Вправи на розвиток фонематичного слуху

— Яке слово довше?

Кущ — сад; земля — паркан; трава — кропива.

III.Перевірка домашнього завдання

Робота в групах. Гра «Дуель»

Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву (с.110).

— Розгляньте, які твори будемо вивчати в цьому розділі.

— Чого ви очікуєте навчитися, вивчаючи дані твори?

— Що нового хочете дізнатися?

— Відкриває поетичну збірку Олена Пчілка.

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Опрацювання біографічної довідки (с. 110)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями біографічної довідки

— Яке справжнє прізвище Олени Пчілки?

— Що вона писала для дітей?

— У якій книжці можна прочитати ці твори?

— Якою матір’ю була Олена Пчілка?

2. Опрацювання вірша ОлениПчілки «Діброва смутная вже листячко зронила» (с. 110–111)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?

— Який настрій він у вас викликав?

Словникова робота.

Довідкове бюро

Діброва — ліс, у якому переважає дуб.

Пишати — тут: розквітати.

Най — нехай, хай.

Багряниця — тут: багряне листя.

Зголосила — тут: заплакала.

Вінець — прикраса, яку носили на голові.

3) Читання стовпчиків слів у парах.

— Доберіть синонім до слова чоло (лоб); біллю (білизною); ронила (ски­дала).

Фізкультхвилинка

4) Читання вірша учнями в парі.

— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі.

— З якою гучністю будемо читати вірш? Які рядки слід читати голосніше?

5) Виразне читання вірша учнями за строфами.

— Вслухайтеся у звучання слів смутная, у журбі, зголосила (тобто запла­кала).

— Чому діброва засумувала?

— Як про це говориться у вірші?

— Про що діброва просить зиму? Як вона до неї звертається?

— Прочитайте рядки, які свідчать про те, що зима відступила.

— Який пейзаж змалювала письменниця?

3.Робота над картиноюВасиляПолєнова «Ранній сніг»

— Розгляньте картину Василя Полєнова «Ранній сніг» (с.111).

— Що художник зобразив на картині?

— Що він намалював у центрі картини? Удалині?

— Які фарби обрав художник для своєї картини? Який настрій вони ство­рюють?

— Чи співзвучні настрій картини і вірша? Чому?

4. Робота над віршем Олени Пчілки «Новину сьогодні зранку...»

VІ.Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Чим вас вразив вірш Олени Пчілки?

— Які слова і вирази вам запам’яталися?

VІІ.Домашнєзавдання

Читати виразно вірш. Дібрати до нього заголовок (с.110–111).

Вивчити вірш напам’ять Олена Пчілка «Новину сьогодні зранку...» с.111 - 112

Урок № ____ Дата ______

Тема: Радісний настрій. ОленаПчілка «Новину сьогоднізранку...»

Мета:продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олени Пчілки; вдосконалювати на­вички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

2.Гра «Хто як говорить?»

— Пригадаймо, друзі, вмить,

Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр...

Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз...

Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш...

В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш...

Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Й ми всі трохи пошуміли,

Від роботи відпочили.

3.Робота за таблицеюШульте

III.Перевірка домашньогозавдання

1.Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання учнями вірша Олени Пчілки «Діброва смутная вже листячко ронила» (с.110–111).

2.Гра «Чий заголовок влучніший?»

Учні називають дібрані заголовки до вірша Олени Пчілки. Колективно оби­рають найбільш влучний заголовок.

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з поезією Олени Пчілки.

Усе її життя пройшло серед мальовничої української природи. У своїх віршах вона не переставала передавати замилування нею.

Сьогодні ми дізнаємося, як поетеса пише про чудову пору року. Про яку саме — відгадайте!

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1.Гра «Рибки».Самостійне мовчазне читання вірша учнями (с. 111–112)

— Яка картина природи виникла у твоїй уяві під час читання вірша?

— Який настрій вона викликала в тебе?

— Які барви в ній переважають?

Словникова робота

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем

— Знайдіть тлумачення слів стріха та призьба у підручнику (с.111).

