Базові навчально-методичні матеріали затверджено на засіданні кафедри
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БАЗОВІ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
зі “ВСТУПУ ДО МОВОЗНАВСТВА”
Для студентів І курсу
напрям підготовки “Філологія”
6.02030303 “Мова та література” (дві іноземні мови)
(шифр, назва)
((())((з
факультету германської філології, романської філології, сходознавства
Київ - 2011
Базові навчально-методичні матеріали складено на основі типової програми з дисципліни ___________“Вступ до мовознавства”_______________________________
Укладач: доц., канд. філол. наук Терехова Д.І.
(посада, науковий ступінь, прізвище, ініціали)
______
Базові навчально-методичні матеріали затверджено на засіданні кафедри
теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології
Протокол № ___3____від 08 вересня 2011 р.
Завідувач кафедри: _________________ _____Корольова А.В._____ (підпис) (прізвище, ініціали)
І. Вимоги до знань і вмінь студентів з навчальної дисципліни
Основна мета вивчення курсу “Вступ до мовознавства” – ознайомити студентів з основами теорії мови, з системою лінгвістичних понять і термінів, з основними методами дослідження мови, а також підготувати їх до свідомого засвоєння рідної та іноземних мов.
Основне завдання курсу “Вступ до мовознавства”: 1) знайомство з мовознавством як наукою і навчальною дисципліною; 2) розкриття природи, сутності, функцій та будови мови; 3) ознайомлення з основними гіпотезами походження мови та закономірностями розвитку мов; 4) розгляд різноманітних класифікацій мов світу та їх засад; 5) ознайомлення з основними етапами розвитку письма та принципами орфографії; 6) розкриття системного характеру мови, її структури; 7) систематизація та поглиблення знань про головні структурно-функціональні рівні мови, їх одиниці та відношення; 8) ознайомлення з основними методами наукового дослідження мови; 9) випрацювання початкових навичок лінгвістичного аналізу.
Провідна ідеякурсу: мова – це складна, відповідно організована система, яка саморозвивається та саморегулюється.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти: правильно використовувати лінгвістичну термінологію; характеризувати головні методи і прийоми мовознавства; відрізняти мову і мовлення; характеризувати парадигматичні та синтагматичні відношення між мовними одиницями; класифікувати звуки мови за основними та додатковими ознаками; визначати диференційні та інтегральні ознаки фонем; членувати мовленнєвий потік на фразу, синтагму, такт, звук; застосовувати на практиці фонетичну і фонематичну транскрипції; визначати фонетичні процеси; характеризувати типи системних відношень лексичних одиниць: синонімів, омонімів, антонімів, паронімів; аналізувати типи переносних значень: метафоричні, метонімічні, функціональні; аналізувати типи фразеологічних одиниць; характеризувати граматичні значення і критерії виділення різних частин мови різних мов світу; визначати морфологічні типи мов; аналізувати граматичні способи синтетичних та аналітичних мов; класифікувати частини мови за основними критеріями; пояснювати відмінності між вільними і сталими словосполученнями, характеризувати сурядні і підрядні словосполучення, види зв’язку слів у них; аналізувати типи речень за різними ознаками; розрізняти актуальне та граматичне членування речень; давати аналіз та оцінку традиційним і сучасним теоріям походження мови; аналізувати види дофонографічного та фонографічного письма.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати шляхи розв’язання таких основних проблем мовознавства: 1) природа і сутність мови, її функції; 2) система і структура мови, основні структурно-функціональні рівні мови; 3) зв’язок мови і мовлення, мови і мислення; 4) мова і суспільство; 5) походження мови; 6) закономірності розвитку мов; 7) мови світу та їх класифікації (генеалогічна, типологічна та інші); 8) виникнення та розвиток письма; 9) основні розділи та напрями мовознавства; 10) зв’язок мовознавства з іншими науками.
“Вступ до мовознавства” – початковий, підготовчий курс, який розпочинає вивчення лінгвістичних дисциплін і створює наукову базу для їх свідомого засвоєння.
