Графічно зобразіть модель системи вищої освіти в Україні.

2. Оцініть переваги та недоліки запропонованих реформ вищої освіти в Україні згідно вимог Болонського процесу.

3. Складіть хронологічну таблицю основних законодавчих документів щодо розвитку вищої освіти в Україні, зазначаючи в окремій графі новаторські положення кожного.

4. Проаналізуйте основні складові статуту ВНЗ, в якому ви навчаєтесь, або іншого навчального закладу.

Рекомендована література

Основна:

1. Алексюк А.М.Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – К.: Либідь, 1998. – 558 с.

2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. – К.: Центр. Навчальної літератури, 2003. – 316 с.

3. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.

4. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с.

5. Лекції з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник /За ред. В.І.Лозової. – Харків: «ОВС», 2006. – 496 с.

6. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник /За ред. З.Н.Курлянд. – К.: Знання, 2005. – 399 с.

7. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К.: «Академвидав», 2007. – 352 с.

Додаткова:

1. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / Уклад. М.Ф.Степко та ін. – К., 2004.– 44 с.

2. Ніколаєнко С.М. Вища освіта – джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства. – К.: Знання, 2005. – 319с.

 

Змістовий модуль 2

Загальні основи організації процесу навчання і виховання студентів у

Вищому навчальному закладі.

Тема 2.1. Дидактика вищої школи. Зміст освіти у вищих навчальних закладах.

Компетенції (прогнозовані результати навчання)

Знання: основних понять теми, предмета, функцій та завдань дидактики вищої школи; нормативнихдокументів, що визначають зміст вищої освіти.

Уміння:аналізувати основні методологічні засади дидактики вищої школи як науки, аналізувати навчальний (робочий) план, програму (типову) навчальної дисципліни, зміст і структуру робочої програми навчальної дисципліни, підручників, навчально-методичних посібників.

1. Сутність поняття дидактики вищої школи, її мета, функції та завдання.

2. Зміст освіти у вищій школі.

2.1. Поняття про зміст освіти у вищій школі та його проектування.

2.2. Характеристика навчальних планів, програм і підручників для вищої школи.

 

Основні поняття теми: дидактика, зміст освіти, навчання, викладання, учіння, мета навчання і викладання, процес навчання; державний галузевий стандарт, освітньо-професійна програма (ОПП), освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ), нормативна та вибіркова частина змісту освіти, навчальний (робочий) план, програма (типова) навчальної дисципліни, робоча програма навчальної дисципліни, підручник, навчально-методичний посібник, навчально-методичний комплекс.

ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ

галузь педагогіки вищої школи, яка розробляє теорію освіти і навчання у вищих навчальних закладах, а також виховання у процесі навчання.  


ДИДАКТИКА

ВИЩОЇ

ШКОЛИ

 

– визначення змісту навчання і кваліфікаційних рівнів випускників; – відображення у навчальному процесі зростаючої ролі науки у розвитку суспільства і матеріального виробництва; – послідовне втілення у навчальний процес більш досконалих способів і засобів навчання; – перехід навчання на більш високий щабель інтелектуального і творчого розвитку студентів; – розробка раціональних шляхів контролю за якістю засвоєння знань; – індивідуалізація та диференціація професіональної і наукової підготовки спеціалістів; – гуманізація, гуманітаризація, етнізація змісту освіти; – процеси інтеграції вищої освіти України і Європи.  

 

 

ЗАВДАННЯ

ДИДАКТИКИ

ВИЩОЇ

ШКОЛИ

 

– освіта – це система, процес і результат процесу пізнання; – закони та закономірності навчання – об’єктивні, стійкі та істотні зв’язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність; – принципи навчання – основні положення, що визначають зміст, організаційні форми і методи навчальної роботи; – процес навчання; – зміст освіти – науково обгрунтована система дидактичного та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів; – методи навчання – способи упорядкованої взаємопов’язаної діяльності викладачів та студентів, спрямовані на досягнення поставлених вищою школою цілей; – засоби навчання – сукупність предметів, ідей, явищ і способів дій, які забезпечують реалізацію навчально-виховного процесу; – форми організації навчання; – професійна підготовка.  

