V. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВИМ ТВОРОМ
Опрацювання казки братів Грімм «Золота гуска»
1) Читання казки «ланцюжком».
— Назвіть дійових осіб казки.
2) Довідкове бюро.
Паламар — служитель православної церкви, що допомагає священику під
час богослужіння.
3) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Куди батьки посилали своїх синів?
— ІЦо давали їм з собою в дорогу?
— Хто зустрівся синам? »
— З яким проханням звернувся до них старий чоловік?
— Як повелися сини?
— Хто із синів виявився найщедрішим?
— Хто отримав винагороду за свою доброту?
— Прочитайте зачин казки, кінцівку.
— Чого навчає ця казка?
VI. ВІКТОРИНА ЗА КАЗКАМИ БРАТІВ ГРІММ
Вікторина за казками братів Грімм
1. У якій казці від збивання перини на землі йшов сніг?
а) «Пані Метелиця»;
б) «Попелюшка»;
в) «Три брати».
2. В якій казці принцеса любила давати женихам віршовані прізвиська?
а) «Принц-жабеня і Залізний Генріх»;
б) «Король Дроздобород»;
в) «Розумна Ельза».
3 .У якого звіра зачарував маленький карлик прекрасного принца в казці
братів Грімм «Краснозорька і Білосніяжа» (інший варіант, назви «Беля-
ночка і Розочка»)?
а) У зайця;
б) у вовка;
в) у ведмедя.
4. Назвіть головних героїв казки братів Грімм, як і заради суперечки влаштували
марафонський забіг на овочевому полі.
а) Заєць і їжак;
б) вовк і заєць;
в) черепаха і їжак.
5. Хто з бременських музикантів грав на скрипці?
а) Пес;
б) кот;
в) осел.
6. Який вхід привів до пані Метелиці пасербицю й ледачу доньку?
а) Двері;
б) люк;
в) колодязь.
7. Хто передбачив королеві в казці «Шипшинка», що у неї народиться дочка?
а) Жаба;
б) відьма;
в) північний вітер.
8. Після чого козлик з казки «Братик і сестриця» знову зміг стати людиною?
а) Випивши живої води;
б) після смерті відьми-мачухи;
в) побувавши на весіллі сестри і Короля.
9. Як батьки вирішили позбутися своїх дітей Гензель і Гретель через бідність і голод?
а) Замкнути в хліві;
б) віддати Бабі-Язі;
в) відвезти їх у ліс.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якими казками ознайомилися на уроці?
— Чого навчають нас ці казки?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати художню літературу
Урок № _____ Дата _____
Тема: РОЗКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ КАЗКИ.МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА «РОМАШКА».
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ «ЗВИВСЯ ЖАЙВОРОНОК...».«ЖАЙВОРОНКА ЯКЩО ХТОСЬ І НЕ БАЧИВ...»(за Юрієм Дмитрієвим)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати зв'язне мовлення учнів, розширювати їх світогляд; виховувати любов, бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми спробуємо розкрити таємниці нових творів, дізнаємося ба
гато цікавого про головних персонажів — ромашку і жайворонка.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда
— Що вам відомо про ромашку? Яка вона? Де росте?
Ромашка — справжня красуня — насправді невибаглива і дуже проста квітка. В її суцвітті всього два кольори: білий — пелюстки і жовтий — осердя. В Україні люблять ромашку. її здавна вплітали в українські віночки, якими уквітчували переможців, а дівчат вбирали до свят.
Дивишся на ромашку, а вона ніби тобі всміхається та зачаровує своєю чистотою і красивою простотою. А деякі види ромашок навіть мають лікувальні властивості і використовуються в медицині.
Послухайте народну легенду.
У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було, і вона ходила степом і збирала всі рослини, які хто порадить.
Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла їй квіти: «Зроби з них відвар і напої синочка». «А як же звуться ці квіти?» — запитала жінка. «Як вилікується синок, то й назвеш їх ім'ям свого сина».
Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: «Пий, синочку, ромашку — і будеш здоровим!».
2. Опрацювання Вірша Марії Познанської «Ромашка» (с. 41)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Якою ви уявляли собі ромашку, слухаючи вірш?
2) Виразне читання вірша учнями. Аналіз змісту вірша.
■ Де автор зустрів ромашку?
— З чим порівнюються пелюстки квітки?
— На що схожа серединка?
— — Чому він не зірвав ромашку?
— — Про що це свідчить?
— — Порівняйте образи ромашки у вірші й казці Ганса Крістіана Андерсена.
— Фізкультхвилинка
— 3. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання оповідання
— Михайла Коцюбинського [с.41)
— — Куди звився жайворонок?
— — Про що він заспівав?
— — Які прикметники вжив автор, описуючи небо, землю, сонце?
4. Опрацювання оповідання «Жайворонка якщо хтось і не бачив...»
за Юрієм Дмитрієвим (с. 47)
1) Слухання у запису співу жайворонка.
2) Читання оповідання учнями вголос. Аналіз змісту прочитаного.
— Коли можна почути спів жайворонка?
— Чому його не просто побачити?
— На яку висоту підіймаються птахи?
— Що розповіли про жайворонка Михайло Коцюбинський і Юрій Дмитрієв?
— Визначте спільне й відмінне в цих оповіданнях?
— Порівняйте їх з казкою Андерсена.
Хвилинка народознавства
Жайворонки з ’являються в місцях гніздування на початку березня.
Приліт жайворонків знаменує прихід весни. У народному календарі є свято, що присвячене птахам,— це Сороки (Сорочини), або Жайворонки.
Так називаються й обрядові коржики у вигляді пташок, які печуть цього дня
для дітей, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. Діти бігали з тим печивом по селу, підкидали вгору, імітуючи пташиний політ, і викрикували весняні заклики до птахів:
Із краю кураю
Пташок викликаю:
— Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішить, ластів’ята,
До нашої хати —
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
— Чи все із задуманого вдалося виконати?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Описати настрій пташки, яка потрапила в неволю.
Урок № _____ Дата ____
Тема: Божена Немцова «Лісова Німфа» ( П. с. 25 – 28)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати зв'язне мовлення учнів, розширювати їх світогляд; виховувати любов, бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Зарядка для язичка
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик
— Дмухнемо на кульбабу.
— Допоможемо пір’їнці підлетіти.
— Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
2. Читайте виразно. Запам'ятовуйте!
Півень півневі співав:
≪Я сьогодні рано встав!≫
Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ:
≪Я співати так люблю,
Що ніколи не просплю!≫
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми спробуємо розкрити таємниці нових творів, дізнаємося ба
гато цікавого про головних персонажів казки Божени Немцової «Лісова Німфа».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда
Справжнє ім’я чеської письменниці було Барбара. Батько і мати служили у багатої графині. Маєток лежав у мальовничій долині, і тут серед чудової природи минало дитинство майбутньої письменниці.
Від бабусі маленька Барушка, як називали дівчинку, вперше почула й запам’ятала силу – силенну народних казок. Ці казки допомогли їй вийти на письменницьку дорогу.
2. Опрацювання казки «Лісова Німфа» (с. 28)
1) Виразне читання казки (І частини) вчителем.
2) Виразне читання казки учнями. Аналіз змісту казки.
Фізкультхвилинка
3. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 25 – 28виразно читати у Перлинці.
Урок № _____ Дата ____
Тема: Божена Немцова «Лісова Німфа» ( П. с. 28 – 32 )
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати зв'язне мовлення учнів, розширювати їх світогляд; виховувати любов, бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Зарядка для язичка
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик
— Дмухнемо на кульбабу.
— Допоможемо пір’їнці підлетіти.
— Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
2. Читайте виразно. Запам'ятовуйте!