ІІ. Короткий зміст навчальної дисципліни
 Види занять,
кількість годин
Номер і назва
Теми
| Усього навчаль-них годин | З них: |
| Семестр І |
| Модуль 1.Загальні питання мовознавства. |
| Тема 1.1. Мовознавство як наука. Сутність і функції мови | ||||
| Тема 1.2. Виникнення і розвиток мовознавства | ||||
| Тема 1.3 Актуальні напрями мовознавства | ||||
| Тема 1.4. Методологічна основа мовознавства. | ||||
| Тема 1.5. Мова як знакова система. | ||||
| Тема 1.6. Мова імовлення. Мова і мислення. | ||||
| Тема 1.7 Мова і суспільство. | ||||
| Тема 1.8. Походження і розвиток мови. | ||||
| Тема 1.9. Мови світу та їх класифікація. | ||||
| Тема 1.10. Походження і розвиток письма | ||||
| Модульний контроль | ||||
| Підготовка і складання заліку | - | - | ||
| Всього за семестр |
Модуль 2
Системно-структурний характер мови
| Тема 2.1. . Мова як система | ||||
| Тема 2.2. Фонетика. Три аспекти вивчення звуків | ||||
| Тема 2.3 Фонетичні процеси | ||||
| Тема 2.4. Фонологія. Учення про фонему. Фонологічні школи | ||||
| Тема 2.5. Лексикологія. Лексична система мови | ||||
| Тема 2.6. Лексика з погляду її походження. Стилістична диференціація словниковогоскладу мови | ||||
| Тема 2.7. Фразеологія. Лексикографія. | ||||
| Тема 2.8 Граматика. Граматична система мови. | ||||
| Тема 2.9. Морфологія. Частини мови. | ||||
| Тема 2.10. Синтаксис. Словосполучення і речення. | ||||
| Модульний контроль | ||||
| Підготовка і складання іспиту | - | - | ||
| Усього за семестр | ||||
| Усього за навчальний рік |
.
IІІ. Розподіл навчального часу за модулями, темами і видами занять
| № п/п | Номери і назви модулів, тем, лекцій, їх зміст (мета вивчення, провідна ідея, основні проблеми, ключові поняття), тема, мета, короткий зміст практичних семінарських занять | Загальна кількість навчальних годин | Назва, короткий зміст питань, винесених на позааудиторне самостійне опрацювання | Кількість навчальних годин на самостійну роботу студента | Методи, форми і засоби поточного, модульного та підсумкового контролю | ||
| Модуль 1. Загальні питання мовознавства | |||||||
| 1. | Тема 1.1.Мовознавство як наука. Лекція 1. Предмет, завдання та методи мовознавства. Сутність мови та її функції. Мета вивчення: визначити предмет мовознавства, основні завдання, проблематику та місце серед інших наук. Провідна ідея: мовознавство – одна з найважливіших суспільних наук. Основні проблеми: лінгвістика як наука. Місце лінгвістики в системі наук. Основні галузі та розділи мовознавства. Завдання науки про мову. Основні проблеми мовознавства. Призначення і роль курсу “Вступ до мовознавства” серед інших лінгвістичних дисциплін. Ключові поняття: загальне, конкретне, теоретичне, прикладне мовознав-ство; психолінгвістика, етнолінгвістика, соціолінгвістика, когнітивна лінгвістика; фонетика, фонологія, лексикологія, лексикографія, морфологія, синтаксис. | Місце мовознавства в системі наук, його зв’я-зок з гуманітар-ними (історією, археологією, ет-нографією, со-ціологією, літе-ратурознавствомтощо) і природ-ничими (фізіо-логією, антропо-логією, кіберне-тикою, фізикою, математикою, тощо) науками. | Усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль. | ||||
| 2. | Тема 1.2. Виникнення і розвиток мовознавства. Мета вивчення: осмислити історичний шлях становлення мовознавства; розглянути короткий огляд історії лінгвістики. Провідна ідея: мовознавство – одна з найдавніших суспільних наук, що пройшла нелегкий шлях становлення. Основні проблеми: зародження мовознавства в давній Індії, Китаї, давній Греції та Римі. Європейське мовознавство середньовіччя та Відродження. Зародження порівняльно-історичного мовознавства. Основні напрями в мовознавстві ХІХ століття. Основні напрями та лінгвістичні школи ХХ століття. Ключові поняття: давньоіндійське мовознавство, давньокитайське мовознавство, європейське мовознавство, порівняльно-історичне мовознавство; напрям мовознавства; лінгвістична школа. | Розвиток мовознавства у східних країнах, розвиток європейського та вітчизняного мовознавства; основні проблеми, напрями, представники. | Усне вибіркове опитування | ||||
