Повторне читання тексту учнями. 1 страница

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Якими ви уявляєте хлопчиків? Знайдіть їх опис.

— Як довго вони дружать? Що автор говорить про їх дружбу?

— Як ви розумієте виділений вислів?

— У чому поклялись одне одному Олесь і Костик?

— Яку професію вони собі обрали?

— Чому вирішили бути штурманами, а не капітанами?

— Де провели літо хлопчики?

— Який подарунок приготували їм батьки?

— Чому хвилювалися хлоп’ята?

— Яка неприємність трапилась у Костика?

— Як ви гадаєте, чи одягне Олесь форму 1 вересня?

VІ.Підсумок уроку

— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Що нового ви дізналися про письменника?

VІІ.Домашнєзавдання

Переказувати 1-шу частину оповідання (с.137–138).

Урок № ____ Дата ______

Тема: Костянтин Паустовський «Кошик з ялиновими шишками»

(Перлинка с. 100 – 106)

Мета:ознайомити учнів з красою і своєрідністю творів Костянтина Паустовського; вдоско­налювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1. Розучування лічилки

Зозуль, зозуль, зозулиця,

Порахуй, хто жмуриться.

Де літала, кому яйця підкидала.

Раз — вільшанці, два — очеретянці,

Три — плисці, чотири — горихвістці.

Ти літаєш, то й літай,

Хто жмуриться, угадай.

2.Гра «Шифрувальники»

— Читайте, «вивертаючи» слова правильно.

амам, анар, ашак, атав, ялук, афаш, атад, апал, агав, акйам, акйаб, абраф, акшач, акйач, акпап, апмал, атрап, акрам, талас, талах, нажак, нараб, ак­шатп, акравс, йавмарт.

III.Перевірка домашнього завдання

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми будемо знайомитися з творчістю пись­менника Костянтина Паустовського. Сподіваюсь, вас зацікавить творчість цієї неординарної особистості.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

2. Опрацювання статті проКостянтина Паустовського(с. 100)

Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

3. Опрацювання оповідання Костянтина Паустовського «Кошик з ялиновими шишками» (с. 100–106 )

1) Гра «Передбачення».

— Про що йтиметься в оповіданні з такою назвою?

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання частини оповідання учнями.

— Хто є головними персонажами оповідання?

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

4) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

4. Підсумок уроку

— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на сьогоднішньому уроці?

VII. Домашнєзавдання

Виразно читати оповідання у Перлинці (с.100–106).

Урок № _____ Дата _______

Тема: Пригоди.МиколаТрублаїні «Яшка іМашка»

Мета:ознайомити учнів з творчістю Миколи Трублаїні; розкрити красу і своєрідність його оповідань; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Джміль на склянку з джемом сів,

Ґедзь до нього підлетів,

І дзвінка пішла розмова.

Першим ґедзь промовив слово:

«Що, солодкий джем із грушки?»

«З’їм його я самотужки!»

Джміль дзижчав, що було сили,

Поки склянку не закрили.

2.Гра «Утвори слово»

— Додайте до складу букви, утворіть нові слова.

Очі — (ов)очі;

рій — (об)рій;

він — (дз)він;

міль — (дж)міль;

кіл — (со)кіл;

так — (лі)так;

парк — парк(ет);

жир — жир(аф);

крок — крок(одил);

лимон — лимон(ад);

кит — кит(иця).

III.Перевірка домашнього завдання

Вправа «Мікрофон»

Учні обмінюються думками про те, хто такий справжній друг.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми поринемо у захопливий світ мандрів. Допоможе нам у цьому письменник — мандрівник Микола Трублаїні.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 100)

2. Опрацювання статті проМиколуТрублаїні (с. 139)

Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями

— Де пролягали маршрути подорожей Миколи Трублаїні?

— Які збірки оповідань для дітей належать перу письменника-мандрівника?

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання оповіданняМиколиТрублаїні «Яшка іМашка» (с. 139–140)

1) Гра «Передбачення».

— Прочитайте заголовок: із захопленням; з радістю; зі здивуванням.

— Про кого йтиметься в цьому оповіданні?

Загадка-помічниця

На дереві грається,

Угору піднімається,

На хвості гойдається.

І зветься це малятко

Веселе... (мавпенятко).

2) Виразне читання оповідання вчителем.

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які почуття воно у вас викликало?

— Хто є головними персонажами оповідання?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парах одне одному.

— Прочитайте тлумачення слова боцман у підручнику (с.140).

