досягати лопаток пацієнта.
Під час приймання ванни слід не залишати пацієнта без нагляду, тому що можуть виникнути задишка, серцебиття, загальна слабкість, запаморочення. Для запобігання цим ускладненням на голову і ділянку серця пацієнта покласти холодний компрес.
Гаряча ванна протипоказана пацієнтам старечого і похилого віку, паціє
нтам з серцево-судинною недостатністю.
Викликати лікаря і за його призначенням ввести пацієнту спазмолітики:
1 мл 0,2% розчину платифіліну гідротартрату, 1 мл 0,1% розчину атро
піну сульфату, 2 мл розчину но-шпи, 2 мл 2% розчину папаверину; зне
болюючі препарати: 2 мл 50% розчину анальгіну, 1 мл 1% розчину
350 ~~~
БЛОК "СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК ТА СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ"
димедролу, 5 мл баралгіну.
Якщо приступ ниркової кольки не припиняється, пацієнта госпіталізують
в урологічне або хірургічне відділення.
Для уточнення діагнозу захворювання слід зібрати сечу на лабораторне
дослідження під час приступу кольки, дотримуючися правил (після туа
лету статевих органів, з середини сечовипускання).
При виникненні блювання під час ниркової кольки доглядати за пацієн
том, як це належить при блюванні.
Для звільнення організму від утворених каменів або піску хворі повинні
пити багато рідини (не менше 2 л на добу): мінеральні води, соки, ком
поти, чай, молоко, їсти кавуни. Часто застосовуються відвари трави спо
ришу, вівсяної соломи, шипшини, петрушки у народній медицині як засо
би, що стимулюють виведення солей та як сечогінні.
9. Незалежно від виду каменів, всім пацієнтам на сечокам'яну хворобу
забороняється вживати алкогольні напої, прянощі, маринади, їжа повин
на містити достатньо вітамінів, особливо вітаміну А (його багато в моркві,
солодкому перці, риб'ячому жирі, салаті). Медична сестра слідкує за
дотриманням цих правил.