IV. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ

— Які книжки на виставці вам знайомі?

— Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?

— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.

— Як називається ця книжка?

— У ній один твір, чи це збірка творів?

— Чиє прізвище автора на обкладинці?

— Хто виконав ілюстрацію до неї?

— Де видана книжка?

V. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ (народної легенди «Барвінок і калина»)

— Хто напав на село?

— Що ординці зробили з Ганною й Оксаною?

—- Що дід порадив матері з дочкою?

— Що допомогло козакам знайти бранців?

— Що сталося з Оксаною?

— Як народ увіковічив пам’ять дівчини?

— Знайдіть опис степу, яким рухалися ординці з полоненими.

— Прочитайте за особами розмову діда з внучкою.

VI. ЧИТАННЯ Й ОБГОВОРЕННЯ НАРОДНОЇ ЛЕГЕНДИ «ПРО СІМ КОЛОДЯЗІВ»

1. Читання легенди комбінованим способом (учитель і учні)

— Чому легенда має таку назву?

2. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання

— Де жили батько з синами?

— Яке нещастя траплялося кожного літа в керченському степу?

— Що запропонував зробити батько?

— Скільки колодязів викопали батько з синами?

— У якому з них вони знайшли воду?

— Де подівся батько? Що говорять люди про його зникнення?

— Що, головне хотів сказати народ у легенді?

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

— Яким творам був присвячений наш сьогоднішній урок?

— Чого навчають легенди, які ми сьогодні прочитали?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати художню літературу


 

               
         
         
         
     

 

 


 

Урок № ______ Дата ______

Тема: Байка. Леонід Глібов «Коник – стрибунець»

Мета:ознайомити учнів з новим літературним жанром — байкою, з її особливостями; вчити аналізувати події, що відбуваються у природі, вміти переносити їх у реальну дійсність життя, оцінювати вчинки персонажів, визначати мотиви їхньої поведінки; розвивати навички читання (швидкість, виразність, правильність), уміння переда­вати при виразному читанні стан, характер, настрій; формувати мовленнєві вміння; виховувати любов до праці.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

— Подивіться одне на одного й усміхніться одне одному, як сонечко.

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Робота над скоромовкою

На річці Лука спіймав рака у рукав.

— Послухайте, будь ласка, скоромовку. Зверніть увагу на ім'я хлопчика.

— Що ви можете про нього сказати? (Це рідкісне українське ім'я.)

— Діти, що може трапитися, коли рак попаде в рукав? (Він може ущип­нути.)

Читання скоромовки кілька разів з прискоренням.

2. Робота за картками «Друкар»

Діти «віддруковують» скоромовку на картках.

3. Гра «Знайди "зайве" слово»

Казка п'єса байка

 

каска п'єса байкар
казка п'ята байка
казка п'єса байка
казка п'єса байка

4. Вправляння у виразному читанні слів (за картками-блискавками)

Життя, травиця, радіє, мурашки, широкий, злючая.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах повертаються одне до одного і в парах переказують уривок твору, якому відповідає малюнок на с. 88.

2. Обговорення статті «Чи знаєш ти?» (с. 90)

— Ким уявляли Ладу давні слов'яни? Якою її зображували?

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Гра «Мікрофон»

— Діти, твори яких жанрів ми вже читали? (Вірші, казки, оповідання, ле­генди, загадки...)

— Сьогодні ми ознайомимося з новим жанром – байкою.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Інформація про байку

— Байка — невеликий найчастіше віршований твір повчального змісту.
Дійовими особами байок найчастіше є тварини, але іноді — людські істоти

чи неживі предмети. Байка служить зразком життєвої мудрості.

— 2. Біографічна довідка

А сьогодні ми ознайомимося з творчістю видатного українського бай­
каря Л. І. Глібова.

Леонід Іванович Глібов народився на Полтавщині. У дитинстві ЛьоликЛу як усі його звали, був веселим і жвавим, йому подобалося все красиве, алеї найбільше він полюбляв доглядати за квітами, тому його прозвали «королем | квітів». Знайомі і родичі, вітаючись із ним, казали: «Здоров був, Льолику,| квітчастий королику». Хлопчик дуже любив слухати казки баби Одарки. А ще І. Леонід любив слухати народні пісні, зачаровувався народними звичаями й об-1 рядами.

Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопчик! так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші! «Сон».

Залишив Л. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки і казки, І акровірші, жарти.

Ці твори принесли йому славу, його шанують, люблять і знають не тільки! в Україні, айв усьому світі. У творчому доробку Леоніда Івановича Глібова І 107 влучних байок. Недарма І. Я. Франко назвав його «найкращим! українським байкописом».

— Відгадавши загадки, ви дізнаєтесь, хто буде героями байки, яку ми! прочитаємо сьогодні на уроці.

• Ти хвилиночку постій, придивись:
Хто ж то у траві пахучій причаївсь?

•На зеленій скрипочці виграва,

Сам зелений, як трава-мурава. (Коник)

— Розгляньте малюнок коника. Чи доводилося вам бачити цих комах?

• За пеньочком горбочок,

— А на ньому — будиночок. (Мурашник)

Хто живе в мурашнику?

— Що вам відомо про мурашок? (Вони дуже працьовиті.)

— А тепер прочитайте, будь ласка, назву байки, яку ми будемо вивчати.

— Коник і Мураха будуть дійовими особами цієї байки.

Фізкультхвилинка

3. Робота над байкою «Коник-стрибунець» (с. 97-93)

1) Словникова робота (слова записані на дошці).

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем

Вдатний гульк досхочу непереливки молодець

проворний кряче не вгаваючи вдача розкошував

— Знайдіть і правильно прочитайте слова, які мають такі значення:
який виділяється серед інших певними надзвичайними рисами, якостями,
особливостями (вдатний);
скрутно, дуже погано (непереливки);

який характеризується спритністю, моторністю, жвавістю і т. ін. (про­ворний).

2) Виразне читання байки вчителем.

— Яким зображено Коника?

— Хто вам сподобався? Чому?

— Кого засуджуєте? Чому?

3) Установлення логічної послідовності поведінки коника.

— Байка близька до казки, тому дійові особи подібні до казкових. Читаючи
айку, потрібно намагатися передати голосом ставлення автора до подій, що
ображені. Зараз ми будемо читати, як і чому змінювався настрій Коника.

Діти, давайте згадаємо, який Коник на початку байки, яким він став у кінці байки.

Читання карток

Веселий, вдатний, співучий; порятуй, порадь, згину я.

— Отже, на початку байки Коник веселий, безтурботний, тому початок
байки треба читати бадьорим голосом, у пришвидшеному темпі.

Зверніть, будь ласка, увагу на незавершеність думки, позначену крап­ками. Тут потрібно зробити довшу паузу, щоб зацікавити читача наступними подіями.

4) Аналіз змісту байки. Вибіркове читання.

— Прочитайте опис Коника.

— Знайдіть і прочитайте, яким було його життя влітку.

— Прочитайте, як змінилася його поведінка. З чим це пов'язано?

— Про що просив Коник Мурав'я? Прочитайте.

— Якою була відповідь Мурав'я? Прочитайте.

— Як ви зрозуміли його слова?

— Які слова є мораллю байки?

5) Читання байки за особами.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Які недоліки людського характеру засуджує байкар?

— Чого вчить ця байка?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Байку Леоніда Івановича Глібова «Коник-стрибунець» вивчити напам'ять.

 


Урок № ______ Дата ______

Тема: ЄВГЕНІЯ ГОРЕВА «ЗЕЛЕНІ КОНИКИ В ТРАВІ».

Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; на­вчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати здатність сприй­мати словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов де природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Бесіда

— Діти, пригадайте, що таке байка?

— Хто найчастіше буває героями байки?

— З творчістю якого байкаря ми почали ознайомлення на попередньому уроці?

— Що цікавого ви дізналися про життя і творчість Леоніда Глібова?

— Яку байку Л. Глібова вивчали на минулому уроці?
Учні зачитують листа одному з героїв байки

2. Конкурс на краще читання з пам'яті байки Леоніда Глібова
«Коник-стрибунець»

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Цікавий і неповторний світ природи. Усе в цьому світі прекрасне і гармонійне. Ми вчимося мудрості у природи, черпаємо з неї силу і натхнення. Героями наших улюблених казок, байок, пісень є тварини. Якими людськими якостями наділив коника-стрибунця Леонід Глібов у своїй байці?