— Назвіть два найкоротших слова. (Негр, вниз)

— Яке слово найдовше? (Фізкультурник)

— Назвіть слово з подовженим м’яким приголосним звуком. (Миттю)

4) Читання тексту учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Як мавпочки опинилися на пароплаві?

— Прочитайте опис мавпочок. Хто дав їм імена?

— Як команда пароплава ставилася до мавпочок?

— Що найбільше любив Яшка?

— Які уподобання були у Машки?

— Чи симпатизує автор мавпочкам? Доведіть свою думку.

6) Гра «Хвиля».

Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читається так, ніби хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.

VI. Підсумок уроку

— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Що нового і цікавого дізналися?

VII. Домашнєзавдання

Переказувати оповідання (с.139–140).

Урок № _____ Дата ______

Тема: Пригоди.МиколаТрублаїні «Омар»

Мета:продовжити ознайомлення учнів з творчістю письменника-мандрівника Миколи Трублаїні; вчити розмірковувати над текстом, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати здатність мислити словесно художніми образами; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Індики іволзі белькочуть:

— Індики до зерна охочі.

І борода індику личить,

Ідем — Іванка їсти кличе.

2. Читай виразно!

Коники

За городами у лузі

Славні коники живуть.

Добре нам уже відомі,

Хоч нікого не везуть.

— Це тварина?

— Ні!

— Це птаха?

— Ні! Така собі комаха!

О.Палійчук

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парі повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання Миколи Трублаїні «Яшка і Машка» (с.139–140).

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з неймовірними пригодами ку­медних мавпочок Яшки і Машки, про яких так захоплююче розповів нам письменник-мандрівник Микола Трублаїні.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання оповіданняМиколиТрублаїні «Омар» (с. 140–141)

1) Гра «Передбачення».

— Спробуйте передбачити, які пригоди чекають на мавпочок.

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які почуття воно у вас викликало?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів буксиром за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному

— Прочитайте всі дієслова.

— Знайдіть іменник, прикметник.

— Знайдіть слова із префіксом роз-. Поясніть правопис цих слів.

Фізкультхвилинка

4) Читання оповідання учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Як відбулося «знайомство» Яшки з омаром?

— Чим завершилося їхнє «спілкування» для мавпочки?

— Як поводився Яшка біля омара, що сушився на сонці?

— Поміркуйте над словами боцмана. Як ви їх розумієте?

— Знайдіть опис омара.

— Що ви знаєте про цього рака?

2. Цікаво знати!

Біля берегів Африки, Америки і Європи живуть величезні раки — омари. Європейський омар буває завдовжки до 50 см і масою 11 кг. Американський омар — завдовжки до 60 см, масою до 15 кг. На передній парі ходильних ніг омара знаходяться потужні клешні. Одна з них сильніша — дробляча, інша — ріжуча.

Європейський омар зустрічається в Чорному морі на скелястих і галькових грунтах на глибині 30–80 м. Удень омар ховається серед каменів, а вночі полює на молюсків, черв’яків, креветок та інших морських безхребетних. Зростає він повільно, досягаючи статевої зрілості тільки на шостому році. Самка відкладає (на черевні ніжки) близько 32 тисяч ікринок, з яких через рік виходять личинки, що плавають.

Американський омар мешкає біля берегів Північної Америки.

Омари мають здатність до аутотоміі (самокалічення) і до регенерації. У ве­ликих омарів повна регенерація клішнів відбувається тільки через два роки після їх утрати. Омарів розводять у спеціальних водоймах.

3. Гра «Буксир»

Створюється пара з «сильнішого» і «слабшого» учнів. «Сильніший» учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.

VI. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що вас найбільше здивувало?

— Що примусило усміхнутися?

— Що повчального є в цьому оповіданні?

VII. Домашнєзавдання

Переказувати оповідання (с.140–141):

1-ша група — від імені Яшки;

2-га група — від імені боцмана.

Урок № ____ Дата _____

Тема: Пригоди.МиколаТрублаїні «Шоколадбоцмана»

Мета:продовжити ознайомлення учнів із творчістю письменника-мандрівника Миколи Трублаїні; вчити розмірковувати над текстом, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати здатність співпереживати, мислити словесно художніми об­разами; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Рі-рі-рі — що ти бачиш угорі?

Рю-рю-рю — бачу ясную зорю.

Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?

Ря-ря-ря — небо синє, як моря.

Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?

Ри-ри-ри — там літають комарі.

Ра-ра-ра — з комарами мошкара.

Ра-ра-ра — розбігаймось до утра!

