Читання тексту за особами.
— Знайдіть слова, які підкажуть тон і інтонацію читання (твердо відповів, хитро відповіла, невинно озвався, гаряче признався, рішуче перебив).
— Читаючи, проаналізуйте мовлення головних героїв.
— Як воно їх характеризує?
7) Робота в групі. Гра «Передбачення».
Конкурс на найоригінальніше продовження оповідання.
2.Гра «Чи уважний ти читач?».Тестування
1. Астрід Ліндгрен — це:
а) видатна шведська письменниця;
б) відома американська актриса;
в) відома німецька художниця.
2. Астрід Ліндгрен написала історії:
а) про Пеппі Довгапанчоху;
б) про Червону Шапочку;
в) про Русалоньку.
3. Які нагороди отримала А. Ліндгрен?
а) Міжнародні Золоті медалі Г. К. Андерсена;
б) золоту медаль про закінчення школи;
в) Велику Золоту медаль Шведської академії.
4. Завдяки чому літав Карлсон?
а) Бо мав крила;
б) на спині у нього був пропелер;
в) він мав особистий літак.
5. Як Карлсон ставився до себе?
а) Він себе недолюблював;
б) він постійно вихвалявся;
в) ніколи нікому про себе не розповідав.
6. Куди пішли мама й тато Малого?
а) У цирк;
б) в кіно;
в) на роботу.
3. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього твору.
— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
— Що художник зобразив на картині?
— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.
VІ.Підсумок уроку
— Чи сподобався тобі твір?
— Що видалося смішним?
— Коли сумували разом з Малим?
VІІ.Домашнєзавдання
Намалювати ілюстрації до прочитаного уривка.
Урок № _____ Дата _____
Тема: Урок позакласного читання. «Літо краснезустрічаймо!»
Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання; викликати у дітей почуття зачарування красою рідної природи; поглибити їх знання про літо; прищеплювати учням любов до поетичного слова; виробляти розуміння і почуття його краси; виховувати спостережливість, любов до природи; сприяти розвитку образного мислення й мовлення.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над чистомовкою
Ічка-ічка-ічка: ось глибока річка.
Ачка-ачка-ачка: пливла по річці качка.
Єчка-єчка-єчка: знесла вона яєчка.
Нят-нят-нят: навиводить каченят.
Чить-чить-чить: плавать діточок навчить.
Ічці-ічці-ічці: попливуть разом по річці.
Робота над скоромовкою
Я по воду на криничку
Поведу малу сестричку.
Хай відеречко бере,
Водички трохи набере..
IІІ.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
Вступне слово вчителя
— Кожна пора року має свою неповторну красу. Багато хто вважає найкращою весну, бо все навколо оживає, буяє травами і квітами, садами і гаями наповнюється співом птахів. А кого не зачарує краса осіннього лісу або біла казка красуні-зими? Усі пори року прекрасні. Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвятимо красному літечку, бо воно манить нас покупатися й позагоряти на сонечку, скуштувати солодких кавунів і динь, помилуватися достиглим хлібом.
IV.Роботаз виставкою книг
— Які книжки на виставці вам знайомі?
— Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?
— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.
— Як називається ця книжка?
— У ній один твір, чи це збірка творів?
— Чи написано прізвище автора на обкладинці?
— Хто намалював ілюстрації до книги?
— Де видана книжка?
V. Обговорення прочитаних творів
1.ВіршАнатоліяКостецького «Канікули»
— Чому співає все навколо?
— Що таке канікули? Прочитайте.
2. ВіршМаріїЧепурної «Прикмети літа»
— Які порівняння вживає поетеса у вірші?
— Чи запам’ятав ти прикмети літа?
— З’єднайте стрілочкою прикмету з її значенням.
| Ластівки літають | Буде вітер сильний |
| Над водою низько. | |
| Мов червоні квіти, | Дозріли суниці |
| Хмари в небі синім. | |
| Засинів льон. | Дощик близько |
3. ВіршГалиниДемченко «Червень»
— Про який місяць ідеться у вірші?
