Що виносяться на модульний контроль. 7 страница

 

7.2.План семінарського заняття

( ситуаційно-рольова гра)

  1. Державотворча діяльність Центральної Ради: від національно-територіальної автономії до незалежності УНР.
  2. Політика уряду гетьмана П.Скоропадського по розбудові “Української Держави”
  3. Внутрішня і зовнішня політика Директорії.
  4. Основні напрями діяльності радянської влади.

Варіанти повідомлень:

  • Державотворча діяльність М.С.Грушевського.
  • Симон Петлюра: штрихи до політичного портрету.
  • Політичний портрет П.Скоропадського.
  • Визвольний рух на західноукраїнських землях.
  • Павло Скоропадський: політичний портрет

 

7.3 Термінологічний словник

Брестський мирний договір УНРз державами Четверного Союзу 1918 р.– підписаний у Брест-Литовську 9 лютого 1918 р. між Українською Народною Республікою, з одного боку, та державами Четверного Союзу -Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною - з другого. Країни Четверного Союзу обіцяли надати УНР матеріальну, військову та моральну допомогу в боротьбі з радянською владою. Згідно цієї угоди в Україну мали ввійти німецькі та австро-угорські війська.

" Воєнний комунізм" –політика радянської влади, яка охоплювала 1918- 1920 рр. і полягала у суворій централізації політичного й економічного життя країни. Політика " воєнного комунізму" була проголошена в Україні у квітні 1919 р. і розпочалась із застосування продрозкладки, тобто примусових методів заготівлі хліба.

Генеральний Секретаріат –уряд Центральної Ради, створений 15 червня 1917 р. на чолі з В.К.Винниченком.

Демократія (народовладдя) – форма державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом влади.

Директорія(управління, керівництво) – тимчасовий революційний орган, створений у ніч з 13 на 14 листопада 1918 р. на засіданні Українського Національного Союзу для усунення від влади гетьмана П.Скоропадського.

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) —назва держави, створеної на початку листопада 1918 р. на території Галичини.

Суверенітет(незалежність) – незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв'язувати свої внутрішні й зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави.

7.4. Навчальні завдання та методичні рекомендації

до їх виконання

Підготовка повідомлення:

  • Державотворча діяльність М.С.Грушевського.
  • Симон Петлюра: штрихи до політичного портрету.
  • Політичний портрет П.Скоропадського.
  • Визвольний рух на західноукраїнських землях.
  • Павло Скоропадський: політичний портрет

Методичні поради:

Готуючись до рольової гри, студент може обрати один з п’яти сценаріїв, що моделюють діяльність Центральної Ради, уряду ЗУНР, Гетьманату, Директорії та радянської влади, або виступити опонентом чи рецензентом. Наприклад, ті хто виступають від імені Центральної Ради, обирають яку галузь її діяльності (соціально-економічну, військову, національну чи релігійну) вони будуть розкривати. Вам необхідно заздалегідь визначити проблеми, на які слід звернути увагу, підібрати відповідний матеріал, факти, питання. Ви можете також поставити запитання, заперечити або доповнити відповідь однокурсника.

а)Завдання для самоперевірки знань:

Завдання 1.

Встановіть відповідність:

1) М.Грушевський; а) Голова Тимчасового уряду;

2) В.Винниченко; б) Голова УЦР;

3) О.Керенський; в) Голова Генерального секретаріату.

4) Л.Корнілов; г) Верховний головнокомандуючий російської армії..

Завдання 2

У Другому універсалі УЦР...

а) самочинно проголошувала автономію України;

б) зобов’язувалася не проголошувати автономного устрою України до скликання Всеросійських Установчих зборів;

в) питання про автономію взагалі не ставила.

Завдання 3.

УЦР вважала непотрібним створення регулярної армії, тому що...

а) була в полоні соціалістичних доктрин;

б) була переконана, що Україна не має ворогів;

в) не було коштів на створення армії.

Завдання 4.

Складіть порівняльну таблицю Універсали УЦР за схемою:

  Причини прийняття Наслідки
І універсал    
ІІ універсал    
ІІІ універсал    
ІУ універсал    

Завдання 5.

Складіть порівняльну таблицю “Політика українських урядів”

Питання УЦР Скоропадський Директорія
державне      
національне      
аграрне      
військове      
Міжнародні зв’язки      

б) Питання для дискусії:

ü Чому українські уряди постійно намагалися залучити зовнішні сили для утвердження своєї влади, а не прагнули знайти підтримку серед населення власної країни?