— Сьогодні ми прочитаємо, як написала про коників-стрибунців українська поетеса Євгенія Горева та письменник Панас Мирний.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Зелені коники в траві»(с. 93-94)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Хто є його головними персонажами?

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів у парах

Вночі вдвох

злови музики

писнуть брички

скрипоньки гойдалки

— Яке слово має пестливе значення?

— За допомогою якого суфікса воно утворене?

— Поясніть значення слова бричка.

Бричка — легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом.

3) Читання вірша учнями «ланцюжком».

— Які слова у вірші повторюються?

— З яким почуттям автор пише про коників?

— Якими словами він підкреслює своє добре ставлення до них?

— Порівняйте двох коників Євгенії Горевої із Коником-стрибунцем Леоніда Глібова.

4) Робота в групі.

— Чи схожий вірш на пісню?

— Придумайте мелодію і заспівайте про зелених коників.

2. Опрацювання тексту Панаса Мирного «Ранок...» (с. 94)

1) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання тексту учнями

— Що ви уявляли, читаючи текст?

2) Робота в парі.

Гра «Ти — мені, я — тобі»

— Складіть запитання до виділених висловів і поставте їх одне одному.

3. Цікаво знати!

— Коник — комаха, у якої довгі і сильні задні лапки. Коли коники труть
крильцями — виникає специфічний звук — скрекіт. Коник-стрибунець «чує»

. ногами: органи слуху розміщені у нього на гомілках передніх ніг.

Це корисна комаха: поїдає попелиць, цикад, дрібних гусениць, двокрилих і інших комах. Не гребує він і рослинною їжею: соковитими ягодами, м'яким насінням, ніжним листям.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Ви чудово сьогодні працювали, і для вас ожила казка. До нас завітав коник-стрибунець. (Заходить учень у вбранні коника.)

— Я — коник-стрибунець. Я мешкаю у степовій Країні Густих Трав разом із жуками, жабками, ящірками, мушками, бджілками, осами. Люблю ласу­вати зеленню, грітися на сонечку, перелітати зі стеблини на стеблину. А мої крильця в цей час виблискують різними барвами.

Якось я почув пісню жайворонка. Вона так мене зачарувала, що я почав мріяти про те, щоб навчитися співати. Відтоді я прислухався до кожної ко­машки, але не зміг повторити жодної їхньої пісеньки. Навіть мурашка — і та вміє співати за допомогою вусиків, а хрущ — за допомогою крил. Я геть засу­мував... Невже я ніколи не навчуся співати?

І лише мудрий цвіркун зрозумів, у чому справа. Виявляється, що насправді співати я можу! І жоден мешканець густих трав не здогадається, як саме я створюю свою власну пісеньку.

Коли ти будеш гуляти разом із татом і мамою в Країні Густих Трав, то зможеш розпізнати всіх її мешканців за їхніми пісеньками. І серед лугового хору почуєш мене — голос співака-стрибунця.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш. Намалювати до нього ілюстрації.


 

Урок № ______ Дата ______

Тема: Леонід Глібов «Чиж та голуб» ( П. с. 45 – 46)

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; на­вчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати здатність сприй­мати словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов де природи.

Хід уроку

III. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

IV. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання байки Леоніда Глібова «Чиж та голуб» ( П. с. 45 – 46)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобалася вам байка?

— Хто є його головними персонажами?

Фізкультхвилинка

2) Словникова робота..

3) Читання вірша учнями «ланцюжком».

4) Робота в парі.

Гра «Ти — мені, я — тобі»

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати байку Леоніда Глібова «Чиж та голуб» ( П. с. 45 – 46)

 


 

Урок № ______ Дата ______

Тема: П'ЄСИ. ЛЕСЯ МОВЧУН «ГОРІХОВІ ПРИНЦЕСИ». ЗА МОТИВАМИ АНГЛІЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ (уривок)

Мета:ознайомити учнів із новим жанром — п'єсою; вчити передавати інтонацією по­чуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, інтуїцію; виховувати здатність емоційно реагувати на художнє слово.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Які літературні жанри ви знаєте? (Казки, загадки, легенди, прислів'я, скоромовки, байки).

— Що таке казка? (Казка — це розповідний твір про вигадані, часто фантастичні події.)

— Чи чули ви слово п'єса? Якщо так, то де?