Стріха — нижній край солом’яної покрівлі, який звисає над стіною.

Призьба — невеликий земляний насип уздовж стін хати знадвору.

3. Робота над виразністю читання

— Який основний тон виберете для читання вірша?

— Які рядки потрібно читати особливо радісним тоном?

— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі.

4. Виразне читання вірша учнями

— Прочитайте поезію виразно, передаючи за допомогою інтонації її радісний настрій.

Фізкультхвилинка

5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

— Що говорить поетеса про новину?

— Хто її приніс?

— З ким порівнюється ліс?

6.Гра «Добери прикметники»

День (який?)... вчорашній.

Стріхи (які?)... білі.

Призьби (які?)... білі.

Поле (яке?)... біле.

Ліс (який?)... білий, поважний.

Дідусь (який?)... старий та сивий.

Шлях (який?)... широкий.

Ниви (які?)... просторі білі.

7.Гра «Диктор телебачення»

Учні виразно читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».

VІ.Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні на уроці я вчився...

Найбільше мені сподобалося...

VІІ.Домашнєзавдання

Порівняти прочитані вірші Олени Пчілки. Яку картину природи зображено в них? Який настрій вони викликають?

Дібрати назву до вірша Олени Пчілки (с.111–112).

Вивчити вірш напам’ять.

Урок № _____ Дата _____

Тема: Тарас Шевченко . Дмитро Красицький «Дитинство Тараса»

(Перлинка с.68 – 70)

Мета:ознайомлення учнів з творчістю Дмитра Красицького; вдосконалювати на­вички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

2.Гра «Хто як говорить?»

— Пригадаймо, друзі, вмить,

Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр...

Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз...

Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш...

В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш...

Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Й ми всі трохи пошуміли,

Від роботи відпочили.

3.Робота за таблицеюШульте

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще читання учнями вірша напам’ять.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми ознайомимося з творчістю Дмитра Красицького.

(розмова про Тараса Шевченка)

Тарас Шевченко

9 березня 1814 — 10 березня 1861

Тарас Шевченко народився у 1814 році в селі Моринці Черкаської області, в сім’ї кріпосного селянина Григорія Івановича Шевченка. У Тараса було 2 брати і 4 сестри. Юний талант рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. Дитинство Шевченко провів у селах Моринці та Кирилівка, які належали його поміщику, генерал-лейтенанту Василю Васильовичу Енгельгардту. Інтерес до малювання і поезії у Тараса Шевченка проявився з самого дитинства. У 8-річному віці хлопчик поступає на службу до місцевого вчителя-дяка Павла Рубана, де і навчається грамоті.На 16 році його життя він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року.

На початку 1831 року поміщик переїжджає в Санкт-Петербург, де триває навчання Тараса Шевченка вже у «мальовничих справ цехового майстра» В. Ширяєва. У ШиряєваТарас міг змальовувати статуї в Літньому саду і відвідувати Ермітаж. Одного разу Шевченко, копіюючи на полотні чергову скульптуру, знайомиться зі своїм земляком Іваном Сошенком, який у свою чергу представив його К. Брюллову та В. Жуковському. Визнання обдарованості кріпосного Тараса Шевченка з боку видатних діячів російської культури відіграли вирішальну роль у справі викупу його з неволі.

У 1838 р. 22 квітня Жуковський і Брюллов викуповують у Енгельгардта Тараса Шевченка з кріпацтва за 2500 рублів, і в 24 роки він отримує свободу. Гроші на звільнення Тараса Григоровича були отримані від продажу на аукціоні портрета Жуковського, написаного Брюлловим. Тарас Шевченко залишився безмежно вдячний їм за звільнення.

У 1838 році відразу після викупу з кріпацтва Шевченко вступає до Академії мистецтв, де жадібно вивчає живопис, малюнок і творчість російських і українських письменників. Після закінчення в 1844 році Академії мистецтв письменник повертається в Україну, в Києві працює художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У цей же період Тарас Григорович знайомиться з Костомаровим, формуються його політичні погляди. Він вступає в «Кирило-Мефодіївське» суспільство. За епіграму на імператрицю і революційний настрій віршів збірки «Три літа» в березні 1847 року поета заарештовують і відправляють на заслання до Орської фортеці, де він повинен служити солдатом. Крім того, Микола І своїм указом заборонив Тарасу Шевченку писати і малювати, що для нього було досить гнітюче.