| 3. | Семінар 1. Виникнення і розвиток мовознавства. Мета та короткий зміст: закріпити лекційний матеріал, акцентуючи увагу на основних питаннях становлення мовознавчої науки: Мовознавство як наука, його структура та проблематика. Зародження і розвиток описового мовознавства. Наука про мову в давній Індії, Китаї, давній Греції та Римі. Європейське мовознавство середньовіччя та Відродження. Зародження і розвиток порівняльно-історичного мовознавства. Основні напрями в мовознавстві ХІХ-ХХ століття. | Усне опитування, бесіда, тестування. | |||||
| 4. | Тема 1.3.Напрями мовознавства. Лекція 3. Актуальні напрями лінгвістики Мета вивчення: осмислити завдання,проблематику та основні проблеми актуальних напрямів мовознавства. Провідна ідея: сучасне мовознавство – це розгалужена система лінгвістичних дисциплін. Основні проблеми: Основні сучасні напрями мовознавства. Психолінгвістика, головні завдання та проблеми. Соціолінгвістика, її основні поняття та завдання. Проблематика етнолінгвістики. Когнітивна лінгвістика: основні поняття та проблеми. Ключові поняття: психолінгвістика (мовленнєва діяльність, мовлення, мовна свідомість, асоціація), соціолінгвістика (мовна ситуація, мовна політика, статус мови, білінгвізм), етнолінгвістика (національна специфіка, національний характер, менталітет, мовна картина світу), когнітивна лінгвістика (когніція, когнітологія, ментальний лексикон, концепт, концептуальна картина світу). | Витоки сучасних напрямів мовознавства. | Усне вибіркове опитування | ||||
| 5. | Семінар 2. Актуальні напрями мовознавства. Мета та короткий зміст: ознайомити студентів з основними напрямами сучасного мовознавства. Психолінгвістика, головні завдання та проблеми. Соціолінгвістика, її основні поняття та завдання. Проблематика етнолінгвістики. Когнітивна лінгвістика: основні поняття та проблеми. | Співбесіда, усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль. | |||||
| 6. | 4.Тема 1.4.Методологічна основа мовознавства. Лекція 4. Методологічна основа мовознавства. Мета вивчення: осмислити поняття наукового методу, дослідницького прийому в лінгвістиці. Провідна ідея: мовознавство як наука має власні методи дослідження мови. Основні проблеми: Методологія мовознавства. Аспекти вивчення мови. Синхронія і діахронія. Індукція та дедукція. Методи дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний. Ключові поняття: методологія, метод, прийом, індукція, дедукція, синхронія, діахронія, описовий метод, порівняльно-історичний метод, типологічний метод, структурний метод. | Прийоми структурного методу дослідження мови | Усне вибіркове опитування | ||||
| 7. | Семінар 3. Методологічна основа мовознавства. Мета та короткий зміст: ознайомити студентів з основними поняттями методології мовознавства. Синхронія і діахронія. Індукція та дедукція. Методи дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний. Проілюструвати використання методів дослідження мови на конкретних прикладах. | Співбесіда, усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль. | |||||
| 8. | Тема 1.5.Мова як знакова система. Лекція 5. Мова як система знаків Мета вивчення: осмислити знаковий характер мови. Провідна ідея: мова – це система знаків. Основні проблеми: Семіотичний аспект мови. Ознаки знака. Теорія мовних рівнів. Специфіка мовного знака. Місце мови серед інших знакових систем. Ключові поняття: семіотика, лінгвосеміотика, знак, мовний знак, фонема, морфема, лексема, речення, знакова система, вербальні та невербальні засоби спілкування. | Вибіркове усне опитування. | |||||