Півень півневі співав:
≪Я сьогодні рано встав!≫
Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ:
≪Я співати так люблю,
Що ніколи не просплю!≫
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжуємо розкривати таємниці нових творів, дізнаємося ба
гато цікавого про головних персонажів казки Божени Немцової «Лісова Німфа».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання казки «Лісова Німфа» (с. 28 - 32)
1) Виразне читання казки (І частини) вчителем.
2) Виразне читання казки учнями. Аналіз змісту казки.
Фізкультхвилинка
2. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки
3. Аналіз змісту казки
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 25 – 32виразно читати і переказувати у Перлинці.
Урок № ______ Дата _____
Тема: Джанні Родарі «Чародійна палиця» ( П. с. 33 – 35)
Мета: розширити уявлення учнів про жанр літературної казки; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; вчити визначати персонажів твору; розвивати зв'язне мовлення, вміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Бором брів бобер до брата
Борошна собі набрати,
Бо бобриха й бобренята
Будуть бублі виробляти.
— Який звук найчастіше чується в скоромовці?
— Назвіть якомога більше слів зі звуком [б].
2. Гра ≪Утвори слова із букв≫
Утворіть слова з букв
дрв еео чтнн иая
зм иа псьм ио
дрг ооа мтмтк аеаиа
млк ооо млв нн аюая
смтн еаа фзкльтр іууа
стжк еа пдрчнк іуи
плтт ая кнжк иа
кзк аа зшт ои
влспд еоие рчк уа
крдр оио пнл еа
грбць оое снц иия
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Ти — мені, я — тобі»
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми спробуємо розкрити таємниці нових творів, дізнаємося багато цікавого про головних персонажів казки Джанні Родарі «Чародійна палиця»
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за малюнком
2. Опрацювання твору Джанні Родарі «Чародійна палиця» ( П. с. 33 – 35)
1) Виразне читання тексту вчителем.
— Хто є головними персонажами твору?
2) Словникова робота.
Фізкультхвилинка
Раз, два — дружно встали,
Добре спинки порівняли.
Три — швиденько взяли гирі,
Підняли їх на чотири.
Попиляли дружно дрова,
Раз, два, раз, два.
Порубали дружно дрова —
Раз, два, раз, два.
Не стомились — відпочили,
І за парти тихо сіли.
3) Робота в парі. Читання тексту учнями в парах одне одному.
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
5) Гра «Голосування ногами».
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви
швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами
права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну
відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати і переказувати казку Джанні Родарі «Чародійна палиця» ( П. с. 33 – 35)
Урок № _____ дата _____
Тема: СИЛА УЯВИ. ІРИНА ЖИЛЕНКО «ВЕЧІР ГНОМІВ»
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати творчу уяву, уміння формувати оцінні судження; збагачувати мовлення учнів образними словами і висловами; виховувати любов до прекрасного.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Інна пасла індичат.
Подалися вони в сад.
Ігноруючи її,
Заблукали в гущині,
Інна каже: «Накажу!
Все індичці розкажу!».
А вони кричать завзято:
Наша мама — інкубатор!»
2. Гра «Угадай слово»
— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви, що
позначають приголосні звуки. У стовпчиках читайте слова рядочками.
дз дж ф щ
_ ер кал о _міл ь ш а _ а я__ і р к а
_ и ґ а б__ о л а ж и р а _ _ іч к и
ґ у _и к хо_у к е _ ір до_ик
к у к у р у _ а си_у з е_ і р _ іт к а
_ вони к _ерело _ермер бли_ить
_юрчати ЇЖ_у п ро_ес ія бор_
_венить _ем порт_ель _ и г л и к
_ ен ь к а є бу_у _утбол _ авель
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися прислухатися до звучання слів. Допоможе нам у цьому українська письменниця Ірина Жиленко. Ми прочитаємо її вірш «Вечір гномів».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША ІРИНИ ЖИЛЕНКО «ВЕЧІР ГНОМІВ» (с.42-43)
— Чи можете ви пояснити значення слова гномі (Казкова істота, дух у вигляді потворного бородатого карлика, що нібито жив у надрах землі й охороняв підземні багатства.)