— Сьогодні ми ознайомимося з новим літературним жанром — п'єсою.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання тексту «П'єса» (с. 95)

. Читання тексту «буксиром» за вчителем

— Що таке п'єса?

— За допомогою чого передається зміст п'єси?

— Що називається ремарками?

— Щотакеп'єса-казка?

— Сьогодні ми ознайомимося з п'єсою-казкою Лесі Мовчун «Горіхові прин­цеси».

2. Біографічна довідка

—- Леся Вікторівна Мовчун народилася 26 серпня 1969 р. у м. Києві. Постійний автор рубрики «Наш скарб — рідна мова» (журнал «Барвінок»). Має кілька сотень публікацій у журналах для дітей «Малятко», «Барвінок», «Соняшник», «Перець», «Пізнайко», «Стежка», «Однокласник», «Веселка» та ін., а також книжки для дітей «Неслухняні яблучка» (1997), «Чепуриться черепаха» (1999), «Для чемних ведмежат» (1999), «Кактусове королівство» (2007), «Ви такого ще не чули?» (2008), «Мовна лікарня. Пригоди Лєрки Сев-рючки і цікаві завдання з культури мови» (2009), «Усе підростає» (2010), «Арфа для павучка» (2011), «Про цікавих тварин загадки малим» та дві збірки поезії «Боса троянда» (1993) та «Відцвітають птахи» (2005).

Леся Вікторівна говорить: «Творчість для мене — це форма існування думки. Думка — це озвучений образ. А образ — маленький атом моєї внутрішньої галактики».

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання п'єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси» (с. 95-96)

1) Визначення структури п'єси.

Учні читають перелік дійових осіб п'єси. Учитель звертає увагу на слова, які винесені на початок кожної строфи. Учні прочитують їх, визначають, що це — назва дійової особи, яка має промовляти ці слова. Учитель пояснює:

слова в дужках — це вказівки автора щодо інтонації, темпу мовлення чи дії героя;

текст автора — це опис місця подій, вказівки щодо руху дійових осіб на сцені.

2) Первинне ознайомлення з текстом (с. 96).

Читання «вчитель—учні»

— Чи зацікавив вас початок п'єси? Які почуття він викликав?

3) Словникова робота.

Читання стовпчиків слів у парах

Покої сім'ї

життю яснооку

в'ється ввійшла

обличчі колотнеча

— Поясніть значення слів покої (королівські кімнати); колотнеча
(сварки).

4) Спостереження за мовою дійових осіб.

Почергово розглядається кожна роль, визначається особливість мовлення, інтонація, темп, зміни у настрої героя. Звертається увага на вказівки автора щодо рухів, дій того, хто виконує роль.

5) Читання п'єси за особами.

— Якою була Джоан? Як до неї поставилася мачуха? Як про це пише
автор?

6) Робота в парі. Гра «Передбачення».

— Спробуйте передбачити, як розвиватимуться події в дідусевій казці?

 

— Прочитайте переказ опрацьованої частини п'єси і порівняйте його зі своїм варіантом розвитку подій.

 

4.Опрацювання п'єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси» [продовження) (с.97-99)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— З яким новим літературним жанром ми ознайомилися на сьогодні­шньому уроці?

— Які почуття викликала у вас казка?

— Кому ви співчуваєте? Кого з персонажів авторка наділила негативними рисами?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати п'єсу (с. 95 - 99).

 

Урок № _____ дата _____

Тема: П'єси. Олександр Олесь «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)

Мета:продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — п'єсою; вчити передавати інтонацією почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, образне мис­лення, інтуїцію; виховувати товариськість.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Робота над скоромовкою

Білі вівці уночі до нас прийшли,

На подвір'ї всі тихенько залягли.

Ось візьму я хворостину замашну —

Всіх непрошених овець я прожену.

Хворостину взяв і вибіг за поріг,

А в дворі не білі вівці — білий сніг.

2. Гра «Переплутались рядки, ти їх швидше віднови»

Й ненароком розлила. 4

Хмарка йшла на іменини. 2

В подарунок дощ несла, З

До сестрички, до хмаринки 1

 

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Хто краще?»

Виразне читання п'єси за особами.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Що завжди перемагає в казках?

 

Сьогодні ми продовжимо роботу над п 'єсами і будемо читати п’єсу Олександра Олеся «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)

 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання п'єси Олександра Олеся «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)

1) Словникова робота.

