IV. Робота з виставкою книг

— Які книжки на виставці вам знайомі?

— Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?

— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.

— У ній один твір, чи це збірка творів?

— Хто намалював ілюстрації до неї? Де і коли видана книжка?

V. ОБгОвОрення прОчИтанИх твОрів

— Як же Наталя Забіла знає дітей, як невимушено веде поетичну бесіду:
про квіти й траву, вітер, дерево, струмок, свійських тварин, лісових звірів та
все живе навколо!

1. вірш «журавлик»

— Де діти знайшли журавлика? Прочитайте опис цього місця.

— Яким був птах? Прочитайте.

— Чому діти забрали журавлика? Чи схвалюєте ви їх учинок? Чому?

— Доведіть словами тексту, що вони добре доглядали за пташкою.

— Чому журавель залишив дітей?

— Чого вчить цей вірш?

2. вірш «черепаха»

— Яка тема цього вірша? мета?

— Знайдіть і прочитайте опис черепахи. З яким почуттям пише про неї по­етеса?

— Знайдіть слова, які це підтверджують.

Фізкультхвилинка

VI. Читання віршів наталі Забіли

1. Вірш «випав сніг»

1) Гра «Бджілки».

Самостійне мовчазне читання вірша учнями

— Яка основна думка вірша?

— Який основний тон виберете ви для читання? (Радісний, бадьорий)

— Які рядки вірша потрібно читати особливо радісним тоном?

2) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.

— Прочитайте рядки, в яких передано замилування зимовим ранком.

— До чого закликає нас поетеса? Прочитайте.

2. Вірш «Лісова криниченька»

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Що ви уявляли, слухаючи вірш?

2) Робота в парі.

Учні в парі читають вірш одне одному.

3) Гра «Добери риму».

Трава — лісова; запашні — глибині; сюди — води; вода — розповіда.

VII. Підсумок уроку

- Які поетичні твори Наталі Забіли читали на сьогоднішньому уроці?

- Чого вчать нас ці твори?

VІІІ Домашнє завдання

Читати художню літературу

Урок № ____ Дата ____

Тема: Уособлення. Володимир Сосюра «Спокоєм повиті...»

мета:розкрити учням красу і своєрідність поезії В. Сосюри; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, порівнювати поетичні твори різних авторів; розви­вати здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; ви­ховувати любов до поезії.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Цей концерт такий цікавий. Гра цесарка на цимбалах. Цвіркунець на скрипці Виграє на липці.

Цінь-ці-фа і ців-ців-ців — Хор синиць і горобців Цвірінчить цілу годину Для пернатої родини.

2. гра «устав букви, утвори слова»

— Замість крапок уставте букви таким чином, щоб вони були кінцівкою всіх слів.

ур

сад

рин

став

шлун

... (ок)

каж

див

бан

капк

сараф

... (ан)

3. гра «Завдання від білочки»

— Білочка просить вас повернути на місце слова, які розігнав зимовий
вітер.

— Де ти, білочко, __ ?

Що ти, білочко, ?

— У зеленому___,

у дуплі, у соснячку.
Я гризу _______

і гриби, і_.

—А в морози люті, злі ти не мерзнеш _____________?

—Мене добре зігріва моя шубка ____,

і тому зимові дні

мені зовсім_ _____.

(Живеш, гризеш, ліску, горішки, шишки, у дуплі, хутрова, не страшні)

III. перевірка домашнього завдання

Гра «Вернісаж»

Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони про­ілюстрували.

IV. мотивація на вчальної діяльності.
повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати, як описував вечір український
поет Володимир Сосюра. Порівняємо його вірш з поезією Павла Тичини.

V. сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Володимир Миколайович Сосюра народився на станції Дебальцеве (нині
Донецька обл ) 6 січня 1898 р. Дитячі роки поета минали в с. Третя Рота
(нині м Верхнє), у старій хворостянці над берегом Дінця. Про цей край Со-
сюра пізніше образно розповів у автобіографічному романі «Третя Рота». Оди­
надцяти років хлопець пішов працювати до бондарного цеху содового заводу,
потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків. Почат­
кову освіту здобував під опікою батька, кресляра за фахом, який працював
і вчителем, і писарем, і адвокатом, і шахтарем. Любов до рідного донецького
краю стала провідним мотивом його поетичної творчості.

