Повторне читання тексту учнями. 3 страница

Ку-ку-ку — сядем з ним на бережку.

Ся-ся-ся — зловив дідусь карася.

Ин-ин-ин — на гачку у мене лин.

Рю-рю-рю — смачну юшку наварю.

3.Гра «Добавлянка»

Серед лісу, де пеньочок,

Із землі росте... (грибочок).

Мають діток всі звірята.

У пташок є теж малята!

У відгадки будем грати

І тваринок називати.

У ведмедів... (ведмежата),

А у білок... (білченята),

В качки семеро... (качат),

А у курки сім... (курчат),

В мишок дітки... (мишенята),

А у пташок... (пташенята),

В корівки... (телятко),

А у коника... (лошатко).

III.Перевірка домашньогозавдання

Учні переказують оповідання від імені Тетянки, а потім — від імені рав­лика.

— Чи збігаються погляди Тетянки і равлика на те, що сталося? Поясніть свою відповідь.

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку

— Послухайте вірш.

ПРО ВСЕ НА СВІТІ ХОЧУ ЗНАТИ

Куди пливуть хмаринки волохаті?

Куди й звідкіль летять птахи крилаті?

Чому понад усе нас любить мати?

Чом сон у руку годі нам спіймати?

Чому весна приходить за зимою,

І розцвітає яблуня красою,

І трави покриваються росою,

І літо вслід ступає за весною?

Чом колос виростає із зернини?

Чом у воді лиш плавають рибини?

Про що веселка з гаєм розмовляє?

Для кого соловейко так співає?

Чом часто і сміємось ми, і плачем?

Чом щось бува холодним і гарячим?

Чом карі й голубі бувають очі?

Чому є білі дні і чорні ночі?..

Про все-усе на світі хочу знати.

Н.Бугай

— Як можна назвати героя вірша?

— Яка його головна риса?

— Сьогодні ми познайомимося із таким допитливим хлопчиком. Допо­може нам у цьому відомий український письменник і перекладач Дмитро Ва­сильович Чередниченко.

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Опрацювання статті проДмитраЧередниченка (с. 153)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Чим приваблюють читачів твори Дмитра Чередниченка?

2. Опрацювання оповіданняДмитраЧередниченка «ХлопчикІвасик і дідусьТарасик» (с. 153–156)

1) Читання оповідання комбінованим способом.

У процесі комбінованого читання (читає учитель; діалог — заздалегідь підготовлені учні) учні ознайомлюються зі змістом оповідання.

— Хто є головними героями оповідання?

— Який настрій викликало у вас це оповідання?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному

— Яке слово складається з двох частин? (Телевежа)

— Знайдіть відповідні слова до поданих тлумачень.

Штанина, частина штанів, яка надягається на одну ногу. (Холоша)

Думають, розмірковують, обдумують. (Метикують)

Швидко пересувається в повітрі. (Шугає)

Підстрибував, підскакував. (Погуцикав)

— Знайдіть тлумачення слова кушир у підручнику (с.154).

Фізкультхвилинка

3) Робота в парі.

Підготовка до виразного читання оповідання.

— У якому темпі, яким тоном будете читати оповідання?

— З якою інтонацією читатимете слова Івасика? А дідуся Тарасика?

4) Виразне читання оповідання учнями за особами.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Знайдіть і прочитайте опис зовнішності Івасика й дідуся.

— Який художній засіб використав у ньому письменник?

— З якими запитаннями хлопчик звертався до дідуся?

— Як можна знайти відповіді на них?

6) Складання характеристики Івасика і дідуся Тарасика.

7) Гра «Голосування ногами».

Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

8) Робота за ілюстрацією.

— Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.

— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Що художник зобразив на картині?

— Що він намалював у центрі картини? Удалині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.

9) Гра «Чиї це слова?».

«А куди ховаються рибки від дощу?» (Івасика)

«Я вже й підкрадався та придивлявся» (Дідуся Тарасика)

«А риби вранці вмиваються?» (Івасик)

«А разом — наче зелений гребінець» (Івасик)

«На крилах перелетимо» (Дідусь Тарасик)

10) Гра «Земля — небо».

За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За ко­мандою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати.

VI.Підсумок уроку

— Яке оповідання ми опрацювали?

— Що нового, цікавого дізналися з цього оповідання?

Урок № _____ Дата _____

Тема: Урок позакласного читання. «Рідна мати моя...»

Мета:формувати навички виразного декламування віршів; розширити знання учнів про святкування Дня Матері в Україні; розвивати фонематичний та iнтонацiйний слух, гнучкість артикуляційного апарату; виховувати почуття чуйності та ввiчливостi до матерів, бабусь, жінок, формувати почуття гордості за свята та традиції українського народу.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Ло-ло-ло — весняне сонце припекло.

