Перевірка книг на макроси, що можуть бути заражені вірусом
Для запобігання зараження комп'ютера вірусом, що міститься в макросі, використовуйте наступну процедуру для виводу попередження при кожній спробі відкрити книгу, що містить макроси. Так як ця перевірка не визначає наявність вірусу в макросі, то, перш ніж почати роботу, необхідно переконатися в надійності джерела, з якого отримана книга. Наприклад, зараження книги вірусом можливо в незахищеній мережі чи на сервері Інтернету.
Виберіть команду «Параметры» у меню «Сервис», а потім — вкладку «Общие».
Встановіть прапорець «Защитить от макровирусов».
2.9 Використання макросів
Якщо якась дія часто повторюється, її виконання можна автоматизувати за допомогою макросу. Макрос — це серія команд і функцій, що зберігаються в модулі Visual Basic. Їх можна виконувати кожен раз, коли необхідно виконати дану задачу.
Перед тим як записати чи написати макрос, необхідно спланувати кроки і команди, які він буде виконувати. Якщо при записі макросу була допущена помилка, її виправлення буде також записано. Щоразу при записі макросу він зберігається в новому модулі, приєднаному до книги.
Редактор Visual Basic дозволяє змінювати макроси, а також копіювати їх або з одного модуля в інший, або між різними книгами. Крім того, можна перейменовувати модулі, у яких зберігаються макроси, чи перейменовувати самі макроси.
Запис макросу
Для запису макросу необхідно виконати наступні дії:
У меню «Сервис» виберіть підменю «Макрос» і виберіть команду «Запись».
Введіть ім'я для макросу у відповідне поле.
Першим символом імені макросу повинна бути буква. Інші символи можуть бути буквами, цифрами чи знаками пунктуації. В імені макросу не допускаються пробіли; як роздільники слів варто використовувати знаки пунктуації.
Щоб виконати макрос із клавіатури за допомогою сполучення клавіш, введіть відповідну букву в поле «Сочетание клавиш». Для малих літер використовується сполучення CTRL+ буква, а для великих — CTRL+SHIFT+ буква, де буква — будь-яка клавіша на клавіатурі. Буква, яка використовується в сполученні клавіш, не може бути цифрою чи спеціальним символом. Задане сполучення клавіш буде заміняти будь-яке встановлене за замовчуванням у Microsoft Excel, поки книга, що містить даний макрос, відкрита.
У полі «Сохранить» в книзі виберіть книгу, в якій повинний бути збережений макрос.
Щоб макрос був доступний незалежно від того, чи використовується в даний момент Microsoft Excel, його варто зберегти в особистій книзі в папці XLStart.
Щоб створити короткий опис макросу, введіть необхідний текст у поле «Описание» і натисніть кнопку OK.
За замовчуванням, при записі макросу використовуються абсолютні посилання. Макрос, записаний з абсолютними посиланнями, при виконанні завжди обробляє ті ж комірки, що оброблялися при його записі. Для того, щоб за допомогою макросу обробляти довільні комірки, варто записати його з відносними посиланнями. Для цього натисніть кнопку «Относительная ссылка» на панелі інструментів «Остановка записи». Відносні посилання будуть використовуватися до кінця поточного сеансу роботи в Microsoft Excel чи до повторного натискання кнопки «Относительная ссылка».
Виконайте макрокоманди, які потрібно записати. Натисніть кнопку «Остановить запись» на відповідній панелі інструментів.
Порада. Щоб макрос спочатку вибирав визначену комірку, виконував макрокоманду, а потім вибирав іншу комірку, зв'язану з активною, потрібно використовувати й абсолютні, і відносні посилання при записі макросу. При записі відносних посилань кнопка «Относительная ссылка» повинна бути натиснута. При записі абсолютних посилань кнопка «Относительная ссылка» не повинна бути натиснута.
Виконання макросу
Після того як макрос записаний, його можна виконати в Microsoft Excel чи з редактора Visual Basic. Звичайно макроси виконуються в Microsoft Excel, однак у ході зміни їх можна виконати з редактора Visual Basic. Для переривання виконання макросу варто натиснути клавішу ESC.
Виконання макросу в Microsoft Excel:
· Відкрийте книгу, що містить макрос.
· У меню «Сервис» встановіть покажчик на пункт «Макрос» і виберіть команду «Макросы».
· У полі «Имя макроса» введіть ім'я того макросу, який потрібно виконати.
· Натисніть кнопку «Выполнить».
Примітка. Для переривання виконання макросу натисніть кнопку ESC.
Існує можливість виносу макросу на кнопку панелі інструментів. Вона реалізується таким же шляхом, як у Word.
Для запуску макросу можна також призначити кнопку, мальований об'єкт чи елемент керування графічного об'єкта на листі. Макрос запускається автоматично при виборі кнопки чи мальованого об'єкта, а також зміні елемента керування.
Макрос можна запустити за допомогою елемента Active:
· Виберіть елемент керування кнопки чи графічного об'єкта так, щоб з'явилися маркери виділення.
· Клацніть правою кнопкою миші потрібний маркер виділення і виберіть команду «Назначить макрос» у контекстному меню.