ü Чому, на ваш погляд, професійний військовий П.Скоропадський у жорстоких умовах збройного протистоянні приділяв таку велику увагу проблемам культури?

в) Запитання для поточного контролю знань:

  1. Роз’ясніть обставини та мету створення Центральної Ради.
  2. Розкрийте зміст двох перших Універсалів Центральної Ради, чим був викликаний її політичний компроміс з Тимчасовим урядом.
  3. Визначить причини проголошення УНР і проаналізуйте програму її розбудови.
  4. Чим був викликаний перехід Центральної Ради від національно-територіальної автономії до незалежності? Історичне значення Четвертого Універсалу.
  5. Проаналізуйте причини падіння Центральної Ради.
  6. Чому прихід до влади П.Скоропадського вважається державним переворотом? Дайте оцінку заходам, проведеним урядом П.Скоропадського

7. Яку політику проводила Директорія?

8. Охарактеризуйте особливості національно-визвольного руху в західноукраїнських землях і 1917-1919 рр. та визначте історичне значення Акту Соборності України?

9. Проаналізуйте причини і шляхи встановлення радянської влади. Які гасла використовували більшовики для завоювання прихильності населення?

 

7.5 Питання для самостійного вивчення:

  1. Лютнева ( 1917 р.) революція в Петрограді та її вплив на розкладку політичних сил в Україні.
  2. Жовтневе (1917 р.) збройне повстання робітників в Києві .
  3. Брестський мирний договір 1918 р. і українське питання.
  4. Похід армії Денікіна на Україну влітку 1919 р.
  5. Проголошення радянської влади на Полтавщині.

Методичні поради:

Події, які ви маєте розглянути, відбувалися на території України під безпосереднім впливом російських. Зверніть увагу, що саме Лютнева (1917 р.) демократична революція спричинила підйом національно-визвольного руху в Україні й привела до створення Центральної ради. Жовтневе збройне повстання більшовиків у Петрограді викликало аналогічні події в Києві. Проте вони мали свої відмінності, які ви повинні визначити.

Розкрийте причини вступу Денікіна на територію України, яку мету він переслідував, його відносини з українськими урядами. Порівняйте білий і червоний терор у роки громадянської війни (мета, проти кого спрямований, масштаби, результати).

Закінчуючи розгляд теми, зверніться до краєзнавчої літератури та покажіть як розгорталися революційні події на Полтавщині.

7.6.Інформаційні джерела:

1. Буравченов А.С. Український національно-визвольний рух / березень – листопад 1917 р./ // УІК. – 2004. - № 3. – С. 130-137.

2. Верстюк В.Ф. Українська революція: доба Центральної Ради //Український історичний журнал. – 1995. № 2. – С.32-48.

3.Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет // УІК. – 2004. - № 3. – С. 112-126

4. Волковинський В.М. Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни // УІК. – 2004. - № 4. – С. 38-56.

5. Гошуляк І.Л. Питання соборності українських земель на Брест-Литовській мирній конференції // УІК. – 2004. - № 2. – С. 15-31.

6. Ковальчук М.А. Симон Петлюра та військова опозиція в армії УНР у 1920-1921 рр. // УІК. – 2005. - № 1. – С. 97-108.

7. Ралдугіна Т.П. Штрихи до портрета спадкоємця останнього гетьмана України Данила Скоропадського / 1904-1957 рр./ /до 100-річчя від дня народження / // УІК. – 2004. - № 6. – С. 94-112.

8. Савченко В.А. Симон Петлюра. – Харків, 2004. – 415 с.

9. Хміль І.В. Вплив ІІІ Універсалу на посилення національно-визвольного руху в регіонах України // УІК. – 2004. – №2. – С. 3-15.

10. Янковська О.В. Культурне життя в Україні у період національно-демократичної революції / 1919-1920 рр./ // УІК. – 2005. - № 2. – С. 105-117.

 

Тема 8: Міжвоєнний період в історії українського

народу (1921 – 1939 рр.)