Фізкультхвилинка

2. Опрацювання вірша Володимира Сосюри «Спокоєм повиті...» (с. 102–103)

Робота в парах.

Учні в парах читають одне одному вірш.

— Чи сподобався вам вірш? До якого жанру він належить?

2) Виразне читання вірша учнями.

— Назвіть слова, за допомогою яких поет олюднює вечір, ниви, вітер, воду
і місяць.

Вечір засвітив місяць загляда

ниви сплять вода спить

вітер шепоче

— Це прийом уособлення.

— Доведіть, що описана в поезії картина сповнена спокоєм, тишею.

— Які почуття володіли автором вірша?

3) Робота в групі.

— Порівняйте прочитані вірші про вечір Павла Тичини та Володимира Со-сюри.

— Простежте, якими словами його описують різні автори. Доповніть подані речення.

За Павлом Тичиною За Володимиром Сосюрою

... підійшов вечір, Вечір ... ...,

... зорі. Місяць... у...

3. Опрацювання тексту «вечоріло» за михайлом коцюбинським (с. 103)

Виразне читання тексту вчителем Звучить тиха лірична музика.

— Які картини ви уявляли, слухаючи текст?

— Знайдіть у тексті порівняння. Чому автор порівнює мошок із сіткою?

VІ. підсумок уроку

Гра «Закінчи речення» y Сьогодні на уроці я вчився... y Я дізнався... y Найбільше мене вразило...

VІІ. домашнє завдання

Намалювати ілюстрацію до вірша «Спокоєм повиті...» за Володимиром Сосюрою та тексту «Вечоріло» за Михайлом Коцюбинським, читати с.102 – 103

Урок № _____ Дата _____

Тема: Епітет.Наталя Забіла «Зірочки»

Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезії Наталі Забіли; вдосконалювати на­вички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, знаходити епітети, порівнювати поезії; розвивати вміння заглиблюватися в поетичні образи; виховувати любов до поетичного слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1. Читання слів, чітко вимовляючи звуки [з] і [с]

— Прочитайте повільно; на одному диханні.

Робота над скоромовкою

— До слова казав знайдіть у скоромовці спільнокореневі слова.

3. Гра «Знайди назви дерев у сполученнях літер»

Іду берегом ріки. (Дуб)

Я маю свій буквар. (Бук)

Гра була дуже цікава. (Граб)

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Вернісаж»

Учні презентують свої малюнки до вірша «Спокоєм повиті...» за Володи­миром Сосюрою та тексту «Вечоріло» за Михайлом Коцюбинським. Зачитують рядки, які проілюстрували.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення темиі мети уроку

— Відгадайте загадку.

зіркам.

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Опрацювання віршаНаталі Забіли «Зірочки» (с. 103–104)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?

— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика. Замилування красою зірок.)

Словникова робота.

Робота в парі

— Прочитайте стовпчики слів. Об’єднайте їх у синонімічні пари.

Фізкультхвилинка

3) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання учнями. Підготовка до виразного читання

— Який основний тон виберете для читання вірша?

4) Виразне читання вірша учнями за строфами.

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Назвіть дії зірочок. На прикладах доведіть, що Наталя Забіла зобразила зірки як живих істот. Якими властивостями їх наділила поетеса?

— Які слова-ознаки використовує поетеса, описуючи сонечко, зорі, сни?

Сонечко ясне;

зорі блискучі;

сни радісні й бадьорі.

— Зауважте, що такі слова називаються епітетами.

— Які пестливі слова поетеса вживає у вірші? Про що це свідчить?

— Які почуття володіли автором?

— Яким настроєм пронизані рядки вірша?

— Кому світять зірочки у нічному небі?

— Що вони розказують маленьким діточкам?

6) Гра «Добери риму».

Додолу — ... (поле);

світом — ... (засвітим);

над землею — ... (своєю);

у морі — ... (просторі);

спати — ... (повідати);

бадьорі — ... (зорі).

7) Робота в парі.