 

 


КАТЕГОРІЇ

ДИДАКТИКИ

ВИЩОЇ

ШКОЛИ

 

 

­ освітньо-професійними програмами; ­ навчальними планами; ­ програмами навчальних дисциплін; ­ підручниками.


ЗМІСТ ОСВІТИ

ВИЗНАЧАЄТЬСЯ

ТАКИМИ

ДЕРЖАВНИМИ

ДОКУМЕНТАМИ

це державний нормативний документ, складений вищим навчальним закладом освіти на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, який визначає перелік і обсяг нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби здійснення поточного й підсумкового контролю.

 


НАВЧАЛЬНИЙ

ПЛАН

 

це державний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.  


ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ

ДИСЦИПЛІНИ

це книга, яка містить основи знань з певної навчальної дисципліни, викладені на рівні сучасних досягнень науки згідно з цілями навчання, визначеними програмою і вимогами дидактики.

 


ПІДРУЧНИК

це навчальні видання, що доповнюють або частково (повністю) замінюють підручник.  

 


НАВЧАЛЬНІ

ПОСІБНИКИ

 

 

це навчальні або виробничо-навчальні видання роз’яснень з певної теми, розділу або питань навчальної дисципліни, виду практичної діяльності.  


МЕТОДИЧНІ

ВКАЗІВКИ

Дидактика (грец. didaktikos – повчальний) вищої школи– га­лузь педагогіки вищої школи, яка розробляє теорію освіти і на­вчання у вищих навчальних закладах, а також виховання у про­цесі навчання.

Як педагогічна дисципліна дидактика оперує загаль­ними поняттями педагогіки: «виховання», «педагогічна праця», «освіта» тощо. Але як теорія освіти і науки вона послуговується власними поняттями. До них належать «навчання», «викладання», «зміст освіти», «форми», «ме­тоди навчання» та ін.

Навчання розглядається дидактикою в двох аспектах: як об'єкт вивчення і як об'єкт конструювання. З огляду на це виокремлюють дві функції дидактики: науково-теоре­тичну і конструктивно-технологічну.

Найважливішими завданнями дидактики вищої шко­ли є:

– розкриття педагогічних закономірностей, що діють у межах освіти і навчання, і використання їх з метою вдо­сконалення навчального процесу у вищій школі;

– розроблення теорії вищої освіти;

– конструювання (модернізація) освітніх технологій;

– удосконалення змісту підготовки фахівців різних профілів (визначення оптимальних шляхів, вибір методів, форм, технологій навчання).

Зміст освіти – науково обґрунтована система дидактичного та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх / освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Визначається зміст освіти стандартом вищої освіти; освітньо-професійними програмами підготовки фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфікаційних рівнів; програмами навчальних дисциплін; структурно-логічною схемою підготовки; іншими нормативними документами та навчального і навчально-методичною літературою.

Стандарт вищої освіти – сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.

Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) складає перелік нормативних навчальних дисциплін із зазначенням за­гального обсягу часу, відведеного для їх вивчення, та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) містить основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, необхідних для успішного виконання професій­них функцій; її зміст визначається Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр, спеціаліст, магістр.

Зміст освіти включає нормативний та вибірковий ком­поненти.

Нормативна частина змісту освіти – це обов'язко­вий для засвоєння зміст навчання, сформований відповід­но до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики як змістові модулі із зазначенням їх обсягу і рівня засвоєння, а також форм державної атестації. Згідно з чинними нор­мативними актами вищим навчальним закладам надається авто­номне право щодо визначення змісту освіти, але він не по­винен бути нижчим від нормативного.

Нормативні навчальні дисципліни становлять до 65% обсягу годин, визначеного освітньо-професійною програ­мою. До нормативних навчальних дисциплін належать: цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін; цикл фундаментальних дисциплін; цикл професійно-орієнтованих дисциплін.

Вибіркова частина змісту освіти – це рекомендова­ний для засвоєння зміст навчання, сформований як зміс­тові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особи­стості, регіональних потреб у кваліфікованих фахівцях певної спеціалізації, досягнень наукових шкіл і навчаль­них закладів.

