Похибки непрямих вимірів за невідтворюваних умов
Розглянемо експеримент із визначення в’язкості рідини за швидкістю
падіння в ній твердої кульки. Кожного разу кидаємо нову кульку, хоча всі інші умови залишаються незмінними. Отож, виміри виконуються за невідтворюваних умов. Чисельні значення такі самі, як і при вимірах за відтворюваних умов. Результати вимірювань діаметра кульки, часу її падіння та обчислень, необхідних для розрахунку похибки, наведені в табл. 2.6.

Таблиця 2.6
Експериментальні дані та результати попередніх розрахунків
| ,
mm
| ,
s
| ,
| ,
| ,
|
| 1,0 | 122,2 | 1,452 | 0,001 |
| |
| 1,5 | 54,8 | 1,465 | 0,014 |
| |
| 1,2 | 83,2 | 1,423 | 0,028 |
| |
| 1,1 | 101,4 | 1,458 | 0,007 |
| |
| 1,4 | 63,0 | 1,467 | 0,016 |
| |
| 1,3 | 71,8 | 1,442 | 0,009 |
| |
| - | - | 8,707 | - |
|
1) Знаходимо значення в’язкості для кожного окремого виміру за формулою (46) і заносимо їх до табл. 2.6.
2) Обчислюємо середнє значення в’язкості для серії вимірів
.
3) Обчислюємо середню квадратичну (стандартну) похибку середнього
.
4) Оцінюємо випадкову похибку шуканої величини
.
5) Оцінюємо систематичну похибку шуканої величини


.
Щоб знайти найбільше можливе значення похибки, підставляємо у формулу мінімальне значення часу
.
6) Границя довірчого інтервалу для в’язкості при надійній імовірності 
.
7) Границя довірчого інтервалу для в’язкості при надійній імовірності 
.
8) Остаточний результат записуємо у вигляді

з надійною ймовірністю
.
9) Оцінюємо відносну похибку вимірів
.
,
mm
,
s
,
,
,