Робота над скоромовкою

Соня смажила млинці,

Ось і тісто на руці.

Як з роботи прийде тато —

Хай він з’їсть млинців багато.

3. Прочитай і зрозумій!

Хто розплутає слова?

За струмком дзюрчить село,

Небо

В сонечко зійшло,

У ставку сплеснувся шпак,

У садку співа щупак,

Вистрибнув на півня пліт,

Кукурікнув сірий кіт,

Сіла квітка

На бджолу,

Дуб старий

Спиляв пилу...

Хто ж розплутає слова?!

Ви не зможете бува?

В.Шаройко

III.Перевірка домашнього завдання

Робота в групах. Гра «Хто краще?»

Учні в групах переказують оповідання Миколи Трублаїні «Омар» (с.140–141):

1-ша група — від імені Яшки;

2-га група — від імені боцмана.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Дивовижні пригоди Яшки і Машки тривають. Сьогодні ми дізнаємося про ще одну витівку цих невгамовних мавпочок.

— Відгадайте загадку — і ви дізнаєтеся, на що спокусилася Машка.

Чорна плитка, y

Золота накидка,

Подарунок до свят,

Це — ... (шоколад).

Фізкультхвилинка

V. приймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання оповіданняМ.Трублаїні «Шоколад боцмана» (с. 141–142)

1) Гра «Передбачення».

— Прочитайте назву оповідання.

— Спробуйте здогадатися, кому дістанеться шоколад. Чому ви так уважаєте?

2) Читання учнями зачину оповідання (с. 141).

Довідкове бюро

Каюта — житлове приміщення на кораблі для команди та пасажирів.

Робота в групах.

— Розгляньте малюнок і складіть продовження оповідання.

4) Гра «Хто краще?».

Кожна група презентує складене продовження оповідання.

5) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання учнями оповідання до кінця (с.142).

— Що вас розвеселило?

— Які картини ви уявляли, дочитуючи оповідання?

— Якою ви уявляєте Машку на початку оповідання?

— Спробуйте описати почуття Машки в ті хвилини, коли вона сиділа на щоглі.

— Які пригоди (несподівані, непередбачені події) трапилися з Яшкою і Машкою під час морської подорожі?

2. Хвилинка творчості

Гра «Актори»

— Продемонструйте один із епізодів про неймовірні пригоди Яшки і Машки за прочитаними творами Миколи Трублаїні.

VI. Підсумок уроку

— Чим сподобалися вам твори Миколи Трублаїні?

— Чи хотіли б ще зустрітися з героями його творів?

VII. Домашнєзавдання

Читати та переказувати оповідання

Уявіть себе режисерами. Як би ви побудували сценарій кінофільму за про­читаними творами Миколи Трублаїні? Яким би показали автора оповідань, яку роль йому відвели б?

Урок № ______ Дата ______

Тема: Урок позакласного читання. «Бережіть природу, діти!»

Мета:розширити читацькі інтереси школярів, ознайомлюючи їх з творами про при­роду; розвивати вміння уважно слухати — розуміти читання вчителя та навички правильного свідомого читання; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, чуйність і доброту.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми та мети уроку

— Прочитайте записану на дошці тему уроку. Перед вами — «павутинка» зі складів. Поєднуючи їх, прочитайте слова, що стануть темою нашого уроку.

Бе жіть ро ді

ре при ду, ти!

(Бережіть природу, діти!)

— Як ви розумієте ці слова?

Шановні друзі! Сьогоднішня наша зустріч носить пізнавальний характер. Ми будемо читати твори про природу. І, сподіваюсь, ще більше переконаємось, що ми природі не сусіди, ми — часточка природи, і від знань про неї і береж­ливого ставлення до неї залежить і наше щасливе життя, майбутнє всієї нашої планети Земля.

III.Актуалізація читацького досвіду школярів

Робота з виставкою книжок

— Чи відповідають темі представлені на виставці книжки?

— Книжки яких авторів представлені на виставці?

— Твори яких авторів ви вже читали?

— Які назви мають книжки? (За завданням учителя учні вчаться самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки (заго­ловок, автор, ілюстрації), вибирати потрібну книжку за окресленими по­казниками, співвідносити їх і на основі цього робити загальний висновок про тематику, зміст, характер, кількість уміщених у книжці творів.Така діяльність сприяє швидшому входженню дитини в текст, який вона буде чи­тати самостійно.)

ІV. Обговорення прочитаних творівза темою

1.ВіршПетраСотниченка «Вмійте природу любити»

— До чого нас закликає автор?