Ли-ли-ли — у лісі квіти розцвіли.

Аї-аї-аї — не змовкають птахи в гаї.

Си-си-си — лунають дитячі голоси.

Ри-ри-ри — гудуть у полі трактори.

Ай-ай-ай — буде гарний урожай.

Ні-ні-ні — раді люди всі весні.

Робота над скоромовкою

Співаків багато в лісі,

Кує зозуля на узліссі.

І солов’я пташиний спів

З зелених чути нам гаїв.

IІІ.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли травами і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.

ІV.Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу

— Що вам відомо про це свято? Чому його відзначають саме цього дня?

— Молоду американку Анну Джервіс спіткало страшне лихо — перед­часно пішла з життя її мати. І донька, скуштувавши сирітської долі, вимріяла думку, аби мали люди на рік один день, коли б усі вшановували і матір-неньку, і матір-землю, і Матір Божу.

І полетіли від сироти листи сенаторам. Нарешті, 1914 р. Конгрес США ухвалив рішення про проведення в країні нового державного свята — Дня Матері.

Уперше в Україні це свято відзначали в 1929 р. у Галичині. Символом пам’яті в цей день стала квітка на грудях дітей: рожева означала шану живій матері, біла — померлій.

V. Обговорення прочитаних творів

1.Степан Олійник «Наші мами»

— Що дають нам мами?

— Де завжди мамині думки?

— До чого закликає поет?

— Знайдіть і прочитайте слова, що римуються.

2. МиколаСингаївський «Мати»

— Які порівняння вживає поет у вірші?

— З ким поет порівнює матір?

— Про кого найбільші турботи материнські?

— У яких словах виражена основна думка вірша? До чого закликає нас поет?

Фізкультхвилинка

Вийшли діти у лісок,

Заглянули за дубок.

Побачили зайчика,

Поманили пальчиком.

Зайчику, зайчику, пострибай,

Свої лапки виставляй!

3. ДмитроТкач «Моя мама»

«Чи уважно ти читав?». Тестування (див. додаток на с. 120)

— Про кого дівчинка вирішила написати свій твір? Чому вона змінила свою думку про мамину професію?

VI. Читання йобговорення новоготвору —оповіданняЛарисиВахніно ї«Моя мама найкраща»

1. Гра «Бджілки».Самостійне напівголосне читання твору учнями

— Назвіть головних персонажів твору.

2. Робота в парі

— Підготуйтеся прочитати за особами розмову Сергійка з мамою.

— З якою інтонацією читатимете слова Сергійка? (Роздратовано, нетер­пляче)

— Чи схвалюєте ви поведінку Сергійка?

— Чи вдалося хлопчикові змінити своє ставлення до мами?

— Який висновок він для себе зробив?

VІI. Підсумок уроку

— Кому був присвячений сьогоднішній урок?

— Велика і щаслива країна — дитинство. Із дитинства виходять, та до нього не повертаються. Немає чарівних слів, немає мага, який би повернув нас у дитинство. Єдине, що нас єднає з ним,— це люба матінка і її колискова пісня.

VІIІ. Домашнєзавдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Урок щирої посмішки. Веселі вірші Грицька Бойка».

Урок № _____ Дата ____

Тема: Висловлюємо свої міркування. Олег Буцень «Айстри»

Мета:ознайомити учнів із творчістю українського письменника Олега Буценя; вдоско­налювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Стокульбабенят

Бубоніла діду баба:

Ой, не дмухай на кульбабу,

Бо з кульбаби полетять

Сто малих кульбабенят.

— Промовте:

1-ша група: інтонація стверджувальна;

2-га група: інтонація оклична;

3-тя група: питальна інтонація.

— Доберіть синоніми до слів бубоніла, дмухай.

2. Робота в групах.Гра «Хто розплутає слова?»

Робота над чистомовкою

Ді-ді-ді — висять он жолуді.

Да-да-да — миє чиста їх вода.

Ду-ду-ду — я по них піду.

Жа-жа-жа — буде з них їжа.

Ця-ця-ця — для Мартина кабанця.

Ця-ця-ця — кабанця хвастунця.

Ід-ід-ід — ще й залишимо на плід.

Ід-ід-ід — щоб розрісся дуба рід.

III.Перевірка домашнього завдання

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Послухайте вірш.

Айстри

Опівночі айстри в саду розцвіли...

Умились росою, вінки одягли,

І стали рожевого ранку чекать.