 

2) Читання п’єси учнями

3) Гра «У театрі» (читання п’єси за ролями)

VІ. Підсумок уроку

 

VІІ. Домашнє завдання

Читати «Ведмідь у гостях у бабусі»(Перлинка с.48 – 56)

 


 

Урок № _____ дата _____

Тема: П’єси. Ніна Куфко «Вареники в сметані»(Перлинка с. 56 – 63 )

Мета:продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — п'єсою; вчити передавати інтонацією почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, образне мис­лення, інтуїцію; виховувати товариськість.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Робота над скоромовкою

Білі вівці уночі до нас прийшли,

На подвір'ї всі тихенько залягли.

Ось візьму я хворостину замашну —

Всіх непрошених овець я прожену.

Хворостину взяв і вибіг за поріг,

А в дворі не білі вівці — білий сніг.

2. Гра «Переплутались рядки, ти їх швидше віднови»

Й ненароком розлила. 4

Хмарка йшла на іменини. 2

В подарунок дощ несла, З

До сестрички, до хмаринки 1

 

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Хто краще?»

Виразне читання п'єси за особами.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Що завжди перемагає в казках?

 

Сьогодні ми продовжимо роботу над п 'єсами і будемо читати п’єсу Ніни Куфко «Вареники в сметані»(Перлинка с. 56 – 63 )

 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання п'єсиНіни Куфко «Вареники в сметані»(Перлинка с. 56 – 63 )

1) Словникова робота.

 

2) Читання п’єси учнями

3) Гра «У театрі» (читання п’єси за ролями)

VІ. Підсумок уроку

 

VІІ. Домашнє завдання

Читати п’єсу Ніни Куфко «Вареники в сметані» (Перлинка с. 56 – 63 )


 

Урок № _____ Дата _____

ПІДСУМОК ЗА РОЗДІЛОМ «ЛЕГЕНДИ. БАЙКИ. П'ЄСИ»

Мета:узагальнити і систематизувати знання учнів за розділом «Легенди. Байки. П'єси»; вчити порівнювати, співставляти прочитані твори, розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати творчу уяву, об­разне мислення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку


І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ


II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Читання чілстомовки-добавлянки

Ма-ма-ма — прийшла холодна зима.

Те-те-те — снігу намете.

Ем-ем-ем — саночки візьмем.

Дем-дем-дем — на гірку підем.

Робота над скоромовкою

Їхав грудень возом,

Віз мішок морозу,

До морозу криги,

А до криги снігу.

3. Гра «Складаємо казочку»

— Складіть казку, доповнюючи текст словами з трьох букв.
Жив був (дід). У нього болів (зуб). Зайшов він у (дім). Хотів з'їсти (сир).

Раптом прилетіла (оса). Вона вкусила діда за (ніс). Потім хотіла скушту­вати (мед). Але побачила, що там сидить (жук). Старенький зі злостю вдарив ногою (м'яч). Він потрапив жукові в (око). Жук образився і полетів у (ліс). От і казочці кінець, а хто її складав, той молодець.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах повертаються одне до одного і розповідають про улюбленого героя з п'єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси».

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Який розділ ми закінчили вивчати?

— Сьогодні ми пригадаємо твори, які читали в цьому розділі, перевіримо свої знання.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

1. Гра «Назви жанр твору»

«Лада Прекрасна» літературна казка

«Горіхові принцеси» легенда

«Бременські музиканти» байка

Коник-стрибунець» п'єса-казка

2. Гра «Упізнай героя»

• Казка в житті довго-довго тривала. Принц одружився з Джоан.

А Ніколь Взяв за дружину могутній Король. (Казкар)

• Проспівав ти літо боже —
Вдача вже твоя така,—
А тепер танцюй, небоже,

На морозі гопака! (Мурашка)

• Я повернуся тоді, коли зорі загоряться ясним промінням, коли сонце вийде
із-за хмар, коли оживуть ріки, а пустині хвилюватимуть золотим колосом,
коли гори зазеленіють, а люди знову стануть великою ріднею. (Лада)

• Біля печери ліщина росте.

Вийдемо, люба, горішків нарвати. (Ніколь)

• Чуєш — в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть! (Коник)

Фізкультхвилинка

3. Гра «Повтори і пригадай»

— Прочитайте, вставляючи пропущені слова.

