ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК КОНТРОЛІНГУ
Контролiнг як самостійна наука виник давно. Його необхід- ність зумовлена логікою розвитку управління. Першим доказом існування контролінгу стала поява ще у XV ст. при королівських дворах спочатку Англії, а відтак і Франції спеціалістів по конт- ролінгу під назвою «контролер», завданням яких був документа- льний супровід і контроль використання грошей та товарів. Про це засвідчують історичні відомості.
Проте ідеї контролінгу були реалізовані в управлінні вироб- ництвом пізніше, коли промислове виробництво зросло і усклад- нилось настільки, що вимагало нових методів планування та кон- тролю. Ріст масштабів промислового виробництва наприкінці
XIX та на початку XX ст. викликали необхідність поліпшення методів виробничого обліку і удосконалення методів фінансового контролю. На американських підприємствах функції контролінгу виникли із взаємозв’язку між секретарем (діловодом) і скарбни- ком. Підвищення вимог та ускладнення завдань обліку призвело до того, що специфічні завдання скарбника (фінансового дирек-
тора) і секретаря (асистента управління) були передані в органі-
заційно оформлену службу контролінгу.
Передумовою створення концепції контролінгу, яка виникла
понад 100 років тому, стали:
¾ причини всесвітньої економічної кризи;
¾ більш жорстке оподаткування;
¾ складні форми фінансування.
У першій фазі свого розвитку контролінг повинен би розгля- дати, перш за все вже, здійснені процеси, а відтак з часом все в більшій мірі зростає необхідність оволодіння планово-облі- ковими методами. У зв’язку з цим облік і звітність перетворю- ються із інструментів реєстрації і контролю у допоміжний засіб долання перешкод у майбутньому.
Країною, яка однією з перших застосувала концепцію контро- лінгу, стали США. За хронологією контролінг у США розвивався таким чином:
¾ 1778 р. — законодавчо створене відомство «Сontroller,
Аuditor, Тгеаsuer and six Соmmissioner оf Ассоunts», основним за-
вданням якого було управління державним господарством і кон-
троль за використанням коштів;
¾ 1880 р. — запроваджена посада контролера в залізничній
компанії «Atchison Тореkа аnd Santa Fe Railway System», де впе-
рше контролінг впроваджено на підприємстві для вирішення фі-
нансово-економічних завдань — управління вкладами і основним
капіталом.
¾ 1892 р. — компанія «General Electric» вперше впроваджує
контролінг в індустріальному підприємстві.
До початку 30-х рр. XX ст. контролінг майже не використову-
вався і саме слово було забуте. Економічна криза 1929—1932 рр.
заставила підприємців подивитися з нових позицій на роль та мі-
сце внутрішньофірмового планування та обліку. В цей період
згадали про контролінг у зв’язку з труднощами управління в не-
стабільному середовищі та забезпечення існування в умовах кон-
куренції.
У 30-х роках XX ст. відбувається одночасно й проведення на-
укового обґрунтування контролінгу. З’являються перші журнали,
книги тощо. У 1931 р. створюється Інститут контролерів Амери-
ки — професійна організація контролерів, який у 1962 р. пере-
йменовується у «Finanсial Executive Institute»,а у 1944 р. створено
дослідницький інститут «Controllership Foundation».
У повоєнний період функції обліку і контролю виконує відділ
головного контролера, який призначає правління директорів. Він
має право вирішального голосу на засіданнях правління директо-
рів. Контролер фактично організовує контролінг на підприємстві,
відповідає за систему обліку і звітності, аналізує і дає пояснення
з розвитку фінансової діяльності компанії, вивчає та розробляє
показники і форми звітності для задоволення запитів керівництва
і клієнтів, готує доповіді Раді директорів за оцінкою завдань, які
стоять перед компанією та включають рекомендації про зміну ді-
яльності. Відділ контролера є надбудовою над бухгалтерією у ви-
гляді обліково-контрольної та інформаційної служби.
У ряді розвинених європейських країн, наприклад, Велико-
британії, Франції та ін. деякі функції управління відокремилися,
що привело до утворення окремих систем у сфері управління
підприємством. Наприклад, система планування, система внут-
рішнього контролю, а в ній як складова частина внутрішній аудит
(у Франції) або система внутрішнього аудиту на підприємстві (у
Великобританії) та ін. Враховуючи важливість внутрішнього ко-
нтролю і внутрішнього аудиту, створюються спеціальні організа-
ції. Так, створено Інститут внутрішніх аудиторів у Великобрита-
нії.
З часом у країнах, де зародився і був поширений контролінг,
увага до нього дещо зменшилась і він став на один рівень з ін-
шими методами ефективного господарювання.