Як художник Тарас Шевченко в 1848 році був включений до складу експедиції з дослідження Аральського моря, де активно малював аквареллю пейзажі і портрети. У 1851 році художник був включений також у геологічну експедицію в горах Каратау. У вільний від роботи час, в період заслання, він писав повісті російською мовою і створював жанрові малюнки.

Завдяки клопотанням віце-президента Академії мистецтв графа В. П. Толстого та його дружини, в 1857 році Тарас Шевченко повертається із заслання. Поет живе в Москві і Петербурзі. У 1859 році приїжджає в Україну, але перебуває під наглядом поліції, постійне проживання в Україну йому заборонене. Тому Шевченко повертається в столицю.

До цього часу здоров’я поета було підірване десятирічним засланням. Свій 47-й день народження письменник зустрічає тяжкохворим (водянка, проблеми з серцем, розлад печінки).

Тарас Григорович помер 10 березня 1861 року в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перезахований в Україні над Дніпром на Тарасовій горі (м. Канів).

Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий відбиток у літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав, в основному, в жанрі поеми («Гайдамаки», «Сон», «Катерина» та ін.), балади («Причинна»), повісті («Княгиня», «Музикант»). Загальновідомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув’язненні). Тарас Шевченко — автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. Він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування. Випущений альбом картин Тараса Григоровича Шевченка «Живописна Україна».

Тарас Шевченко — геній планетарного масштабу. Його праці перекладені на більшість мов світу. У багатьох державах за межами України встановлено пам’ятники Шевченка. На честь поета названі парки, виші, бульвари, театри і вулиці.

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Читання оповідання вчителем (с. 68–70)

Словникова робота

3. Робота над виразністю читання

Виразне читання учнями

Фізкультхвилинка

5. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

VІ.Підсумок уроку

VІІ.Домашнєзавдання

Виразно читати оповідання Дмитра Красицького «Дитинство Тараса»(Перлинка с.68 – 70)

Урок № ______ Дата _______

Тема: Рими.АндрійМалишко «Вихопивсь дощик поміжзаграв...»

Мета:поглибити знання учнів про творчість українського поета Андрія Малишка; вдо­сконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, вміння розмірковувати над художнім змістом поезії; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Ги-ги-ги — ой, як біло навкруги!

Узі-узі-узі — птахи — наші гарні друзі.

Ді-ді-ді — допоможем їм в біді

Ди-ди-ди — у зимові холоди.

Альня-альня-альня — ось на дереві їдальня.

Сі-сі-сі — годівниці гарні всі.

Ці-ці-ці — вам, синички й горобці,

Їх-їх-їх — прилаштували дітки їх.

2. Швидко читайте слова, «не спіткніться об пеньок»!

III.Перевірка домашньогозавдання

1.Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання вірша Олени Пчілки «Новину сьогодні зранку...» (с.111).

2. Робота в групі

Учні порівнюють прочитані вірші Олени Пчілки. Розповідають, яку кар­тину природи зображено в них. Діляться враженнями про те, який настрій вони викликають.

3.Гра «Чий заголовок влучніший?»

Учні називають дібрані заголовки до вірша Олени Пчілки. Колективно оби­рають найбільш влучний заголовок.

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку

Звучить пісня «Стежина» (муз.П.Майбороди, сл.А.Малишка).

— Які почуття викликала у вас прослухана пісня?

— Автором слів цієї прекрасної ліричної пісні є український поет Андрій Самійлович Малишко. З його творчістю ми сьогодні ознайомимося.