Кількість годин: аудиторні заняття – 4, самостійна робота – 6

8.1. Методичні поради до вивчення теми:

Приступаючи до вивчення теми, слід усвідомити, що історія України 20-30-х рр. виразно поділяється на два етапи, умовною межею яких можна вважати 1929 р. Якщо на першому етапі відбувались певні позитивні перетворення (неп, українізація, піднесення української культури), то другий етап став часом посилення імперських тенденцій в ідеології та політиці, часом утвердження сталінського тоталітаризму, в результаті чого Україна стала фактично безправною провінцією. Вивчаючи тему, необхідно розглянути наступні проблеми:

1. Україна у період економічних реформ 1921-1925 рр.

2. Входження України до складу СРСР: політична оцінка цього акту.

3. Українізація. Українське національно-культурне відродження 20-х років.

4. Політика індустріалізації та її наслідки.

5. Запровадження колгоспного ладу в Україні. Голодомор 1932-33 рр.

6. Основні риси радянського тоталітарного режиму влади.

На початку 20-х рр. економіка України знаходилась у надзвичайно складному стані через цілу низку причин, які вам необхідно визначити. Розкрийте зміст основних напрямків нової економічної політики, методи їх реалізації. Проаналізуйте наслідки запровадження непу та причини його згортання

Неп – нова економічна політика, заснована на ринкових відносинах, різних формах власності та економічних методах керування народним господарством, рішення про проведення якої прийнято Х з’їздом РКП(б) у березні 1921 р.

Аналізуючи причини, що призвели до її запровадження (економічну, політичну та внутріпартійну кризу), слід мати на увазі, що це була політика компромісів, вимушеного відступу від негайної побудови комунізму.

Введення непу передбачало: у сільському господарстві – заміну продрозкладки продподатком, отримання селянами можливості продавати надлишки продукції; у промисловості – денаціоналізацію дрібних та середніх промислових підприємств і здавання їх в оренду, децентралізацію керування промисловістю, переведення більшості підприємств на госпрозрахунок, залучення іноземного капіталу в формі концесій, перехід від зрівняльної до відрядної заробітної плати; у галузі торгівлі і фінансів – заміну прямого продуктообміну відновленням торгівлі, відкриття торговельних бірж, випуск конвертованого червінця, введення різних податків як джерела поповнення держбюджету.

Дайте відповідь на питання чому неп починався з сільського господарства, назвіть які заходи вживалися щодо практичного здійснення реформ і визначить специфіку їх проведення в Україні.

Зверніть увагу, що в Україні проти введення непу різко виступали комітети незаможних селян (комнезами). Недовговічність нової економічної політики була викликана також несумісністю ринкових відносин в економіці та адміністративно-командною системою в політиці. Тому на початку 1928 р. під час кризи заготівель, сталінське керівництво відмовляється від непу.

У 1922 р. відбулась подія, що серйозно вплинула на подальшу долю України, як суверенної держави, – це її вступ до складу Союзу РСР.З'ясуйте сутність курсу більшовиків на утворення єдиної союзної держави, розкрийте позицію України цьому питанні та основні періоди у формуванні і юридичному оформленні СРСР.

Процес створення єдиної союзної держави, який був обумовлений рядом факторів і розпочався у ході громадянської війни, пройшов декілька етапів: восени 1918 р. відбулося об’єднання воєнних сил республік; в грудні 1920 р. був підписаний договір про воєнний і господарський союз який підкреслював незалежність і суверенність України. Необхідність економічних зв’язків з Радянською Росією визначалась історичними передумовами складання спільного ринку ще за часів колишньої Російської імперії.

Аналізуючи процес утворення СРСР, розгляньте суть дискусії, що розгорнулась у 1922 р. щодо об'єднання суверенних республік (висувалося три програми об'єднання – федерації, автономізації, конфедерації). Визначте які точки зору на принципи національно-державного будівництва існували серед керівництва України.

Незважаючи на те, що Декларація про утворення Союзу та Союзний договір (30 грудня 1922 р.), а згодом і Конституція СРСР (січень 1924 р.) базувались на федеративних засадах, навіть з правом вільного виходу з Союзу, реальна влада в республіках належала ВКП(б), яка ліквідувала легальну опозицію. Незабаром Українська республіка перетворилася у звичайну адміністративну одиницю унітарної держави. Після утворення СРСР Україна втратила право на самостійні державні зносини

Які наслідки мав вступ мав вступ України до складу Радянського Союзу? Як ви розумієте глибинні причини втрати державності радянськими республіками?