Скрізь, де її кличуть, з'являється до людей — світла, мов..., прозора, наче..., чарівна, як...

— Про кого так сказав автор?

— Чому письменник обрав саме такі слова?

4. Гра «Доповни речення»

• Народне оповідання казкового, фантастичного характеру про життя й діяльність визначної особи або незвичайну, важливу подію — ... (ле­генда).

• Невеликий за обсягом віршований твір з повчальним змістом — ... (байка).

• Твір, призначений для постановки на сцені,— ... (п'єса).

• Примітки автора щодо зовнішності й поведінки дійових осіб, а також щодо обставин дії, які подаються в дужках або окремими рядками,— ... (ре­марки).

 

— Для чого в тексті п'єси потрібні ремарки?

— Уявіть, що ви переглядаєте театральну виставу. Як ви гадаєте, хто, крім авторів, причетний до її створення?

— Чим байка відрізняється від п'єси? А чим вони схожі?

5. Робота в групі

— Підготуйте спектакль за байкою Леоніда Глібова «Коник-стрибунець».
Продумайте, якими будуть костюми, декорації (живописне оформлення
місця дії на сцені), якими рухами супроводжуватимуться слова персонажів.
Розіграйте байку за ролями.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Закінчи речення»

• Сьогодні на уроці я вчився...

• Найбільше мені запам'яталося...

• Було цікаво...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дізнатися, як насправді зимує коник-стрибунець.


 

Урок № _______ Дата _______

Тема: Вступ до розділу. Світ поезії. Оксана Сенатович «Як я почала писати вірші», «Кінець зими» (Літ.чит с. 100, Перлинка с. 64 – 66)

мета:вчити учнів відчувати красу поетичного слова; розвивати здатність сприй­мати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, мовне чуття, інтуїцію; виховувати емоцію читача.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Чорногузик через річку Чемно чапля відчинила,

У червоних черевичках Частуванням стіл накрила.

Чимчикує чимдуж в брід — У чудову пору цю

Чапля кличе на обід! Чай смачний із чебрецю.

2. Гра «прочитай приказку»

— Прочитайте слова якнайшвидше. Удруге у кожному слові швидко чи­
тайте тільки другу букву.

• Агроном, море, алея, сонце, один, ананас, сім, айстра, океан, муха, арка, ацетон, вісім, азарт, серп, крик, сни, золото, знак, мама, удар, сум, сміх, сцена, місяць. (Голодній курці зерно на думці )

• Агент, клас, сало, одяг, тьотя, ткач, томат, сніг, лялька, квас, сіно, сварка, оса, горе, тмин, сам, університет, мер, абияк, масло, струм, сом, іграшка, зозуля, емаль. (Гладь коня вівсом, а не

батогом )

III. Перевірка домашнього завдання

Учні розповідають, як зимує коник-стрибунець.

Довідка

Самі коники взимку гинуть, а зимують лише яйця, які були ними відкладені.

Самки коника відкладають яйця на рослини чи в ґрунт, де вони зимують. Навесні із них виходять личинки, які схожі на дорослих особин, але менші за розміром і без крил. З часом вони перетворюються на крилатих комах.

IV. Мотивація на вчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву (с 100).

— Назвіть свої улюблені вірші.

— Кого з українських поетів ви знаєте?

— Які поезії пам’ятаєте?

— Що хочете дізнатися в новому розділі?

— Чого чекаєте від цих уроків?

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання статті «Світ поезії» (с. 100)

1) Виразне читання статті вчителем.

— Які почуття викликав у вас прослуханий текст?


2) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком» за абзацами.

3) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

а) Лірика.

— Хто найтонше відчуває красу, яка нас оточує?

— Як поети зображують життя?

— Які твори називаються лірикою?

— Послухайте ліричні рядки поезії П. Тичини.

Ой не крийся, природо, не крийся.

Що ти в тузі за літом, у тузі...

Безгоміння і сум. Безгоміння і сон.—

Тільки зірка упала...

— Який настрій передає поет у цих рядках?

— До кого він звертається?

— За чим сумує?

— Кого називають ліричним героєм?

Фізкультхвилинка

б) Ліричний герой.

— Послухайте вірш Михайла Стельмаха та уявіть ліричного героя.