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Біографічна довідка

— Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 р. в Обухові Київської області в багатодітній сім’ї сільського шевця. З самого дитинства майбутній поет виніс незрадливу любов до рідної землі та матері, до рідної пісні та слова, промовленого «в колисці із лози, щоб вічним окаянним борж­ником його нести, страждати і любити...». Жилося родині Самійла Малишка важко: землі було дві десятини, а сім’я чималенька (одинадцять дітей), тож доводилося господареві і шевцювати, і на заробітки в Таврію ходити. Малий Андрій пособляв чим міг — то ходив заможнішим по господарству помагати, то грав на весіллях на гармонії, бо мав талант до музики. Потяг до творчості в Малишка прокинувся дуже рано і мав своєрідний характер. Мати поета, Ївга, чудово співала (їй поет згодом присвятить вірш «Материнська»). Андрій Самійлович в «Автобіографії» (1959 р.) згадував, що її пісні врізалися в пам’ять на все життя. Тільки ж одне в них не задовольняло хлопця: сумні кінцівки. Не могло його серце миритися з трагічною загибеллю козака, якому чорний ворон очі клює... І тоді Андрій перекомпоновував пісню по-своєму: ні, не вбито козака — поранено, вилікували його добрі люди, та й повернувся він додомоньку. А трохи пізніше почав складати вірші...

2. Опрацювання статті проАндріяМалишка в підручнику (с. 112)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями

— Що нового дізналися про поета? Скільки його віршів стали піснями?

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання віршаА.Малишка «Вихопивсь дощик поміж заграв...» (с. 113)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем

— Знайдіть у підручнику (с.113) тлумачення слів заграва, закресати, пуща.

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.

— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика.Автор передає бу­яння природи після дощу.)

4) Виразне читання вірша учнями.

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Якими кольорами насичена описана у вірші картина природи?

— Чому поет обрав саме цей колір? Знайдіть у тексті епітети.

— Як описується дощик? Що зробив дощик?

— Яку картину ви уявляли? Які фарби взяли б, щоб її намалювати?

— Порівняйте рядки «Почав іти дощик поміж заграв» та «Вихопивсь до-щик поміж заграв».

— Які слова обрав поет? Як ви вважаєте, чому?

— Що підкреслено словом вихопивсь? (Неочікуваність дощу, раптовість)

— Як автор характеризує дощик? (Смішний, добрий-добрий)

— Як, на вашу думку, слід читати ці рядки? (Витрачати на кожний рядок стільки часу, скільки і на довгий рядок цього вірша.)

— Якими людськими властивостями поет наділив дощ, пущі, дуби? Як називається цей художній засіб?

— Як дощ вплинув на природу?

— Що хотів показати поет у вірші? Чи вдалося це зробити? Доведіть.

— Який настрій викликав у автора дощ? Доведіть свою думку словами з поезії.

4. Робота за ілюстрацією

— Що зобразив художник на картині? Які фарби використав?

— Який настрій передано на картині?

VI.Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що вам найбільше сподобалося?

VII.Домашнєзавдання

Вивчити вірш напам’ять (с.113).

Урок № _____ Дата ______

Тема: Вадим Скомаровський «Тарасові птиці» (Перлинка с. 71 – 72)

Мета:ознайомлення учнів з творчістю Вадима Скомаровського; вдосконалювати на­вички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

2.Гра «Хто як говорить?»

— Пригадаймо, друзі, вмить,

Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр...

Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз...

Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш...

В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш...

Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш...

Й ми всі трохи пошуміли,

Від роботи відпочили.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще читання учнями вірша напам’ять.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми ознайомимося з творчістю Вадима Скомаровського.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Читання вірша вчителем (с. 71–72)

Словникова робота

3. Робота над виразністю читання

Виразне читання учнями

Фізкультхвилинка

5. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

VІ.Підсумок уроку

VІІ.Домашнєзавдання

Виразно читати у Перлинці с.68 – 70

Урок № _____ дата ______

Тема: Анатолій Костецький «Починай малюнок сонцем»

(Перлинка с. 72 – 73)

Мета:поглибити знання учнів про творчість українського поета Анатолія Костецького; вдо­сконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, вміння розмірковувати над художнім змістом поезії; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Ги-ги-ги — ой, як біло навкруги!