— Що кожен з вас може зробити для збереження природи?

2. Вірш Лідії Компанієць «Бідолаха»

— Чому вірш має таку назву?

— Прочитайте, як дівчинка звертається до маленької пташки. З якою інтонацією ми будемо читати ці слова?

— Доведіть, що герой вірша любить і береже природу.

— Давайте разом спробуємо розгадати анаграми.

3. Гра «Склади прислів’я»

На картках написані слова, з яких, розставивши їх у певному порядку, діти мають скласти прислів’я і прочитати його.

багато Де там немає пташок, комашок.

(Де багато пташок — там немає комашок.)

4. Вірш Надії Красоткіної «Бережімо»

1) Словесне малювання картин, які викликав цей вірш.

2) Робота над виразністю читання.

Фізкультхвилинка

V. Опрацювання нового твору — п’єси-казки АнатоліяДавидова «Лісовий народець»

Словникова робота

Хащі — густий, непрохідний ліс.

Сопілочка — український народний духовий музичний інструмент з дерева або очерету, що має форму порожнистої трубочки з отворами.

Юннати — юні дослідники природи.

Розпач — почуття безнадії, відчай.

2. Читання та обговорення п’єси-казки

— Хто з персонажів вам сподобався? Чому?

— Як звали казкового хлопчика-лісовичка? Хто його помічники?

— Знайдіть опис лісових помічників. За допомогою чого він збирає своїх помічників?

— Хто прийшов у гості до лісовичка?

— Яку обіцянку дали юннати Озивайку?

— Що цікавого зі світу природи розповів автор?

3. Читання п’єси-казки за особами

Визначення головної думки

— Чого вчить нас казка? Чому потрібно берегти природу?

4. Робота в групі.Гра «Установи порядок подій»

Петько Чебрець привів юннатів.

Будемо дбайливо охороняти ліс.

Давненько не збирав я своїх помічників.

5. Інсценізація зустрічі хлопчика з юннатами

VI. Підсумок уроку

— Які твори про природу, про красу і дбайливе ставлення до природи вам найбільше сподобалися? Хто їх автори? Яка основна думка об’єднує ці твори?

— Любов до природи виявляється не тільки в красивих словах, але й у кра­сивих учинках. Чи замислювалися ви над цим раніше? (Відповіді учнів.)

VII. Домашнєзавдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Рідна мати моя...».

Урок № _____ Дата ______

Тема: Загадки в природі.ЄвгенГуцало «Прелюдія весни» (уривок)

Мета:ознайомити учнів із творчістю українського письменника Євгена Гуцала; удоско­налювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати розуміти і уявляти описані письменником картини; розмірковувати над текстом, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати лю­бов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Робота над скоромовкою

III.Перевірка домашнього завдання

Робота в групах. Гра «Кращий режисер»

Учні пропонують побудований сценарій кінофільму за прочитаними тво­рами Миколи Трублаїні. Обирають кращий сценарій.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

Бесіда

— Чи любите ви загадки?

— Які загадки ви знаєте?

— З раннього дитинства, з перших своїх кроків до пізнання навколиш­нього світу і до глибокої старості людина послуговується загадками як стиму­лювальним засобом для гармонійного розвитку особистості.

У загадках — цих краплинах мудрості поколінь — з великою повнотою віддзеркалюються творчий геній, душевна краса, гострий розум, доброзичлива фантазія українського народу, його художня обдарованість, бо невичерпною є криниця народної мудрості.

— Сьогодні ми почнемо ознайомлення з творчістю українського письмен­ника Євгена Гуцала, який учитиме нас знаходити загадки у навколишньому світі.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 100)

2. Опрацювання статті проЄвгенаГуцала (с. 142)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Які книжки створив митець для дітей?

— Які з них ви читали?

3. Опрацювання оповіданняЄвгеніяГуцала «Прелюдія весни» (с. 143–145)

1) Читання оповідання комбінованим способом (учитель, учні).

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які картини ви уявляли, читаючи його?

— Які почуття воно у вас викликало?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім напівголосно — у парах одне одному, правильно наголошуючи

— Прочитайте тлумачення слів першого стовпчика у підручнику (с.143–145).

— Прочитайте тлумачення і доберіть до них слова з другого стовпчика.

Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати щось покладене, насипане і т. ін. (Пригорщі)

• ⇐ Назад
• 20
• 21
• 22
• 23
• 24
• 25
• 26
• 272829
• 30
• 31
• 32
• 33
• 34
• 35
• Далее ⇒