Поміж березами дівча іде Рукою гладить пасмо золоте,

Рожевий схід. Галуззя молоде Іде, співаючи, в долину...

Пісні виспівує привітні. І, може, більше дівчину ніде

Поміж березами дівча іде Ніколи не зустріну.
У хусточці блакитній.

— Яким настроєм пройнятий вірш?

— Які почуття передає поет?

— Якою ви уявляєте дівчину?

в) Пейзажна лірика.

— Що належить до пейзажної лірики?

— Послухайте вірш Ліни Костенко.

СЮ НІЧ ЗОРІ ЧОМУСЬ КОЛЮЧІ

Сю ніч зорі чомусь колючі, Сю ніч квітка питала квітку:

як налякані їжачки. — Що ж це робиться, поясни?

Сю ніч сойка кричала з кручі, Тільки вчора було ще влітку,

сю ніч ворон сказав: «Апчхи!» а сьогодні вже восени!

— Які художні засоби застосовує поетеса, передаючи свої роздуми і по­чуття?

— Знайдіть у вірші епітети (Зорі колючі); порівняння, (зорі, як налякані їжачки); уособлення (сойка кричала, ворон сказав, квітка питала).

2.Опрацювання творів Оксани Сенатович «Як я почала писати вірші», «Кінець зими»

( Перлинка с. 64 – 66)

3. Бесіда за картиною Іллі Остроухова «Золота осінь» (с. 100)

— Що художник зобразив на картині?

— Що він намалював у центрі картини? вдалині?

— Які фарби обрав художник для своєї картини?

— Який настрій вони створюють?

VI. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що вас найбільше вразило?

— Про що б хотіли дізнатися на наступних уроках?

— Чого навчитися?

VII. Домашнє завдання

Підготувати запитання за текстом «Світ поезії» с. 100 та читати у Перлинці с. 64 – 66

Урок № ____ дата ____

Тема: Іван Світличний «Безконечник», Володимир Лучук «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )

Мета: вчити учнів відчувати красу поетичного слова; розвивати здатність сприй­мати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, мовне чуття, інтуїцію; виховувати емоцію читача.

Хід уроку

V. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

VI. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Цікавий і неповторний світ природи. Усе в цьому світі прекрасне і гармонійне. Ми вчимося мудрості у природи, черпаємо з неї силу і натхнення.

Сьогодні ми прочитаємо вірші Івана Світличного «Безконечник», Володимира Лучука «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання віршів Івана Світличного «Безконечник», Володимира Лучука «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )

1) Виразне читання віршів вчителем.

— Чи сподобалися вам вірші?

— Хто є його головними персонажами?

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

3) Читання віршів учнями «ланцюжком».

4) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання віршів учнями

— Що ви уявляли, читаючи вірші?

5) Робота в парі.

Гра «Ти — мені, я — тобі»

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірші Івана Світличного «Безконечник», Володимира Лучука «Чим хата багата?», «Хто носить мед?» (Перлинка с. 67 )


Урок № _____ Дата _______

Тема: Пейзаж. Павло Тичина «Пастелі»

Мета:розкрити красу і своєрідність поезії П. Тичини; навчати розуміти поетичну мову,

уявляти описані картини; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетич­ного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Гучний голос глухар має, Грізно гримить у гаї.

Голосисто він співає. Горобці зібрались в зграї.

Голосний свій спів не слуха, Глухар змок, голівку чуха:

Бо глухий — не миє вуха! «Гарний дощ! Помию вуха!»

Робота над чистомовкою

Ок-ок-ок — тихо падає сніжок. Ло-ло-ло — все подвір’я замело. Ам-ам-ам — їсти нічого пташкам. Мо-мо-мо — ми їм крихіток дамо. Ки-ки-ки — будуть раді всі пташки.

3. Гра «Незвичайні перетворення»

— Виконайте дії і прочитайте слова.

Зір + а - іра + ай + чин - ин + еня = (зайченя).

Дар - ар + ів + чис - с + на = (дівчина).

Рус + і - усі + ома + шке - е + а = (ромашка).

III. перевірка дОмашньОгО Завдання

Робота в групі. Гра «Дуель»

Учні в парах ставлять запитання одне одному за змістом прочитаного тексту «Світ поезії»

(с 100).