І в райдугу барвів життя убирать...

І марили айстри в розкішнім півсні

Про трави шовкові, по сонячні дні,

І в мріях ввижалась їм казка ясна,

Де квіти не в’януть, де вічна весна...

Так марили айстри в саду восени,

Так марили айстри і ждали весни...

А ранок стрівав їх холодним дощем,

І плакав десь вітер в саду за кущем.

О.Олесь

— Про яку квітку з такою любов’ю пише поет?

— Що ви знаєте про цю квітку? Розкажіть. Розгляньте її на малюнку та опишіть.

— Сьогодні ми ознайомимось з оповіданням українського письменника Олега Буценя «Айстри».

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Біографічна довідка

— Олег Буцень народився 1923 р. в Києві. Дитинство його пройшло у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделю­ванням літаків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книжками. Але почалася війна й усі мрії дитинства змінилися на шинель і гвинтівку. Після закінчення Тбіліського авіаційного училища юнак воював на фронтах Вітчизняної війни аж до Дня Перемоги. Після війни закінчив Київський університет і працював учителем української мови і літератури в Бережанському педагогічному училищі на Тернопільщині. Олег Буцень ще з дитинства писав вірші. Постійні зустрічі з дитячою аудиторією спонукали його писати для дітей. Це були здебільшого оповідання і казки.

Фізкультхвилинка

2. Опрацювання статті про Олега Буценя (с. 156)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Про що змалечку мріяв майбутній письменник?

3. Опрацювання оповідання Олега Буценя «Айстри» (с. 157)

1) Читання оповідання вчителем.

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які картини ви уявляли, слухаючи це оповідання?

— Який воно викликало у вас настрій?

— Хто є головними героями?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — напівголосно у парах одне одному, правильно наголошуючи

— Що є спільного у словах першого стовпчика? (Дієслова) Другого стовп­чика? (Іменники)

— Назвіть слова з м’якими приголосними звуками.

3) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

— Хто дав насіння айстр Сергійкові?

— Що запропонувала Юля Сергійкові за насіння?

— Хто виростив квіти, а хто про них забув? Доведіть словами з оповідання.

5) Робота в парі.

— Чого навчає нас це оповідання?

— Поділіться своїми міркуваннями одне з одним.

6) Цікаво знати!

Айстри — назва їх перекладається з давньогрецького слова asteros — зірка. Давня легенда говорить про те, що айстра виросла з порошинки, що впала із зірки. Існує повір’я: якщо вночі стати серед айстр і дуже сильно прислу­хатися, то можна почути дуже тихий і ледь вловимий перегук — так айстри спілкуються зі своїми сестрами-зірками. До Європи айстра приїхала з Китаю у 1728 р. У Франції її назвали «Царицею маргариток».

VI. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Яке оповідання ми з вами сьогодні опрацювали?

— Який підсумок для себе зробили?

VII.Домашнєзавдання

Переказувати оповідання: 1-ша група — від імені Юлі; 2-га група — від імені Сергійка.

Урок № _____ Дата _____

Тема: Повість.Рідний край —земний рай.Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять»

Мета:ознайомити учнів з новим літературним жанром — повістю; розширювати знання учнів про творчість Михайла Стельмаха; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити аналізувати прочитане, узагальнювати, осмислювати набуті знання; виховувати почуття любові до прекрасного, до при­роди.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Зшив торбинку кенгуру

На маленьку дітвору.

У торбинці тій щодня

Носить він кенгуреня.

Прочитати скоромовку повільно, у нормальному темпі, пришвидшено, швидко.

2.Гра «Віднови слово»

— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви. Удруге читайте слова рядочками.

III.Перевірка домашньогозавдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парі повертаються одне до одного обличчям і переказують оповідання від імені Юлі і від імені Сергійка.

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку

— Відгадайте загадку.

Білосніжні, гарні птиці

Дім будують на водиці,

Дуже схожі на гусей,

Обережні до людей! (Лебеді)

Цікаво знати!

Назва цього птаха означає «білий», що відповідає його символіці, як білого денного світла (сонячний птах). У багатьох народів лебідь — Божественний птах, символ богів; незаплямованої білизни; повноти задоволення бажань; відродження; краси, вірного кохання; вродливої дівчини; щасливого дитин­ства.

Лебідь у давніх русів — символ вірності, любові до рідної землі.

Стародавній слов’янський фольклор знає прекрасні образи дів-лебедів. По­ширеними мотивами було перетворення лебідки-королівни у дівчину-красуню і навпаки.

Давньоруський переказ знає могутню Білу лебідь, що володіла живою водою, молодильними яблуками. Проукраїнська легенда про заснування Києва, окрім Кия, Щека та Хорива, називає ще й сестру їхню, Либідь.