— Що сказано про сонце у віршах, які ви прочитали?

— Доповніть подані речення й порівняйте їх.

2. Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша. Чи можемо ми віднести її до всього твору, чи до певної його частини?

— Що художник зобразив на картині? Що він намалював у центрі кар­тини? вдалині?

— Які фарби обрав для своєї картини? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

VI.Підсумок уроку

— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Чим він вам сподобався?

VII.Домашнєзавдання

Виразно читати вірш с.103 – 104

Урок № _____ Дата _____

Тема: Милуємось вечором. Марійка Підгірянка «Вечір іде»

Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезії Марійки Підгірянки; вчити заглиблю­ватися в поетичні образи, аналізувати ліричні поезії; розвивати образне мислення, творчу уяву, вміння усвідомлювати особливу красу, виразність, емоційність поетич­ного слова; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

2.Гра «Плутанка»

— Переставте букви так, щоб утворилося слово. Вдруге читайте слова швидше.

III.Перевірка домашньогозавдання

Конкурс на краще виразне читання вірша Наталі Забіли «Зірочки» (с.103–104).

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення теми і мети уроку

Гра «Шифрувальники»

— Прочитайте кожну третю букву. Назвіть прізвище української поетеси.

Лбмчвасоруеіклйвоксфао

Одпшбікмдьтгчхізтрсїядгнхпкшчаю.

(Марійка Підгірянка)

— Сьогодні ми дізнаємося, як писала про вечір Марійка Підгірянка.

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Біографічна довідка

— Марійка Підгірянка народилася 29 березня 1881 р. в селі Білі Ослави не­далеко від Надвірної на Івано-Франківщині в сім’ї лісничого. Тут Марійка на­вчилася розуміти мову сивого лісу. І коли вітер гомонів зі смереками, їй зда­валося, що він розповідає казки, співає пісні. Її дитинство й юність пройшли в Уторопах на Косівщині.

Тут училася, тут згодом учителювала.

Справжнє прізвище Марії Омелянівни — Ленерт-Домбровська.

Марійка так любила свій рідний край, що взяла собі псевдонім Підгірянка. Ним вона й підписувала свої вірші.

2. Опрацювання віршаМарійкиПідгірянки «Вечір іде» (с. 105)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем

— Поясніть значення слів: ниже, креше.

Ниже — просовує що-небудь одно за другим на нитку.

Креше — пристрасно, з запалом робить, виконує що-небудь.

— У підручнику (с.105) знайдіть тлумачення слова поміст.

Поміст — поверхня з дощок, покладена на основу.

Фізкультхвилинка

3) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.

— Вдумайтеся у зміст заголовка. Розкажіть, як поетеса описує настання вечора?

— Доведіть, що вечір, сонце, мороз зображено як живих істот. Який художній засіб використала для цього авторка?

Сонце спить; вечір ниже, йде; мороз ходить, креше, пише (уособлення).

— Якими словами з вірша Марійки Підгірянки можна доповнити рядок із твору Павла Тичини: навшпиньках підійшов вечір?

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Що поетеса пише про сонце?

— Де воно спить?

— Які слова добирає, розповідаючи про мороз?

— Що сказано про місяць?

Робота в групах.

— Порівняйте, як у прочитаних віршах описано появу зірок на вечірньому небі. Доповніть подані речення.

VI.Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні на уроці я вчився...

Найбільше мені сподобалося...

Було цікаво...

Завершую урок з... настроєм.

VII.Домашнєзавдання

Вивчити напам’ять по одному з віршів про вечір (за вибором, с.105–106).

Урок № _____ Дата ____

Тема: Замилування красою природи. Микола Вороний «Ущухла буря»

Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; роз­крити красу і своєрідність поезій; поглиблювати та розширювати образні уявлення; розвивати мовлення, спостережливість, здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

— Промовте скоромовку: повільно (тихо); швидше (напівголосно); швидко (голосніше).

Робота над чистомовкою

3.Гра «Шифрувальники»

— Прочитайте речення, переставляючи букви у словах.

куЩа

виЖе в тавкус куща.

маТ лавапють ройжі і щіля.

ваХоються бири дів кущи.

леА куща тихра.