| 9. | Семінар 4. Мова як система знаків. Мета та короткий зміст: ознайомити студентів з основними проблемами семіотики: Сутність знака, його ознаки. Теорія мовних рівнів. Специфіка мовного знака. Лінгвосеміотика. Місце мови серед інших знакових систем. | Співбесіда, усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль, тест | |||||
| 10. | Тема 1.6.Мова і мовлення. Мова і мислення. Лекція 6. Взаємозв’язок мови та мислення. Мета вивчення: з’ясувати сутність і взаємозв’язок понять “мова” і “мовлення”; “мова” і “мислення”. Провідна ідея: мова і мислення перебувають у діалектичній єдності, але не тотожні, бо різняться за функціями та будовою своїх основних одиниць. Основні проблеми: Мова і мовлення: взаємозв׳язок і відмінності між ними. Поняття “свідомість”, “мова” і “мислення”. Єдність мови і мислення. Відмінності між мовою і мисленням. Вселюдський характер мислення та національна специфіка окремих мов. Невербальне мислення. Типи мислення. Відмінності між мисленням тварин і мисленням людини. Роль мови у процесі пізнання. Ключові поняття: мова, мовлення, мислення, свідомість, не/вербальне мислення; поняттєве, чуттєво-образне, технічне мислення. | Теорія лінгвальної відносності Сепіра -Уорфа. | Усне вибіркове опитування. | ||||
| 11. | Тема 1.7.Мова і суспільство. Лекція 7. Суспільна природа мови, її функції. Мета вивчення: ознайомити з проблемою взаємозв’язку та взаємовпливу мови і суспільства, функціями мови в суспільстві. Провідна ідея: мова – суспільне явище. Основні проблеми: Мова як суспільне явище. Загальнонародна мова і її диференціація. Літературна мова, її ознаки. Територіальні та соціальні діалекти. Функції мови. Ключові поняття: суспільство, функції мови, літературна мова, територіальний діалект, соціальний діалект, жаргон, просторіччя, койне, суржик, функціональні стилі. | Уплив соціальних факторів на розвиток мови. | Усне вибіркове опитування | ||||
| 12. | Семінар 5. Суспільна природа мови. Зв’язок мови та мислення. Мова і суспільство. Мета та короткий зміст: закріпити лекційний матеріал стосовно суспільної природи мови. Мова і мовлення: взаємозв׳язок і відмінності між ними. Поняття “свідомість”, “мова” і “мислення”. Єдність мови і мислення. Відмінності між мовою і мисленням. Вселюдський характер мислення та національна специфіка окремих мов. Невербальне мислення. Типи мислення. Відмінності між мисленням тварин і мисленням людини. Роль мови у процесі пізнання. Мова як суспільне явище. Загальнонародна мова та її диференціація. Літературна мова, її ознаки. Територіальні та соціальні діалекти. Функції мови. | Співбесіда, фік-сована доповідь з проблеми вза-ємозв’язку мови та мислення. | |||||
| 13. | Тема 1.8.Походження і розвиток мови. Лекція 8. Походження та історичний розвиток мов. Мета вивчення: осмислити найважливіші гіпотези про походження мови, з’ясувати загальні закономірності розвитку мов. Провідна ідея: мова, як і суспільство, в якому вона виникла і функціонує, постійно розвивається за об’єктивними законами. Основні проблеми: Проблема походження мови. Найважливіші гіпотези про походження мови. Первісні центри виникнення мови. Історичний розвиток мов. Закономірності розвитку мов. Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури. Основні етапи розвитку мов. Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи. Літературна мова і діалекти. Штучні міжнародні мови. Ключові поняття: гіпотеза походження мови, теорія моногенезу, теорія полігенезу, зовнішні чинники розвитку мов, внутрішні чинники розвитку мов, диференціація, інтеграція, конвергенція, дивергенція, суперстрат, субстрат, адстрат, літературна мова, діалект, піджин, креольська мова, мовний союз, штучна мова, рівень мовної структури. | Закономірності розвитку мов. Специфіка розвитку різних рівнів мовної системи. | Усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль, реферат, тестування. | ||||
