МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ОПРАЦЮВАННЯ ТЕСТІВ
ББК 67.9(4Укр)408.0я73
Рекомендовано до друку Вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол № 11 від 24 червня 2014 року).
Рецензенти:
Марін Олександр Костянтинович, кандидат юридичних наук, доцент, заступник декана юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка;
Парасюк Наталія Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ.
Кримінальне право України (загальна частина). Тести / Г.З. Яремко, Н.І. Устрицька. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2014. – с.
Посібник містить тести з загальної частини кримінального права України, які охоплюють програму відповідної навчальної дисципліни.
Для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів кримінального права та практикуючих юристів.
Автори:
Яремко Галина Зіновіївна -кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ: методичні поради щодо опрацювання тестів; розділ 1 (тести 1.1.-1.22.); розділ 2 (тести 2.1.-2.22.); розділ 3 (тести 3.1.-3.19.); розділ 4 (тести 4.1.-4.9.); розділ 5 (тести 5.1.-5.11.); розділ 6 (тести 6.1.-6.20.); розділ 7 (тести 7.1.-7.6.); розділ 8 (тести 8.1.-8.20.); розділ 9 (тести 9.1.-9.20.); розділ 10 (тести 10.1.-10.22.); розділ 11 (тести 11.1.-11.20.); розділ 12 (тести 12.1.-12.22.); розділ 13 (тести 13.1.-13.22.); розділ 14 (тести 14.1.-14.23.); розділ 15 (тести 15.1.-15.23.); розділ 16 (тести 16.1.-16.21.); розділ 17 (тести 17.1.-17.20.); розділ 18 (тести 18.1.-18.20.); розділ 19 (тести 19.1.-19.22.).
Устрицька Наталя Ігорівна –кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ: розділ 1 (тести 1.23.-1.33.); розділ 2 (тести 2.23.-2.41.); розділ 3 (тести 3.20.-3.37.); розділ 4 (тести 4.10.-4.27.); розділ 5 (тести 5.12.-5.25.); розділ 6 (тести 6.21.-6.37.); розділ 7 (тести 7.7.-7.22.); розділ 8 (тести 8.21.-8.38.); розділ 9 (тести 9.21.-9.36.); розділ 10 (тести 10.23.-10.42.); розділ 11 (тести 11.21.-11.40.); розділ 12 (тести 12.23.-12.35.); розділ 13 (тести 13.23.-13.37.); розділ 14 (тести 14.24.-14.38.); розділ 15 (тести 15.24.-15.41.); розділ 16 (тести 16.22.-16.40.); розділ 17 (тести 17.21.-17.40.); розділ 18 (тести 18.21.-18.29.); розділ 19 (тести 19.23.-19.41.), список рекомендованих джерел.
ЗМІСТ
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ОПРАЦЮВАННЯ ТЕСТІВ.. 6
1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, СИСТЕМА ТА ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА.. 12
2. ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. 22
3. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЗЛОЧИНУ.. 34
4. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ІНШІ ЗАХОДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ВПЛИВУ.. 43
5. ОБ’ЄКТ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ.. 51
6. ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ.. 59
7. СУБ’ЄКТ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ.. 70
8. СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ.. 77
9. СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ.. 89
10. СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ 100
11. ПОВТОРНІСТЬ, СУКУПНІСТЬ ТА РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІ 113
12. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ.. 124
13. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 135
14. ПОКАРАНННЯ ТА ЙОГО ВИДИ.. 149
15. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.. 162
16. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ.. 176
17. СУДИМІСТЬ. 190
18. ЗАХОДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ ЩОДО ФІЗИЧНИХ ТА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ. 203
19. ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОНОЛІТНІХ.. 213
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ: 226
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ОПРАЦЮВАННЯ ТЕСТІВ
Кримінальне право – одна з фундаментальних навчальних дисциплін, яка вивчається у вузах, які готують майбутніх праників. Безумовно, вивчення будь-якої навчальної дисципліни базується не лише на теоретичному засвоєнні матеріалу, але й на виробленні навиків застосування такого. Врешті, вміння застосувати теоретичні знання є мірилом успішності навчального процесу. А тому запропонований збірник тестів створювався з метою допомогти студентам навчитися застосовувати кримінальний закон на конкретних ситуаціях. Тож вміщені у посібнику тести становлять собою задачі-казуси (конкретні правозастосовні ситуації, яким слід дати правову оцінку).