1. Гра«Передбачення»
— Якими бувають гноми? (Добрими і злими)
— А якого хотіли б зустріти ви? Чому?
— Хто із вас хотів би стати гномом?
— Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші «Вечір гномів»?
2. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями
— Який настрій викликав у вас вірш?
— Що вам у ньому сподобалося?
Словникова робота
Довідкове бюро
Конфеті — різнобарвні паперові кружальця, якими обсипають один одного
на балах і маскарадах.
Шастають — швидко, квапливо ходять, рухаються в різних напрямках
(про людину, тварину).
Читання стовпчиків слів (згори вниз і навпаки)
Сонне віконні
чудна образа
смішки капелюхи
пробурмочуть чудернацькі
— Як ви розумієте слово чудернацькі? Доберіть до нього синонім. (Дивні)
— Доберіть синонім до слова смішки. (Жарти)
Фізкультхвилинка
4. Повторне читання вірша вголос
— Якими ви уявляєте гномів?
— Чому гноми невдоволено сопуть?
— Що вони носять у торбинках?
— Що в цьому вірші казкового?
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Прочитайте опис гномів.
— На що схожі їхні капелюхи?
— Яка мода у гномів?
— Як їм живеться?
— Які слова допомагають почути чалапання й сопіння стомлених гномів?
6. Робота за ілюстрацією (с. 42)
— Розгляньте малюнок.
— Кого ви на ньому бачите?
— Який вираз обличчя у гнома?
— Що у них за плечима?
— Яка пора року зображена на малюнку? А частина доби? Чому ви так вирішили?
7. Гра «Знайдіть риму»
Сопуть — ... (путь)
гном — ... (буркотуном)
в у х а— ... (капелюхи)
ті — ... (конфеті)
чудна — ... (з вікна)
смішки — ... (шишки)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що найбільше сподобалося?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш (с. 42—43).
Урок _______ Дата ____
Тема: ТРИМАЙ ЯЗИКА НА ПРИПОНІ.
ЗАХАРІАС ТОПЕЛІУС «КАЗКА ПРО СТАРОГО ГНОМА»
Мета:розширювати знання учнів про літературні казки народів світу; удосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитані твори, висловлювати власне ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Ніс Уліт на базар
Свій улюблений узвар.
Узвар в кружку наливав,
Частував 'і пригощав.
Куштували і хвалили,
Та ні краплі не купили!
Як Уліт узвар варив,
Замість цукру — присолив.
2. Гра ≪Розумники≫
— Здогадайтесь, якого слова бракує у римованому рядку.
Сійся, жито і пшениця,—
Буде дітям — ... (паляниця),
Для веселої малечі
Бублик вигляне із... (печі).
А рум’яний... (колобок)
Скочить прямо на зубок.
Виросте всього доволі
На широкім житнім... (полі).
Запеклося сонце в хлібі,
Хто зростив його, ... (спасибі)\
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще виразне читання вірша.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Кому був присвячений попередній урок читання?
— Хто такі гноми?
— Яку тему ми вивчаємо?
Казка — це завжди диво. Багато дітлахів поринають у її дивовижний світ заздалегідь, ще до початку читання. І казка залишається з ними на все життя. Немає дитини, яка б не знала, хто такий Г. К. Андерсен, брати Грімм, Ш. Перро, А. Ліндгрен...
Сьогодні, на жаль, мало хто знає Сакаріаса (Захаріаса) Топеліуса. Тому давайте спробуємо відкрити для себе творчість цього талановитого фінського письменника-казкаря XIX ст.