Закінчуючи вивчення періоду 20-х років, уясніть зміст, методи проведення та наслідки українізації. Визначте як позначився на розвитку національної культури перехід до адміністративно-командної системи.

У 1923 р. партійне керівництво країни запровадило політику коренізації, яка мала посилити контроль за національними процесами, що відбувалися в республіках. Її складовою частиною став процес українізації, спрямований на підготовку партійно-державних кадрів української національності, українізацію освіти, закладів культури, преси, відродження й розвиток національних традицій та культури.

Від самого початку політика наштовхувалась на опір з боку русифікованої верхівки партійного керівництва республіки, яка відстоювала теорію “боротьби двох культур” (Д.Лебідь). Відповідно до неї українська культура визнавалась селянською і відсталою, а тому мусила відійти в небуття.

Рушійною силою українізації стали наркомат освіти (О.Шумський, М.Скрипник) та українська інтелігенція (М.Грушевський, Д.Багалій, М.Куліш, М.Хвильовий та ін.)

Розкрийте суперечливий характер українського національного відродження 20-х рр. та доведіть, що культура нації тісно пов’язана з відношенням до неї держави, що її повноцінний розвиток неможливий при політичному безправ’ї.

Приступаючи до розгляду економічної політики у 30-ті рр., з'ясуйте причини, сутність, шляхи проведення індустріалізації в Україні та її наслідки.

Під індустріалізацією розуміють систему заходів, спрямованих на прискорений розвиток промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення країни. Проведення індустріалізації було викликано необхідністю технічного переозброєння економіки країни та створення матеріально-технічної бази для її економічної самостійності. На підвищення темпів індустріалізації вплинула мілітаризація економіки.

Проведення індустріалізації було пов’язане з певними труднощами: розрахунком лише на внутрішні джерела фінансування, браком кваліфікованих робітничих кадрів. Головними недоліками було те, що вона почалася не з легкої, а з важкої промисловості і мала різко завищені темпи.

Головними джерелами індустріалізації були: інвестування важкої промисловості за рахунок легкої та харчової, примусові державні позики, збільшення випуску спиртних напоїв, продаж за кордон нафти, газу, хутра, творів мистецтва (за низькими цінами), використання безкоштовної праці у вихідні (суботники, недільники), широке використання праці ув’язнених.

Форсована індустріалізація здійснювалось за рахунок так званих “ножиць цін”, що викликало кризу збуту у промисловості та хлібозаготівельну кризу в аграрному секторі. Чи існували інші шляхи індустріалізації? Якщо співставити результати сталінської індустріальної гонки із затвердженими завданнями, доводиться констатувати провал п’ятирічних планів, чим це було викликано?

Характеризуючи проведення колективізації, визначте її причини, шляхи впровадження та трагічні наслідки для народу України.

Перехід до колективізації (об'єднання дрібних, одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні господарства – колгоспи та радгоспи) підштовхнула криза хлібозаготівель 1927-1928 рр., яка викликала зниження хлібного експорту і, як наслідок, нестачу валюти для проведення форсованої індустріалізації. Потрібен був механізм для безперебійного постачання держави хлібом. В умовах становлення тоталітарної системи влади колгоспами було легше керувати, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств.

Націоналізація землі в 1917 р. позбавила державу необхідності виплачувати селянам компенсацію за землю при вступі в колгосп. Успіхи непу підняли сільське господарство на рівень 1913 р. Більшовики мали досвід організації колективних господарств з 1918 р (радгоспи і комуни). Щоб запобігти опору села були прийняті гуманні принципи кооперування селян: добровільність, поступовість, різноманітність форм кооперації, облік місцевих умов, фінансова допомога міста селу. Проте у 1929 р. Й.Сталін висунув лозунг суцільної колективізації. Що являла собою політика суцільної колективізації, якими були її наслідки?

Суцільна колективізації вела до насильницького втягнення селян у колгоспи. По відношенню до заможного селянства проводилась політика розселянювання (посилення оподаткування, обмеження оренди землі, заборонена використовувати найману працю, купувати машини, інвентар тощо) та розкуркулювання (від обмеження куркульства до ліквідації його як класу). Ліквідація заможних господарств супроводжувалась конфіскацією майна і висилкою на Північ та в Сибір селян, які не бажали вступати в колгоспи. Усього в Україні було колективізовано біля 200 тис. селянських господарств і зазнало репресій 1,2-1,4 млн чол. Поневолення селянства, останнього, порівняно незалежного класу, сприяло остаточному утвердженню тоталітарного режиму та встановленню всеохоплюючого контролю держави. Страшним наслідком колективізації в Україні став голодомор 1932-1933 рр.