— Звідки походить назва місяця?
— Що сказано у поезії про полуниці?
— Чому дітям не сидиться в хаті?
4. ОповіданняК.Марукаса «Чому плакала пташка»
— Назвіть головних персонажів оповідання.
— Чому плакала пташка?
— Чи можна назвати дітей жорстокими?
— Як би ви вчинили на місці дітей?
Фізкультхвилинка
5. Запитання й обговорення оповідання ОлександраКопиленка «Галя»
1) Читання першої частини оповідання «ланцюжком».
2) Аналіз змісту прочитаного.
— Назвіть головних персонажів оповідання.
— Чому хлопці воювали з кропивою?
— Прочитайте, як вони це робили.
— Чому Василь спинився?
— Знайдіть і прочитайте рядки, у яких описується галченя.
— Що почали робити хлопці?
— Чим вони годували пташеня?
— Як Василько назвав галченя?
3) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання другої частини оповідання.
4) Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.
— Що сказала Василькові мама?
— Куди Василько посадив пташеня?
— Прочитайте, як синичка відреагувала на появу галченяти.
— Чому відступила синичка?
— Чи вдалося подружитися птахам?
— Яке враження справила на вас поведінка Василька?
— Чого ви хотіли би повчитися в цього хлопчика?
VI. Підсумок уроку
— Про яку пору року говорили на сьогоднішньому уроці?
— Чого ви очікуєте від літа, що наступає?
— Яких ви хочете канікул?
— Де мрієте побувати?
Урок № ____ Дата _____
Тема: Підсумокза розділом «Світ гумористичних творів»
Мета:узагальнити й систематизувати знання учнів з опрацьованого розділу; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше);
злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припинився (читання припиняється).
Ґава годувала
Ґавенят на ґанку.
Все приготувала
Ґава для сніданку.
Ґоґель-моґель, аґрус
І гарячі грінки,
Голубці і рибу,
І смачні тартинки.
Робота над чистомовкою
Язик угору — ша-ша-ша,
Наша Маша в ліс пішла.
Язик донизу — са-са-са,
Укусила в ніс оса.
Язик угору — ши-ши-ши,
Машу в лісі ми знайшли.
Язик донизу — си-си-си,
Вуса, вуса у оси.
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки до уривка з твору Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху».
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Який розділ ми завершили вивчати?
Гра «Закінчи речення»
Твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою, а вади й кумедні риси в характерах і поведінці героїв доброзичливо висміюються, називають... (гумористичними).
— У чому полягає особливість цих творів?
— Які з них вам найбільше сподобалися?
V. Систематизація й узагальнення набутихзнань
1. Гра «Хто автор?»
| «Витівники» | Грицько Бойко |
| «Отакий у мене ніс» | Астрід Ліндгрен |
| «Малий і Карлсон, що живе на даху» | Микола Носов |
2.Робота в групі
Коротко переказати зміст гумористичних творів.
1-ша група — Грицько Бойко «Отакий у мене ніс»;
2-га група — Микола Носов «Витівники»;
3-тя група — Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху».
Фізкультхвилинка
3. Гра «Чи уважний ти читач?».Тестування
1. Що хотіли випити до сніданку мама з татом героя вірша Грицька Бойка?
а) Меду; б) риб’ячого жиру; в) кефіру.
2. Кому хлопчина дав м’яч?
а) Петрикові; б) Миколці; в) Сашкові.
3. Яку казку читали малі витівники?
а) «Червона Шапочка»; б) «Троє поросят»;
в) «Вовк і семеро козенят».
4. Кого боялися Валя і Петрик?
а) Вовка; б) крокодила; в) павука.
5. Чим Малий прикрашав вежу із кубиків?
а) Зіркою; б) тюфтельками; в) листочками.
6. Чим накрилися Малий і Карлсон, прямуючи до вітальні?
а) Пледом; б) килимом; в) ковдрою.
Відповіді:1) б; 2) а; 3) б; 4) а; 5) б; 6) в.