наВо тачує ан всою дозбич.

куЩа — бира жиха.

III.Перевірка домашньогозавдання

3.Конкурс «Хто краще?»

Учні читають з пам’яті по одному з віршів про вечір (за вибором, с.105–106).

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами українських поетів, які пройняті замилуванням красою природи. Послухайте уривок з вірша.

Тиша надворі, якась підозріла.

Море затихло — готує сюрприз.

Полум`ям блискавка ніч освітила

стрілкою з неба метнулася вниз.

Вітер набрав повні груди повітря,

видув натхненно і хвилю здійняв.

Колір змінила небесна палітра,

дощ із грозою землю злякав.

Буря уперто зчиняла розруху,

гілля тріщало, двигтіла земля.

Л.Чернуха

— Яким настроєм пронизані рядки поезії?

— Чому надворі підозріла тиша?

— Чи доводилося вам спостерігати бурю?

— Пригадайте почуття, які володіли вами.

Фізкультхвилинка

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Опрацювання віршаМиколиВороного «Ущухла буря» (с. 106)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Яким настроєм пронизані рядки цього вірша?

Словникова робота.

Довідкове бюро

Буря — навальний вітер з дощем і грозою.

Перли — коштовна прикраса.

Разок намиста — тут: нанизані на нитку намистини.

3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.

— Який основний тон виберете для читання вірша?

— Де зробите найдовшу паузу?

4) Гра «Хто краще?».

Конкурс на краще виразне читання вірша.

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Чому «скрізь» панує тиша урочиста?

— Із чим поет порівнює сльози?

— Чим, на вашу думку, вони були викликані?

— Знайдіть у вірші уособлення.

— Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що вірш пройнято замилуванням красою природи? Поясніть свою думку.

— Доберіть синоніми до слів ущухла, панує, отрясає.

— Перевірте, чи передають дібрані вами слова таку мелодійність, задушевність, зачарованість, як у поета.

2. Хвилинка творчості (словесне малювання)

— Яку ілюстрацію ви намалювали би до твору?

VІ.Підсумок уроку

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Чим сподобався вам цей вірш?

VІІ.Домашнєзавдання

Намалювати ілюстрації до вірша (с.106).

Урок _____ Дата ______

Тема: Тривога. Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди»

Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезії Ліни Костенко; вдосконалювати на­вички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розмірковувати над текстом; розвивати зв’язне мов­лення, образне мислення; виховувати любов до природи, художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

2.Гра «Хто як говорить?»

Пригадаймо, друзі, вмить,

Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр...

Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз...

Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш...

В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш...

Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Й ми всі трохи пошуміли,

Від роботи відпочили.

III.Перевірка домашньогозавдання

Гра «У художньому музеї»

Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони проілюстрували.

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку

— Відгадайте загадку.

Квітка пишна, квітка гожа,yy

На троянду трішки схожа.

На кущах вона зростає.

Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина)

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Ліни Костенко, який вона присвятила цій чудовій рослині.

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Цікаво знати!

— Шипшина — чагарникова багаторічна рослина, представниця сімейства розоцвітих.

Лікувальні властивості шипшини знайомі людям з давніх часів: на Русі її плоди дуже цінувалися, їх уважали чудодійними. Шипшина — як комора з ко­рисними речовинами і вітамінами. Вона знайшла застосування і для зміцнення організму, і для зцілення від різних захворювань.

2. Опрацювання віршаЛіниКостенко «Шипшина важко віддає плоди» (с. 106–107)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— До кого шипшина звертається зі своїм проханням?

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів на одному мовному видиху згори вниз і навпаки

3) Повторне читання вірша учнями.

— Чому так схвильовано, слізно шипшина звертається до людини?

— Чому шипшина важко віддає плоди? Поясніть зміст двох останніх рядків вірша.

— Чи погоджуєтесь ви з думкою, що природа потрібна людям не лише для користі, а й для краси?

— Який художній засіб застосовує поетеса, описуючи зустріч шипшини з людиною?

— У яких рядках висловлено цю думку?

— З яким почуттям їх треба читати?

— Чи можна назвати настрій вірша Ліни Костенко тривожним? Поясніть свою відповідь.