Вибіркові навчальні дисципліни запроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для по­глиблення загальноосвітньої, фундаментальної і фахової теоретичної чи практичної підготовки.

На основі освітньо-професійної програми вищі на­вчальні заклади розробляють навчальний план і робочі на­вчальні програми дисциплін, які є нормативними доку­ментами вищого навчального закладу.

Навчальний план– документ, складений вищим навчальним за­кладом на підставі освітньо-професійної програми та струк­турно-логічної схеми підготовки, який визначає перелік і обсяг нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби здійснення по­точного й підсумкового контролю.

У навчальному плані відображено також обсяг часу, передбаченого на індивідуальну та самостійну роботу студентів. Він розробляється на весь період виконання відповідної освітньо-професійної програми підготовки фахівця і затверджується керівником вищого закладу освіти.

На основі навчального плану вищим навчальним закладом формується робочий навчальний план, тобто план на поточний навчальний рік. Він конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби поточного та підсумкового контролю за семестрами. Складо­вою державного стандарту освіти є навчальна програма нормативної дисципліни.

Навчальна програма – документ, який визначає місце і значен­ня навчальної дисципліни у викуонанні освітньо-професійної про­грами підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення, вимоги до знань і вмінь сту­дентів.

Компонентами навчальної програми є пояснювальна записка, тематичний виклад змісту навчальної дисцип­ліни і список літератури. Для кожної навчальної дисципліни, що входить до освітньо-професійної програми та навчального плану, вищим навчальним закладом складається робоча на­вчальна програма дисципліни, яка є нормативним доку­ментом вищого навчального закладу. Вона вміщує виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність і організаційні форми її вивчення, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю. Складовими робочої програми є: тематичний план, пакет методичних матеріалів для проведення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання, критерії і форми оцінювання.

Зміст освіти, що визначається навчальними програма­ми, конкретизується в підручниках, навчальних посібни­ках та методичних вказівках.

Для реалізації змісту освіти на кожному його рівні пе­дагогу вищого навчального закладу потрібно володіти пев­ними методами, прийомами та засобами навчання. Методи навчання у вищій школі суттєво відрізняються від методів шкільного навчання. Вони спрямовані не лише на передавання і сприймання знань, а й на проникнення у процес розвитку науки, розкриття її методологічних основ.

Науково-методичне забезпечення вищої освіти включає підготовку навчальної і наукової літератури та забезпечення нею вищих навчальних закладів. Підготовка та забезпечення вищих навчальних закладів навчально-методичною документацією повинна відповідати змісту навчання, визначеному стандартами вищої освіти, а також найновішими досягненнями науки.

 

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте сутність поняття «дидактика вищої школи». Чим вона відрізняється від дидактики загальноосвітньої школи?

2. Визначте завдання сучасної дидактики вищої школи?

3. Розкрийте сутність поняття «зміст освіти у вищій школі».

4. Обгрунтуйте призначення державних стандартів освіти. Доведіть їх доцільність в контексті Болонського процесу.

5. Розкрийте сутність ОПП та основних положень ОКХ.

6. Охарактеризуйте структуру і зміст навчального плану з Вашого фаху. У чому сенс робочого навчального плану?

7. Які вимоги ставляться до навчальної програми? У чому сутність робочої навчальної програми?

8. Сформулюйте основні вимоги до підручника вищої школи.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Складіть словник термінів до бази знань з цієї теми.

2. Зробіть детальний перелік питань, відповіді на які висвітлюють зміст теми та можуть використовуватись для фронтального опитування.

3. Зробіть аналіз структурних компонентів робочого навчального плану та робочої програми з фахової дисципліни.

4. Розробіть робочу програму з фахової дисципліни (за вибором).

Рекомендована література

Основна

1. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.

2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 309 с.

3. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: «Академвидав», 2006. – 352 с.

4. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с.

5. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник / За ред. З.Н. Курлянд. – К., 2005.

6. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Історія. Проблеми. – К.: Либідь, 1998.

7. Ординський В.Л. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К.: 2009. – 471 с.