| 14. | Семінар 6.Теорії походження мови. Основні процеси мовного розвитку. Мета та короткий зміст: закріпити лекційний матеріал, розкрити такі питання: проблема походження мови. Найважливіші гіпотези про походження мови. Первісні центри виникнення мови. Історичний розвиток мов. Закономірності розвитку мов. Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури. Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи. Літературна мова і діалекти. Штучні міжнародні мови. | Співбесіда, фік- сована доповідь з проблеми походження та розвитку мов, реферат. Усне вибіркове опитування. | |||||
| 15. | Тема 1.9. Мови світу та їх класифікація. Лекція 9. Генеалогічна та типологічна класифікації мов. Мета вивчення: осмислити основні класифікації мов світу та принципи їх побудови. Провідна ідея: мови світу різняться за структурою, кількістю їх носіїв, ступенем їх вивчення, суспільними функціями тощо. Мови класифікуються за спорідненістю на основі діахронічного їх дослідження, за аломорфізмом та ізоморфізмом структури мовних одиниць на основі синхронічного дослідження мов. Основні проблеми: типи класифікації мов світу (структурно-типологічна, генеалогічна, ареальна, функціональна, соціолінгвістична, фонологічна, синтаксична). Порівняльно-історичне мовознавство. Генеалогічна класифікація мов. Автохтонні мови: стан і перспективи. Мови народів і народностей України. Ключові поняття: мовна сім’я, універсалія, мовний союз, аглютинація, фузія, інкорпорація, аморфні (ізолюючі) мови, аглютинативні мови, флективні мови, інкорпоруючі (полісинтетичні) мови. | Вивчити генеало- гічну класифіка- цію індоєвропей-ської, семіто-хамітської, фінно-угорської, тюркської сімей. | Усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль. | ||||
| 16. | Тема 1.10.Походження і розвиток письма. Лекція 10. Мета вивчення: осмислити важливу роль письма в історії людства. Провідна ідея: письмо – особлива знакова система спеціальних графічних знаків для фіксації мовних текстів.. Основні проблеми: загальне поняття про письмо і передумови його виникнення. Виникнення, етапи і форми розвитку графічного письма. Історичні типи письма. Графіка та орфографія. Основні принципи графіки. Принципи орфографії: фонетичний, морфологічний, історико-традиційний, ідеографічний. Ключові поняття: “предметне письмо”, піктографія, ідеографія, фонологічне письмо, алфавіт, транскрипція, транслітерація, орфографія. | Графіка, пробле- ма співвідно-шення букв та звуків мови. Міжмовна транскрипція та транслітерація. | Усне вибіркове опитування. | ||||
| 17. | Семінар 7. Класифікації мов світу. Походження і розвиток письма. Мета та короткий зміст: засвоїти основні типи класифікації мов світу (структурно-типологічна, генеалогічна, ареальна, функціональна, соціолінгвістична, фонологічна, синтаксична). Генеалогічна класифікація мов. Автохтонні мови: стан і перспективи. Мови народів і народностей України. Виникнення, етапи і форми розвитку письма. Історичні типи письма. Графіка та орфографія. Принципи орфографії: фонетичний, морфологічний, історико-традиційний, ідеографічний. Транскрипція і транслітерація. | Співбесіда, усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль. | |||||
| Модуль 2. Системно-структурний характер мови 1 | |||||||
