Сутність, принципи і роль страхування
1. Еволюція страхування проходить наступні етапи:
а) середньовіковий, сучасний;
б) древний, середньовіковий;
в) древний, середньовіковий, сучасний.
2. В якій ступені епохи розвитку людства виникає ризик:
а) в кінці низшей ступени варварства.
б) в кінці низшей ступени дикости;
в) в начале низшей ступени варварства.
3. З якого історичного періоду розвитку страхування одержує грошову форму:
а) період варварства;
б) період дикости.
в) початок цивілізації.
4. Вітчизною страхування життя вважають:
а) Францію;
б) Германію;
в) Англію;
г) Швецію.
5. Вітчизною перестрахування вважають:
а) Францію;
б) Германію;
в) Англію;
г) Швецію.
6. Результатом розвитку страхування в древній період стало поділення на:
а) майнове і відповідальності
б) самострахування, взаємне, комерційне
в) особисте і майнове.
7. У яких формах виникли перші страховики:
А) товариства взаємного страхування;
Б) страхового товариства з повною відповідальністю;
В) акціонерного страхового товариства.
8. Передавання страховикові за певну плату матеріальної відповідальності за наслідок ризику, зумовленого подіями, передбаченими договором страхування це:
а) ризикова функція;
б) превентивна функція;
в) заощаджу вальна функція.
9. Економічна сутність якої функції полягає в тому, що страхова компанія об’єктивно зацікавлена в більш тривалому використанні коштів страхового фонду:
а) ризикова;
б) превентивна;
в) заощаджу вальна.
10. Функція пов’язана з тим, що договори довготермінового страхування життя мають накопичувальний характер це:
а) ризикова;
б) превентивна;
в) заощаджу вальна.
11. Способи здійснення страхування:
а) самострахування, взаємне, комерційне, соціальні страхові гарантії
б) самострахування, комерційне, соціальні страхові гарантії
в) самострахування, взаємне, комерційне.
12. До сукупного страхового фонду суспільства належать:
а) централизовані резервні фонди держави;
б) децентрализовані резервні фонди підприємств;
в) фонди, які нагромаджені шляхом страхування.
13. Страхування базується на наступних принципах:
а) страховий ризик;
б) страховий інтерес;
в) суброгації;
г) відшкодування;
д) повна оплата страхових премій.
14. Страхувальник не повинен отримувати прибуток від страхування відповідно до принципу:
а) страхового майнового интересу;
б) відшкодування;
в) безпосередньої причини;
г) суброгації.
15. Форми здійснення страхування:
а) особисте, майнове, відповідальності;
б) обов’язкове і необов'язкове;
в) добровільне і обов'язкове.
16.До якої форми страхування належить особисте страхування від нещасних випадків на транспорті:
а) обов’язкове державне;
б) добровільне;
в) обов'язкове.
17. Страхування, яке пов’язано з відшкодуванням страхувальником нанесеного їм збитку третій особі або його майну відноситься до об'єкту страхування:
а) особисте;
б) страхування відповідальності;
в) майнове.
18. Закон України «Про страхування» був прийнятий:
а) у 1993 році;
б) у 1996 році;
в) у 2000 році.
19. На початковій стадії зародження Корпорація Ллойд займалась:
а) страхуванням життя;
б) вогневим страхуванням;
в) морським страхуванням.
20. Розподіл на правових засадах матеріальних втрат і збитків від страхових випадків між страховиками, страхувальниками та іншими особами це:
а) міжнародне фінансове призначення;
б) інвестиційне призначення;
в) розподільче призначення.
21. Забезпечення матеріально-фінансового захисту страхувальника від майнових збитків що виникли внаслідок дій сукупності визначених ризиків це:
а) розподільче призначення страхування;
б) захисне призначення страхування;
в) міжнародне фінансове призначення страхування;
г) інвестиційне призначення страхування.
22. Створення умов для розвитку міжнародного експорту і імпорту капіталу за рахунок системи надання міжнародних страхових послуг це:
а) розподільче призначення страхування;
б) захисне призначення страхування;
в) міжнародне фінансове призначення страхування;
г) інвестиційне призначення страхування.
22. Система індивідуального накопичення страхового фонду для захисту від збитків і втрат це:
а) самострахування;
б) сострахування;
в) взаємне страхування.
24. Колективне накопичення страхового фонду особами які об’єднані загальним економічним інтересом по відношенню до одного об’єкту страхування це:
а) самострахування;
б) сострахування;
в) взаємне страхування.
25. При організації і функціонуванні господарських товариств і АТ обов’язково створюються фонди самострахування до яких передбачені обов’язкові перерахування з чистого прибутку:
а) до 5%;
б) 5%;
в) более 5%.
