Критерії оцінювання рефератів
Оцінка виставляється з урахуванням двох параметрів: 1) обсяг виконаного реферату; 2) якість написання.
1. Оцінка “відмінно” ставиться за реферат, який має обсяг 15 або більше друкованих (рукописних) сторінок; проблема, яка в ньому розглядається, викладена повно, послідовно, логічно; список використаної наукової літератури нараховує 5-6 джерел, відповідає сучасним правилам оформлення бібліографії.
2. Оцінка “добре” ставиться за реферат, який має обсяг 10 сторінок; тема реферату викладена досить повно, але є певні недоліки у логіці викладу; бібліографічний список нараховує 4-5 джерел, відповідає сучасним правилам, але містить певні помилки.
3. Оцінка “задовільно” ставиться, коли обсяг реферату є недостатнім для викладення обраної проблеми, і тому проблема розглядається поверхово; у бібліографічному списку менше чотирьох наукових джерел і є помилки.
4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо тема реферату нерозкрита, у бібліографічному списку менше 2 наукових джерел, і він подається не за сучасними правилами.
VI. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни
Дисципліна викладається у І та ІІ семестрі. Загальний обсяг – 162 години (4,5 кредити), з них 36 годин ( 1 кредит) – екзамен. Аудиторна робота – 68 годин: 40 годин – лекції, 28 годин – семінари (20 лекцій, 14 семінарів на семестр). Самостійна робота – 94 години.
Робоча програма складається з 2 модулів.
Система рейтингових балів і критерії оцінки (І семестр)
До структури модуля входять такі складові:
| Аудиторна робота студента | Позааудиторна самостійна робота студента | Модульна контрольна робота |
Рейтинг модуля складається з суми середніх оцінок за
· аудиторну роботу студента протягом вивчення матеріалу модуля;
· позааудиторну самостійну роботу студента протягом вивчення навчального матеріалу модуля, а також оцінки за
· модульну контрольну роботу.
Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента здійснюється в національній 4-бальній системі (“5”, “4”, “3”, “2”). В кінці вивчення навчального матеріалу модуля (після проведення модульної контрольної роботи) викладач виставляє середню оцінку за аудиторну роботу студента, позааудиторну самостійну роботу студента та оцінку в 4-бальній системі за модульну контрольну роботу. Ці оцінки викладач трансформує в рейтинговий бал таким чином:
Навчальний матеріал дисципліни об’єднано в два навчальні модулі.
Залік (недиференційований)
На заліку викладач оцінює відповідь студента за 4-бальною національною системою і виставляє оцінку “зараховано” або “не зараховано”.
Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) здійснюється в національній 4-бальній шкалі – “5”, “4”, “3”, “2”. Невиконання завдань самостійної роботи, невідвідування семінарських та практичних занять позначаються “0”.
У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 10[1]. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити 50.
Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу. Наприкінці семестру всі студенти виконують модульні контрольні роботи з усіх дисциплін. Модульні контрольні роботи оцінюються в 4-бальній системі (“5”, “4”, “3”, “2”). Ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за МКРу такий спосіб:
– для дисциплін, з яких передбачено підсумковий контроль у формі заліку
“5” — 50 балів;
“4” — 40 балів;
“3”— 30 балів;
“2” — 20 балів;
Неявка на МКР — 0 балів;
Семестровий рейтинговий бал є сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР.