Послідовність дій під час виконання процедур. Уведення тонкого зонда в шлунок
Уведення тонкого зонда в шлунок
1. Оформіть направлення в лабораторію. Проінформуйте хворого, щоб напередодні процедури ввечері він не вживав гострої грубої їжі, що дослідження проводиться вранці натще і перед цим хворий не повинен палити.
2. Процедуру здійснюйте в гумових рукавичках і фартусі.
3. Поясніть хворому порядок проведення процедури і навчіть його глибоко дихати носом.
4. Правильно і зручно посадіть хворого: він повинен щільно притулитися до спинки стільця і злегка нахилити голову вперед.
5. Шию та груди хворого накрийте серветкою і дайте йому в руки лоток (для збирання витікаючої слини).
6. У разі потреби запропонуйте хворому зняти зубні протези.
7. Виміряйте у хворого відстань від пупка до різців, тобто відстань, на яку йому потрібно ввести зонд.
8. Чисто вимитими руками візьміть зонд, сліпий кінець якого змочіть теплою водою, а вільний кінець перекрийте затискувачем.
9. Правою рукою візьміть зонд на відстані 10—15 см від сліпого кінця, а лівою притримуйте його вільний кінець.
10. Сліпий кінець зонда покладіть на корінь язика хворого і запропонуйте йому зробити кілька ковтальних рухів і глибоко дихати носом, а в цей час просовуйте зонд у глотку. При появі позивів до блювання хворий повинен губами затиснути зонд і глибоко дихати через ніс.
11. При кожному ковтальному русі просовуйте зонд по стравоходу до відповідної позначки на зонді. Ковтати зонд хворий повинен повільно, щоб він не скрутився.
Подальший порядок виконання процедури залежить від виду подразника.
Отримання шлункового вмісту за методикою Лепорського
1. Повністю відсмокчіть шприцом шлунковий вміст (1-ша порція).
2. Уведіть через зонд 300 мл підігрітого до температури 38°С ентерального подразника.
3. Через 10 хв відсмокчіть 10 мл шлункового вмісту (2-га порція).
4. Через 15 хв відсмокчіть увесь залишок ентерального подразника (3-тя порція).
5. Протягом 1 год кожні 15 хв відсмоктуйте шлунковий вміст (4, 5, 6-та, 7-ма порції).
6. Після закінчення зондування видаліть зонд зі шлунку.
7. Відправте до лабораторії всі 7 порцій шлункового вмісту (пробірки мають бути пронумеровані і закриті гумовим корком).
Запам'ятайте! Кожного разу після відсмоктування шлункового вмісту зонд треба перекривати затискувачем.
Одержання шлункового вмісту за методикою Веретенова—Новикова—М'ясоєдова
1. Відсмокчіть шприцом шлунковий вміст натще (1-ша порція).
2. Протягом 1 год відсмоктуйте кожні 15 хв шлунковий вміст (2-га, 3-тя, 4, 5-та порції).
3. Уведіть через зонд ентеральний подразник.
4. Через 10 хв відсмокчіть 10 мл шлункового вмісту (6-та порція).
5. Через 15 хв відсмокчіть весь залишок ентерального подразника (7-ма порція).
6. Протягом 1 год відсмоктуйте кожні 15 хв шлунковий вміст (8-ма, 9, 10, 11-та порції). Після закінчення зондування видаліть зонд зі шлунку.
7. Відправте до лабораторії всі 11 порцій (пробірки мають бути пронумеровані і закриті гумовим корком).
Одержання шлункового вмісту з використанням парентерального подразника (гістаміну)
1. Відсмокчіть шлунковий вміст натще (1-ша порція).
2. Протягом 1 год кожні 15 хв відсмоктуйте шлунковий вміст (2-га, 3-тя, 4-та, 5-та порції).
3. Після взяття 3-ї порції введіть хворому підшкірно 1 мл 1% розчину димедролу.
4. Після взяття 5-ї порції введіть хворому підшкірно 0,1% розчин гістаміну із розрахунку 0,08 мл на 10 кг маси тіла хворого.
5. Протягом 1 год відсмоктуйте шлунковий вміст кожні 15 хв (6-та, 7, 8-ма, 9-та порції). Після закінчення зондування видаліть зонд зі шлунку.
6. До лабораторії відправте всі 9 порцій (пробірки мають бути пронумеровані і закриті гумовим корком).
Запам'ятайте! Дослідження шлункового соку з використанням гістаміну можна проводити лише в умовах стаціонару з тим, щоб у разі виникнення алергійної реакції надати хворому невідкладну медичну допомогу.
Гістаміно-інсулінова методика дослідження шлункового вмісту (використовують у хірургічних відділеннях для визначення виду оперативного втручання при виразковій хворобі шлунку).
1. Відсмокчіть шлунковий вміст у хворого натще.
2. Через 15 хв відсмокчіть 2-гу порцію шлункового вмісту.
3. Через 15 хв відсмокчіть 3-тю порцію шлункового вмісту. Підшкірно введіть 1 мл 1% розчину димедролу.
