Страхові ризики та їх оцінка

1. Які властивості є критеріями оцінки страхових ризиків:

а) випадковість;

б) можливість оцінювання у вартісних одиницях;

в) низький ступінь імовірності.

2. Мінімізація ризику здійснюється:

а) на кожному етапі процесу страхування;

б) при настанні страхового випадку;

в) під час визначення розміру страхового випадку.

 

3. Подія на випадок якої здійснюється страхування та яке має ознаки імовірності та випадковості настання:

а) страховий ризик;

б) страховий випадок;

в) страхова виплата.

 

4. Ризик - це категорія:

а) історична та економічна;

б) історична та юридична;

в) економічна та культурна.

 

5. Подія, яка може відбутися або не відбутися розглядається як категорія:

а) історична;

б) економічна;

в) юридична.

 

6. Можлива небезпека, яка усвідомлена людиною в ході суспільного розвитку розглядається як категорія:

а) історична;

б) економічна;

в) юридична.

 

8. Можливість позитивного відхилення при вихідних заданих параметрах на одне очікуване явище називається:

а) ушкодження;

б) ризик;

в) шанс.

 

9. Дійсне фактичне негативне відхилення є:

а) ушкодження;

б) ризик;

в) шанс.

 

10. В залежності від можливого економічного результату проявлення ризики є:

а) чисті і спекулятивні;

б) специфічні та аномальні;

в) страхові та не страхові.

 

11. Виходячи з можливості бути зареєстрованими ризики є:

а) чисті і спекулятивні;

б) специфічні та аномальні;

в) страхові та не страхові.

 

12. В залежності від джерела небезпеки ризи є:

а) пов’язані з появою стихійних лих природи;

б) пов’язані з цілеспрямованою дією людини;

в) пов’язані з економічною діяльністю людини.

13. До специфічних ризиків належать:

а) аномальні;

б) катастрофічні;

в) великі.

 

14. Як економічна категорія ризик виник на:

а) нижчій ступені епохи дикості;

б) нижчій ступені епохи варварства;

в) на нижчій ступені епохи цивілізації.

 

15. Можливість одержання негативного або нульового економічного результату є ризиком:

а) чистим;

б) спекулятивним;

в) специфічним.

 

16. Розрізняють ризики:

а) економічні;

б) політичні;

в) транспортні;

г) технічні.

Страховий ринок

1. Якщо страховий випадок протягом дії договору страхування не настав, чи реалізовано страховий продукт:

а) лише частково;

б) так, у повному обсязі;

в) ні, оскільки страховик не виконав усіх зобов'язань.

 

2. Страховий ринок - це:

а) особливе соціально-економічне середовище, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї;

б) особлива економічна середа, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї;

в) ринок, об’єднаний системою соціально-економічних зв’язків в одне ціле з необмеженою кількістю інших ринків.

 

3. Комплексний страховий ринок - це:

а) особлива соціально-економічна середа, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї;

б) особлива економічна середа, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї;

в) страховий ринок, об’єднаний системою соціально-економічних зв’язків в одне ціле з необмеженою кількістю інших ринків, які органічно і вільно функціонують та розвиваються на конкретній території.

 

4. Комплексний страховий ринок має наступні основні компоненти:

а) законодавче ядро і систему державного регулювання ринком;

б) структуру та інфраструктуру;

в) ринкові господарські форми;

г) систему взаємозв’язків з іншими вільними ринками.

 

5. Структурними елементами страхового ринку є:

а) страховики;

б) страхувальники;

в) страхові посередники.

 

6. Елементами інфраструктури є:

а) страхові посередники;

б) страховики;

в) не страхові посередники.

 

7. До комерційних страхових організацій відносяться:

а) акціонерні СК;

б) кептивні СК;

в) приватні СК.

 

8. Оцінку ризиків в страхуванні здійснюють спеціалісти (страхові посередники):

а) актуарій;

б) сюрвейєр;

в) аварійний комісар;

г) діспашер.

 

9. Оцінку збитків здійснюються спеціалісти (страхові посередники):

а) актуарій;

б) сюрвейєр;

в) аварійний комісар;

г) діспашер.

 

10. Спеціаліст, який здійснює актуарні (математичні) розрахунки на основі відповідної статистики для цілей вирахування страхових тарифів - це:

а) актуарій;

б) диспашер;

в) сюрвеєр.

 

11. Спеціаліст, який визначає причини страхового випадку і встановлює причину, характер, розміри збитків страхувальника - це:

а) актуарій;

б) сюрвейєр;

в) аварійний комісар.

 

12. Експерт що оглядає транспортний засіб та вантажі і дає заключення про його стан, пошкодження при аварії - це:

а) актуарій;

б) сюрвейєр;

в) аварійний комісар.

 

13. Спеціаліст страховика або незалежна особа яка здійснює розрахунки складних збитків зі складних страхових випадків - це:

а) актуарій;

б) диспашер;

в) сюрвейєр.

 

14. До ринкових інструментів страхового ринку належать:

а) договори страхування;

б) податки;

в) біржова страхова діяльність.

15. Договір страхування - це:

а) письмова угода між страховиком і страхувальником;

б) усна угода між страховиком і страхувальником;

в) усна або письмова угода між страховиком і страхувальником.

 

16. Договори страхування укладаються згідно з:

а) договору сторін;

б) правилами страхування;

в) контрактом.

 

17. Факт укладання договору страхування може засвідчуватися:

а) страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом);

б) контрактом;

в) угодою.

 

18. Страхувальники-резиденти згідно укладеним договорам страхування мають право вносить платежі:

а) в іноземній вільно конвертованій валюті;

б) тільки в грошові одиниці України;

в) в якій угодно одиниці.

 

19. Страхувальник зобов’язаний вносити платежі:

а) на свій розсуд;

б) своєчасно;

в) коли є гроші.

 

20. Підставою для відмови страховика в здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

а) навмисні дії страхувальника , спрямовані на настання страхового випадку;

б) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування, або про факт настання страхового випадку;

в) отримання страхувальником повного відшкодування збитків.

 

21. Від’ємне фінансове положення страховика:

а) є підставою для відмови в виплаті страхових сум;

б) не є підставою для відмови в виплаті страхових сум;

в) виплати здійснюються на розсуд страховика.

 

22. Відповідно до Закону про страхування договір страхування визнається не дійсним у випадках:

а) якщо він укладен після страхового випадку;

б) якщо термін договору закінчився;

в) якщо об’єктом договору страхування є майно яке належить конфіскації на підставі судового вироку.

 

23. Припинити дію договору страхування може:

а) страхувальник;

б) страховик;

в) Ліга страхових організацій;

г) судові органи.