Сьогодні ми почнемо читати уривки з автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Ознайомлення учнів з новим літературним жанром — повістю

2. Біографічна довідка

— Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.

Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить під редакцією А. Малишка 1941 р.

Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Велику Вітчизняну війну. У 1941 р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944 р.), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання уривка з повістіМихайлаСтельмаха «Гуси-лебеді летять» (с. 158–159)

1) Гра «Передбачення».

— Прочитайте заголовок.

— Як ви вважаєте, про що цей твір?

— Щоб перевірити, хто найбільш точно передбачив зміст, самостійно про­читайте весь текст.

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.

— Назвіть дійових осіб твору.

— Чи сподобалися вам дід з онуком? Чому?

Словникова робота.

Довідкове бюро

Брама — великі ворота.

Катрага — легка будівля, сторожка.

Читання слів «буксиром» за вчителем

Розмерзнеться, відімкне, одгетькує, розчиняється, страхаюсь, майстру­вати, наближається.

— Що спільне в усіх цих словах? (Це дієслова.)

— Серед поданих слів найдіть синонім до слова лякаюсь. (Страхаюсь)

Робота в парах.

Учні в парах ще раз перечитують текст, відшукують слова діда Дем’яна, онука, автора. Переконуються, що внук — це автор, який пише про своє ди­тинство, відшукують у тексті слова, які визначають стан героїв (онук придивляється, прислухається, дивується, уважно слухає, перебирає дідові слова; дід говорить до неба і землі, пересміявшись і споважнівши, урочисто каже, йде майструвати). Учаться голосом передавати подив, страх хлопчика, розсудливість, мудрість дідуся.

5) Читання оповідання за особами.

— Чому дід сказав, що лебеді принесли весну і життя?

— Як ви зрозуміли вислови: сонце своїми ключами відімкне землю; місяць кивне головою, а сонце посміхнеться?

— Які образні вислови використовує письменник у тексті? (Хмари розпатлані, обвислі; прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю; лебеді принесли нам весну.)

VІ.Підсумок уроку

— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Чого вчить нас автор? До чого закликає?

VІІ.Домашнєзавдання

Переказувати текст (с.158–159).

Урок № _____ Дата ______

Тема: Повість.Рідний край —земний рай.МихайлоСтельмах «Гуси-лебеді летять» (продовження)

Мета:продовжити ознайомлення учнів з уривками з повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозо­вих творів; вчити характеризувати дійових осіб, оцінювати їхні вчинки; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до рідного краю.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель читає вірш.

Як приємно, друзі, що у нашій мові є слова чудові:

Теплі і добренькі — різнокольорові.

Злі слова й холодні — темнокольорові.

Зростаймо, любі діти, серед добрих слів,

Серед шепоту дібров і рідних гаїв,

Щоб талант і щастя кожен з вас зустрів.

— Культурною і вихованою вважаємо людину, яка під час спілкування виявляє повагу до співрозмовника, у своєму мовленні вживає слова ввічливості. Гадаю, кожен із вас теж прагне бути таким. Це зовсім нескладно, а в житті всім завжди приноситиме тільки радість.

II.Мовленнєва розминка

1. Гра «Щоб ротик був слухняний»

Як гуде джміль?

Прилетів комарик.

Дмухнемо на кульбабу.

Допоможемо пір’їнці підлетіти.

Оближемо смачне варення.

Дістанемо язичком до носа і підборіддя.

Усміхнемося відкритим і закритим ротом.

Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором:

накрапає дощ (тихо);

дощ пускається сильніше (голосніше);

злива (голосно);

дощ слабшає (тихіше);

дощ припинився (читання припиняється).

Ґава ґудзик відшукала

І в гніздо собі поклала.

«Я ґадзиня-мастериця,

Все в ґадзівстві знадобиться!»

III.Перевірка домашньогозавдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах переказують одне одному уривок з повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (І частина, с.158–159).

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з уривками автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Опрацювання другої частини творуМихайлаСтельмаха «Гуси-лебеді летять» (с. 159–161)

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.

— Які картини ви уявляли, читаючи текст?

— Назвіть головних персонажів твору.

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — напівголосно у парах одне одному, правильно наголошуючи

— Доберіть синоніми до слів:

насурмонений (насуплений, невдоволений);

паленіти (червоніти);

• ⇐ Назад
• 20
• 21
• 22
• 23
• 24
• 25
• 26
• 27
• 28
• 293031
• 32
• 33
• 34
• 35
• Далее ⇒