Узі-узі-узі — птахи — наші гарні друзі.

Ді-ді-ді — допоможем їм в біді

Ди-ди-ди — у зимові холоди.

Альня-альня-альня — ось на дереві їдальня.

Сі-сі-сі — годівниці гарні всі.

Ці-ці-ці — вам, синички й горобці,

Їх-їх-їх — прилаштували дітки їх.

2. Швидко читайте слова, «не спіткніться об пеньок»!

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання вірша с.71 – 72 (Перлинка)

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

А. Костецький народився в Києві, у родині вчителів. Але все життя письменник згадував ті дитячі роки, які промайнули в селі, у бабусі.

2. Опрацювання статті про А. Костецького в підручнику (с. 72)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями

— Що нового дізналися про поета?

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання вірша «Починай малюнок сонцем» (с. 72 - 73)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?

Словникова робота.

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.

4) Виразне читання вірша учнями.

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

VI.Підсумок уроку

VII.ДомашнєзавданняВиразно читати вірш (с.72 – 73 у Перлинці ).

Урок № _____ Дата ______

Тема: Коли твір відкриває свої таємниці.Дмитро Білоус «Щедрий вечір»

Мета:розширити знання учнів про творчість Дмитра Білоуса; вдосконалювати на­вички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити учнів під час чи­тання розмірковувати, уявляти, придивлятися, прислухатися; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до на­родних традицій.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Ви, будь ласка, усміхніться,

Усміхніться, не баріться,

Бо нема нічого краще,

Ніж усміхнене лице...

— Який у вас зараз настрій?

II.Мовленнєва розминка

1.Проспівайте голосні на мотив «Подоляночки»

А, о, у, і, и, е.

О, и, і, а, е, у.

— А чи можна проспівати приголосні? Чому?

Робота над скоромовкою

Сєва взяв до рук сопілку,

І заграв нам пісню дзвінку.

В небо пісенька летить,

Мов струмочок дзюркотить.

III.Перевірка домашньогозавдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще читання з пам’яті вірша А. Малишка «Вихопивсь дощик поміж заграв...» (с.113).

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Послухайте вірш.

НАЙДОРОЖЧЕ

Синів і дочок багатьох народів

я зустрічав, які перетинали

гірські й морські кордони і на подив

багато бачили, багато знали.

Я їх питав із щирою душею:

— Яку ви любите найбільше мову? —

І всі відповідали: — Ту, що нею

співала рідна мати колискову.

— Яка тема вірша? мета?

— Ці слова належать перу українського поета Дмитра Білоуса. Його творчості буде присвячений наш сьогоднішній урок.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Народився Дмитро Григорович Білоус 24 квітня 1920 р. в селі Курмани Недригайлівського району на Сумщині в селянській сім’ї, де вже було дев’ятеро дітей. Голодомор 30-х років привів юнака в дитячу трудову колонію до Антона Макаренка. По закінченні десятирічки вчився на філологічному факультеті Харківського університету. У червні 1941 р. пішов добровольцем на фронт, був тяжко поранений. Після госпіталю працював у редакції радіомовлення для партизанів України, згодом у республіканському радіокомітеті, в журналі «Вітчизна». У 1945 р. закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка та аспірантуру при кафедрі історії української літератури. Дмитро Білоус — почесний академік Академії педагогічних наук України, лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, премій імені Лесі Українки та Максима Рильського.

2. Опрацювання статті проДмитра Білоуса (с. 114)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Які книжки для дітей написав Дмитро Білоус?

— Які з них ви читали?

— Які хочете прочитати?

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання віршаДмитра Білоуса «Щедрий вечір» (с. 114–115)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Яке свято описано у вірші?

Вправа «Мікрофон»

— Чи святкує ваша родина Щедрий вечір? Як саме?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Довідкове бюро

Покуть — в українській селянській хаті — куток навпроти печі.

Макітра — великий круглий глиняний посуд із широким отвором.

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями

— Які почуття володіли автором вірша?

— Яким настроєм пронизані рядки? Чи змінюється він?