Незважаючи на значні вигоди й переваги, які пропонує технологія тестування (однакова складність для усіх студентів; охоплення достатньо великого обсягу матеріалу; контроль не тільки теоретичних знань, але й практичних навиків; зменшення порівняно з традиційним опитуванням затрат часу; можливість самоконтролю; можливість порівняти рівень підготовки окремих студентів, а також навчальних груп, потоків, а в більш широкому плані – і окремих навчальних закладів; можливість оцінки якості роботи не лише студентів, але й викладачів; захист від шпаргалок, підказок[1]), треба розуміти, що вона не є панацеєю. Автори посібника свідомі того, що юриспруденція, в тому числі сфера застосування кримінального закону, мабуть, не завжди піддається точному дидактичному обрамленню у форму тестів. А тому вбачається, що процес опрацювання тестів буде успішним при умові співпраці студентів і викладачів, коли розв’язування тестів буде не процесом механічного вибору, а процесом логічного аналізу, нормативного обґрунтування правильної відповіді.
Необхідно обумовити, що поділ на загальну та особливу частини – це поділ самого кримінального закону України, а не кримінального права. Хоча усталено навчальна дисципліна й називається «Кримінальне право (загальна частина)». Втім, це швидше прагматична доцільність на навчальному рівні окремими блоками подати єдино цілий навчальний матеріал. Право ж – це завжди єдина система норм. А тому такий поділ носить умовний характер. У зв’язку з цим засвоєння положень загальної частини кримінального права як навчальної дисципліни у повній ізоляції від особливої виглядає, щонайменше, химерним. Загальна частина без особливої – «нежива». У зв’язку з цим, автори сподіваються, що у процесі вивчення загальної частини студенти зуміють спроектувати положення загальної частини на особливу, системно тлумачити закон. З ціллю спростити навчальний процес у випадках, коли йдеться про конкретний склад злочину, у фабулі тесту вказується стаття Особливої частини КК України, з якою слід ознайомитися.
Окрім цього, слід зробити декілька окремих застережень, які б могли допомогти тим, хто вивчає кримінальне право, системно поглянути на структуру збірника, в основі якого лежить не лише програма відповідної навчальної дисципліни, але структура самого кримінального закону.
Отож, по-перше, хоча традиційно правову матерію кримінального права зводять до злочину і покарання, втім, такий підхід виглядає спрощеним та не враховує, що на сьогодні кримінальне право має в своєму арсеналі інші, окрім покарання, заходи кримінально-правового впливу. Врешті, поширює свою дію не тільки на осіб, які вчинили злочин, але які вчинили суспільно небезпечні посягання, які не є злочином (скажімо, діяння неосудних осіб; осіб, які не досягнули віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність тощо), а також і на юридичних осіб. Більше того, кримінальне право регулює поведінку правослухняних громадян, дає їм певні права (на необхідну оборону, на заподіяння шкоди в умовах уявної оборони, крайньої необхідності, виправданого ризику тощо).
По-друге, особливої уваги і ретельного підходу потребує розуміння того, що окрім кримінальної відповідальності (підставою якої є наявність у вчиненому складу злочину), є також інші заходи кримінально-правового впливу. Так, спрощено кримінальна відповідальність є заходом кримінально-правового впливу на фізичну особу, яка вчинила злочин, і процесуально передбачає наявність обвинувального вироку, який набрав законної сили. При цьому до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, необов’язково застосовується покарання. Можливе також звільнення від покарання чи подальшого його відбування, або ж застосування інших заходів кримінально-правового характеру поряд чи окремо від покарання.
До інших заходів кримінально-правового впливу належать:
1) Заходи кримінально-правового характеру, що можуть застосовуватися до фізичних осіб, які вчинили злочин чи суспільно небезпечне посягання:
- примусові заходи медичного характеру;
- примусове лікування;
- спеціальна конфіскація;
- примусові заходи виховного характеру.