IV. мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку

— Послухайте вірш. Який він за настроєм?

Вечір. Тихо, ясно... Стелються сутіні,

Зірочка зоріє... Тумани лягають;

Із садочка красно Кетяги з калини

Пахощами віє; В вікна зазирають.

Михайло Старицький

— Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вог­ники...

Навкруги тиша і спокій.

Сьогодні ми будемо читати вірш Павла Тичини про настання вечора.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Опрацювання вірша Павла Тичини «Пастелі» (с. 101-102)

Словникова робота.

— Прочитайте пояснення значень слів пастелі і флейта (с 101).

Цікаво знати!

Флейта є одним з найдавніших музичних інструментів. Прабатьком флейти можна назвати звичайний свисток, що з’явився ще в древніх народів, і у ті часи був здебільшого не музичним інструментом, а іграшкою або при­стосуванням для виконання релігійних магічних обрядів, як наприклад, в індіанців Північної і Південної Америки, що виготовляли свистки з глини, кістки і дерева.

Перша знайдена флейта мала чотири отвори і була виготовлена з кістки не­андертальцем.

— Послухайте звучання флейти (лунає аудіозапис).

Фізкультхвилинка

 

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання вірша учнями

— Який пейзаж змалював поет?

— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що від створеної у вірші картини віє спокоєм?

— Як поет розповів про настання вечора?

— На чому наголошують слова навшпиньках підійшов?

— Визначте, голосно чи тихо, швидко чи повільно потрібно читати вірш «Пастелі»?

3) Конкурс на краще виразне читання вірша учнями.

— Які уособлення використав автор у вірші?

4) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подиви­тися на «глядачів».

— Які дієслова вживає автор, говорячи про вечір?
Вечір (що зробив?) ... підійшов, прослав, ліг.

2. Опрацювання картини Архипа Куїнджі «Червоний захід на Дніпрі»

— Розгляньте картину Архипа Куїнджі «Червоний захід на Дніпрі».

— Що зобразив художник на картині?

— Що він намалював у центрі картини? вдалині?

— За допомогою яких кольорів художник зобразив вечір?

— Який настрій вони створюють?

— Знайдіть у вірші рядки, які могли б стати другою назвою картини.

VI. Підсумок уроку

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Які слова вірша вам найбільше запам’яталися?

VII. Домашнє завдання

Виразно читати вірш. Намалювати ілюстрацію до нього. С.101 - 102


 

 


Урок № ______ Дата ____

Тема: Урок позакласного читання. «Світ поезії у творах Наталі Забіли»

мета:поглибити знання учнів про творчість Наталі Забіли; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити заглиблюватися в поетичні образи; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до поетич­ного слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Щиро щиглик щебетав Хай щовечора й щоднини

Щойно на ліщині. Щедрим нивам Батьківщини

Щиросердно він бажав Рясний дощ полоще щічки,

Щастя Україні! Щоб вродив врожай пшенички.

2. Гра «Віднови вірш»

— Прочитайте частину вірша в лівому стовпчику, а в правому знайдіть
його кінцівку.

Тихо спить собі ведмідь здоровенна голова.

Сива кізка скік та скік слово мама написало.

Стоїть баба снігова щоб родило житечко.

Ой, мороз, який мороз! хтось надворі гупотить.

По снігу дівча гуляло, через річку на той бік.

Сійся жито і пшениця, треба взяти нам лопату.

Принесла я вам літечко, лиш над містом сонце встане.

Щоб город перекопати, Всіх пташок проймає дрож.

Ти прокинься рано-рано, шкідників нам добуває.

Дзьоб міцний і гострий має, буде дітям паляниця.

III. Мотивація на вчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми поринемо у чарівний світ поезії Наталі Забіли.

Наталя Львівна Забіла — перший лауреат літературної премії імені Лесі Українки, яку вважають зачинателькою сучасної української дитячої літератури.

Чимало поколінь із захватом читали і читають яскраві вірші та захопливі казки й оповідання, з любов’ю, незмінною цікавістю сприймають її творчість.

Діти, відгадайте загадку, яка допоможе вам дізнатися, в якому відомому дитячому журналі довгий час працювала Наталія Забіла.

•Цвіте синьо, лист зелений Квітник прикрашає. Хоч мороз усе побив — Його не займає. (Барвінок)