4) Робота над виразним читанням вірша.

— Як треба прочитати перші два рядки вірша?

— Про що тривожиться автор?

— Який основний тон оберете для читання вірша?

— Які рядки вірша потрібно читати особливо піднесеним тоном?

5) Виразне читання вірша учнями.

— Як ви розумієте рядки: «Ось батько з-за тих пирогів до рідні (навмисне пригнувшись»)?

Учні висловлюють свої припущення. Зачитують статтю «Чи знаєш ти?» (с.115).

— Які страви згадано у вірші?

— Прочитайте батькове побажання дітям. Як ви його розумієте?

4. Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.

— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Що зобразив художник на картині?

— Які фарби обрав?

— Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

VI.Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що вас найбільше зацікавило?

— Про які звичаї і обряди українського народу хотіли б дізнатися?

VII.Домашнєзавдання

Виразно читати вірш 114 -115. Підготувати розповідь про улюблену страву Щедрого вечора своєї родини.

Урок № ____ Дата ______

Тема: Йосип Струцюк «Скрипалі», «На зеленому лужку»

Микола Сингаївський «Ромашкове сонце», «Римська квітка ромашка»

( Перлинка с. 74 – 76)

Мета: розширити знання учнів про творчість українських письменників; вдосконалювати на­вички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити учнів під час чи­тання розмірковувати, уявляти, придивлятися, прислухатися; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1.Проспівайте голосні на мотив «Подоляночки»

А, о, у, і, и, е.

О, и, і, а, е, у.

— А чи можна проспівати приголосні? Чому?

Робота над скоромовкою

Сєва взяв до рук сопілку,

І заграв нам пісню дзвінку.

В небо пісенька летить,

Мов струмочок дзюркотить.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

Відгадайте загадки

1. По травичці, по землі
Коні бігають малі.
Іподромом для них луг,
Не поставиш їх у плуг! (Коник-стрибунець)

2. Я на сонце дуже схожа –

Золотиста, ніжна, гожа.

Рано-вранці розквітаю.

Відгадати вам неважко,

Що за квітка я ?

3. Яка комаха слухає ногами?

Коник довгастий має вуха на обох передніх ногах. Зрозуміло, його вуха не схожі на наші. Це крихітні дірочки, покриті зверху шкірою неначе мініатюрні барабани. Пригадаймо, яка пригода трапилась з коником-стрибунцем у байці Л. Глібова

• А ще коника називають «Маленький скрипаль». Послухайте про це оповідання.

Читання тексту вчителем

Маленький скрипаль

Як гарно і весело літом у полі! Цілий день чути музику: там живе веселий музика - Коник-Стрибунець. Він на зріст не більший за дитячий мізинчик, має прехороший зелений жупан, три пари довгих ніг і жваві очиці.

Маленька ямочка в землі - його хатинка, навкруги квіточки привітно кланяються йому.

На чому ж він грає? Може, хтось подумає, що він співає ротом, як пташеня?

Ні, це не так. Коник-Стрибунець німий. Але він вміє грати своїми крильцями. Так само, як гарний скрипаль грає на скрипці.

Маленький скрипаль прокидається рано-вранці, вип’є свіжої роси, з’їсть кінчик молоденької травиці, обчиститься, розворушить свої ніжки. Ось уже і красне сонечко зійшло! Коник-Стрибунець починає свою музику і цвірчить з ранку до вечора.

За своїх дітей йому не треба піклуватись, клопотати: він зносить у ямку свої яєчка, а сонце своїм теплом виводить з них маленьких Коників-Стрибунців. Спочатку вони не мають крил і через це не можуть грати. Цілий день стрибають вони по зеленій траві й гризуть її. А коли підростуть та стануть дужі, у них виростають крила і надкрилля, тоді вони починають весело грати разом із старими Кониками. (179 слів)За М. Кривинюком.

Сьогодні ми продовжимо працювати над розділом «Коли твір відкриває свої таємниці» Ознайомимося із творчістю Йосипа Струцюка та Миколи Сингаївського.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Знайомство із віршами «Скрипалі», «На зеленому лужку», «Ромашкове сонце» та «Римська квітка ромашка».

