Критерії оцінювання другого пункту роботи
1. Оцінка “відмінно” ставиться, якщо студент навів більше 4-х типів організації словникових статей із словників різного типу (тлумачного, перекладного, етимологічного, орфографічного і т.д.).
2. Студент отримує оцінку “добре”, якщо ним наведено більше 3-х типів структури словникових статей різного типу словників.
3. Оцінка “задовільно” ставиться студентові при наведенні ним більше 2-х типів структури словникових статей у словниках різного типу.
4. Студент отримує оцінку “незадовільно” за умови наведення однієї словникової статті або за невиконання завдання.
Запитання для самоперевірки:
1. Які причини змін розрізняють у лексиці?
2. Які три типи лексичних змін Ви знаєте?
3. Які слова називаються застарілими, а які – неологізмами?
4. У яких трьох напрямках відбувається зміна значення слів?
5. Скільки і які способи збагачення словникового складу мови Ви знаєте?
6. Які основні лінгвістичні словники різних типів Ви можете назвати? Як будуються їхні словникові статті?
Загальна оцінка є середньою за виконання цих завдань.
Репродуктивний рівень
ІІ. Робота з першоджерелами:
1) з׳ясувати значення нових термінів (ключових слів) до теми семінарського заняття за словниками лінгвістичних термінів (перелік словників подано в літературі до курсу), виписати їх значення в зошит, вивчити, уміти ілюструвати власними прикладами;
2)прочитати та законспектувати наукову статтю або монографію з теми семінарського заняття (див. додаткову літературу до кожного семінару).
Інноваційний рівень
ІІІ. Написати реферат (за власним бажанням) та захистити його (підготувати презентацію в системі Power Point).
Орієнтовна тематика рефератів
1. Проблематика прикладної лінгвістики.
2. Основні етапи розвитку мовознавства.
3. Історія порівняльно-історичного мовознавства ХІХ-ХХ століття.
4. Основоположники порівняльно-історичного мовознавства.
5. Порівняльно-історичний метод у мовознавстві.
6. Вільгельм фон Гумбольдт: провідні ідеї його лінгвістичної спадщини.
7. Сучасні мовознавчі методи дослідження.
8. Структурний метод в історії мовознавства.
9. Мовознавство як суспільна наука.
10. Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна.
11. Місце мовознавства в системі наук.
12. Семіотика та лінгвосеміотика.
13. Мова та інші семіотичні системи.
14. Основні положення лінгвістичної концепції Ф. де Соссюра.
15. Зв’язок мови та мислення.
16. Мова і мовлення: позиції вчених щодо визначення та взаємодії цих понять.
17. О.О.Потебня – засновник Харківської лінгвістичної школи.
18. Проблема визначення поняття “мислення” в науковій літературі.
19. Теорія лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.
20. Сучасні теорії походження мови.
21. Мова як історична категорія.
22. Національна мова та її стилі (на матеріалі мов, що вивчають).
23. Інтеграція та диференціація – основні процеси розвитку мов.
24. Різновиди класифікацій мов світу.
25. Мови світу та їх класифікації.
26. Історія розвитку генеалогічної класифікації мов.
27. Типологічна класифікація мов та її значення в історії мовознавства.
28. Значення письма в історії людства.
29. Різновиди предметного письма.
30. Розвиток фонографічного письма.
31. Зародження слов’янської писемності (глаголиця та кирилиця).
32. Українська писемність на тлі писемностей інших мов (англійської, німецької, французької, іспанської, китайської, арабської, турецької, японської тощо).
33. Витоки латинського та слов׳янського алфавітів, друкованого та рукописного письма.
34. Мова міміки та жестів: етнокультурна специфіка.
35. Походження української, російської та білоруської мов.
36. Сучасні проблеми графіки.
37. Сучасні гіпотези щодо понять “система” та “структура”.
38. Основні та проміжні рівні мовної системи.
39. Типи відношень між мовними рівнями.
40. Поняття лінгвістичних рівнів, їх одиниці та взаємодія.
41. Фонетика як наука. Основні проблеми прикладної фонетики.
42. Основні фонетичні закони.
43. Фонетична та фонематична транскрипція.
44. Методика вивчення фонетики й графіки.
45. Внесок М.С.Трубецького в розвиток фонологічної теорії.
46. Вітчизняні та закордонні фонологічні школи.
47. Системний характер лексики.
48. Словниковий склад мови та його історичний розвиток.
49. Історичні зміни в лексиці.
50.Типи значень слова та їх зміни.
51. Етимологія як наука, її проблематика.
52. Проблематика лексикографії. Основні види словників.
53. Сучасні класифікації фразеологізмів.
54. Фразеологізми та їх етимологія: зіставний аспект (на матеріалі мов, що вивчають).
55. Про походження крилатих слів та образних виразів (на матеріалі мов, що вивчають).
56. Морфеміка як наука.
57. Основні способи словотвору (на матеріалі мов, що вивчають).
58. Основні способи вираження граматичних значень в різних мовах (на матеріалі мов, що вивчають).
59. Поняття “граматичної форми” в науковій літературі.
60. Лексичне та граматичне значення. Їх схожість та відмінність.
61. Основні питання морфології.
62. Поняття “частин мови” в науковій літературі.
63. Характеристика основних частин мови в різних мовах (на матеріалі мов, що вивчають).
64. Словосполучення та речення, поняття синтаксичної моделі (на матеріалі мов, що вивчають).
65. Типи простих речень (на матеріалі мов, що вивчають).
66. Односкладне речення: визначення, проблеми, дискусії.
67. Типи складних речень (на матеріалі мов, що вивчають).
68. Синтаксична структура речення, поверхнева та глибинна структури речення.
69. Актуальне членування речення. Основні засоби членування речення.
70. Методи та прийоми експериментальної фонетики.