BJ/UK LI lUi. I tl-'tM.t.HflM ІА ДиІЛНД ЗА I/АЦ/t-H I AMU ІЗ MXBUt'KJtSAHHMMH

ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ"

Банки ємністю 3 л, 1 л, 250 мл.

Клейонка.

4 Підкладне судно.

Кухоль з перекип'яченою водою t 37'С.

Корнцанг.

Вата.

Гумовий круг.

Камфорний спирт.

 

Фурацилін.

Вітамінізований крем для ніг.

Стерильний пінцет на стерильному лотку.

Медична вага.

Інсулін різних видів.

Букарбан, манініл.

Стерильні шприци ємністю 1-2-20 мл з голками.

Стерильні ватні кульки.

Джгут.

Подушечка клейончаста.

Пилочка.

40% розчин глюкози в ампулах.

70° етиловий спирт у флаконі.

Інсулінові шприци.

Тонометр.

Фонендоскоп.

Секундомір або годинник із секундною стрілкою.
///. Попередня підготовка до виконання навику:

 

· підготувати все необхідне для вимірювання добового діурезу;

· підготувати все необхідне для проведення заходів по профілактиці про­
лежнів;

· підготувати все для підмивання важкопацієнтів пацієнтів;

· підготувати все необхідне для догляду за порожниною рота;

· підготувати інсулін;

· підготувати стерильний шприц з голкою;

· підготувати 70° етиловий спирт для виконання ін'єкції;

· підготувати: 40% розчин глюкози в ампулах, вату, джгут, подушечку для
внутрішньовенних вливань.

IV. Основні етапи виконання навику:

Догляд за пацієнтами на цукровий діабет передусім полягає у суворому
дотриманні вказівок лікаря щодо дієти та медикаментозного лікування.
Буває так, що сама лише раціональна дієта допомагає нормалізувати
стан пацієнта, припинити прогресування хвороби.

При цукровому діабеті пацієнтам обмежують вживання вуглеводів та
жирів, збільшують вживання вітамінів групи С, В, фолієвої кислоти, ме-
тионіну (свіжий сир), ліпокаїну.

Не слід споживати манної, рисової, пшоняної крупи, виробів із муки висо­ких сортів, солодощів, солодких ягід та фруктів. Забороняють жирні

БЛОК "СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
_______________ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ"_______

сорти м'яса, птиці, ковбаси, копченості, жирні молочні продукти (сир, сметана, згущене молоко), сало.

3. Пацієнтам необхідно часто збирати сечу для дослідження на цукор (із
добового діурезу відливають 200 мл сечі на дослідження).

Медична сестра вранці вимірює добовий діурез, результати записує в істо­рію хвороби, повідомляє лікаря.

При визначенні добового діурезу і проценту цукру в сечі (дані лабора­
торного дослідження), розраховують добову втрату глюкози з сечею.
Від цього залежить доза інсуліну, тому розраховувати все це треба ре­
тельно.

Через те, що виділення глюкози з сечею проходить не рівномірно про­
тягом доби, пацієнтам призначають визначення "глюкозуричного проф­
ілю". Для цього пацієнт вранці звільняє сечовий міхур в туалет, а потім з
8 до 14 години збирає сечу в одну ємність, з 14 до 20 години - в другу,
з 20 до 8 години ранку — в третю. В кожній ємності вимірюють кількість
сечі, а лабораторія визначає вміст цукру (для відправки в лабораторію з
кожної порції відливають по 100 мл сечі). Це дозволяє визначити, в який
час доби виділяється найбільше цукру з сечею та, відповідно, призначи­
ти більшу дозу інсуліну.

При призначенні пацієнту визначення "глікемічного профілю" медична
сестра подає в лабораторію заявку на це дослідження. Пацієнту протя­
гом доби роблять 3-4 рази в різний час аналіз крові на цукор. Мета
цього дослідження — виявити період доби, коли рівень цукру в крові
найвищий для призначення певної дози інсуліну.

При призначенні пацієнту дослідження крові на цукор, медична сестра
попереджує пацієнта, щоб він не приймав їжу до здачі крові на дослід­
ження та подає в лабораторію заявку на дане дослідження.