Читання вчителем

3.Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями «Римська квітка ромашка»

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання віршів

Словникова робота.

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання віршів учнями

— Які почуття володіли автором вірша?

— Яким настроєм пронизані рядки? Чи змінюється він?

4) Робота над виразним читанням вірша.

— Як треба прочитати рядки вірша?

— Який основний тон оберете для читання вірша?

— Які рядки вірша потрібно читати особливо піднесеним тоном?

5) Виразне читання вірша учнями.

VI.Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що вас найбільше зацікавило?

VII.Домашнєзавдання

Виразно читати вірші с. 74 - 76.

Співає та стрибає коник-маестро

У коника довгі вусики, які ніби антени допомагають йому вловити найменший рух уночі.

Я знаю, що ти, так само як і я, як і мільйони інших дітлахів, хоча б раз полював на коників.

Я навіть упевнена, що один з цих маленьких зелених стрибунців потрапляв тобі до рук, читачу. А потім… що ти робив зі своєю здобиччю?

Упіймаймо стрибунця
Ану роздивімося його. Зелений… Та, можливо, тобі попався і сірий?

Вони обидва великі й довгі, тільки в сірого, якщо придивитися, бурі плями на зеленому тлі.

Але твій коник може бути повністю бурий, з темними коричневими плямами. Не дивуйся. Це теж сірий коник.

На будь-якій галявині чи в садку можна зустріти й такого. Тримай його акуратно, не дави, щоб нічого не пошкодити. Він може копошитися у твоїй долоньці, ворушачи довгим вусами й усіма шістьма ніжками, і лоскотати тебе.

Вушка… на ніжках
Тільце у коника витягнуте, передні лапки короткі, з колінцями й вузькими шорсткими ступнями. А задні — довгі, міцні, з високими колінцями.

Обережно поводься з передніми ніжками. Це не просто ніжки веселого скакуна — це його вуха!

На кожній передній лапці коника, трохи нижче коліна, є дві вузенькі шпарини, а всередині розташовані барабанні перетинки. Такий простий на вигляд пристрій сприймає ультразвук, який не можуть уловити наші людські вуха. Неймовірно, еге ж?

Скрипка і смичок
Тепер перейдемо до крилець коника. Гадаю, тобі попався якраз крилатий. Не всі коники можуть літати, багато хто мандрує, далеко й високо стрибаючи. Крила в коників теж не лише для польотів.

Одне з них на самому кінчику, в основі прикрашене товстою жилкою. А на другому ця жилка не рівна, а із зубчиками. Коник підіймає крила, тре зубчиками по рівній жилці і… лине пісня. Якщо коник підніме крила вище, мелодія перейде на тон нижче, але стане голоснішою…
Безкрилі коники також співають, тому що, хоч у них немає довгих крил, придатних для польотів, зате обов’язково є маленькі зачатки крилець, а на них щіточка й жилка.

Коники забарвлені в зелені та коричневі тони, що робить їх непомітними на тлі трави, стеблинок та листочків.

Пісні
Відпусти свого коника в траву — там його дім. Ти не зможеш потурбуватися про це тендітне створіння, навіть якщо поселиш його в найкращій кімнаті. Коник харчується маленькими комахами та рослинами.

А ще він дуже полюбляє сонячні ванни вранці. Полежить, наставивши один бік до сонечка, потім перевертається на інший бочок. І задоволено співає.
Кому він співає? Своїй подружці-самочці, друзям. Любить хорові виступи. Співає від щастя.
Прислухайся до цих пісень. Кожна відрізняється від іншої. Зранку співає про радість, увечері — про спокій, розповідає про свої пригоди та подорожі, про своїх братів-коників, схожих на листя, на гілочки.

Гарна й розмаїта пісня у коника. І у кожного виду коників своя, відмінна від інших мелодія сюрчання.

І в будь-якій його пісні ти зможеш почути про Того, Хто наповнює всесвіт, Хто присутній у кожному неприступному куточку, про Творця і Господа!