4) Гра «Добери риму».

Плоди — ... (підожди);

за рукава — ... (ласкава);

облиш — ... (лиш);

просила — ... (красива).

5) Гра «Актори».

— Прочитайте вірш із захопленням; зі здивуванням.

6) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на «глядачів».

— З чого видно, що поетеса сприймає природу як живу істоту?

— У другому класі ви читали вірші — поетичні картини природи Ліни Ко­стенко. Що їх об’єднує із щойно прочитаними?

VI. Підсумок уроку

— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто автор цього вірша?

— З яким почуттям Ліна Костенко пише про природу?

— Про що це свідчить?

VII. Домашнєзавдання

Виразно читати вірш і намалювати ілюстрацію до вірша.

Урок № ______ Дата _____

Тема: Замилування переплітається зі смутком. Ганна Чубач «Зупинюся над рікою»

Мета:навчати учнів розуміти образність ліричного вірша, відчувати естетичне задово­лення від вдало дібраних автором слів, удосконалювати навички свідомого вираз­ного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

2.Гра «Віднови порівняння»

Добери відсутній склад у порівняннях, читай якомога швидше.

1) Здо_ва, як вода.

2) Ясний, як со_чко.

3) За_би_сь, як голка в сіні.

4) Бе_жи, як ока в лобі.

5) Скучає, як со_ка за києм.

6) Да_ко, як небо від землі.

7) По_же, як мер_му кадило.

8) Со_но, аж вуха в’януть.

9) Ди_ся, як кіт на сало.

10) Полох_вий, як заяць.

11) Чер_ний, як жар.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Вернісаж»

Учні презентують свої ілюстрації до вірша Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди». Зачитують рядки, які вони проілюстрували.

I.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку

— Відгадайте загадку.

Все в ній видно дуже гарно:

Синє небо, білі хмари

І дерева, і листок,

Й перевернутий місток. (Річка)

— Які річки України ви знаєте?

— Яка річка є символом України?

— Назвіть річки своєї місцевості.

— Коли останній раз вам доводилося бути біля річки? Розкажіть про це?

— Про свою зустріч з річкою розповіла поетеса Ганна Чубач у вірші, який ми будемо сьогодні читати.

Фізкультхвилинка

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Народилася Ганна Танасівна Чубач у переддень Різдва, 6 січня 1941 р., в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінниччині в сім’ї хліборобів.

У поетеси вийшло понад сорок книжок. Кілька з них адресовані дітям: «Вивчаймо самі», «Сонячна абетка», «Алфавітні усмішки», «Жук малий і во­лохатий», «Черепаха Аха», «Прикмети — не секрети» та ін. Дітям полюби­лися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її «Абетками» та весело-виразні вірші.

Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.

Ганна Чубач — лауреат премій ім. П. Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії «Дружба»; заслужений діяч мистецтв України.

2. Опрацювання віршаГанниЧубач «Зупинюся над рікою» (с. 107–108)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?

— Які почуття він у вас викликав?

2) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.

— Який основний тон виберете для читання вірша?

— Які рядки вірша прочитаєте з особливим почуттям?

— Які рядки вірша будете виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі?

3) Конкурс на краще виразне читання вірша.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Чим милується ліричний герой?

— Опишіть його душевний стан.

— Як поетеса передала красу природи?

— Які художні засоби для цього застосувала?

— Чому поетеса пише, що «вербичка невеличка плаче срібною росою»?

— Які почуття автора передають слова «Не зітхну і не заплачу. Зупинюся і постою»?

— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що спілкування з природою і розуміння її краси допомагають людині подолати смуток? Поясніть свою відповідь.

5) Гра «Добери риму».

Рікою — ... (красою);

збирає — ... (співає);

постою — ... (красою).

VI.Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні на уроці я вчився...

Мені сподобалося...

Найбільше мене вразило...

VII.Домашнєзавдання

Виразно читати вірш (с.107–108). Скласти розповідь «Мій улюблений ку­точок природи».

Урок _____ Дата _____

Тема: Спокій.ВадимСкомаровський «Після грози»

Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; спри­яти розумінню учнями змісту твору; поглиблювати та розширювати образні уяв­лення, що виникають під час читання поезії; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до поетичного слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

2.Гра «Хто швидше розплутає порівняння?»

