Які дії страхувальника при настанні страхового випадку?
а) вжити заходи щодо зменшення збитків;
б) одразу після настання страхового випадку почати відновлювальні роботи;
в) обчислити суму страхового відшкодування.
26. Пропозиція однієї сторони іншій вступити в договірні відносини це:
а) франшиза;
б) оферта;
в) пул.
27. Договір страхування набирає чинності:
а) з моменту внесення першої страхової премії;
б) з моменту підпису;
в) з моменту одержання договору.
28. Сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування:
а) страхова сума;
б) страхова виплата;
в) викупна сума.
29. Франшиза буває:
а) умовна;
б) абсолютна;
в) безумовна.
30. Наявність франшизи визначається факторами:
а) природними властивостями об’єкту погіршувати його стан;
б) частими і незначними пошкодженнями об’єкту , вартість яких дорівнює або не перевищує витрат на їх освідетельствование страховиком;
в) бажанням страховика дисциплінувати страхувальника в частині виконання умов договору і недопущення малих мелких збитків.
31. Частина можливого збитку, який може бути надано майновим інтересам страхувальника і не належить відшкодуванню страховиком це:
а) контрибуція;
б) франшиза;
в) диверсифікація.
32. Умови звільнення страховика від відповідальності за збиток який не перевищує встановленої суми, але повне покриття збитку, якщо розмір збитку перевищує значення встановленої договором страхової франшизи це:
а)умовна франшиза;
б) абсолютна франшиза;
в) безумовна франшиза.
33. Застосування франшизи в безумовному порядку це франшиза:
а) умовна;
б) абсолютна;
в) безумовна.
34. Ринковими регуляторами страхового ринку є:
а) договори страхування;
б) податки;
в) біржова страхова діяльність;
г) обов’язкові збори.
35. Визначення витрат які необхідні для страхування об'єкту називається:
а) актуарними розрахунками;
б) актуарною калькуляцією;
в) тарифним керівництвом.
36. Форма, за якою здійснюється розрахунок витрат на ведення об’єкту страхування називається:
а) актуарними розрахунками;
б) актуарною калькуляцією;
в) тарифним керівництвом.
37. Ціна страхового ризику та інших витрат які необхідні для виконання обов’язків страховика перед страхувальником відповідно договору страхування - це:
а) навантаження;
б) тарифна ставка;
в) страхова сума.
38. Тарифна ставка по якій укладається договір страхування називається:
а) нетто-ставкою;
б) брутто-ставкою;
в) навантаженням.
39. Ціною страхового ризику є:
а) нетто-ставка;
б) брутто-ставка;
в) навантаження.
40. Вартість, яка покриває витрати страховика з організації і ведення страхової справи, а також має елемент прибутку - це:
а) нетто-ставкою;
б) брутто-ставкою;
в) навантаженням.
41. Страхові тарифи при добровільній формі страхування розраховуються:
а) страховиком;
б) державою;
в) страхувальником.
42. Залежно від масштабів попиту та пропозиції на страхові послуги можна виділити страхові ринки:
а) внутрішній (регіональний);
б) зовнішній;
в) міжнародний.
43. Розширення сфери діяльності страховика у різних підприємствах інших галузей, які не перебувають у прямому зв’язку зі страховою справою це:
а) інтеграція;
б) диверсифікація;
в) контрибуція.
44. Громадяни або юридичні особи, які є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору це:
а) страхові агенти;
б) страхові брокери;
в) перестрахові брокери.
45. Маркетингова політика страховика спрямована на:
а) збільшення обсягу страхових премій;
б) розробку конкурентоспроможних страхових продуктів;
в) отримання додаткового прибутку;
г) розширення страхового поля;
д) підвищення іміджу компанії.
46. Попит на страхові послуги на ринку формують:
а) самі страхові компанії;
б) природні страхові події;
в) техногенні аварії та інші катаклізми;
г) засоби масової інформації.
47. Служба маркетингу страхової компанії надає свої продукти у формі:
а) наукової праці;
б) статті в засоби масової інформації;
в) інформаційно-аналітичних та наочних матеріалів (макетів полісів, методичних розробок, рекламних матеріалів тощо);
г) проведення ділових ігор;
д) моделювання та аналіз конкретних ситуацій страховика в роботі з клієнтами.
48. Інформаційні джерела маркетингових досліджень такі:
а) мережа Інтернет;
б) статистичні звіти страховиків до державних органів влади та громадських об'єднань;
в) платіжні доручення з бухгалтерії;
г) страхові поліси;
д) доповідні записки агентів.
49. Метою реклами - є:
а) поширення позитивного іміджу страховика через засоби масової інформації;
б) отримання додаткового прибутку;
в) всебічно сприяти укладанню нових і поновленню чинних договорів страхування;
г) підняття активності страхувальників;
д) розширення страхового поля.
50. Асоціативна реклама формує у потенційного споживача:
а) бажання страхуватись;
б) емоції та почуття щодо її змісту;
в) переконання придбати страховий поліс;
г) потребу придбати той чи інший страховий продукт;
д) аргументи звернутися до певної страхової компанії.
Страхова організація
1. Відповідно до Закону України "Про страхування" страхування - це:
а) вид громадянсько-правових відносин з захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб в разі настання страхових випадків;
б) вид громадянських відносин з захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб в разі настання страхових випадків;
в) вид правових відносин з захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб в разі настання страхових випадків.
2. Відповідно до Закону України "Про господарські товариства " страхові організації можуть утворюватися у формі:
а) акціонерних товариств;
б) повних товариств;
в) товариств з обмеженою відповідальністю;
г) товариств з додатковою відповідальністю;
д) командитних товариств.
3. Страховиками визнаються установи, які:
а) очікують ліцензію;
б) отримали ліцензію;
в) подали заяву на реєстрацію.
4. Відповідно до Закону України "Про страхування" учасників страховика повинно бути:
а) не менше трьох;
б) не більше двох;
в) три.
5. Страхова діяльність в Україні здійснюється:
а) виключно страховиками-резидентами України;
б) страховиками-резидентами і нерезидентами України;
в) виключно страховиками-нерезидентами України.
6. Загальний розмір внесків страховиків в уставні фонди інших страховиків не може перевищувати:
а) 40%;
б) 35%;
в) 30%.
7. При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого уставного фонду уставний фонд повинен бути сплачено:
а) грошовій формі і частково основними засобами;
б) виключно в грошовій формі;
в) грошовій формі і цінними паперами.
8. Дозволяється формувати уставний фонд страховика:
а) цінними паперами державного зразка;
б) грошами;
в) основними засобами.
9. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути тільки:
а) страхування;
б) перестрахування;
в) фінансова діяльність.
10. Що забороняється використовувати для формування статутного фонду страховика:
а) векселі;
б) грошові кошти;
в) отримані кредити;
г) нематеріальні активи.
11. Які з перелічених далі видів діяльності заборонено виконувати страховій компанії:
а) перестраховувати ризики іноземних страховиків;
б) надавати консультаційні послуги з питань страхування та ризику-менеджменту;
в) надавати короткострокові кредити страхувальникам, які тривалий час страхують у компанії майнові ризики;
г) на договірних засадах здійснювати лізингові операції.
12. Страхова діяльність в Україні регулюється:
а) Лігою страховиків;
б) Державним бюджетом;
в) Законом України «Про страхування».