4. Гра «Упізнай автора»
Була веселою, мала багату уяву, хист до жартів і вигадування цікавих історій. (Астрід Ліндгрен)
Працював режисером, створив чимало мультиплікаційних, навчальних і наукових фільмів. (Микола Носов)
Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселики, скоромовки-спотиканки, загадки дуже дотепні. (Грицько Бойко)
VI.Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
Найбільше мені сподобалося...
VII. Домашнєзавдання
— Пригадайте смішні випадки зі свого життя і розкажіть про них. Спробуйте написати гумористичний твір (оповідання чи вірш) про одну із цих пригод.
Урок № ____ Дата _____
Тема: Підсумковий урокза рік
Мета:систематизувати й узагальнити знання учнів, здобуті протягом року; удосконалювати навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, спостережливість, уяву і фантазію; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II.Мовленнєва розминка
Урок почнемо без зупинки
Ми із мовної розминки
1. Вправи для розвитку артикуляції
Зробити повний вдих і видих носом.
Вимовляти голосні звуки без голосу.
Міцно закрити рот. Язиком торкатися то лівої, то правої щоки.
Голосно цокати язиком.
Робота над скоромовкою
Гусениця в лісочку
Гріла спину на грибочку,
Сонце гаряче пекло,
Їй голівку напекло.
Їй зроблю, коли навчусь
Із газети я картуз.
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращу гумористичну розповідь зі свого життя.
IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми проведемо підсумковий урок. Пригадаємо твори, які ви-вчали протягом року, зустрінемося з нашими улюбленими героями.
V.Узагальнення і систематизаціязнань
1.Гра «Відгадай, якого народу казка»
| «Сильний лев і маленьке мишеня» | Білоруська казка |
| «Чарівний каптур» | Болгарська казка |
| «Синя Свита Навиворіт Пошита» | Бірманська казка |
| «Як серед птахів виникла дружба» | Японська казка |
2. Тест «Що з двох правильне?»
1. «Їжак та Заєць» — це:
а) чарівна казка;
б) казка про тварин.
2. Автор «Казки про рибака та рибку» — це:
а) О. С. Пушкин;
б) І. Я. Франко.
3. Захаріас Топеліус — це:
а) білоруський письменник;
б) фінський письменник.
4. Твір, призначений для постановки на сцені,— це:
а) байка;
б) п’єса.
5. «Лада прекрасна» — це:
а) казка;
б) легенда.
6. «Горбоконик» — це:
а) народна казка;
б) літературна казка.
Фізкультхвилинка
3. Гра «Угадай твір»
— За описом визначте персонажа й укажіть, з якого він твору.
Легка й прозора, як світле марево, купалася вона в сонячному промінні, зодягалася в квітки польовії. (Іван Липа «Лада Прекрасна»)
В них носи — смішні, червоні,
І хода у них чудна.
Але ти не бійся, доню,
Як побачиш їх з вікна.
(Ірина Жиленко «Вечір гномів»)
Але хто це там клопочеться,
Зранку-ранечку тупочеться —
Прибирає, варить їсти,
Там — з грибами, там — до тіста...
(Володимир Коломієць «Сиве сонечко»)
4. Гра «Відновіть»
— Прочитайте ім’я та прізвище письменника й назву його твору.
Вс..в..л..д Н..ст..йк.. «Пр..ст.. ..л..сь др..г».
(Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг»)
О..ег Б..ц..нь «А..ст..и»
(Олег Буцень «Айстри»)
Г..и..ір Т..т..нн..к «..у..ля»
(Григір Тютюнник «Бушля»)
5. Гра «Пригадай вірш і його автора»
І скільки пориву в розміренім цокоті
Копит за вікном, у розгоні саней...
А в хаті наш батько сідає на покуті,
І ми за столом, ціла купа дітей.
(Дмитро Білоус «Щедрий вечір»)
Я домчав-таки до хати —
Дощ не зміг мене піймати.
І тому зі злості в шибку
Барабанив швидко-швидко.
(Петро Осадчук «Стежка»)
6. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання улюбленого вірша з пам’яті.
VI. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?