Народився Сакаріас Топеліус 1818 р. у шведській родині. Його батько, Сакаріас Топеліус-старший, був відомою у країні людиною. Багато людей Північної Фінляндії зверталися до нього, лікаря за фахом, по допомогу. Топеліус-батько мав цікаве захоплення — збирав народні фінські пісні (руни). Він їх записував зі слів мандруючих коробейників, які приходили у Фінляндію з Карелії і часто зупинялися у садибі родини Топеліусів. Уже будучи дорослим, Топеліус-молодший згадував: «Коробейники, як і гостили у домі, до сих пір стоять у мене перед очима, як живі». Виховувала маленького хлопчика няня-фінка Брита, відома у народі казкарка. Вона розповідала хлопчикові про відьом та чаклунів, про чарівну гору Растекайс, про дивовижного оленя із золотими рогами, про хороброго хлопчика на прізвисько Сампо і про страшного гірського короля Хийсі. Слухаючи казки, маленький Топеліус навчався фінської мови, хоча у родині розмовляли шведською. Сакаріас з дитинства полюбив багату народну творчість своєї країни. І хоча у студентські роки він вивчав медицину, потім викладав історію у гімназії, а згодом став професором історії Фінляндії, прославився Топеліус-молодший саме на літературній ниві.
Чотири випуски збірника казок (1847—1852 рр.) зробили письменника класиком
одночасно у двох країнах — Фінляндії та Швеції. І почнемо ми ознайомлення
з творчістю фінського письменника з «Казки про старого гнома».
V. СПРИЙМАННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ КАЗКИ ЗАХАРІАСА ТОПЕЛІУСА
«КАЗКА ПРО СТАРОГО ГНОМА» (с. 43-46)
Словникова робота
— Щоб розкрити чарівний світ казки Захаріаса Топеліуса, слід з ’ясувати значення деяких слів.
— Прочитайте стовпчики слів двічі: згори вниз і навпаки.
Цебро
примха
химерний
смушевий
обперезатися
тхнуло
приязно
злидар
вештався
щербатий
— Знайдіть пояснення значень слів першого стовпчика у підручнику.
— До слів другого стовпчика доберіть синоніми.
Тхнуло — різко пахло.
Злидар — бідняк.
Вештався — блукав, бродив.
Приязно — дружелюбно, привітно.
— Поясніть значення слова щербатий. (З вищербленими краями)
2. Читання казки учнями «ланцюжком». Аналіз змісту казки з елементами
вибіркового читання
— Який зачин має казка? Назвіть головних персонажів казки.
— Прочитайте, який вигляд мав гном.
— Чому, побачивши його, Мате мало не впав зі сходів?
— Що гном запропонував Матсові? Як ви вважаєте, чому?
— Опишіть оселю гнома. Чому він назвав смаки людей химерними?
— Що налякало Матса в підземеллі?
— Що він собі пообіцяв, повернувшись з темного підземелля?
3. Робота в групі
— Охарактеризуйте старого гнома.
4. Робота з удосконалення техніки читання
Гра «Голосування ногами»
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз,
а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами
права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує
правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якою казкою ми почали ознайомлення на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше вразило в цій казці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом першої частини казки.
Урок № ____ Дата _____
Тема: ТРИМАЙ ЯЗИКА НА ПРИПОНІ. ЗАХАРІАС ТОПЕЛІУС «КАЗКА ПРО СТАРОГО ГНОМА» (продовження)
Мета:продовжити роботу над «Казкою про старого гнома» Захаріаса Топеліуса; вдосконалюваги навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати образне мислення; виховувати почуття відповідальності за дане слово.
Хід уроку :
1. Організаційний момент
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над чистомовкою
Ище-ище-ище —подув холодний вітрище.
Аї-аї-аї — облітає листя в гаї.
Го-го-го —ми збираємо його.
Ас-ас-ас —принесемо листя в клас.
Робота над скоромовкою
Гра ≪Дощик≫
Діти читають скоромовку хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно); ................
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ припинився (читання припиняється).
Космонавт в ракету сів,
Двигуни гучні завів.
Та велить матуся з хати
Двигуни повимикати,
Бо він рано їх завів —
Манну кашу не доїв.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ I
Робота в парі. Гра ≪Дуель≫
Учні в парах ставлять запитання одне одному за змістом першої частини
«Казки про старого гнома» Захаріаса Топеліуса.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
1 ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
—Чи сподобалася вам казка? ...