26. Виплати, що здійснюються одній й тій же особі з будь якої системи страхування, не залежать від виплат, на які ця особа має право по якій іншій системі страхування це:
а) принцип суброгації;
б) принцип взаємної незалежності виплат;
в) принцип контрибуції.
27. Передача прав страховику на вилучення сум страхового відшкодування з винної сторони в рамках здійсненних страхових виплат це принцип:
а) суброгації;
б) франшизи;
в) диверсифікація.
28. Відповідно цьому принципу страхувальник повинен мати законний майновий інтерес до конкретного об’єкту , якій підлягає страхуванню це принцип:
а) сумлінності;
б) страхового інтересу;
в) відшкодування.
Класифікація страхування
1. Система підпорядкування деякій ознаці понять (класів) у певній галузі знань або діяльності людини, використовують як засіб для встановлення взаємозв’язків між цими поняттями (класами) - це:
а) класифікація;
б) ідентифікація;
в) упорядкування.
2. Найістотніші класифікаційні ознаки, за допомогою яких класифікують страхування і яки мають найбільше значення як у теоретичному, так і у практичному розумінні - це:
а) історичні, економічні, юридичні;
б) історичні, географічні, юридичні;
в) історичні, економічні, політичні.
3. За історичною ознакою страхування класифікують на:
а) давнє;
б) нове;
в) новітнє.
4. Класифікація страхування за економічними ознаками — це класифікація за такими характеристиками:
а) спеціалізацією страховика;
б) формою організації страхування;
в) статусом страхувальника;
г) часом виникнення окремих видів страхування.
5. Страхування, пов’язане з володінням, користуванням і розпорядженням майном страхувальником це:
а) майнове страхування;
б) страхування відповідальності;
в) особисте страхування.
6. Страхування, пов’язане з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи це:
а) майнове страхування;
б) страхування відповідальності;
в) особисте страхування.
7. Страхування, пов’язане з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну це:
а) майнове страхування;
б) страхування відповідальності;
в) особисте страхування.
8. Особисте страхування включає:
а) страхування пенсій;
б) страхування інвестицій;
в) страхування пасажирів;
г) страхування багажу та вантажу.
9. Майнове страхування включає:
а) страхування пенсій;
б) страхування інвестицій;
в) страхування пасажирів;
г) страхування багажу та вантажу.
10. Нетрадиційні види страхування включають:
а) кептивне страхування;
б) страхування залізничного транспорту;
в) страхування відповідальності власників водного транспорту;
г) страхування професійної відповідальності аудиторів;
д) страхування підприємницьких ризиків у кіновиробництві.
11. Страхування інвестиційних ризиків включає:
а) процентні ризики;
б) валютні ризики;
в) комерційні ризики;
г) катастрофічні ризики.
12. Зобов’язання страховика сплатити страхове відшкодування або страхову суму в разі настання обумовлених наслідків страхового випадку - це :
а) страхова відповідальність (страхове покриття);
б) страховий договір;
в) страховий інтерес.
13. Вартість, що її встановлює страхувальник, оцінюючи об’єкт страхування, критерій оцінки страхового ризику - це:
а) страхова вартість;
б) страхова оцінка;
в) страхове забезпечення.
14.Термін відшкодування — це термін, протягом якого:
а) страховик має право розраховуватися із клієнтом;
б) визначаються збитки, яких зазнав страхувальник;
в) страховик розраховує страхові тарифи.
15. Ліміт відповідальності це:
а) мінімальна сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена страховиком страхувальнику;
б) максимальна сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена страховиком страхувальнику;
в) невизначена сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена страховиком страхувальнику.
16. У практиці страхового бізнесу застосовують наступні системи страхування:
а) страхування за пропорційною відповідальністю;
б) відповідальність за першим ризиком;
в) граничної відповідальності.
17. Страхування за системою пропорційної відповідальності означає:
а) виплату страхового відшкодування у розмірі збитку, але в межах страхової суми;
б) відшкодування збитків страховиком у визначених межах;
в) неповне, часткове страхування об’єкта.
18. Страхування за системою першого ризику передбачає:
а) виплату страхового відшкодування у розмірі збитку, але в межах страхової суми;
б) відшкодування збитків страховиком у визначених межах;
в) неповне, часткове страхування об’єкта.
19. Система страхування за граничною відповідальністю передбачає:
а) виплату страхового відшкодування у розмірі збитку, але в межах страхової суми;
б) відшкодування збитків страховиком у визначених межах;
в) неповне, часткове страхування об’єкта.