| 18. | Тема 2.1.Мова як система. Лекція 11 Структура мови. Мета вивчення: з’ясувати системний характер будови мови. Провідна ідея: мова – це складна ієрархічна система. Основні проблеми: системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Структура мови. Основні і проміжні рівні мови. Основні розділи науки про мову. Ключові поняття: синтагматика, парадигматика, система, рівень, структура, фонетика, лексикологія, граматика. | Ознайомлення з поняттями “система” і “структура”, рівень, ярус, стратум мовної структури. | Усне вибіркове опитування, реферат. | ||||
| 19. | Тема 2.2.Фонетика. Три аспекти вивчення звуків. Лекція 12. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків. Мета вивчення: осмислити поняття про звуки як природну матерію мови; з’ясувати фізичну, фізіологічну, лінгвісти- чну характеристику звуків. Провідна ідея: фонетика – наука, яка вивчає звуки мови; звуки мови можна одночасно розглядати як фізичні, фізіологічні та лінгвістичні явища. Основні проблеми: Фонетика, її розділи. Предмет фонетики. Аспекти вивчення мовних звуків. Характеристика звуків в акустичному й фізіологічному аспекті. Класифікація звуків за основними та додатковими ознаками. Ключові поняття: звук,акустичний аспект, фізіологічний аспект, лінгвістичний (функціональний) аспект, мовленнєвий апарат, артикуляція звука, артикуляційна база. | Будова мовленнєвого апарату людини. | Письмовий експрес- контроль, усне вибіркове опитування. | ||||
| 20. | Тема 2.3. Фонетичні процеси. Лекція 13. Фонетичне членування мовленнєвого потоку. Фонетичні процеси. Мета вивчення: осмислити фонетичне членування мовленнєвого потоку та фонетичні процеси. Провідна ідея: звуки в мовленнєвому потоці вимовляються не ізольовано, можуть впливати один на одного. Основні проблеми: Елементи членування мовного потоку. Взаємодія звуків у потоці мовлення. Типи звукових змін. Комбінаторні зміни звуків. Позиційні зміни. Живі та історичні фонетичні процеси. Орфоепія. Ключові поняття: фраза, такт, фонетичне слово, склад, звук, наголос, інтонація, позиційні фонетичні процеси, комбінаторні зміни звуків, спонтанні зміни звуків, фонетичні закони спонтанні зміни звуків, орфоепія. | Фонетичні закони | |||||
| Семінар 8. Фонетика. Фонетичні процеси. Мета та короткий зміст: Фонетика, її розділи. Предмет фонетики. Аспекти вивчення мовних звуків. Характеристика звуків в акустичному й фізіологічному аспекті. Класифікація голосних і приголосних звуків. Елементи членування мовного потоку. Взаємодія звуків у потоці мовлення. Типи звукових змін. Комбінаторні зміни звуків. Позиційні зміни. Живі та історичні фонетичні процеси. Орфоепія. Транскрипція. | |||||||
| 22. | Тема 2.4. Фонологія. Учення про фонему. Фонологічні школи. Лекція 14. Лінгвістичний (функціональний) аспект у вивченні звуків. Мета вивчення: дати поняття про фонему та її ознаки. Провідна ідея: фонеми є лінгвальною сутністю звука. Основні проблеми: фонологія як наука. Поняття про фонему. Відмінність між фонемою і звуком. Позиції фонем. Варіанти і варіації фонем. Фонологічна система. Ключові поняття: фонологія, фонема, позиції фонем (сильні, слабкі), варіант фонеми, варіація фонеми, опозиції фонем (привативна, градуальна, еквіполентна, корелятивна). | Фонологічні школи. | Усне вибіркове опитування. | ||||
| 23. | Семінар 9. Лінгвістичний (функціональний) аспект вивчення звуків. Мета та короткий зміст: дати визначення терміна “фонема”, чітко усвідомлювати відмінність фонеми від звука. Диференціальні та інтегральні ознаки фонеми. Позиції фонем. Варіанти і варіації фонем. Фонологічна система. Фонологічні школи (Ленінградська, Московська). | Співбесіда, усне вибіркове опитування. | |||||