Сеча, яка містить цукор, є сприятливим середовищем для мікроорганізмів.
Потраплення її на шкіру викликає сильний свербіж, розвиток опрілос-
тей. Це вимагає дотримування пацієнтами правил особистої гігієни. Важ­
кохворим туалет проводить медперсонал у ліжку.

9. У пацієнтів на цукровий діабет зазнає змін шкіра — з'являються тріщи­
ни, сухість шкіри, нахил до фурункульозу, утворення пролежнів. Ме­
дичній сестрі необхідно приймати заходи по профілактиці пролежнів,
щодня перед сном мити ноги пацієнту теплою водою, витирати їх м'яким
рушником, уникаючи розтирання шкіри.

При наявності тріщин, сухості шкіри — робити теплі ванночки зі слаб­
ким розчином фурациліну (1 таблетку фурациліну на 1 л води), після
чого втирати в шкіру вітамінізований крем для ніг.

На тлі низької опірності організму у таких пацієнтів часто виникають
запальні зміни з боку порожнини рота, тому необхідний старанний дог­
ляд за порожниною рота пацієнтів.

При цукровому діабеті часто приєднуються запальні захворювання се­
човидільної системи, тому необхідно часто здавати сечу на лабораторні
дослідження.

Необхідно регулярно визначати масу тіла пацієнтів, тому що динаміка

10.

БЛОК "СПОСТЕРЬЖЬННЯ ІД диІЛИД ЗА НАЦІНЦІ дми Із ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ"

маси тіла (зменшення чи збільшення маси тіла), досить чітко відображає ефективність лікування, яке проводиться.

Цукровий діабет призводить до враження органів дихальної та серце­
во-судинної системи, а тому медичній сестрі необхідно спостерігач за
частотою дихання пацієнта, досліджувати якості пульсу, вимірювати ар­
теріальний тиск, спостерігати за динамікою набряків.

Медична сестра повинна вміти виявити експрес-методом (по таблетці)
наявність ацетону в сечі. Для цього на білий папір покласти таблетку,
нанести на неї краплю сечі пацієнта. Зміна кольору таблетки на фіолето­
вий (різної інтенсивності) вказує на наявність ацетону в сечі — чим тем­
ніший колір, тим більше ацетону в сечі.

Медична сестра повинна регулярно вводити пацієнту певного виду інсулін
у зазначеній дозі та знати правила його набирання в шприц, місце вве­
дення та можливі ускладнення при введенні інсуліну (див. блок "Внут-
рішньошкірні, підшкірні, внутрішньовенні, внутрішньом'язові ін'єкції", на­
вик "Д"). При недотримані цього розвиваються діабетичні коми.

Медична сестра навчає пацієнтів правилам набирання інсуліну в шприц
та виконанню ін'єкції, тому що їм все життя необхідно приймати інсулін
(дітям в домашніх умовах ін'єкції роблять батьки).

Медична сестра повинна слідкувати за прийомом ліків пацієнтом, які
призначаються йому для внутрішнього застосування (цукрознижуючі пре­
парати — букарбан, манініл та ін.).

 

Контролювати регулярність здачі пацієнтом крові та сечі на аналіз
цукру, від чого залежить призначення відповідної дози інсуліну.

Пацієнти повинні бути попереджені, що після введення інсуліну або
прийому цукрознижуючих препаратів вони повинні поїсти протягом ЗО
хвилин. Якщо цього не зробити, рівень цукру в крові буде знижуватися
(під впливом препаратів), розвинеться гіпоглікемія, яка може призвести
до коматозного стану (гіпоглікемічна кома).

Першими ознаками гіпоглікемії є слабкість, відчуття голоду, тремор
кінцівок, пітливість. Пацієнт повинен знати, про що свідчать ці ознаки,
прийняти солодкий чай, білу булку, цукерку або шматочок цукру (які
необхідно завжди мати при собі).

Якщо цього не зроблено своєчасно, пацієнт втратить свідомість від
різкого зниження рівня цукру в крові, тому необхідно негайно ввести
йому 40 мл 40% розчину глюкози внутрішньовенне.