—Чи хочете дізнатися, чим вона закінчилася?
—Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з «Казкою про старого гнома» Захаріаса Топеліуса.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ДРУГОЇ ЧАСТИНИ «КАЗКИ ПРО СТАРОГО ГНОМА»
ЗАХАРІАСА ТОПЕЛІУСА (с. 46-48)
1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
—Яка основна думка прочитаного?
Словникова робота
Гра ≪Блискавка≫
Учитель показує слова, надруковані на картках. Учні мають їх прочитати
за 3 секунди.
Метушня, засклені, весілля, келихи, чудувалися, невидимий, перемовлялися,
заблищало, опинилися, щабель, іржавого.
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання казки учнями «ланцюжком»
— Як ви оцінюєте вчинок Матса Мюрстена?
4. Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання
— Як гном довів свою відданість другові Матсу?
— Розкажіть, як він допомагав готуватися до весілля, що подарував нареченій.
— Чому гном покарав тітку молодого, її сина й сторожа?
— Як ви гадаєте, чи допомагатиме він після цього Матсові?
— Чи зможуть гном і сторож знову стати друзями?
— Як ви розумієте значення вислову тримати язика на припоні?
— Які риси характеру споріднюють героїв вірша Ірини Жиленко (с. 42) та
старого гнома з казки 3. Топеліуса?
5. Робота за ілюстраціями
— Розгляньте ілюстрації до казки.
— Кого на них зобразив художник?
— Яким уривкам тексту вони відповідають?
Робота в парах
— Прочитайте за особами розмову гнома з Матсом Мюрстеном. За допомогою
інтонації передайте почуття співрозмовників.
7. Гра «Небо і земля»
Після команди вчителя «земля» учні починають читати, слідкуючи не
пальчиком, а очима. Коли звучить команда «небо», діти припиняють читати,
очі піднімають угору. За командою «земля» діти мають продовжити читати
з того місця, де зупинилися, і так — кілька разів протягом читання всього
тексту.
8. Гра «Голосування ногами»
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження
правильне»; ліва шеренга— «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви
швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами
права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну
відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка?
— Хто з її персонажів викликав у вас симпатію?
— Чий учинок ви засуджуєте?
— Чого нас навчає ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати казку.
Урок № ______ Дата ______
Тема: ЯК МЕД, ТО ЩЕ Й ЛОЖКОЮ.
ОЛЕКСАНДР ПУШКІН «КАЗКА ПРО РИБАКА ТА РИБКУ»
Мета:розширювати знання учнів про творчість великого російського поета О. С. Пушкіна;
вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів, вміння аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Гра «Літеру вставляй — слово читай»
— У поданих словах зам іс ть рисо к у я в л яй т е букву е та чит ай те : вперше — повільно, вдруге — швидш е , в третє — д уже швидко.
Л-в ж-л- б-р-г
ф-н ш-рш-нь с-кр-т
їі-с с-рц- ч-р-п
ц-х ск-л -т м-иш-
М-Д ц-м-нт м-ч-ть
ч –к ш-д-вр С _ м -н
д-нь т-п-р п-р-ць
п-нь з-д-нь ч-тв-р
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і стисло переказують «Казку про старого гнома» Захаріаса Топеліуса.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо мандрівку в захопливий світ літературної казки. Мабуть, немає серед вас жодного, хто з дитинства не був знайомий з цими чудовими казками. Я лиш розпочну їх читати, як ви скажете, з якої казки цей уривок.
• Цар вступив на двір широкий: зернятка із них виймає на ялиночці високій і в торбиночку складає, білка пісеньку співа і весь двір навколо них та горіхи розбива, у шкарлупках золотих.
(≪Казка про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря
князя Гвідона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю≫)
• От мудрець перед Дадоном Золотого півня дав.
Став, торбину розв’язав, (≪Казка про золотого півника»)
— Хто автор цих відомих казок? (О. Пушкін)
— Сьогодні на уроці ми спробуємо торкнутися глибини його літературних творів, відчути їхню красу, яку бачили видатні сучасники великого російського поета.