| 24. | Тема 2.5.Лексика. Лексична система мови. Лекція 15. Слово та його значення. Лексико-семантична система мови. Мета вивчення: осмислити слово як основну одиницю мови. Провідна ідея: слово – основна, базова структурна одиниця мови. Основні проблеми: Лексикологія, її розділи та предмет вивчення. Слово як одиниця мови. Відмінність слова від речення та морфеми. Основні функції слова. Лексема, словоформа. Лексичне значення. Семантична структура слова. Слово, поняття, концепт. Лексична система мови. Проблема класифікації слів. а) за значенням; б) за сферою вживання; в) в стилістичному плані; г) з точки зору активного і пасивного вживання. Слово в семантичному полі: синоніми, антоніми, омоніми і пароніми. Ключові поняття: лексема, полісемія, метафора, метонімія, синекдоха, омонімія, омоформи, омофони, омографи, синонімія, антонімія, гіперо-гіпонімія, конверсія. | Письмовий експрес- контроль, реферат. | |||||
| 25. | Тема 2.6. Лексика з погляду її походження. Стилістична диференціація словникового складу мови. Лекція 16. Історичні зміни словникового складу мови. Мета вивчення: розкрити причини історичних змін словникового складу мови. Провідна ідея: слова однієї мови становлять її словниковий склад. Основні проблеми: лексика з погляду її походження. Стилістична диференціація словникового складу мови. Етимологія. “Внутрішня форма” слова. Принципи наукової етимології. Явище “народної етимології”. Ключові поняття: денотат, сигніфікат, історизми, архаїзми, неологізми, запозичення, табу, евфемізми, етимологія, нейтральна лексика, стилістично забарвлена лексика. | Усне вибіркове опитування | |||||
| 26. | Семінар 10. Лексико-семантична система мови. Історичні зміни словникового складу мови. Мета та короткий зміст: з’ясувати специфіку лексико-семантичної системи мови. Лексикологія, її розділи та предмет вивчення. Слово як одиниця мови. Відмінність слова від речення та морфеми. Основні функції слова. Лексема, словоформа. Лексичне значення. Слово, поняття, концепт. Лексична система мови. Проблема класифікації слів. Слово в семантичному полі. лексика з погляду її походження. Стилістична диференціація словникового складу мови. Етимологія. Принципи наукової етимології. | Співбесіда, усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль. | |||||
| 27. | Тема 2.7. Фразеологія. Лексикографія. Лекція 17. Ономасіологія. Фразеологія. Лексикографія. Мета вивчення: ознайомити студентів з типами фразеологічних одиниць та з теорією й практикою словникарства. Провідна ідея: фразеологізм – це не комбінація знаків, а єдиний знак, якому властиві складеність і вторинність. Основні проблеми: ономасіологія. Акт номінації та його етапи. Ономастика, її розділи. Фразеологія. Класифікація фразеологізмів. Лексикографія як розділ лексикології. Ключові поняття: ономасіологія, ономастика, антропоніміка, топоніміка, номінація, фразеологізм, фразеологічне зрощення, фразеологічна єдність, фразеологічне сполучення, лексикографія, словник. | Класифікації фразеологізмів. Типи словників. | Усне вибіркове опитування | ||||
| 28. | Семінар 11. Фразеологія. Лексикографія. Мета та короткий зміст: з׳ясувати основні принципи номінації. Ономасіологія. Акт номінації та його етапи. Ономастика, її розділи. Фразеологія. Класифікація фразеологізмів. Лексикографія як розділ лексикології. Типи словників. | Співбесіда, вибіркове опитування, фіксована доповідь з теми семінару. | |||||
| 29. | Тема 2.8.Граматика. Граматична система мови. Лекція 18. Граматична система мови. Своєрідність граматичних значень, граматичних категорій і способів. Мета вивчення: сформувати поняття про граматичну будову мови як універсальне явище. Провідна ідея: Граматичні значення є додатковими (супровідними) щодо лексичних і служать для позначення різних зв’язків предметів і явищ. Основні проблеми: граматика, її розділи. Предмет граматики. Основні одиниці граматичної будови мови. Граматичне значення. Граматичні категорії. Лексико-граматичні розряди (категорії). Морфологічна будова слова. Зміни у морфологічній будові слова. Основні способи словотворення. Ключові поняття: морфологія, синтаксис, дериватологія, класифікаційні (словотворчі, дериваційні), реляційні категорії, лексико-граматичний розряд, морфеміка, морфема, корінь, афікс, несегментні, нульові, суперсегментні морфеми. | Морфеміка. Гра-матична форма слова. Синтети- чні, аналітичні форми слова. Історична змін- ність способів вираження гра- матичних значень. | Письмовий експрес-контроль, усне вибіркове опитування. | ||||