3.Гра «Утвори прислів’я»

— Ідучи за цифрами-підказками, складіть прислів’я.

(Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.)

(Не такий страшний чорт, як його малюють.)

(Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.)

III.Перевірка домашнього завдання

1.Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання вірша (с.107–108).

2.Конкурс «Кращий оповідач»

Конкурс на кращу розповідь «Мій улюблений куточок природи».

III.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку

— Відгадайте загадку. Упізнайте братів.

— Коли можна побачити і почути цих братів?

— Поет Вадим Скомаровський допоможе нам перенестися в тепле літечко.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання віршаВадимаСкомаровського «Після грози» (с. 108)

Словникова робота.

— Прочитайте стовпчики слів. Об’єднайте їх у синонімічні пари.

Фізкультхвилинка

2) Робота в парі.

Учні в парі читають вірш одне одному.

— Яка картина виникла у вашій уяві під час читання вірша?

— Якими звуками і запахами вона наповнена?

— Який основний тон виберете для читання вірша?

3) Виразне читання вірша учнями.

— Чи можна стверджувати, що вірш сповнений відчуттям спокою? Обґрунтуйте свою думку.

— За допомогою яких художніх засобів автору вдалося створити чарівний поетичний пейзаж?

— Відгадайте загадку.

Коло бабусі сидить у кожусі,

Біля пічки гріється,

Без водички миється. (Кіт)

— Що у вірші автор порівняв з цією тваринкою?

4) Гра «Відшукай дієслова».

5) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подиви­тися на «глядачів».

6) Гра «Добери риму».

Хлипа — ... (липа); у теплі — ... (в гіллі);

полем — ... (видноколом); світ — ... (кіт).

2. Робота за ілюстрацією

— Розгляньте ілюстрацію.

— Які рядки вірша проілюстрував художник?

— Які фарби для цього використав?

— Який настрій вони створюють?

VI.Підсумок уроку

— Що вам найбільше сподобалося на уроці?

— З яким настроєм завершуєте урок?

VII.Домашнєзавдання

Виразно читати вірш. Скласти казочку про грім; про веселку.

Урок ______ Дата ______

Тема: Урок позакласного читання. «Вірші українських поетів»

Мета:розширювати знання учнів про творчість українських поетів; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух, образне мислення, вміння аналізувати, співставляти; виховувати любов до ху­дожнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1.Проспівайте голосні на мотив «Подоляночки»!

А, о, у, і, и, е.

О, и, і, а, е, у.

— А чи можна проспівати приголосні? Чому?

Робота над скоромовкою

III.Актуалізаціяопорнихзнань

Робота з виставкою зібрання поезій Володимира Сосюри, Ганни Чубач, Максима Рильського, Павла Тичини, Марійки Підгірянки, Вадима Скомаровського

— Які книжки ви читали?

— Які книги з виставки привернули вашу увагу?

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку

— Сьогодні ми доторкнемося серцем до прекрасних віршів українських поетів. Поринемо в їхню чудову творчість. Будемо вчитися розуміти і відчувати художнє слово.

V. Обговорення прочитаних творів

1.Гра «Упізнай вірш»

— Назвіть вірш і його автора.

(Вадим Скомаровський «Чому Лютий короткий»)

(Ганна Чубач «Я беру своє відерце»)

(Марійка Підгірянка «Ліс»)

2.Конкурс «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання улюбленого вірша українських поетів.

VI. Опрацювання нових творів

1.ВіршВолодимираСосюри «Як не любити той край...»

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями

— Яка тема вірша?

— Яка його мета?

— Як поет говорить про наш світ?

— З чим порівнює життя?

2.ВіршВолодимираСосюри «Зима»

1) Виразне читання вірша підготовленим учнем.

— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?

— Яким тоном читаємо вірш?

2) Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.

— Що поет говорить про поля?

— Як ви розумієте слова «Сном блакитним заснули поля...»?

— У яких рядках вірша передана журба журавлів за рідною землею?