Важко знайти людину, яка б не знала і не любила Цього чудового поета. Народився він 6 червня 1799 р. у Москві. З раннього дитинства був оточений турботою й увагою своїх батьків. Батько його, Сергій Львович, був нащадком знатного дворянського роду. Він любив літературу, був знайомий з багатьма літераторами, зібрав велику бібліотеку.
Мати поета, Надія Йосипівна, була гарною жінкою, любила світське життя, розваги, нею захоплювалися на балах. Батько дозволяв користуватися синові своєю бібліотекою. І маленький Сашко захопився читанням книг і перечитав
їх безліч. Він любив книги. Вони були його вірними друзями. У дитинстві поруч із ним були бабуся — Марія Олексіївна Ганнібал і няня — Матвєєва Аріна Родіонівна, кріпосна сім’ї Пушкіних, що отримала вільну, але через
любов до дітей залишилася в їхньому будинку. Ці дві чудові казкарки подарували Саші мудрість, утілену в чарівних образах. Образи перейшли в казки. Казки О. С. Пушкіна — це таємниця, де кожен рядок зберігає частинку душі
поета. Читаючи його твори, ми стаємо багатшими душею, щедрішими, щасливішими. Дивовижні казки писав поет: добрі, веселі, сповнені краси і натхнення, не схожі одна на іншу.
Сьогодні на уроці ми прочитаємо «Казку про рибака і рибку». Казка ця не просто розповідає про життя старого і його зустрічі з чарівної рибкою. У ній закладений глибокий зміст.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ «КАЗКИ ПРО РИБАКА ТА РИБКУ» О. С. ПУШКІНА (.с. 50-56)
1. Вступна бесіда
— Перегорніть сторінки підручника. Зверніть увагу, як написана казка.
(У віршованій формі)
2. ^Читання вчителем першої частини (с.49-50) до слів «Було взяти від неї хоч ночви, адже наші, бач, зовсім побиті!»
Словникова робота
Ветха землянка — будинок, виритий у землі, дуже старий.
Невід — сітка рибальська.
Відкуп — плата.
Роззява — дурний, некмітливий чоловік.
Ночви — довгаста посудина для прання білизни, купання, виготовлення
тіста.
Баговиння — тонкі густі водорості.
3. Читання другої частини казки учнями (с. 50-51) до слів «Повертайся, дурню, до рибки, уклонися їй, випроси хату!»
Словникова робота
Світлиця — світла кімната, відокремлена сіньми від кухні.
Недотепа — людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити що-небудь
з належним уміпням, як слід; невміла людина.
Телепень — нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло,
тюхтій.
4. Читання третьої частини казки «ланцюжком» [с. 51-52) до слів «Вже не хочу
я бути селянкою, хочу буть стовбовою дворянкою»
Словникова робота
Стовбова дворянка — дворянка старовинного і знатного роду.
Грезетова кичка — давній головний убір Заміжньої жінки із тканини з візерунком
того самого кольору.
5. Читання четвертої частини казки «буксиром» за вчителем (с. 52-53) до слів
«Та на стайню до коней послала»
6. Гра «Рибки». Мовчазне читання п'ятої частини казки учнями самостійно
(с.53) до слів «А не схочеш — неволею підеш!»
7. Робота в парах. Читання шостої частини казки учнями в парі (с. 53-54) до
слів «Щоб не ліз не в свої сани»
8. Читання заключної частини казки учнями «ланцюжком» (с. 54-55)
9. . Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Хто в казці Пушкіна — чарівний помічник? (Золота рибка)
— У чому незвичайність рибки? (Рибка золота, вміє говорити людським
голосом, виконує бажання)
— Чи є повторення сюжету в казці Пушкіна? Зачитайте.
— Чим вони схожі? (У всіх відбувається розмова старого і рибки.)