Уляна Дубина

Трапляється повсюдно. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, кукурудзу, просо, могар, сою, люцерну тощо.

Імаго розміром 27 – 42 мм; тіло і ноги світлозеленого кольору; вусики довші за тіло, на кінцях рудуваті; надкрила значно виступають за кінець черевця і яйцекладу, довжина яйцекладу — 22 – 32 мм. Яйце розміром 6 мм, видовжене, циліндричне, закруглене на кінцях, коричнюватого кольору. Личинка зелена, з недорозвиненими крилами.

Зимують яйця, відкладені в ґрунт групами по 2 – 8 шт. Навесні з настанням теплої погоди з яєць виходять личинки.

Тривалість розвитку личинок — 50 – 70 діб, за цей час вони линяють п’ять разів. Спочатку вони живляться дикорослими рослинами, потім переходять на польові, овочеві культури та виноградники. Мають одну генерацію на рік.

Урок № _____ дата _____

Тема: Настрійзимових свят.СтепанЖупанин «Набілих конях віхола...

Ірина Жиленко «Підкова» (Перлинка с.77 – 79)

Мета:продовжити ознайомлення учнів з творчістю українського поета Степана Жу­панина, з традиціями святкування різдвяних свят; формувати навички виразного читання; розвивати пам’ять, уяву, вміння використовувати у власному мовленні образні поетичні вислови; виховувати любов до народних традицій, викликати позитивні емоції.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Вранці весело вівсянка

Вишивала вишиванку:

Вліво голка, стібок вправо —

Візерунки оживали.

Вправно, вміло вишивала,

Веселково вийшло, вдало!

Всім на втіху, до вподоби

Великодня ця оздоба.

2.Гра «Утвори словечко»

— Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи спробуйте вилучити «зайве» слово.

3. Замість крапок устав букви так, щоб вони утворювали слова

III.Перевірка домашньогозавдання

1.Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання вірша Д. Білоуса «Щедрий вечір» (с.114–115).

2. Розповіді учнів про улюблену сімейну страву Щедрого вечора

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Українці весело зустрічали зимові свята. Ми дізналися, яке незабутнє враження залишилося про ці святкування в душі Дмитра Білоуса. Сьогодні ми прочитаємо уривок з вірша Степана Жупанина. Будемо спостерігати, як поет передав настрій, викликаний зимовими святами.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

1. Біографічна довідка

Закарпатті в сім’ї селянина. Закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. Учителював, згодом викладав в Ужгородському університеті. Отримав ступінь кандидата педагогічних наук.

Пропрацювавши в школі багато років, Степан Жупанин звернувся до творчості для дітей. Перша книжка «Бджілка» з’явилася ще 1959 р. Далі друком виходять «Сестрички-смерічки» (1962), «Гірська стежинка» (1965), «Пісні для дітей» (1974), «Світле озерце» (1975), «Ватра» (1980), «Сонечко» (1983), «Барвінок» (1983), «Смерековий край» (1985), «Лісовий світанок» (1986). Вірші С. Жупанина перекладалися російською, білоруською, чеською, угорською мовами.

Письменник є лауреатом літературної премії імені Лесі Українки (1994).

У видавництві «Веселка» твори С. Жупанина друкувалися в колективних збірниках; окремими виданнями виходили «Гірська стежинка» (1965), «Світле озерце» (1975), «Лісовий світанок» (1986), «Світлячок та бджілка» (1989).

Поет помер 7 січня 2005 р.

2. Опрацювання віршаСтепанаЖупанина «На білих конях віхола...» (с. 116)

1) Читання учнями вірша одне одному в парі.

— Яка основна думка вірша?

— Який основний тон виберете для його читання?

— Які рядки вірша потрібно читати особливо радісним тоном?

Фізкультхвилинка

2) Виразне читання вірша учнями.

— Яку картину ви уявляли, читаючи вірш?

• ⇐ Назад
• 17
• 18
• 19
• 20
• 21
• 22
• 232425
• 26
• 27
• 28
• 29
• 30
• 31
• 32
• Далее ⇒