— Прочитайте рядки, в яких говориться про те, що обов’язково прийде весна. Який настрій передано в цих рядках?

3.ВіршМарійкиПідгірянки «Тихий вечір»

1) Робота в парі.

Учні в парі читають одне одному вірш Марійки Підгірянки «Тихий вечір».

2) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Чому вірш має таку назву?

— Що означає прикметник красний? (Красивий, гарний)

— Які образні вислови вживає поетеса у вірші? (Пасе зорі, завертає, на трембіті виграває, ходить місяць, зоря вийшла)

— Якими словами поетеса передає свою любов і замилування місячною українською ніччю?

4.ВіршМаксимаРильського «Річка»

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Про що йдеться у вірші? Яка думка здається найважливішою?

— Які слова у вірші повторюються? З якою інтонацією їх слід читати? В якому темпі слід читати вірш? Яким тоном? З якою гучністю? Які рядки прочитаєте голосніше? Які — тихіше?

2) Виразне читання вірша учнями.

3) Гра «Добери риму».

VII.Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні на уроці я вчився...

Я дізнався...

Найбільше мені сподобалося...

Прочитані вірші українських поетів учать...

VIII.Домашнєзавдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Т. Г. Шев­ченко — великий співець України».

Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

Урок _____ Дата _______

Тема: Захоплення. Ігор Калинець «Зірка»

Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; формувати образне мислення; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1.Робота над загадкою.Вправа для розвитку мовної догадки

— Прочитайте загадку, подумки переставляючи букви.

От пярма, от ірвна, от укрта,

Опевед етеб оп свіх всіхат.

Опичантєься з опораг

Езбікеннча яц... (дорога).

2. Робота в парі

Учні самостійно вчаться читати вірш з різною інтонацією (весело, замріяно, здивовано).

А я душу скупаю в красі

Весняного ніжного саду,

Босоніж пробіжусь по росі

І під вишнею білою сяду.

Я до ніг тихим травам впаду —

То не вишні розквітли в саду,

А хмаринки спустилися з неба.

III.Перевірка домашнього завдання

1.Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще читання вірша Вадима Скомаровського «Після грози».

2.Гра «Чия казочка краща?»

Конкурс на кращу складену казочку про грім; про веселку.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Відгадайте загадку.

Розсипалось вночі зерно,

А вранці — зникло десь воно. (Зорі)

— Коли можна побачити зорі в небі?

— Про одну таку зірочку ми прочитаємо у вірші Ігоря Калинця «Зірка».

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання віршаІгоряКалинця «Зірка» (с. 109)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Чим описана в поезії картина нагадує казку?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів у парах одне одному

— Знайдіть тлумачення слова ружа у підручнику (с.109).

— Серед поданих слів знайдіть відгадку до загадки.

Не маючи ні нот, ні струн,yy

Всіх веселить малий... (цвіркун).

Фізкультхвилинка

3) Читання вірша учнями за строфами.

— Що ви помітили, читаючи вірш?

— Чи є в ньому рима?

— Як називається вірш, в якому відсутня рима? (Білий вірш)

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Чи сподобалася тобі зірка?

— Що ти можеш про неї розповісти?

— Як у вірші передано захоплення зірки піснею цвіркуна? Прочитайте відповідні рядки.

— Які рядки поезії Ігоря Калинця та Ганни Чубач співзвучні за змістом? Прочитайте їх.

5) Гра «Читає Незнайко».

Учитель (або заздалегідь підготовлений учень) читає вірш, навмисне при­пускаючись помилок. Учні мають помітити помилку, виправити її.

Заслухалась зірка світлячка (цвіркуна),

Виглянула (вихилилась) через віконце —

Хотіла троянду (ружечку) кинути

Та й сама впала.

6) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подиви­тися на «глядачів».

2. Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.

— Чи можемо віднести її до всього твору, чи до певної його частини?

— Що зобразив художник на картині?

— Що він намалював у центрі картини? вдалині?

— Які фарби вибрав художник для своєї картини? Який настрій вони ство­рюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

VІ.Підсумок уроку

— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?

— Що вас у ньому вразило?

— Що найбільше запам’яталося?

— Який настрій створює цей вірш?