2) Заходи кримінально-правового характеру, що можуть застосовуватися до юридичних осіб.
По-третє, зважаючи на те, що найбільш поширеним заходом кримінально-правового впливу є, все ж таки, кримінальна відповідальність, а тому, даючи кримінально-правову оцінку вчиненому, слід виходити, в першу чергу, із теоретичної конструкції складу злочину. І пам’ятати, що така складається з наступних елементів та ознак:
1) Об’єкт складу злочину:
- суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом;
- предмет злочину;
- потерпілий від злочину.
2) Об’єктивна сторона складу злочину:
- суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність);
- суспільно небезпечні наслідки;
- причинний зв'язок між діянням і наслідками;
- місце вчинення злочину;
- спосіб вчинення злочину;
- засоби і знаряддя вчинення злочину;
- обстановка вчинення злочину;
- час вчинення злочину.
3) Суб’єкт складу злочину:
- фізична особа;
- осудна особа;
- яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;
- для спеціальних суб’єктів – наявність додаткових ознак.
4) Суб’єктивна сторона складу злочину:
- вина (умисел чи необережність);
- мета;
- мотив;
- емоції.
По-четверте, слід пам’ятати про нетотожність понять злочину і складу злочину. Адже відповідно до ч. 2 ст. 11 КК України не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству, державі. Тобто наявність усіх ознак складу злочину далеко не завжди свідчить про наявність самого злочину. І це слід пам’ятати, даючи правову оцінку запропонованим ситуаціям.
По-п’яте, окремим блоком у збірнику є теми, присвячені, власне, застосуванню покарання чи інших заходів кримінально-правового характеру. При опрацюванні таких тестів слід чітко пам’ятати, що покарання – не єдиний захід кримінально-правового впливу, хоча, мабуть, найбільш традиційний. При цьому покарання може застосовуватися як самостійно, так і в симбіозі з іншими заходами кримінально-правового характеру (наприклад, примусовим лікуванням, спеціальною конфіскацією).
По-шосте, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» від 23 травня 2013 року № 314-VII суб’єктами кримінально-правового впливу можуть бути не лише фізичні особи, але й юридичні. Йдеться при цьому про застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб (а не їх кримінальну відповідальність). При цьому обов’язковою умовою застосування таких заходів є вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи лише певних злочинів.
Це лише основні обриси, які спрямовані на формування цілісного бачення загальної частини кримінального права як навчальної дисципліни.
Окрім цього, при опрацюванні тестів слід дотримуватися таких простих методичних порад:
- уважно прочитайте фабулу запропонованої ситуації, не пропустіть жодного слова;
- сконцентруйтеся на запитанні, забудьте про попередні завдання, не шукайте підказку в них. Зазвичай, запропоновані завдання не пов’язані один з одним та розміщені в довільному порядку;
- відмежуйте юридично значимі факти у фабулі задачі від тих, що не мають правового значення;
- проаналізуйте положення КК України, які мають безпосереднє відношення до запропонованої ситуації (часто у фабулі вказуються кримінально-правові норми, з якими слід ознайомитися);
- проведіть аналіз положень інших нормативно-правових актів, а також постанов Пленуму Верховного Суду України (Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ), в яких містяться роз’яснення щодо застосування кримінально-правових норм (перелік таких подано у цьому збірнику). Зважаючи на недосконалість, колізійність окремих законодавчих положень, врешті, їх неоднакову доктринальну та правозастосовну оцінку, як правильні приймаються ті відповіді, що відповідають вказаним роз’ясненням з питань застосування кримінального законодавства, загальновизнаним теоретичним положенням.
- дайте правову оцінку запропонованій ситуації;
- оберіть одну (правильну) відповідь із п’яти запропонованих.
І наостанок. Слід пам’ятати, що освіта — скарб; праця — ключ до нього (П. Буаст). А тому авторський колектив щиро бажає плідної праці, а скарб – обов’язково знайдете.