Проблему тоталітаризму в Україні, його сутності та механізму реалізації слід ув’язати з аналогічними процесами в усьому Радянському Союзі. Знайдіть відповіді на наступні питання: 1) У чому проявилося утвердження сталінізму в Україні? 2) Як відбувалися згортання і деформація політичного життя? 3) Які наслідки для українського народу мала репресивна політика влади?

Передусім дайте характеристику сталінізму як складової політики тоталітаризму (відмова від ринкових відносин і створення централізованої командно-адміністративної системи, репресивного апарату, мілітаризація економіки, русифікація, проведення так зв. “культурної революції”, форсованої індустріалізації, колективізації, агресивна зовнішня політика).

Характерною ознакою сталінського режиму був терор, який по Україні прокотився трьома хвилями: перша – 1929-1931 рр. (примусова колективізація, розкуркулення, процес над СВУ та ін.); друга – 1932-1934 рр. (голодомор, постишевський терор, “кіровська хвиля”); третя – 1936-1938 рр. (так зв. Великий терор, у тому числі – “розстріляне відродження”). За своїм розмахом сталінський терор не знав собі рівних в історії.

8.2. План семінарського заняття № 1

  1. Причини введення нової економічної політики та її основні напрямки.
  2. Створення СРСР і входження до нього України. Історична оцінка цього акту.
  3. Проведення політики коренізації.
  4. Українське національно-культурне відродження 20-х років.

Реферати:

- Християн Раковський: політичний портрет;

- Микола Скрипник: життя та діяльність.

План семінарського заняття № 2

( круглий стіл)

Питання для обговорення:

1. Україна в період економічних реформ 1921-1925 років: основні напрямки та соціально-економічні наслідки.

2. Входження України до складу СРСР. Історична оцінка цього акту.

3. Українізація: форма і зміст. Українське національно-культурне відродження

4. 20-х років.

5. Концепція планової економіки Індустріальна гонка та її підсумки.

6. Запровадження колгоспного ладу Політика суцільної колективізації та її наслідки в Україні.

7. Суспільно-політичне життя українського народу в умовах тоталітарно-репресивного режиму влади.

8. Голод 1921-1923 рр. і голодомор 1932-1933 рр.: причини та наслідки.

 

8.3. Термінологічний словник

"Великий перелом” – період розвитку СРСР після нової економічної політики до початку курсу на індустріалізацію і колективізацію. Вперше термін був запропонований у 1929 р. “Великий перелом” означав радикальний перехід до “соціалістичної” перебудови села.

Геноцид – (від грец. - рід і лат. - вбиваю) – здійснювані владою масові переслідування, гоніння і навіть знищення певної національної, етнічної, расової, соціальної, культурної, або релігійної спільноти.

Депортація –- примусове виселення з місця постійного проживання й навіть вигнання за межі держави осіб (частини населення), що визнані правлячим режимом як соціально небезпечні.

Диктатура – необмежена влада особи, класу чи іншої соціальної групи, яка спирається на силу, а також відповідний політичний режим.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства країни.

Колгосп – колективне господарство селян, створене за принципом артілі.

Колективізація(усуспільнення) – соціалістична перебудова сільського господарства шляхом об єднання дрібних одноосібних селянських господарств у великі колективні господарства - колгоспи.

Конфедерація(спілка, об'єднання) – союз окремих суверенних держав, об'єднаних спільними керівними органами, створений для певних цілей, переважно зовнішньополітичних і воєнних.

Командно-адміністративні методи управління – сукупність форм і методів управління суспільства, згідно з якими діяльність людей стимулюється переважно засобами адміністративного примусу.

Комнезами (комітети незалежних селян) – громадська організація, яка

використовувалась більшовиками для зміцнення своєї соціальної бази на селі.

Коренізація – політика, яку проводили більшовики з 1923 р., спрямована на підготовку, виховання й висування кадрів корінної національності, врахування національних факторів при формуванні державного апарату, організацію культурно-освітніх закладів, видання преси мовами корінних національностей.