— Чим відрізняються? (Змінюються бажання старої та Ті звернення до
старого; змінюється стан моря.)
— Як просить стара?
— А чи змінюється манера поведінки старого біля моря? («Мовить ласкаве
слово, з поклоном».)
— Як ви вважаєте, чому старий не відмовляється ходити із проханнями до
моря? (Міркування учнів.)
2. Характеристика дійових осіб
— Давайте з ’ясуємо, який характер у кожного героя. Свої відповіді потрібно
довести прикладами з тексту. (Учні шукають у тексті уривки, як і ілюструють
характер старого і старої. Учитель надає допомогу. Учні виразно
читають обрані ними уривки. Відповіді дітей узагальнюються.)
Характер старого: м’який, добрий, терплячий, безвольний, смиренний,
ввічливий.
Характер старої , владний, зла, жадібна, груба, вимоглива, ненаситна, сварлива, невдячна.
— Хто з героїв вам більше подобається? Чому?
— Чому автор наділив одного героя тільки негативними рисами, а іншого
— тільки позитивними?
— Як була покарана стара за свою жадібність і невдячність?
— Вона знову залишилася біля розбитого корита, у своїй старій землянці.
До речі, вираз «залишитися біля розбитого корита» досі вживається у мові.
Що він означає? (Залишитися ні з чим, втратити все, що мав.)
3. Визначення основної думки твору
— Чому ж був покараний і старий, адже він мав м ’який, добрий характер?
— Чи є позитивними такі якості, як безвольність, безмежна покірність?
(Діти доходять висновку, що безвольність (відсутність волі) — негативна
риса.)
— Смиренність, податливість — позитивні риси тільки в тому випадку,
якщо вони виправдані. Але в казці Пушкіна у старого бракувало сміливості
протистояти старій, заперечити їй, вказати на її неправоту, зупинити її жадібність.
Він «не насмілився сперечатись, не наважився всупереч казати», сліпо
підкорявся, виконуючи всі її забаганки.
— Чи трапляється таке в житті?
— У житті бувають моменти, коли просто необхідно проявити свій характер,
наполегливість, твердо сказати: ні. Наприклад, якщо навколишні
або знайомі просять тебе зробити те, що, на твою думку, є поганим учинком.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Прочитайте слова О. С. Пушкіна: «Казка — брехня, та в ній натяк, добрим молодцям — урок».
— Який же урок дав нам великий поет? (Висловлювання дітей.)
— Виберіть найбільш точне формулювання.
• Як здорово зловити чарівну рибку!
• Як погано бути сварливим і жадібним, жорстоким.
• Якщо ти сварливий і жадібний, ти можеш утратити своє щастя.
• Трапляються ситуації, коли необхідно проявити твердість характеру,
інакше ти можеш постраждати.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку.
Урок № ______. Дата ______
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Мета:поглибити знання учнів про казку як художній твір, у якому вигадка і фантазія
служать засобом вираження суджень народу про життя; розвивати вміння розрізняти літературну казку; прищеплювати читацький інтерес до казок; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати мудрість, кмітливість, доброту.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Кажу, кажу казку
За бубликів в’язку.
Один бублик — на зубок,
Другий бублик — в козубок,
Третій — у кишеню,
А четвертий — в жменю.
А онука п’ятим
Буду частувати.
Хай він бублика смакує,
Хай над казкою міркує.
Починаєм...
Т. Коломієць
— Недарма кажуть, що всі ми родом із дитинства. А дитинство без казки неможливе! Казка навчає добра, мужності, кмітливості, мудрості, терпіння.
Казка — вірний помічник у житті.
— Що ж таке казка? Казка — цікава вигадана історія про події, яких не може бути в реальному житті. Рослини і тварини у ній уміють розмовляти і робити все те, що й люди. У казках трапляються чарівні пригоди, існують незвичайні речі, діють чаклуни і чародії.
— Які ж бувають казки?
— Яких ви знаєте письменників і поетів-казкарів?
— Сьогодні на уроці ми завітаємо до королівства літературних казок.