4. Через 15 хв відсмокчіть 4-ту порцію шлункового вмісту. Підшкірно введіть гістамін із розрахунку 0,08 мл на 10 кг маси тіла хворого.
5. Протягом 1 год кожні 15 хв відсмоктуйте 4 порції шлункового вмісту.
Після 8-ї порції введіть підшкірно інсулін з розрахунку 2 ОД на 10 кг маси тіла хворого.
6. Протягом 1 год відсмоктуйте 4 порції шлункового вмісту (9, 10, 11, 12-та порції).
7. До лабораторії відправте всі 12 порцій.
Запам'ятайте! При дослідженні шлункової секреції з використанням інсуліну в окремих випадках може спостерігатись гіпоглікемія. У хворого з'являється відчуття голоду, озноб, неспокій, загальна слабкість, пітливість.
У такому разі дослідження припиняють, хворому дають випити півсклянки солодкого чаю або внутрішньовенно вводять 20 мл 40% розчину глюкози.
Поява незначної кількості крові в шлунковому вмісті у вигляді прожилок може бути пов'язана з пошкодженням дрібних судин слизової оболонки шлунку. У випадку появи значної кількості крові відсмоктування шлункового соку припиніть. Зонд обережно витягніть, допоможіть хворому лягти, на надчеревну ділянку покладіть пузир з льодом і негайно викличте лікаря.
Особливий підхід має бути при дослідженні шлункового вмісту в людей похилого віку. За необхідності вийміть у них зубні знімні протези, обережно вводьте зонд у стравохід, оскільки він може бути деформований через змінену дугу аорти. Необережність при введенні зонда може призвести до перфорації, поранення слизової оболонки, кровотечі.
Беззондове дослідження секреторної функції шлунку за допомогою методики "Ацидотест"
1. Напередодні та в день дослідження хворий не повинен приймати ліки й вживати продукти, які змінюють колір сечі.
2. Дослідження проведіть натще.
3. Запропонуйте хворому випорожнити сечовий міхур.
4. Хворий приймає 2 таблетки кофеїну (білі таблетки — ентеральний подразник).
5. Через 1 год випорожнює сечовий міхур (на флаконі зазначте "Контрольна порція").
6. Хворий приймає 3 жовтих драже і запиває їх невеликою кількістю води.
7. Через 1 — 1,5 год випорожнює сечовий міхур (на флаконі зазначте "Сеча для дослідження").
8. Контрольну сечу та сечу для дослідження відправте до лабораторії.
Дезінфекція шлункового зонда
1. Після використання шлунковий зонд замочіть у 3% розчині хлораміну на 1 год. Канал зонда заповніть дезінфекційним розчином за допомогою шприца.
2. Зонд промийте проточною водою.
3. Знежирте в миючому розчині та ретельно промийте канал зонда за допомогою шприца.
4. Повторно промийте зонд проточною водою.
5. Прокип'ятіть у дистильованій воді протягом 30 хв.
ДУОДЕНАЛЬНЕ ЗОНДУВАННЯ
Навчальна мета: уміти ввести дуоденальний зонд у дванадцятипалу кишку; отримати порції жовчі А, В, С; надати допомогу в разі можливого ускладнення.
Виховна мета: усвідомити значення ретельної підготовки хворого до дуоденального зондування.
Початковий обсяг знань: знати мету дуоденального зондування; протипоказання до проведення дуоденального зондування; як підготувати хворого до дуоденального зондування.
Оснащення:
1) стерильний дуоденальний зонд;
2) штатив із пробірками;
3) лоток;
4) стерильний шприц ємкістю 10 мл;
5) ентеральні подразники:
33% розчин магнію сульфату — 50 мл;
40% розчин глюкози — 50 мл;
40% розчин ксиліту або сорбіту — 50 мл;
оливкова або кукурудзяна олія — 50 мл;
два сирих жовтки курячих яєць;
6) пітуїтрин — 5 ОД (парентеральний подразник);
7) 10% розчин кальцію хлориду в ампулах;
8) грілка з теплою водою;
9) валик із ковдри або подушка;
10) рушник, фартух із пластикату, гумові рукавички;
11) клейонка;
12) низький стільчик.
Мета дуоденального зондування: дуоденальне зондування проводять з діагностичною метою: в отриманих порціях жовчі визначають наявність запальних елементів, паразитів, жовчного піску тощо. Крім цього, дуоденальне зондування є лікувальною процедурою. Звільнення печінкових ходів і жовчного міхура від жовчі сприяє усуненню застійних явищ у жовчних шляхах, що запобігає утворенню конкрементів у жовчному міхурі та подальшому розвиткові запального процесу.
Протипоказаннями до проведення дуоденального зондування є: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки, звуження стравоходу, спричинене пухлиною або рубцями, варикозне розширення вен стравоходу.
Підготовка хворого до дуоденального зондування
За 2—3 дні до обстеження потрібно вилучити з раціону хворого продукти, які призводять до виникнення метеоризму: капусту, картоплю, молоко. Напередодні йому дають атропін у краплях (10 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату). Дуоденальне зондування проводять натще.