Культ особи (від лат.– шанування, поклоніння) – єдиновладдя тоталітарного типу, часто релігійного характеру, що означає раболіпство, сліпе поклоніння.

Неп (нова економічна політика) – політика, запропонована радянською владою у березні 1921 р., яка відмінила політику " воєнного комунізму", замінила продрозкладку продподатком, а також відновила товарно-грошові відносини, торгівлю.

Репресія(придушення) – захід державного примусу, покарання,

Розкуркулення –кампанія експропріації селянських господарств у 30-ті роки, складова частина примусової колективізації. Формально спрямована проти найзаможніших селян (1,5 відсотків в Україні, на практиці - вилилась у репресії проти значної кількості середняків).

“Розстріляне відродження” – так називали плеяду українських діячів культури, яка з'явилася в 20-ті роки, сприяла відродженню духовності, а в 30-ті роки була репресована.

СВУ(Спілка Визволення України) – сфабрикований органами НКВС судовий процес проти цієї організації, яка нібито ставила за мету повалення радянської влади в Україні шляхом збройного повстання.

Суверенітет – незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб верховенство; незалежність держави у зовнішніх і внутрішніх справах.

Терор (походить від латинського - страх, жах) – розправа з політичними противниками шляхом насильства.

Тоталітаризм (тотальний, повний)–спосіб організації суспільства,який характеризується всебічним і всеохоплюючим контролем влади над суспільством, загальнообов’язковою ідеологією.

Українізація – політика державно-партійних органів УРСР у 20-ті і на початку 30-х років ХХ ст.., спрямована на більш органічне впровадження радянсько-комуністичної ідеології в Україні силами національних кадрів і в доступній для місцевого населення формі.

Федерація – союзна держава, до складу якої входять державні утворення – суб’єкти федерації.

Ухил (за політичною термінологією 20-30-х рр.) – відхилення від “генеральної” (основної) лінії комуністичної партії, певний напрям діяльності та поглядів, яких притримувалась частина партії, не згодна з більшістю (“анархо-синдикалістський”, дрібнобуржуазний, соціал-демократичний, правий).

 

Навчальні завдання та методичні рекомендації

до їх виконання:

Методичні поради щодо підготовки до конференції: Готуючись до конференції, студент повинен знати причини переходу від „ воєнного комунізму” до непу, вміти розкрити зміст нової економічної політики, дати історичну оцінку входженню України до складу СРСР; розуміти та вміти пояснити причини прискореної індустріалізації, суцільної колективізації , встановлення тоталітарного режиму. Ви можете обрати виступ по одній з проблем, або обмежитись доповненням. Студенти, які вільно володіють матеріалом, можуть виступати рецензентами або опонентами по ходу обговорення відповідних питань.

а) Завдання для самоперевірки:

Завдання 1.

Незадоволені більшовицькою диктатурою робітники під час страйків висували гасла

а) “Уся влада – Радам!”;

б) “Ради без більшовиків!”;

в) “Автономію – Україні!”.

Завдання 2.

Складіть порівняльну таблицю “Воєнний комунізм – неп” за схемою

№   “воєнний комунізм” неп
1. 2. 3. Мета впровадження Основні заходи Результати і наслідки    

Завдання 3.

Складіть таблицю “перехід до нової економічної політики” за схемою:

Галузь господарства Які відбулись зміни
   

Завдання 4.

Встановіть відповідність

1)план “автономізації” а) усі радянські республіки, серед яких і

Російська Федерація, входять на однакових

правах у нове державне об'єднання;

2) проект В. Леніна б) переведення наркоматів закордонних

справ і зовнішньої політики з категорії загальносоюзних у союзно-республіканські, більш чітке визначення прав союзних республік як убезпечення від великодержавних зазіхань центру;

3) позиція Х.Раковського в) входження всіх радянських республік до

складу РСФС;

г) договірний союз радянських республік, у якому кожна залишається незалежною.

Завдання 5.

Складіть порівняльну таблицю “Голодомори 1921–1923 і 1932–1933 років” за схемою:

Причини й передумови Державна політика на селі у цей час Наслідки

Завдання 6.

Курс більшовиків на українізацію передбачав...

а) розширення сфери використання української мови у роботі партійно-радянського апаратів, збільшення кількості шкіл з навчанням рідною мовою, розвиток національної культури;