Функціонування систем внутрішнього контролю і внутріш-
нього аудиту у більшості розвинених європейських країн задово-
льняє інтереси і потреби функціонування й управління підприєм-
ством, його взаємодії з навколишнім середовищем, і контролінг
як такий вже не має першочергового значення. Навпаки, в США і
Німеччині значущість його дедалі зростає, що пов’язано з істори-
чними особливостями розвитку облікових систем, а також еко-
номічними труднощами і проблемами в оподаткуванні цих країн.
Для Німеччини характерним є свій підхід до формування кон-
тролінгу.
Економічна криза повоєнного періоду у ФРН була швидко по-
долана завдяки ефективним законам щодо стимулювання вироб-
ництва і особливої потреби у контролінгу не було. Лише з сере-
дини 50-х років спостерігається деякий інтерес до концепції
контролінгу. Наприкінці 60-х років основи контролінгу зустріча-
ються у діяльності дочірніх компаній американських концернів.
Відтак відбувається миттєве переосмислення, яке було викликане
публікаціями американського досвіду, а також діяльністю амери-
канських консалтингових фірм у Німеччині і радикальними змі-
нами зовнішнього середовища підприємства. Згодом ідеї контро-
лінгу були апробовані на підприємствах ФРН і знайшли поши-
рення не лише на німецьких підприємствах, а й у німецькомов-
них країнах.
Спочатку основні функції контролінгу полягали у складанні
попереднього кошторису витрат і калькуляції. У подальшому (в
60-х роках) переважають складання бюджету і зіставлення пла-
нових показників з фактичними. У зв’язку зі швидкими змінами у
навколишньому середовищі і потребою передбачення майбут- нього відбувається посилення орієнтації контролінгу на операти- вне, а пізніше і на стратегічне планування, участь його у форму- ванні цілей діяльності і політики підприємства.
У 70-х роках починає розвиватися теоретична концепція конт-
ролінгу, який до цього знали лише з окремих публікацій.
Першим у ФРН був створений Інститут контролерів з питань
освіти в галузі планування підприємств і обліку.
З 1971 р. проводяться приватні та громадські семінари Акаде-
мією контролерів.
З 1989 р. видається спеціальне видання «Controller», яке про-
пагує ідеї та філософію контролінгу.
Проведені у Німеччині дослідження відмінних особливостей
підприємств, які успішно функціонують, від тих, що менш ефек-
тивно діють, показали, що перші відзначаються, насамперед,
структурою координації й інтеграції функціональних сфер (до-
слідження Лоренса, Лорша), оскільки вирішальною проблемою
для великих підприємств є питання, як оптимально налагодити
співробітництво різних структурних одиниць.
Було встановлено, що у рамках цього процесу існує три рівні
завдань управління:
¾ загальногосподарський (визначення постановок цілей під-
приємства, узгоджених з вимогами навколишнього середовища);
¾ інтеграційний (координація планування випуску продукції,
послуг з цілями генерального підрядчика);
¾ рівень розробки планів.
У зв’язку із зазначеним вище на великих підприємствах Німе-
ччини створюються служби контролінгу, спеціальні робочі місця
контролерів.
На невеликих підприємствах (чисельністю до 100 осіб пра-
цюючих) впроваджується система контролінгу, проте спеціальної
служби і посади контролера немає, а його функції виконує голо-
вний бухгалтер підприємства. Такий підхід до вирішення про-
блеми найбільш прийнятний для підприємств України, оскільки
він дуже ефективний і економічний. Функціонування контролін-
гу на підприємстві потребує перетворення, гнучкості систем пла-
нування, управління, контролю, для яких тепер у Німеччині й
Україні часто характерний потужний бюрократичний механізм,
ліквідувати який зсередини дасть змогу контролінг, виконуючи
функцію координації в рамках управління підприємством.
На підприємствах Німеччини фахівці з контролінгу перетво-
рились у радників і координаторів управління підприємством з
питань економіки й організації виробництва. Значення контролі- нгу зростає не тільки для промислових підприємств, а й інших сфер економічної діяльності (страхування, медицина, банківська діяльність та ін.).
Подальший розвиток контролінгу, як нової галузі економічної науки, обумовлений різними причинами:
¾ зміною технологій, диференціації, диверсифікації, інтерна-
ціоналізації компаній;
¾ збільшенням числа змінних, на основі яких приймаються
рішення;
¾ ускладненням середовища, в якому функціонує підприємство;
¾ ускладненням обсягу та предметного змісту інформації, не-
обхідної для управління;
¾ ускладненням комунікацій та циклу прийняття рішень, що
вимагає високої компетенції кадрів в галузі організації та систе-
мотехніки.
Починаючи з першої половини 90-х років ХХ століття ідеї ко-
нтролінгу впроваджуються на підприємствах колишньої НДР,
Польщі, Чехії.
На сьогоднішні практично у всіх державах Західної Європи у
більшій чи меншій мірі мають місце елементи контролінгу як од-
нієї з найбільш ефективної системи господарювання.