VII.Домашнєзавдання

Придумати і виконати малюнок, який об’єднав би прочитані вірші М. Во­роного, Л. Костенко, Г. Чубач, В. Скомаровського та І. Калинця.

Урок _____ Дата _____

Тема: Підсумок за розділом «Поетична майстерня»

Мета:узагальнити і систематизувати знання учнів за вивченим розділом «Поетична майстерня»; вчити співставляти прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, об­разне мислення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Жаба спала в жабуринні,

Жаль, їй крила б журавлині.

Журавлем би скрізь літала,

Жабенят розвеселяла.

Г.Храпач

2.Повторіть вірш.Висловте своє ставлення до прочитаного!

Двалікарі

Вели розмову два дружки:

— Я хочу лікувать книжки!

Візьму я клей, візьму папір,

І стану лікарем, повір.

— Я лікар теж — тобі скажу,

Та все роблю без клею.

Я просто книжку бережу,

Дружити вмію з нею.

Г.Гребенюк

Робота над чистомовкою

Ок-ок-ок — ось колючий їжачок,

Ми-ми-ми — приготувався до зими.

Чок-чок-чок — повна хата грушечок.

Ок-ок-ок — частуватиме діток.

III.Перевірка домашньогозавдання

Гра «У художньому музеї»

Учні презентують свої малюнки, які об’єднують прочитані вірші М. Воро­ного, Л. Костенко, Г. Чубач, В. Скомаровського та І. Калинця.

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку

— Який розділ ми завершили вивчати?

— Сьогодні ми перевіримо набуті знання, ще раз пригадаємо прекрасні поетичні твори українських поетів.

V.Систематизація й узагальнення вивченогоматеріалу

1.Гра «Чи уважний ти читач?».Тестування

1. Де спить сонце у вірші Марійки Підгірянки «Вечір іде»?

а) За лісом; б) за горою; в) за селом.

2. За що шипшина хапає людей?

а) За рукава; б) за волосся; в) за одяг.

3. У вірші Ганни Чубач «Зупинюся над рікою» плаче срібною росою:

а) тополька; б) вербичка; в) калинонька.

4. Над чим звелась веселка після грози?

а) Над дорогою; б) над степом; в) над полем.

5. Яку казочку розказують маленьким діткам зірочки?

а) Хорошу; б) веселу; в) тривожну.

6. Підібрав зірку, яка впала через віконце:

а) світлячок; б) цвіркунець; в) лопух.

Відповіді:

1) б; 2) а; 3) б; 4) в; 5) а; 6) в.

Фізкультхвилинка

2. Гра «Пригадай і продовж речення»

Поетичні твори, зіткані з почуттів, настроїв митця, образів, народжених його уявою називаються... (ліричними, або лірикою).

Поетичні твори, у яких зображено олюднену, одухотворену природу, нале­жать до... (пейзажної лірики).

Слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього,— це... (епітет).

Слова, за допомогою яких поет олюднює предмети неживої природи,— це... (уособлення).

3. Гра «Упізнай твір»

Прослав на травах тумани

і, на вуста поклавши палець, ліг.

(Павло Тичина «Пастелі»)

4. Гра «Пригадай автора»

5. Конкурс на краще виразне читання улюбленого вірша з опрацьованого розділу

VI. Підсумок уроку

— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок?

— Що вам найбільше сподобалося на уроці?

VII. Домашнєзавдання

Підготувати запитання за змістом прочитаного розділу (с.100–109).

Урок № _____ дата ______

Тема: Зимовий пейзаж. Олена Пчілка «Діброва смутная вже листячко ронила» Радісний настрій. Олена Пчілка «Новину сьогодні зранку...»

Мета:поглибити знання учнів про творчість Олени Пчілки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; роз­вивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до природи, поетичного слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Восьминіжка

Робота над чистомовкою

Ро-ро-ро — твори добро;

Ити-ити-ити — нам у добрі жити;

Ать-ать-ать — хай всі добро творять.

• ⇐ Назад
• 16
• 17
• 18
• 19
• 20
• 21
• 222324
• 25
• 26
• 27
• 28
• 29
• 30
• 31
• Далее ⇒