| 30. | Семінар 12. Граматичні значення, категорії, способи. Мета та короткий зміст: ознайомити студентів з граматикою, її розділами. Предмет граматики. Основні одиниці граматичної будови мови. Граматичні категорії. Лексико-граматичні розряди (категорії). Граматичні значення і способи. Своєрідність їх виявлення у різних мовах світу. Морфологічна будова слова. Зміни у морфологічній будові слова. Основні способи словотворення. | Співбесіда, фіксована доповідь з проблем класифікації граматичних значень, граматичних способів, реферати. | |||||
| 31. | Тема 2.10.Морфологія. Частини мови. Лекція 19. Морфологія. Мета вивчення: сформувати поняття про частини мови як про засіб категорізації явищ реального світу. Провідна ідея: частини мови – це основні лексико-граматичні розряди слів, об’єднані в одну групу спільністю семантики, граматичного значення і його формальних показників. Основні проблеми: морфологія. Частини мови і принципи їх класифікації. З історії питання про частини мови. Характеристика основних частин мови та своєрідність їх виявлення у мовах світу. Ключові поняття: частини мови, іменник, прикметник, дієслово, вербоїд, прислівник, займенник, прийменник, післяйменник, артикль, частка, сполучник, предикатив, формально-граматичний (морфологічний) критерій, семантичний критерій, синтаксичний критерій. | Частини мови у різних мовах світу. | Усне вибіркове опитування, реферат. | ||||
| 32. | Семінар 13. Морфологія. Мета та короткий зміст: з’ясувати критерії виділення частин мови. Морфологія. Частини мови. З історії питання про частини мови. Характеристика основних частин мови та своєрідність їх виявлення у мовах світу. | Співбесіда, фіксована доповідь з проблеми характеристики різних частин мови, реферат. | |||||
| 33. | Тема 2.10. Синтаксис. Словосполучення і речення. Лекція 10. Синтаксис. Мета вивчення: визначити основні ознаки та принципи класифікації словосполучень і речень. Провідна ідея: перехід від мови до мовлення – це перехід від статичної системи слів з їхніми лексичними й граматичними значеннями до динамічного розташування їх у певному лінійному порядку, тобто шлях до речення лежить через словосполучення. Основні проблеми: синтаксис. Словосполучення та їх типи. Синтаксичні зв’язки слів. Речення як комунікативна одиниця. Основні ознаки речення. Структура речень. Моделі, схеми речення й судження. Типи речень. Складне синтаксичне ціле. Ключові поняття: словосполучення, речення, валентність, актанти, прості, складні, комбіновані словосполучення, узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання, ізафет, предикативність, модальність, диктум, пропозиція, тема, рема. | Актуальне членування речення, основні засоби актуального членування. | Усне вибіркове опитування. | ||||
| 34. | Семінар 14. Синтаксис. Мета та короткий зміст: ознайо- мити студентів з основними поняттями і проблемами синтаксису. Словосполучення та їх типи. Синтаксичні зв’язки слів. Речення як комунікативна одиниця. Основні ознаки речення. Структура речень. Моделі, схеми речення й судження. Типи речень. Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування речення. | Співбесіда, усне вибіркове опитування, письмовий експрес-контроль. | |||||
ІV. Плани семінарських (практичних) занять
Семінар 1.