· Щоб призначити раніше записаному макросу обраний графічний об'єкт, уведіть назву макросу в поле «Имя макроса», потім натисніть кнопку OK.
Щоб створити новий макрос і призначити йому кнопку чи графічний об'єкт, натисніть кнопку «Запись».
Додавання елементів керування на лист за допомогою панелі інструментів «Формы»:
· Щоб запустити існуючий макрос з елемента керування листа, переконайтеся, що відкрито книгу, що містить цей макрос.
· Відкрийте лист, до якого потрібно додати елементи керування.
· Переконайтеся, що на екрані виведена панель інструментів «Формы».
· На панелі інструментів «Формы» натисніть кнопку, яка відповідає елементу керування, що додається.
· На листі за допомогою миші надайте елементу керування потрібний розмір.
· При додаванні кнопки після її натискання виберіть потрібний макрос у полі «Имя макроса».
При додаванні іншого елемента керування клацніть його правою кнопкою миші і виберіть команду «Назначить макрос» у контекстному меню. Якщо макрос не існує, можна записати чи написати новий. Щоб записати новий макрос, виберіть команду «Запис» у вікні «Имя макроса». Щоб відкрити модуль Visual Basic, у якому потрібно написати макрос, натисніть кнопку «Создать» (рис. 2.34).
Примітка. При додаванні кнопки на лист, вона буде доступна тільки тоді, коли лист відкритий. Щоб запустити макрос за допомогою кнопки, незалежно від того, яка книга відкрита в даний момент, зробіть це за допомогою кнопки на спеціальній панелі інструментів.
2.10 Приклади роботи з елементами «Форми»
Для активної зміни значень в комірках користувачем можна використовувати елементи, розташовані на панелі інструментів «Формы». Приклад використання елемента «Кнопка» розглянутий нижче (рис.2.35).
Рисунок 2.34 – Приклад створення макросу
 |
Рисунок 2.35 – Панель “Форми”
2.10.1 Елемент «Перемикач»
Використовується для завдання значення в обраній комірці в залежності від встановленого перемикача. В комірці встановлюється числове значення, рівне номеру ввімкненого перемикача.
Вставлений вимикач є графічним об'єктом і його форматування здійснюється стандартним образом (рис. 2.36).
Виклик вікна «Формат элемента управления» здійснюється після натискання правої кнопки миші на зображенні перемикача і вибору з контекстного меню команди «Формат объекта».
Елемент «Флажок». Кожен елемент «Флажок» зв'язується тільки зі своєю коміркою, у якій фіксується ІСТИНА, якщо прапорець встановлений і НЕПРАВДА, якщо не встановлений. Завдання зв'язаної комірки здійснюється аналогічно перемикачу (рис. 2.37).
Якщо прапорець установлений, то в зв'язану комірку встановлюється значення ІСТИНА і якщо знятий, то НЕПРАВДА.
Рисунок 2.36 – Форматування елементу керування
Рисунок 2.37 – Використання елемента прапор
2.10.2 Елемент «Список»
Використання елемента «Список» схоже на завдання елемента «Переключатель», тільки додатково необхідно вказувати список
(рис. 2.38).
Рисунок 2.38 – Використання елемента “Список”
2.10.3 Елемент «Поле со списком»
Використання аналогічне списку, але без відображення всього списку (рис. 2.39).
 |
Рисунок 2.39 – Використання елемента “Поле зі списком”
2.10.4 Елемент «Лічильник»
Елемент «Лічильник» використовується для перебору в зв'язані комірки послідовності числових значень у заданому діапазоні з заданим кроком (рис. 2.40).
Рисунок 2.40 - Елемент “Лічильник”
2.10.5 Елемент «Смуга прокручування»
Принцип використання аналогічний лічильнику, але з можливістю посторінкового прокручування значень у зв'язаній комірці (рис. 2.41).
Рисунок 2.41 - Елемент «Смуга прокручування»
Консолідація даних
При використанні декількох однотипних таблиць, розташованих на різних аркушах, часто виникає необхідність одержання зведеної таблиці тієї ж структури, елементи якої формуються шляхом перетворення інформації у відповідних комірках вихідних таблиць.
У цьому випадку необхідно використовувати команду «Консолидация» з пункту меню «Данные». У діалоговому вікні «Консолидация» необхідно вибрати функцію перетворення інформації з вихідних таблиць, задати перший діапазон для консолідації і натиснути кнопку «Добавить». Аналогічно додаються наступні діапазони. При необхідності діапазон для консолідації можна задати з іншої книги, для цього необхідно натиснути кнопку «Обзор» і знайти її (рис. 2.42).
Рисунок 2.42 - Консолідація
Якщо необхідно, щоб у результуючій таблиці значення обновлювалися після зміни інформації у вихідних таблицях, то повинний бути встановлений прапорець «Создать связи с исходными данными».
При створенні консолідації даних на цьому листі формується структура.
Використання структури
 |
Досить часто таблиці містять велику кількість комірок із проміжними даними, що зовсім не обов'язково показувати в таблицях. Для цієї мети використовується поняття структури (рис. 2.43).
Рисунок 2.43 – Використання структури