Тема 2: Система управління охороною праці в організації
1. Управління охороною праці - це:
а) планові та позапланові заходи державних установ, структурних підрозділів і посадових осіб, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів тощо;
б) обстеження й аналіз стану умов та безпеки праці з метою визначення їх відповідності критеріям охорони праці;
в) процес підвищення рівня знань працівників з питань охорони праці;
г) підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності
2. Відповідно до статті 31 Закону України «Про охорону праці» державне управління охороною праці здійснюють:
а) Кабмін, Національна Рада з питань безпеки життєдіяльності, Держгірпромнагляд, Міністерства;
б) обласна держадміністрація, районна держадміністрація, виконком міської ради;
в) Міносвіти і науки, молоді і спорту України; управління освіти і науки обласних держадміністрацій; управління освітою виконкомів міської ради.
г) керівник підприємства; служба охорони праці підприємства; комісія з питань ОП.
3. Основні завдання з управління охороною праці на регіональному рівні в межах відповідної території згідно з Законом України «Про охорону праці» покладено на:
а) Кабмін, Національну Раду з питань безпеки життєдіяльності, Держгірпромнагляд, Міністерства;
б) обласні держадміністраціі, районні держадміністрації, виконкоми міських рад;
в) Міносвіти і науки, молоді і спорту України; управління освіти і науки обласних держадміністрацій; управління освітою виконкомів міської ради.
г) керівник підприємства; служба охорони праці підприємства; комісія з питань ОП
4. Скоординована взаємодія центрального державного управління галуззю, державних регіональних органів управління галуззю, місцевих органів управління та організацій цієї галузі, спрямована на реалізацію державної політики в сфері охорони праці – це:
а) державна система управління охороною праці;
б) галузева система управління охороною праці;
в) управління охороною праці на регіональному рівні;
г) управління охороною праці на рівні підприємства.
5. Система управління охороною праці на виробництві створюється:
а) службою охорони праці підприємства;
б) суб’єктом господарювання;
в) профспілковим комітетом підприємства;
г) комісією підприємства з питань охорони праці.
6. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», служба охорони праці створюється на підприємствах, у виробничих і науково-виробничих об’єднаннях, корпоративних, колективних та інших організаціях виробничої сфери із числом працюючих:
а) не менше 10; б) 25 і більше; в) 50 і більше; г) не менше 100.
7. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємствах з кількістю працюючих менше 50 осіб:
а) роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення;
б) функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку;
в) для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку;
г) для виконання функцій служби охорони праці роботодавець залучає профспілковий комітет.
8. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємствах з кількістю працюючих менше 20 осіб:
а) роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення;
б) функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку;
в) для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку;
г) для виконання функцій служби охорони праці роботодавець залучає профспілковий комітет.
9. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», служба охорони праці підприємства, установи, організації підпорядковується:
а) голові профспілкового комітету підприємства; б) головному інженеру підприємства;
в) безпосередньо роботодавцю; г) першому заступнику керівника підприємства.
10. Згідно статті 19 Закону України «Про охорону праці» фінансування заходів з охорони праці здійснюється:
а) профспілковим комітетом підприємства; б) Фондом соціального страхування;
в) роботодавцем; г) службою охорони праці підприємства.
11. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевому бюджетах і мають становити не менше:
а) 1% від суми реалізованої продукції; б) 0,5% від суми реалізованої продукції;
в) 0,3% від фонду оплати праці; г) 0,2% від фонду оплати праці.
12. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», для підприємств незалежно від форм власності або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці мають становити не менше:
а) 1% від суми реалізованої продукції; б) 0,5% від суми реалізованої продукції;
в) 0,3% від фонду оплати праці; г) 0,2% від фонду оплати праці.
13. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій розробляються:
а) на всіх потенційно небезпечних підприємствах та виробництвах України;
б) на промислових підприємствах, що не мають на своїй території потенційно небезпечних об’єктів;
в) у всіх установах та закладах системи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;
г) у всіх установах та закладах системи Міністерства охорони здоров’я України.
14. Аварія на виробництві – це:
а) руйнівне природне явище, що створює на певній території загрозу життю людини, знищує матеріальні цінності, завдає шкоди довкіллю;
б) небезпечна подія техногенного характеру, що призводить до руйнування будівель, обладнання, транспорту, порушує виробничий процес, завдає шкоди довкіллю;
в) наслідок раптової дії на працівника небезпечного чи шкідливого фактора виробничого середовища;
г) порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті господарювання.
15. Аварія на виробництві належить до рівня «А» якщо:
а) характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу уражаючих чинників на населення;
б) характеризується переходом за межі структурного підрозділу підприємства і розвитку в межах підприємства;
в) характеризується розвитком аварії в межах одного структурного підрозділу підприємства;
г) характеризується розвитком аварії в межах кількох структурних підрозділів підприємства.
16. Аварія на виробництві належить до рівня «Б» якщо:
а) характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства;
б) характеризується переходом за межі структурного підрозділу підприємства і розвитку в межах підприємства;
в) характеризується розвитком аварії в межах одного структурного підрозділу підприємства;
г) характеризується можливістю впливу уражаючих чинників на населення.
17. Аварія на виробництві належить до рівня «В» якщо:
а) характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу вражаючих чинників на населення;
б) характеризується переходом за межі структурного підрозділу підприємства і розвитку в межах підприємства;
в) характеризується розвитком аварії в межах одного структурного підрозділу підприємства;
г) характеризується розвитком аварії в межах кількох структурних підрозділів підприємства.
18. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій на виробництві повинен переглядатися:
а) кожні 3 роки; б) кожні 4 роки; в) кожні 5 років; г) кожні 7 років.
19. Виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства контролює:
а) служба охорони праці підприємства;
б) профспілковий комітет підприємства;
в) уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;
г) головний інженер підприємства.